Конкурс на кращу книгу було подано три книги серії «Слово, народжене на чужині»


Скачати 117.04 Kb.
НазваКонкурс на кращу книгу було подано три книги серії «Слово, народжене на чужині»
Дата19.04.2013
Розмір117.04 Kb.
ТипКонкурс
bibl.com.ua > Історія > Конкурс
«Слово, народжене на чужині»

На всеіталійський конкурс на кращу книгу було подано три книги серії «Слово, народжене на чужині».

У першій книзі надруковані твори Ольги Шудрави, Ольги Самсонової, Антоніни Зубкової, Ольги Чернецької, Наталії Згодько, Люби Савченко, Ніни Толстикової, пісні Сергія Миколайчука.

Автори другої книги «Слова...» - Стефанія Кіндрат, Інна Клічук, Валентина Поліщук, Тамара Онуфрик, Марія Помірча, Ярина Пип*юк, Отар Кахурашвілі, Ірина Нич

Третя книга – Любов Бругер, Ірина Колпак, Люба Круць-Миронюк, Ольга Макар, Марія Тимощук, Ольга Романенко, Зоя Лопарева, Марія Гайдай, Тетяна Денисова
Ольга Шудрава
Де ж ти, пісне моя, загубилась
То було на світанку до волі.

У той день впали білі сніги,

Коли ми, позмикавши долоні,

Простягнули живі ланцюги.
О, як прагнули ми тої волі!

Червоніла калина в піснях.

Але де ж ти тепер, мій народе?

Чом гнеш спину в чужинських краях?
Чом ти, земле чужая, не мила?

Чом так важко на серці мені?

Де ж ти, пісне моя, загубилась?

Мені важко без тебе самій...
Боже, дай мені крихітку долі,

Я віддячусь за дар Твій святий...

Я не вмію коритись недолі,

Поможи мені, Боже, й спаси

Стефанія Кіндрат

ХОЛОДНА ЧУЖИНА
Різдвяні свята наступають. Вдома стаєнка є своя. І сльози стиха виступають, Бо тут – холодна чужина.

А там – село моє і діти, А там – родина дорога... Крізь сльози мусимо радіти, Бо тут – холодна чужина.

А там – вечеронька святая І наймиліша коляда. А тут – недоленька гіркая, А тут – холодна чужина.

А там ялинка чепурненька, А там – білесенька зима І рідна хатонька маленька. А тут – холодна чужина.

А там – матуся посивіла, Бо залишилася сама І до вечері сумна сіла. А тут – холодна чужина.

А там – сусіди і знайомі, І мова рідна, дорога. Тут - помагаємо сеньйорі І тут – холодна чужина.

А там я серце залишила І плаче гірко так душа, Бо так я, значить, заслужила, Що тут – холодна чужина.

Та віра в серці не вмирає І знаю: скоро зможу я Сказати: все в житті минає. Десь там – холодна чужина.
ІННА КЛІЧУК

Кожен з нас має право на власний вибір.

Я, наприклад, хочу життя, як казку,

Мені так подобається просто жити.

Жити, не повзати, а літати.

Насолоджуватись кожною хвилиною.

Смакувати життя, як вино солодке.

Хмеліти, радіти і мріяти.

І дякувати за все Богу.
ЗОРІ

Зорі далекі кличуть мене до себе.

Я піднімаю руки й злітаю у небо.

У Всесвіт лечу, музика чується вічна.

Земле моя, прощай, тебе я залишу.

Земле моя, прощай,

Я залишаю печаль.

Залишаю життєві тривоги.

Мене зоряні кличуть дороги.

Може мене там ніхто зустрічати не стане.

Тоді обернуся я хмаркою і розтану.

А може, сузір*я якесь мене прийме до себе.

І нова зірка засяє у вечірньому небі.
ІРИНА КОЛПАК

Матусю, журавко моя темнокрила,

Чому ти в далекі краї полетіла,

Чому залишила малих пташенят,

Чому ти роками не бачиш малят?
Не бачиш, рідненька, як вчаться літати,

Як інколи можуть і крильця зламати,

Не можеш своїм їх крилом ти прикрити,

Печалі і радощі з ними ділити.
Цілуючи фото, ти плачеш ночами,

І плачуть вони там маленькі без мами.

Вертайся, журавко, у рідні краї,

Чекають тебе пташенята твої.

СИНОВІ

Сину мій, моя дитино,

Хай щастить тобі в житті,

Хай мина лиха година

І незгоди на путі.

Доведеться все зустріти:

Зраду, підлість і добро.

Ти ж навчися розуміти

Де є щирість, а де зло.

Гордим будь, та не зазнайся,

Не груби і не нервуй,

А привітно посміхайся,

Якщо треба – пожартуй.

Ти підріс – перед тобою

Ціла книга майбуття,

Не лякайся, крокуй сміло

Через сторінки життя.

Знову будемо ми разом,

Все наладиться, повір.

І полегшає відразу...

Потерпи ж бо до тих пір.
ПЛАЧ ДУШІ
Знайти слова так важко, щоб сказати,

Що відчуває на чужині мати,

Коли не може діточок обняти,

І колискову на ніч заспівати.
Ростуть сини, а я того не бачу,

І від безсилля часто гірко плачу,

Недоголубила і недоцілувала,

Недозастерегла, не підказала.
Летить дзвінок тривожний з України.

Незапланованих дзвінків боюся,

Та звідти лине тихий голос сина:

«Я хочу чути голос твій, матусю».
Я Матір Божу прошу повсяк час,

Хай Господу помолиться за нас,

Щоб Ангели дітей охороняли

І від біди й хворіб оберігали.
Всі труднощі нам треба подолати,

Що розірвалось, мусимо з*єднати,

Іти вперед з надією своєю

До дня, коли з*єднаємось з сім*єю.
ЛЮБА БРУГЕР

ПАРАЛЕЛЬ ІСТОРІЇ
Мойсей вивів Ізраїль з Єгипту

І сорок років їх водив по світу,

Аж доки ті, що сумнівались,

Кістьми злягли і так остались.
Чому Мойсей водив їх сорок років?

Не міг коротшого шляху знайти?

Бо треба було праведно іти,

Зазнав народ стільки мороки.
А внуки, правнуки, що йшли за ними

Із серцем чистим, думами незлими,

Народ, що вірним Богові зостався,

Землі обітованої дістався.
Дорога довга, прикра... Скільки літ

Отак повільно зріє чоловік?

І камінь крушиться в пустелі серця,

Доки заб*ється в нім життя- джерельце.
Сумна у нас історія так само,

Лиш не Йордан – Дніпро пливе степами,

І мусимо терпіння ми набратись,

Щоб за своє лукавство розквитатись.
Коли Ти виведеш, о Боже, нас з неволі,

З колін піднімеш, подаруєш волю,

Щоб ми могли Тебе всяк час славити?

Не дай нам, Боже, Україну погубити.
РОЗДУМИ В РИМІ
Чи зможу, Святий Петре, я дійти до Тебе,

Щоби Твоєї торкнутись стопи?

Чи пронесу я так, як треба,

Послані радості й хрести?

Чи розміняю по дорозі

Одвічне правило буття?

У буднях, суєті, тривозі

Не дам на зраду й забуття?

На цій дорозі так самотньо...

Який важкий непевний труд!

Зв*язок із Всесвітом істотно

Стає, мов безконечний круг.

Твій тихий голос хочу чути,

Щоб вивів нас із тих яруг...

Я все зроблю, щоб жити й бути,-

Впаду, піднімусь й знов іду.


Люба Круць-Миронюк
ПРОХАННЯ ДО МАТЕРІ

Чомусь неспокій душу роздирає,

Спів солов*я не веселить нічуть.

Уся природа, що навкруг буяє,

Радістю серця мого не торкнуть.
Я, мов зозуля, пташенят маленьких

Покинула у рідному гнізді.

На чужині болить моє серденько.

Ну, як ви, рідні? Як ви, дорогі?
Бузок відцвів, не лоскотавши ніздрів,

Акацій аромат уже пропав,

А ту калиноньку на нашому подвір*ї

Чи дощик рясно її поливав?
Матусенька повз неї, молоденьку,

Втоптала стежечку, ішовши на город.

Не раз шепнула калиноньці гіренько:

«Чому одна? За що скарав Господь?»
Та ні, не кара це, а лиха доля

Розкидала усіх нас по світах.

І як не хочеться, а вже ніколи

Не зберемося всі у вас в гостях.
Ви нас п*ятьох доглянули, зростили,

Одна ж ступаєте ви за поріг.

Слізьми подушечку не раз зросили,

Бо довгі ночі коротаєте одні.
Вам дуже важко, та, матусю мила,

Моїх діток до серця пригорніть.

На чужині я це зробить безсила,

Тому прошу: їх ласки не лишіть!
Погасне день, і землю ніч накриє,

Час не спинить, і літо промайне,

Вітер осіннє листячко розвіє,

В холод зими окутає земне.
Й коли калини грона червоненькі

Спадатимуть в білесенький сніжок,

Я вірю, ми побачимося, ненько!

Усі разом зустрінемо Різдво.
А поки що, як би не важко жилось,

Стерплю розлуку - гіркіш полину.

Раз в грошах щастя на землі і сила –

Зароблю їх й на крилах прилечу!
***

Хотілося тебе зігріти

Хоча би жаром ніжних слів,

Почути голос і радіти...

Та говір людський долетів.

Безсила мовчки це стерпіти,

Пропало марення всіх слів,

Як у обіймах мужніх мліти

Від палко-любих почуттів

І чути з уст, що для життя

Тобі потрібна тільки я,

Повітр*я, сонце і вода

Й квітами всі яка земля!

Уви, уви, усе життя

З іллюзією я пройшла.

Чого бажала – вже нема.

Образи, біль і лиш ганьба.

За що? Чому? Кричить душа.

Мене зігріла чужина,

А дім, де є твоя рідня

Мене все брудом облива.

Гнів, ревність і брудні слова,

Відчуженість твоя й моя

І як не прикро спізнавати:

Між нами стала твоя Мати!

Я проковтнула гіркоту,

Як і раніш тебе люблю,

Та чи знайдемо щастя ми,

Коли вернуся з чужини?!

Погана? Прошу не чорнити.

Ми в силі долі розділити!

ТАМАРА ОНУФРИК
ТА ВРАЗ ЗГАДАЛА
Сьогодні вранці світ закрутився,

Здавалось, зараз упаду.

Та враз надія пробудилась:

Скоро додому я прийду,-

В мою хатину на Вкраїні,

Де мама стріне доню свою,

Та враз згадала домовину,

А в ній матусю рідну мою.

Ой, що зі мною? Знову пливу я,

В очах темніє, на долі лежу,

І знову бачу ту ж домовину,

На цей раз –Боже! – я в ній лежу.
ВАЛЕНТИНА ПОЛІЩУК

До неба руки я здіймаю

І серця біль не заглушу,

За ті гріхи, яких не знаю,

Я в Бога прощення прошу.

Вже вільна ти, як не радіти,

Моя невільнице свята?

Чому твої нещасні діти

Поневіряються в світах?

Чому нечистими руками

Творять нечистії діла

Ті, що загнали нас кнутами

У ці жирацькії гресла?

Немов плазун один із другим,

Змінивши лозунги згори,

Вже присягають на тризубі,

А вчора в КПУ були...

Він каже: “Їдуть геть негожі,

Ті, що не хочуть працювать!”

Та звідки ж знать йому, о Боже,

Як нічим діток годувать!

І скільки ще страждань і горя

Ми зможем витримать, скажіть!

Дітей народжуємо хворих,

Померлих ні в чім хоронить!

О мила ненько-Україно!

Тарас казав: “Болить душа...”

Бо не з добра тебе покинув

Той, хто не має ні гроша...

Зганьбили все – землю і ріки.

І все ж, ще буде благодать,

Оті духовнії каліки

Ще будуть відповідь тримать.

Бо ця земля – вся Україна –

То наша рідна сторона.

І є на ній добра зернина,

То ж мусить прорости вона!
МАРІЯ ПОМІРЧА
ЧАС ВІДПУСТОК

(ЖАРТ)

Опущені жалюзі. “Вимерло” місто.

Нарешті у ньому нікому не тісно.

Подалі тікати, щоб вижити в шансі.

Почалися літні відпустки – “ваканце”.
На телеекранах закриті програми.

Включи телевізор – лиш “Капрі” й реклами.

Супермаркети забиті товаром

За цінами зниженими, запівдаром.
Куди заховатись? В тіні навіть жарко.

Зів’яли кущі і дерева у парку.

Здається, що сонце униз обірвалось,

Хоча б за маленьку хмаринку сховалось.
Подалі від міста, проблем, навіть горя.

Життя перебралося ближче до моря.

Усе, що живе, тут про воду лиш мріє,

Бо сонце палить безпощадно, не гріє.
До послуг – готелі (албергі) багаті.

Там ціни злітають угору крилаті.

Розрізують катери море безмежне.

Під пляжі закуплено все побережжя.
Повітряні змії змиваються в небо.

На пляжі – танцюй, чи купуй, що лиш треба.

Тут негри торгують. А юні китайки

Зататуїрують і тіло і майки.
Заробітчанам що скромним робити,

В кого гаманці і рахунки закриті?

Для них в зоні міста лиш води глибокі

І камені пірсів тверді і широкі.
Почались відпустки і горя немає,

І музика з вікон машин вилітає.

Два місяці літніх “ла ферія” буде.

Тоді в місті знову появляться люди.

Схожі:

ВИХОВНЕ ЗАНЯТТЯ «СЛОВО ПРО КНИГУ» (УСНИЙ ЖУРНАЛ. ПРОЕКТ. 3 КЛАС)...
Мета: познайомити учнів з історією створення книги, професіями працівників видавництва, розширити уявлення про значення книги для...
Конкурс на кращу годівничку
Свята зимуючих птахів та на кращу розробку заняття про зимуючих птахів. На конкурси було надіслано 112 світлин авторських годівниць,...
Про підготовку до видання другої книги із серії
Доводимо до Вашого відому, що Всеукраїнська молодіжна громадська організація “Союз обдарованої молоді” інформує про підготовку до...
Тема: «Бережіть книгу, вона відкриває світ»
Мета: збагачувати знання учнів засобами залучення до книги; формувати щоденну потребу у читанні; сприяти розширенню активного читацького...
Урок у 10 класі. Тема
Мета: Знайомство із структурою бібліотеки, каталогами (систематичним, алфавітним), уміння ними користуватися. Навчитися бібліографічному...
Конкурсу-огляду на кращу
Львівського обласного дитячого еколого-натуралістичного центру та з метою пропаганди різних форм екологічної освіти та виховання...
Презентація книги А. Медведєва «У парі з Ангелом»
Обладнання: виставка однієї книги : Медведєв А. «У парі з Ангелом», виставка дитячих ілюстрацій до збірки казок, запис відгуків про...
ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА ТА РОБОТА З НЕЮ
Читаючи книгу, ми часто зустрічаємо слова, які не можемо пояснити. Мабуть, кожному цікаво, як утворилось слово, як воно звучить іншою...
Урок подорож по сторінкам Червоної книги
Готуючи урок,автор використовувала Червону книгу України та підручник з біології різних років видання
Уроку: «Україна вишивана»
Матеріал на обласний конкурс на кращу методичну розробку з декоративно-прикладної творчості
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка