|
Скачати 397.58 Kb.
|
21 Які класифікації підземних вод за їх умовами формування та розповсюдження ви знаєте? Існують класифікації підземних вод за: температурою, радіоактивністю мінералізацією, хімічним складом ,є класифікації: мінеральних вод - за бальнеологічними властивостями, термальних - за їх використанням, промислових - за корисними компонентами. Питанню класифікації підземних вод присвячено багато наукових праць. Вони побудовані за різними ознаками. Відома класифікація Г.М.Каменського за походженням підземних вод:інфільтраційні, які утворилися внаслідок просочування в гірські породи атмосферних опадів; морські, які утворилися в ре- зультаті проникнення древніх морів у процесі осадонакопичення чи пізніше при трансгресії моря; метаморфічні, які пов'язані з термальним та динамічним метаморфізмом і магматичними процесами. Існує класифікація підземних вод за гідродинамічними особливостями водоносних горизонтів: безнапірні води з вільною поверхнею; напірні води. Ф.П. Саваренський (1939) виділив 5 типів підземних вод за умовами їх розповсюдження і режиму: верховодка, ґрунтові, карстові, артезіанські, жильні (тріщинні). До останніх уявлень про умови формування, розповсюдження, особливості гідродинамічного режиму, можливості використання, виділяють три основні типи підземних вод і сім особливих типів.Основні типи включають: 1)води зони аерації; 2) ґрунтові води;3)артезіанські води.Особливі типи: 1) тріщинні води; 2) карстові води; 3) мінеральні води;4)промислові води; 5) термальні води; 6) води районів багаторічної мерзлоти. Наразі до особливих типів підземних вод відносять субмаринні води, або води морського й океанічного дна. 22 Що таке зона аерації? Зона аерації знаходиться в самій верхній частині земної кори, від поверхні землі до рівня фунтових вод. У цій зоні значна частина пор заповнена повітрям із парами води. Деякий об'єм пор зайнятий фізично зв-язаною та капілярною водою. Під час атмосферних опадів та сніготанення через цю зону фільтруються гравітаційні води зверху вниз у вигляді окремих крапель і струминок. 23 Чим верховодка відрізняється від грунтових вод? Упроміжному шарі можуть існувати ділянки, де гірські породи повністю насичені водою. Це специфічне гідрогеологічне утворення називається верховодкою. Вона являє собою перший від поверхні тимчасово існуючий горизонт безнапірних вод, який має вільну поверхню..Основним джерелом живлення верховодки є атмосферні опади, а в районах інтенсивної діяльності людини - води антропогенного походження. Загальна мінералізація та хімічний склад верховодки дуже непостійні. В умовах збільшеної зволоженості, вода характеризується невисокою мінералізацією. У посушливих областях вода верховодки часто буває солонуватою.Через слабку водозбагаченість, її непостійність, а також невисоку якість води верховодка здебільшого не може бути надійним джерелом водопостачанняҐрунтовими називаються підземні води, які залягають на першому від поверхні землі досить витриманому по площі водотривкому шарі і утворюють постійно існуючий водоносний горизонт.Пласт, який вміщує ґрунтові води, насичений не на всю потужність і не перекривається водотривкими шарами-дзеркалом ґрунтових вод. Водонепроникний шар, який підстеляє водоносний горизонт-нижнім водотри-вом. Відстань між дзеркалом ґрунтових вод і нижнім водотривом - потужність горизонту Ґрунтові водоносні горизонти є безнапірними, з відкритою, вільною поверхнею.Живлення ґрунтових вод відбувається, в основному, за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. Область живлення їх збігається з площею розповсюдження горизонтів.У більшості випадків, ґрунтові водоносні горизонти залягають неглибоко від поверхні землі, і їх поверхня (дзеркало) слабко повторює рельєф місцевості.Розвантажуються ґрунтові водоносні горизонти в різні поверхневі водо-токи та водоймища, виходять на денну поверхню у вигляді джерел.Дзеркало ґрунтових вод у плані (на карті) відображається гідроізогіп-сами — лініями, які з'єднують точки з однаковими відмітками рівнів води. Ґрунтові води мають гідравлічний зв'язок із водами поверхневих водотоків і водоймищ. 24 Дайте порівнювальну характеристику грунтових вод річкових долин у рівнинних та гірських регіонах. Водоносні горизонти, які пов'язані з річковими відкладами, містять значні ресурси підземних вод.Живлення вод алювіальних відкладів відбувається за рахунок атмосферних опадів; поглинання на річкових терасах поверхневих вод, які стікають зі схилів долин; підтоку підземних вод з боку інших водоносних горизонтів .Ґрунтові води річкових долин переважно прісні і за хімічним складом належать до гідро карбонатного кальцієвого типу.Витрата річок у багато разів перевищує витрату підземного потоку в річкових долинах. Винятком можуть бути гірські річки, де ґрунтові води рухаються в дуже добре відсортованих товщах галечників, які мають високу водопроникність.Ґрунтові води річкових долин широко використовуються для водопостачання. У сільських районах вони використовуються за допомогою неглибоких свердловин (до 8 м}; а у промислових районах та містах - за допомогою систем взаємодіючих свердловин. 25 Чим пояснюється існування лінз грунтових вод у пустелях та піщаних морських островах. У районах розвантаження річок та на зрошувальних масивах поверхневі води фільтруються в гірські породи. Внаслідок цього хімічний склад ґрунтових вод змінюється в бік опріснення. Іноді утворюються прісні води, які плавають на поверхні солоних вод як лінзи. В умовах слабкої рухомості води межа між прісними та солоними водами виражена досить чітко. Води цих лінз широко використовуються для водопостачання.На морських островах і деяких ділянках морських узбереж атмосферні опади накопичуються в піщаних породах у вигляді лінз прісних вод, які залягають на солоних Змішування прісних вод із солоними відбувається шляхом дифузії дуже повільно, тому прісна вода в цих лінзах зберігається тривалий час.Потужність лінз прісних вод може досягати 3-5 м. 26 Які основні ознаки напірних вод? Артезіанськими водами наз. підземні води, що знаходяться у водоносних горизонтах, які перекриті водотривкими пластами та мають гідростатичний ніпір, який проявляється в підйомі рівня води над покрівлею пласта при розкритті його свердловинами чи іншими видами виробок.Характерними особливостями артезіанських вод є те, що:вони залягають у водоносних пластах, які підстеляються і перекриваються водотривкими (або відносно водотривкими) шарами;при розкритті артезіанських водоносних горизонтів свердловинами рівень води в них піднімається вище покрівлі горизонту. 27 Чим відрізняються грунтові води від артезіанських? Ґрунтовими називаються підземні води, які залягають на першому від поверхні землі досить витриманому по площі водотривкому шарі і утворюють постійно існуючий водоносний горизонт.Містяться у четвертинних відкладах і значно рідше в дочетвертинних. Вміщуючі породи можуть бути найрізноманітнішого літологічного складу Ґрунтові водоносні горизонти є безнапірними, з відкритою, вільною поверхнею.Живлення ґрунтових вод відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. Область живлення їх збігається з площею розповсюдження горизонтів.Ґрунтові води звичайно мають гідравлічний зв'язок із водами поверхневих водотоків і водоймищ. Артезіанськими водами називаються підземні води, що знаходяться у водоносних горизонтах(комплексах),які перекриті водотривкими пластами та мають гідростатичний напір.Цей напір проявляється в підйомі рівня води над покрівлею пласта при розкритті його свердловинами чи іншими видами виробок.Артезіанськими стали називати підземні води,які самовиливаються на поверхню з колодязів і свердловин,в яких вода знаходиться під надлишковим тиском і при розкритті виливається на поверхню землі.Напірні води містяться не лише в осадових відкладах,утворюючі порово-пластові та тріщинно-пластові водоносні горизонти й комплекси,але і в масивах тріщинуватих кристалічних порід. 28 Що відображає карта гідроізоп’єз,чим вона відрізняється від карти гідроізоп’єз? 29 Які особливості артезіанського басейну? . Під артезіанськими басейнами розуміють сукупність артезіанських водоносних горизонтів і комплексів, які залягають у синклінальних структурах.У кожному артезіанському басейні прийнято виділяти три області: 1) область сучасного живлення; 2) область розвантаження; 3) область розповсюдження напору Область сучасного живлення (А) - це площа виходу на денну поверхню водоносних горизонтів, які знаходяться на найвищих для даних водоносних горизонтів відмітках. Тут відбувається поповнення підземних вод за рахунок атмосферних опадів, а водоносні горизонти містять у собі фунтові води.Область розвантаження (В) - ділянки виходу артезіанських водоносних горизонтів на денну поверхню на більш низьких відмітках порівняно з областю живлення; для цієї області характерні численні джерела підземних вод, які найчастіше розташовані в понижених формах рельєфу. Іноді горизонти напірних вод не мають безпосереднього виходу на денну поверхню. У такому випадку стік напірних вод здійснюється шляхом переливання їх у ґрунтові водоносні горизонти річкового алювію.Область розповсюдження напору (Б) - основна площа розвитку артезіанського басейну, де водоносні горизонти та комплекси проявляють напірні властивості. Зумовлене це тим, що водоносні горизонти обмежені водотривкими пластами і тиск в них перевищує атмосферний. Відстань між верхнім та нижнім водотривами називається потужністю (ш) водоносного горизонту. При розкритті такого горизонту свердловинами рівень води в них встановлюється вище покрівлі. Такий рівень у свердловинах називається п'єзометричним. Відстань по вертикалі від покрівлі водоносного горизонту до п'єзометричного рівня називається напором над покрівлею (Н). 30 Які особливості субартезіанського басейну? До субартезіанських вод належать підземні води, що не мають постійного напору, який змінюється як за площею, так і з часом. Сукупність водоносних горизонтів, які містять субартезіанські води в межах якоїсь гідрогеологічної структури, прийнято називати субартезіанським басейном. 31 Які особливості артезіанського схилу? Артезіанський схил- це своєрідний асиметричний басейн артезіанських вод із моноклінально залягаючими водоносними горизонтами, які виклинюються у міру занурення Геологічні умови їх визначають гідродинамічні особливості таких басейнів. Області сучасного живлення (А), та розвантаження (В) розташовані в безпосередній близькості одна від одної, а область розповсюдження напорів (Б) знаходиться збоку, на більш низьких відмітках. 32 В чому проявляється гідродинамічна зональність артезіанських басейнів? За М.К. Ігнатовичем виділяються три вертикальні гідродинамічні зони: активного, відносно уповільненого і дуже уповільненого водообмінів.Зона активного водообміну характеризується активними обмінними процесами між підземними, поверхневими та атмосферними водами. Зона характеризується окислювальною обстановкою, вміст кисню в підземних водах сягає 15-20 % і більше, температура води зазвичай невисока, приблизно до 20°С. За хімічним складом тут формуються, переважно, прісні води з мінералізацією до 1 г/дм3 гідрокарбонатного кальцієвого складу, хоча зустрічаються і солонуваті.Зона відносно уповільненого водообміну знаходиться нижче регіональних потужних водотривких товщ. Глибина її нижньої межі умовно визначається глибиною врізання морських западин. Рух підземних вод у цій зоні упорядкований і спрямований. Живлення і розвантаження підземних вод у ній відбувається, в основному, шляхом перетоку через водотривкі шари. Зона характеризується перехідною обстановкою від окислювальної до від-новлювальної з температурою води вище 40°С. У цій зоні зустрічаються родовища газу та нафти.Зона дуже уповільненого водообміну знаходиться в найбільш глибоких частинах водонапірних систем і характеризується застійним режимом підземних вод. Найчастіше тут знаходяться води древніх морських басейнів.Для цієї зони характерна відновлювальна обстановка, де кисень повністю відсутній. Температура води- від 40-50 до 100—150°С і вище. За хімічним складом підземні води тут переважно хлоридні натрієві з мінералізацією від 50 до 500 г/дм3 і більше. Для цієї зони характерні великі поклади нафти та газу. 33 Що називається джерелом? Джерело-це природний вихід підземних вод на поверхню землі 34 Які особливості джерел підземних вод у зонах багатолітньої мерзлоти? Специфічні умови виходу джерел у районах багаторічної мерзлоти: джерела, які витікають із діючого шару, зникають взимку, внаслідок повного промерзання, і поновлюються влітку. Джерела, які живляться підмерзлот-ними водами і виходять на поверхню таліками, дуже потужні і взимку на їх місці утворюються величезні полої. 35 Чим відрізняються джерела грунтових вод від джерел артезіанських? Джерела ґрунтових порових вод є низхідними, бо вода самопливом витікає з гірських порід під дією сил тяжіння. Дебіт джерел, температура та склад води піддаються сезонним коливанням. За геологічними особливостями виходу ґрунтових вод на поверхню виділяють три типи джерел: ерозійні, контактні та переливні Ці джерела живляться водою, що надходить із зони аерації та ґрунтових водоносних горизонтів Джерела напірних вод за характером виходу на поверхню землі є висхідними. Вода витікає під напором у вигляді фонтанчиків завдяки підвищеному внутрішньопластовому тиску. Проявляються вони в долинах річок, ярах, озерних котловинах, у зонах тектонічних розломів, у зонах контактів інтрузій та дайок з осадовими гірськими породами, що містяться в областях напорів та розвантаження.За приуроченістю до певних гідрогеологічних артезіанських структур виділяються два типи джерел: джерела артезіанських схилів та джерела артезіанських басейнів. 36 В результаті яких процесів формується тріщинуватість скельних порід? Тріщинуватість скельних порід зумовлена різними процесами: вивітрюванням, тектонічними та літогенетичними. Розподіляється тріщинуватість у породах по-різному. В одних районах масиви скельних порід розбиті тріщинами без видимої закономірності, в інших спостерігається орієнтування тріщин у тому чи іншому напрямках. Тріщини, які обумовлені екзогенними процесами - вивітрюванням, з'являються в результаті температурного, хімічного та фізичного впливу на гірську породу.Тріщини, які обумовлені ендогенними процесами, виникли внаслідок різних тектонічних рухів у земній корі. Крім описаних зустрічаються і, так звані, літогенетичні тріщини, обумовлені процесами формування порід. 37 Як залежить режим руху тріщинних вод від ширини тріщин? Води у тріщинуватих породах рухаються лише по відкритих тріщинах, між якими монолітні породи практично водонепроникні, на відміну від пористих порід, де рух води відбувається за всім обсягом порід Рух води у тріщинуватих породах, як і в пористих, підлягає лінійному закону фільтрації і описується тими самими диферен-ційними рівняннями. Це пояснюється тим, що більшість тріщин має невеликі розміри, а великі заповнені уламковим матеріалом. Швидкість руху в них незначна, внаслідок чого рух тріщинних вод має ламінарний характер. Як правило, це суцільний потік по взаємнопересічних тріщинах, що простежується від областей живлення до областей розвантаження. 38 Чим відрізняються тріщинні води від пластово-тріщинних? |
ПИТАННЯ ВІДКРИТОГО ТЕСТУВАННЯ Основні етапи розвитку культурологічного знання. Становлення культурології як самостійної наукової дисципліни |
ТЕМА Культурологія як наукова дисципліна Основні етапи розвитку культурологічного знання. Становлення культурології як самостійної наукової дисципліни |
План-конспект уроку №21 ТЕМА. Історія виникнення та розвиток глобальної... МЕТА: сформувати в учнів основні поняття мережі Інтернет, основні етапи історії розвитку Інтернет,її можливості |
Основні етапи розвитку державності та права України «Фінанси і кредит», 030509 «Облік і аудит», 030502 «Економічна кібернетика», 030505 «Управління персоналом та |
1. Виникнення економічної теорії та основні етапи її розвитку. Сучасні... Виникнення економічної теорії та основні етапи розвитку. Сучасні напрямки і школи економічної теорії |
Урок №3. Тема: Основні етапи розвитку комп’ютерної техніки. Характеристика... Мета: ознайомити з історією появи і розвитку обчислювальної техніки; ознайомлення з основними характерними рисами поколінь ЕОМ |
Питання на залік з навчальної дисципліни «Історія України» Початки людського життя на території України. Основні етапи розвитку первісного суспільства |
LP33 МІЖНАРОДНА СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ: ШЛЯХИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ В роботі розглянуто основні історичні етапи розвитку системи національних рахунків, проаналізована система національних рахунків... |
Питання для підсумкового контролю Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки. Сучасні напрями, школи і течії економічної теорії |
ТТ07 «Цикли Кузнеця» сучасна інтерпретація В статті розглянуто ретроспективний аналіз розвитку страхового ринку України, в контексті “Цикли Кузнеця”. Виділені основні етапи... |