ТТ07
«Цикли Кузнеця» - сучасна інтерпретація.
В статті розглянуто ретроспективний аналіз розвитку страхового ринку України, в контексті “Цикли Кузнеця”. Виділені основні етапи розвитку та становлення страхового ринку. Розроблено динаміку кількості страхових компаній відповідно до етапу “Циклів Кузнеця”.
Ключові слова: аналіз, страховий ринок, етап, “Цикли Кузнеця”
In the article considered a retrospective analysis of the insurance market of Ukraine in the context of the "Kuznets cycles". The basic stages in the development and establishment of the insurance market. A dynamic number of insurance companies to the stage "Kuznets Cycle".
Keywords: analysis, insurance market, the stage, "Kuznets cycles”
Як відомо, сучасне суспільство прагне до постійного поліпшення рівня й умов життя, які може забезпечити тільки стійке економічне зростання. Однак спостереження показують, що довгострокове економічне зростання не є рівномірним, а постійно переривається періодами економічної нестабільності. Підйоми і спади рівнів економічної активності, що ідуть один за одним прийнято називати діловим чи економічним циклом. Саме ці цикли досліджував Нобелівський лауреат Саймон Кузнець. Цикл Кузнеця, або довгі коливання (long swings), що володіють найбільшою амплітудою в будівництві, мають двадцятирічний період. С. Кузнець виявив взаємопов'язані коливання показників національного доходу, споживчих витрат, валових інвестицій у виробниче устаткування, в будівлі та споруди з тривалими інтервалами швидкого зростання і глибоких спадів або ж застою.
Україна є країною з ринковою економікою. Постійний економічний ріст в ринковій економіці має ряд істотних недоліків - інфляція, безробіття та інші, в тому числі циклічність. Справа в тому, що розвиток ринкової економіки відбувається хвилеподібно чи циклічно. У різні роки виробництво може зростати великими чи меншими темпами.
Теорія економічного циклу поряд з теорією економічного зростання та інфляції відноситься до розділу економічної динаміки. Якщо теорія зростання досліджує фактори і умови зростання як довгострокової тенденції, то теорія циклу - причини коливань економічної активності в часі. Напрямок та ступінь зміни сукупності показників, що характеризують розвиток економіки, формують економічну кон'юнктуру.
Актуальність даної теми визначена в першу чергу об`єктивно важливою роллю дослідження циклічності розвитку у сучасній соціально орієнтованій ринковій економіці України.
Мета даної конкурсної роботи: висвітлення становлення та розвитку страхового ринку України за період з 1990 року по 2010 рік з врахуванням циклів С. Кузнеця.
Завдання роботи: ретроспективний аналіз розвитку страхового ринку України в контексті циклів С. Кузнеця.
Об’єкт роботи: циклічні коливання на страховому ринку України.
Предмет: причини циклічності розвитку страхового ринку України.
Методи, які використовувались при написанні конкурсної роботи: теоретичний аналіз, аналіз статистичного та фактичного матеріалу, графічний метод.
У своїй останній великій роботі «Зростання і структурні зміни» ("Growth and Structural Shifts"), опублікованій в 1979, Саймон Кузнець розглядав розвиток Тайваню з 1895 р.. Він вказував, що швидке зростання (10% на рік) означає тривалий руйнівний процес, що призводить до структурних зрушень в економіці і супутнім інституційним змінам, а також в умовах праці та життя. Саме тоді цей процес отримав назву «Цикли Кузнеця» Хоча питання про те, чи є ці цикли самовідтворювані, залишається відкритим до цих пір. Саме виявлення коливань, або циклів мало величезне значення для аналізу довгострокового економічного зростання. Воно показало, що для виділення довгострокових трендів необхідно брати періоди спостережень суттєво більш тривалі, ніж звичайний економічний цикл.
Саймон Кузнець розглядав ринок нерухомості Тайваня та виділив наступні етапи циклічного розвитку економіки: розвиток, піднесення, пік розвитку, криза (спад), депресія, пожвавлення, застій. Розглянемо «Цикли Кузнеця» на прикладі розвитку та становлення страхового ринку України.
Як відомо, стан справ на страховому ринку, як правило, відображає загальну ситуацію в економіці країни. Досвід функціонування страхового ринку України показав, що швидке зростання кількості страхових компаній не означає якісних змін в страховій сфері і наявності конкуренції страхових послуг.
Рис. 1. Динаміка кількості страхових компаній в періоді 1990-2010 рр. (Александрова, Марина Михайлівна Страхування: Навч.-метод.посіб.- К.: ЦУЛ, 2009.- 208с.)
Становлення страхового ринку України можна поділити на 8 періодів.
Перший період (1990-1991рр.): розвиток. В Україні періодом створення страхового ринку вважають початок 90-х років. Саме тоді виникли перші приватні страхові компанії, які поклали край тотальній монополії Держстраху. Серед них: "Омета-Інстер", "Ризик", "Скайд", "Саламандра", "Скайд-вест", "АСКО-Прометей" — філіал Російської акціонерної компанії, "Росток", "Славія" і т.д. На страховий ринок України починають приходити провідні та досить відомі іноземні страхові компанії, що діють переважно через спільну страхову діяльність. Так з'явився альянс "Омета Інстер" — "Ллойд" (Англія), Українсько-ізраїльське товариство "Страхова компанія "Система резервних фондів", пряме представництво відкрила австрійська фірма "Safe invest". На кінець 1991 р. нараховувалось 28 страхових компаній ( далі СК ).
Другий період (1992-1994 рр.): піднесення. У травні 1993 року був виданий Декрет Кабінету Міністрів України "Про страхування", який поклав початок створенню цивілізованої системи страхування в державі. Відповідно до Декрету було введено ліцензування страхової діяльності, систему звітності страховиків і методи державного регулювання страхового ринку. Було створено Державний комітет у справах нагляду за страховою діяльністю з наданням йому відповідних функцій і повноважень. З 1991 по 1992 рр. кількість СК збільшилась на 1042%, у 1992-1993 рр. на 25%, а протягом 1993-1994 рр. зросла на 52,5%.
Третій період ( кінець 1994р. до 1996р.) : пік розвитку. На цьому етапі кількість СК зросла на 14,2%. На початку 1995 р. в Україні було 660 страхових організацій, з яких активно діяло 654 страховики. У II кварталі 1996 р. 789 страхових компаній вже працювало на території України. Це найбільша їх кількість за роки незалежності нашої держави. Простежувалася також тенденція до самоліквідації страховиків, передусім тих, які займалися страхуванням життя. Прийнятий у березні 1996 р. Закон України «Про страхування» став кроком у системі заходів, спрямованих на посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
Четвертий період (кінець 1996-1997 рр.): криза, або спад. Станом на 1 квітня 1997 р. страховий ринок України після перереєстрації відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про страхування»» було представлено 201 страховою організацією, з яких 14 отримали ліцензії після прийняття Закону України «Про страхування». Кількість СК зменшилась з кінця 1996р. до 1998 на 69,89%
Кількість чинних договорів страхування наприкінці 1997 р. зменшилася на 17% порівняно з попереднім роком. Це пояснюють передусім скороченням видів недержавного обов'язкового страхування.
П’ятий період (середина 1997-1998 рр.): депресія. Валовий прибуток страховиків України у 1997 р. збільшився порівняно з 1996 р. у 2,2 рази, досягнувши 94 880 тис. грн. Причина такого явища полягає в тому, що з квітня 1996 р. унаслідок введення в дію Закону України «Про страхування», почали використовувати нову методику розрахунку технічних резервів, тому 1996 р. виявився перехідним, і як наслідок — від страхової діяльності було одержано прибутки. На збільшення прибутку вплинула: зміна об'єкта оподаткування страховиків з липня 1997 р. і зниження на 12% рівня виплат. Водночас, прибуток від інвестування тимчасово вільних коштів зменшився на 5 644 тис. грн (на 16%) — до 29379 тис.грн. Витрати на проведення страхування та інші витрати, що відносять на собівартість, становили 128170 тис. грн (31,5% від надходжень страхових платежів).
B умовах подальшого зниження обсягу ВВП та спаду виробництва промислової і сільськогосподарської продукції відбувався спад страхового ринку України у 1998 р. Страхова діяльність зазнала відчутного впливу інфляційних процесів зниження курсу національної валюти стосовно до іноземних валют, хоча і надалі простежувалося суттєве перевищення темпів зростання надходжень страхових платежів над темпами інфляції, тобто відбувалося реальне зростання обсягів страхових послуг.
Шостий період (1999-2003 рр.): етап пожвавлення. В цей час кількість СК зросла з 260 у 1999р. до 352 у 2003р. На той час прибутковість страхової діяльності в Україні була дуже висока — 261 компаній мали прибутковість більше ніж 50 відсотків. Це пояснювалося низьким рівнем виплат, що становить основну статтю витрат у страхуванні. Рівень виплат по відношенню до валових премій (та до чистих премій) за всіма видами страхування невпинно знижувався: 2001 - 14,0% (16,9%), 2002 - 12,2% (14,5%), 2003 -9,4% (11,3%).
Найбільша кількість страхових компаній зосереджується в економічно розвинених регіонах (Київ - 50,8%, Харків - 6 8% Дніпропетровськ і Донецьк по 6,2%). У той же час нерівномірність кількості страхових компаній компенсується наявністю їхніх відокремлених структурних підрозділів у всіх регіонах України (філій), практично у всіх областях страховий захист надають через структурні підрозділи системних страховиків, які зареє¬стровані в основному в Києві.
Сьомий період (2004-2008 рр.): піднесення. Впродовж 2004-2007 рр. страховий ринок України демонстрував високі темпи розвитку і, поряд з банківським сектором, був одним з найбільш динамічних секторів фінансового ринку. Його щорічний приріст складав 30-40% в сегменті страхування ризиків, та 60-70% – в страхуванні життя. Основні чинники розвитку ринку – зростання добробуту населення та поліпшення його страхової культури. Незважаючи на світову фінансову кризу, яка в цілому негативно відобразилась на становищі національних фінансових ринків, позитивна динаміка на українському страховому ринку зберігалась і на початку 2008 року.
В цілому, у 2008 р. страховий ринок продовжив зростання за всіма показниками, хоча в IV кварталі темпи істотно знизилися в порівнянні з аналогічним періодом 2007 р., що обумовлено негативним впливом світової фінансової кризи. Станом на 30.09.2008 р. загальна кількість страхових компаній в Україні становила 475. У порівнянні з початком року, кількість компаній за 9 місяців 2008 р. зросла на 29, з них на 8 збільшилася кількість компаній по страхуванню життя – до 73 компаній, та на 21 – компаній по страхуванню ризиків, що становило 402 компанії.
Восьмий період ( 2009-2010 рр.): застій. Кількість страхових компаній знизилася в 2009 р. на 40 - до 473, тоді як було зареєстровано 15 нових компаній. Ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків. За результатами 9 місяців 2010 року основні показники страхової діяльності набрали тенденції якісних змін щодо скорочення падіння та стабілізації, і в порівнянні до 9 місяців 2009 року динаміка показників свідчила про такі тенденції:
- на 29,6% збільшилась кількість укладених договорів, при цьому кількість договорів, укладених з фізичними особами, зросла на 34,3%;
- на 8,8% збільшились обсяги надходжень валових страхових премій, а обсяг чистих страхових премій зменшився на 3,8%;
- на 20,3% зменшились валові страхові виплати/відшкодування, а обсяг чистих страхових виплат – на 14,8%;
- на 29,2% збільшилися обсяги вихідного перестрахування, в тому числі
обсяги премій, сплачених на внутрішньому ринку, збільшились на 34,9%,
а на зовнішньому – зменшились на 3,3%;
- на 8,2% збільшився обсяг страхових резервів;
- на 5,2% зросли загальні активи, з них активи, визначені законодавством
для представлення коштів страхових резервів – на 10,4%;
- загальна кількість страхових компаній становила 441.
Висновки: Таким чином, можна зробити висновок, що страховий ринок України розвівається циклічно. Початок 90-х років в України охарактеризувався становленням національного страхового ринку. Протягом 1990 – 2010рр. він пройшов 8 етапів: розвиток, піднесееня, пік розвитку, кризу (спад), депресію, пожвавлення, знову піднесення і застій.
Однією з необхідніх передумов розвитку страхового ринку України є:
Політична стабільність, економічне зростання і підвищення добробуту населення.
Наявність платоспроможного попиту організацій і громадян на страхові послуги.
Формування сприятливого розвитку страхування податкового режиму та інвестиційного клімату.
Удосконалення нормативної бази страхової справи.
Формування страхової культури населення і розуміння економічної доцільності страхування.
Довгострокове й перспективне планування розвитку страхового бізнесу.
Залучення стратегічних (включаючи закордонних) інвесторів в сферу страхування.
Забезпечення більшої прозорості страхового бізнесу, у тому числі і через оцінку його на фондовому ринку.
Самоорганізація страхового бізнесу.
У страхового ринку України є достатній потенціал для виходу з уповільненого розвитку, при досить хорошому управлінні він повинен реалізувати накопичений потенціал.
Література
1. Гушко Л.М. “Проблеми розвитку національного страхового ринку // Фінанси України-2003.-№11.-с.146-148
2. Залєтов О.М. Державна політика на страховому ринку України // Фінанси України-2001.-№11-с.119-126
3. Кашенко О.Л., Борисова В.А.: Соціально-економічні основи страхування: Навчальний посібник: С.Вид-во “Університетська книга”, 1999-252 с.
4. Кивошлик Т.Д. Страхування майна громадян // Фінанси України – 2002 – №11. – с.131 –136
5. Таркуцяк А. О.: Страхування : Навч. посіб. – К.: Вид-во ЄУНІСМБ, 2000 – 115 с.
6. Татаріна Т. В. Перестрахування в розвитку міжнародного співробітництва // Фінанси України – 2001 - № 5 . – с. 127 – 130
Уманців Ю. М. Інтеграційні процеси на страховому ринку в умовах глобалізації світової економіки // Фінанси України - 2002. - № 5. - с. 143 -147
Інформаційно - аналітичний щорічник. Страховий ринок України//-
2004
Базилевич Віктор Дмитрович, Базилевич Катерина Степанівна Страхова справа.- К.: Знання, 2003.- 250с.
Стожок Людмила Григорівна Страхування.- К.: Ун-т "Україна", 2005.-
11. Александрова, Марина Михайлівна Страхування: Навч.-
метод.посіб.- К.: ЦУЛ, 2009.- 208с.
|