Леся Українка. Драма-феєрія «Лісова пісня»


Скачати 75.35 Kb.
НазваЛеся Українка. Драма-феєрія «Лісова пісня»
Дата04.04.2013
Розмір75.35 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Історія > Документи
Леся Українка. Драма-феєрія «Лісова пісня».

Неоромантизм – так називала Л.У. творчий метод письменників кін. ХІХ – поч. ХХ ст., які поєднували у своїй творчості реалістичне зображення життя з романтизмом. Л.У. писала: «Справжній новоромантизм зневажає не самий на­товп, тобто не особи, що складають натовп, а той рабський дух, який змушує людину добровільно зачисляти себе до натовпу, як до чогось стихійного, що поглинає, нівелює, стирає індивідуальність, приносить її в жертву інстинкту, стадності. Новоромантик протиставляє натовпу не героя, не вибрану особу, а суспільство свідомих осіб, у якому він, цей натовп, розчинився б без за­лишку».

Ознаки:

*ластива виразність суспільних ідеалів;

*прагнення до визволення особистості;

*гармонія ідеалу з життєвою правдою;

*Леся Українка не поділяла персонажів на головних і другорядних, а на­діляла всіх якостями повнокровних самоцінних особистостей;

*її ліричні та драматичні твори наснажені визвольним пафосом, їм при­таманні гострота конфлікту між добром і злом, правдою і кривдою, опти­містична віра в перемогу перших.
Драматургія письменниці.

Л.У. вдалася до жанру драматичної поеми, так як він давав можливість порушувати гострі суспільно-політичні, морально-етичні проблеми у формі словесних поєдинків між носіями альтернативних поглядів. Драматична поема дає простір для виявлення суб’єктивного ставлення автора до зображуваного. Першою спробою створення твору цього жанру стала «Одержима» (любов до ближнього, ворог він чи друг). Далі драматичні поеми «Вавилонський полон», «На руїнах» (історія Іудеї), «В катакомбах» (раннє християнство).
Історія написання «Лісової пісні».

Перебуваючи в Кутаїсі (Грузія) разом із своїм чоловіком, Л.У. тужила за рідною землею. Потім у листах пояснила матері, що ця туга і згадки про дитинство спонукали її написати свій твір, який зародився давно, коли вони із сестрою та матір’ю побували в урочищі Нечимному у дядька Лева Скулинського. Він же і став прототипом дядька Лева у творі. Вперше «Лісову пісню» надруковано в «Літературному віснику» (1912). Вперше її поставили у 1918 р.
В основі сюжету драми лежить гострий соціально-психологічний конфлікт: мрія і дійсність, невідповідність дійсності поетичній мрії героя. У творі відсутній поділ актів на яви. Твір складається з прологу і трьох дій. Заради збільшення господарських статків своєї родини мати нехтує сильними взаємними почуттями двох молодих сердець, намагається будь-якою ціною розлучити закоханих.

Центральний образ драми – образ Мавки. Він втілює ідеали: гармонійної людини, вічного людського хисту, краси, несе людству «невмируще». На відміну від людей, для неї робота – не повинність і засіб існування, а потреба душі, осмислене діяння.

У всій п’єсі, зокрема в образах Мавки та Лукаша, звучить осуд суспільних порядків, за яких гинуть найкращі якості людської вдачі.

Мати Лукаша – рідна сестра Лева. Вона, вдова, бажаючи своєму синові щастя, стала рабинею загальноприйнятної, породженої суспільством думки про власність як про єдине щастя.

Микола Вороний. Загальний огляд творчості. Поезії «Іванові Франкові»,

«Блакитна Панна», «Інфанта». Ідейно-художні особливості поезій
М.Вороний навчався в університетах Львова і Відня. Був прихильником народницького руху, пізніше – співробітником журналів «Життє і слово», «Громадський рух», «Зоря». Вороний був одним із засновників УЦР. У 1920 р. йому довелося емігрувати за кордон, а повернутися в Україну зміг у 1926 р. У 1934 р. був репресований Розстріляний за вироком особливої трійки УНКВС Одеської області. 10 листопада 1957 р. Миколу Вороного було реабілітовано.
Поетична творчість:

Перша збірка – «Ліричні поезії» (1911).

Поема «Євшан-зілля» – 1917.

Друга поетична збірка – «Поезії» (1920). Її останнє прижиттєве видання – 1929 р.
Поезія «Іванові Франкові».

Тема: роль поета і поезії в суспільному житті. Громадянська та патріотична лірика.

Історія походження: це була відповідь на «Посланія» І.Франка, який назвав Вороного «ідеалістом непоправним», який відійшов від активної громадянської позиції. Поет написав вірш «Іванові Франкові», де наголосив на основних принципах своєї творчості: вільному польоту фантазії, поза раціональним осягненням краси. Вороний зазначає, що воліє боротися, але не можна увесь час боротися, так як душа від цього черствіє.
Поезія «Блакитна Панна».

Поезія відкриває цикл «Гротески» (10 поезій). Пейзажна лірика. Жанр: вірш.

Тема: Відтворення гімну весняній природі, молодості, натхненню, єдність її з мистецтвом. Блакитна Панна – образ-символ Весни, якій земля радіє, що тривожить душу поета.

Гротеск – тип художньої образності, що відкрито і свідомо створює особливий, неприродний, химерний, дивний світ.

Блават – волошка, шовкова тканина блакитного кольору.

Арабеска – вид орнаменту з геометричних фігур, стилізованого листя, квітів, що поширився в Європі під впливом арабського мистецтва.

Камея – виріб із каменю або черепашки, що має художнє рельєфне зображення.

Фреска – картина, написана водяними фарбами по свіжій вогкій штукатурці.
Поезія «Інфанта».

Взята з репродукції картини Д.Веласкеса «Інфанта Маргарита». Інтимна лірика.

Тема: враження поета щодо картини. Оспівування жіночої краси. Символізм червоного кольору – символу революції, біди.

Символізм в українській літературі полягає у наближенні до музики, символічному зображенні явищ.
6. Особливості поетичного стилю М.Вороного.

1. Музикальність.

2. Різні віршові розміри.

3. Використання образів-символів.

Олександр Олесь (Кандиба). Загальний огляд творчості. Поезії «З журбою

радість обнялась», «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..»
Олександр Іванович Кандиба відомий як поет Олександр Олесь. Понад 80 відомих композиторів клали рядки О.Олеся на музику. «Поєднав у собі риси полум’яного співця Тіртея і ніжного лицаря краси Аполлона» (Р.Радишевський).
Народився 23 листопада 1878 р. в Кризі (Білопіллі). Вплив щодо творчості справив на нього друг Петро Радченко. Служив у земстві. Писав поезії, виступав з ними. З радістю вітав революцію, однак швидко зрозумів її суть. У 1919 р. він виїхав за кордон із тавром «зрадника» і «емігранта». У 1923 р. переїхав до Австрії, потім – до Чехословаччини. У 1944 р. дізнався про трагічну загибель сина (Олег Ольжич), уже в поїзді зомлів, а помер 22 липня 1944 р. помер.
Творчість поділяється на 2 періоди: між революціями та після 1917 р. в період еміграції.

І період:

Збірка «З журбою радість обнялась» (1907), «Будь мечем моїм» (Через цензуру – «Поезії) та ін. Займався перекладницькою діяльністю («Пісня про Гаявату»).

ІІ період.

Книги «Чужиною» (1919), «Княжа Україна», «Перезва», «Поезії» та ін. Сатиричні п’єси: «»Вилітали орли», «Ревізор з Кам’янця».
Поезія «Чари ночі».

Вірш-романс. Інтимна лірика.

Мотив: Краса життя, краса кохання – над усе. Поезія стала популярною піснею «Сміються, плачуть солов’ї…». Це гімн юності, кохання. Оповідь складається з 3 суб’єктів: автора, ліричного героя і «ти». Це заклик не забувати, що життя – це мить, тому потрібно насолоджуватися кожним днем.
Поезія «О слово рідне! Орле скутий!»

Вірш-медитація. Патріотична лірика.

Вірш-медитація – вірші-роздуми на філософську та житейську теми. Роздуми про швидкоплинність життя, нездійсненність мрій та бажань ліричного героя, невідворотність смерті.

Автор вдається до символізації явищ. У його поезії меч – це войовниче слово, сонце – творча грань слова, саме слово – усе рідне, найдорожче, Самсон – віра в духовне визволення народу-богатиря.


Володимир Винниченко. Загальний огляд життя і творчості, громадської та

політичної діяльності. Новела «Малорос-європеєць» – сатира на буржуазну, міщанську сутність українського лібералізму. Новела «Момент»
Володимир Винниченко – видатний український прозаїк, драматург, художник, політичний діяч. Є автором першого українського фантастичного роману «Сонячні машини», автором «малих форм», романів і драм. Почавши з реалізму, згодом обрав імпресіоністичний стиль.
Вперше як літератор, В.Винниченко заявив про себе у 1902 р.: опублікував твір «Сила і краса» (згодом – «Краса і сила»). Восени його забрали в солдати, а пізніше через загрозу арешту він емігрував до Галичини, де писав твори на революційні твори. У 1903 р. на кордоні він був заарештований, але у 1905 р. після революції був звільнений через амністію. Видав низку оповідань, серед яких – «Малорос-європеєць», а також видав першу збірку оповідань «Краса і сила». У 1907 р. його знову заарештували і посадили в Лук’янівку, звідки він потім емігрував за кордон. Повернувся в Україну нелегально в 1914 р., поставив свою п’єсу «Брехня».

У 1917 р. став одним із ініціаторів створення Центральної Ради, згодом став головою Генерального секретаріату. Пізніше був одним із керівників Директорії. Після нового арешту довелося виїхати за кордон. У 1933 р. він написав відкритого листа зі звинуваченням Сталіна та Постишева в голодоморі та масових репресіях. Після цього його твори знищувалися, його забороняли вивчати. Йому навіть не дозволили перед смертю поїхати в Україну, тому він помер 6 березня 1951 р. у Франції. Був похований поблизу Канн.

Творчість:

«Краса і сила» – доля людей, викинутих за межі життя.

«Суд» – сваволя і беззаконня, які панують у державі, дозволяють людей «бити в морду».

«Малорос-європеєць» – викриття хижацького нутра лібералів, поміщиків так званої новітньої формації.

П’єса «Брехня», роман «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», «Записки кирпатого Мефістофеля» – роль мистецтва в житті людини.

Роман «Сонячна машина» – соціально-утопічний роман, де висуваються соціальні проблеми.

«Слово за тобою, Сталіне» (видано посмертно в Нью-Йорку 1917 р.), «Щоденник» – погляди на життя письменника.

Оповідання «Малорос-європеєць» викриває тодішніх «просвітителів», які задля хизування хочуть підняти Україну на належний рівень. Головний герой Коростенко викликає в читача огиду своєю двоякістю: з одного боку, він ратує за селян, з іншого – постійно чекає від них заворушень. У нестямі він навіть розстрілює селян з кулемета.

Новела «Момент».

Імпресіоністична новела.

Тема: історія короткого кохання між молодим революціонером і панною в драматичній, ризикованій ситуації.

Ідея: Інколи люди бездумно втрачають миті щастя, підкоряючи свої вчинки суворій моралі.

Проблематика: любов і щастя людини. Мить як вічність. Філософія людського буття. Життя і смерть. Гармонія людини і природи. Природність душевних і тілесних поривань.

Підзаголовок твору – «Із тюремних буднів Шахерезади».

Схожі:

Леся Українка «Мрії»
Обладнання: портрет Лесі Українки, «дерево запитань», ілюстрації з папки «Леся Українка»
Тема. Мудрим ніхто не вродився, а навчився Леся Українка «Біда навчить» Мета
Обладнання: портрет Л. Українки, презентація «Леся Українка», картки для індивідуальної роботи, книжки з казками, кросворд
Урок української літератури 10 клас Тема. «Лісова пісня». Проблема...
«Лісова пісня» — прекрасна казка про любов і зраду, про силу лісову та водяну. Вона приваблює людей глибоким філософським змістом,...
 Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871р...
М. Старицький, М. Лисенко. Все це сприяло ранньому входженню Лесі в літературу: в дев'ять років вона вже писала вірші, у тринадцять...
Урок 1 Тема Леся Українка. Розповідь і життя поетеси, її мужність...
Тема Леся Українка. Розповідь і життя поетеси, її мужність і силу духу. Відображення прагнень і мрій у поетичних творах
Енциклопедія Українознавства
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) (*25 (13) лютого 1871, м. Новоград-Волинський — 1 серпня 1913, м. Сурамі, Грузія) — українська...
Конкурс "МІС-юна українка" В залі звучить пісня "
А тому ми зібралися в цьому теплому від ваших сердець та світлому від ваших посмішок залі, щоб провести свято, яке ми назвали «МІС-ЮНА...
Тема: Леся Українка “ Давня казка”. Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини
Мета: засвоїти зміст твору; продовжити формувати вміння роботи з текстом; вчити грамотно
Леся Українка. «Давня весна». Тема гармонійного єднання людини з природою
Лесі Українки виховувати в учнів працелюбність, віру в себе та власні сили, прагнення до гармонії з собою та світом, любов до природи...
Гармонійного єднання людини з природою. 63
Образи драми-феєрії «Лісова пісня». Неоромантичне утверд- ження духовно- естетичної сутності людини, її творчих можли
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка