|
|
Скачати 301.86 Kb.
|
|
БЛОК 1 ОБЛАДНАННЯ ШВЕЙНОГО ВИРОБНИЦТВА ЗАВДАННЯ
1. Історія розвитку та перспективи швейного машинобудування в Україні. Класифікація швейних машин. Підприємства та фірми-виробники швейного обладнання. Історія виникнення і розвитку швейних машин. Перший невдалий проект швейної машини запропонував у кінці XV ст. Леонардо да Вінчі. Наступні спроби винайти швейну машину відносяться до другої половини XVIII ст. У1755 р. німець К. Вейзенталь отримав патент на швейну машину, що копіює утворення стібка вручну (машина однониткового ланцюгового стібка). У1790 р. англієць Т. Сент винайшов швейну машину для пошиття взуття. Машина була з ручним приводом, також вручну під голкою переміщувались і заготовки взуття. Більш досконалу машину однониткового ланцюгового стібка у 1828 р. створив француз Б. Тімоньє. Всі ці машини не отримали широкого практичного застосування. І тільки в 1834 р. американець У. Хант винайшов голку з вушком на гострому кінці і човниковий пристрій. У 1844-1845 pp. американець Е. Хоу винайшов першу швейну машину човникового стібка, вона була дуже недосконалою. В 1850-1851 pp. зусиллями американців А. Вільсона, І. Зінгера швейна машина практично була доведена до досконалості, голка рухалась вертикально, а тканина притискалась лапкою, розміщувалась на горизонтальній платформі. Переривчастий рух тканини спочатку здійснювався зубчастим колесом, потім -зубчастою рейкою. В цей період американці Гробер і Бекер винайшли швейну машину двониткового ланцюгового стібка. В1858 р. їх співвітчизник Д. Джиббс вперше винайшов обертаючий петельник. В Росії свого виробництва швейних машин не було, їх привозили з Америки і Німеччини. У м. Подольську в 1900 р. американська фірма "Зінгер" організувала майстерню, в якій машини складали з деталей, що привозились із-за кордону і випускали 600 тис. машин в рік. Тільки після 1917 р. в Росії почали створювати заводи швейного обладнання. Шляхи вдосконалення швейного машинобудування беруть початок з 30-х р. і дотепер. На початковому етапі вітчизняні машинобудівні заводи випускали для швейної промисловості універсальні швейні машини, для пошиття різних видів виробів незалежно від товщини і властивостей тканини. Для сучасного етапу швейної промисловості характерне створення автоматизованих машин, машин-напівавтоматів і агрегатів. Класифікація швейних машин. Все основне й технологічне обладнання швейного виробництва поділяють на чотири групи:
Розрізняють три типи класифікацій швейних машин: технологічну, конструкторську і заводську. За характером переплетення ниток у строчці швейне обладнання поділяють на машини човникового й ланцюгового стібка. Технологічна класифікація швейних машин поділяється на такі групи:
В основу конструкторської класифікації закладені особливості конструкції, які характеризують даний тип машини (призначення і продуктивність машини, частота обертання головного вала, типи і номери голок, завод-виготовлювач і т. ін.). Відповідно заводській класифікації, всі машини діляться на класи та варіанти. Заводи-виготовлювачі встановлюють свій відповідний клас. Так, Подольський механічний завод (ПМЗ) присвоює кожному класу певний порядковий номер: 26, 27, 95. При виготовленні варіантів уже існуючих машин до номера добавляють цифру або літеру алфавіту: 51-А клас, 302-1 клас. Іноземні фірми застосовують цифрові і рідше буквені позначки класифікації, так МО-816 кл. фірми "Джукі" (Японія) або 8332/3055 кл. об'єднання "Текстима" Німеччина. Позначення промислових іноземних швейних машин несе певну технічну інформацію, кожна фірма має свою індексацію і кодування. Підприємства та фірми-виробники швейного обладнання. Найбільші заводи-виробники швейних машин країн СНД: Подільський механічний завод (ПМЗ) випускає машини і напівавтомати човникового і ланцюгового стібка, Оршанський завод машинобудування (ОЗЛМ) - машини човникового стібка, Полтавський завод швейних машин (ПЗШМ) - машини для зшивання хутра та вишивання, Ростовський механічний завод (РЛМЗ) - машини для виготовлення петель і ін. В світі нараховується більш ніж 100 фірм, які випускають промислові та побутові швейні машини і різні супутні їм вироби та пристрої (голки, електроприводи, пристосування). Найкрупніших фірм швейного машинобудування нараховується 20-25: американські "Зінгер", німецькі, "Пфафф", "Дюркопп", "Протос", "Текстима"; японські "Джукі", "Сейко", "Тойота", "Бразер"; вейгерська"Паннонія"; швейцарська "Берліна". 2. Типи передач і основні робочі деталі та механізми швейних машин. Кожна швейна машина, незалежно від її призначення, має приводне устаткування. Побутові машини мають ручний або ніжний привід. Конструктивно ці приводи прості за будовою і не потребують особливих навиків для управління машиною. Деякі побутові машини оснащені електродвигунами. Кожна промислова швейна машина має індивідуальний фрикційний електропривід, який призначений для вмикання і вимикання машини та регулювання швидкості обертання головного вала. Індивідуальний привід складається з електродвигуна і фрикційної муфти, змонтованих у корпусі. Вітчизняна промисловість випускає фрикційні електроприводи з електродвигунами потужністю 0,25; 0,27; 0,37; 0,4 кВт і частотою обертання вала електродвигуна 1400, 2800, 2900. Електродвигун за допомогою спецпідвіски прикріплений внизу промислового столу і приєднаний до мережі трифазного змінного струму через контакти коробки виводів. Управління роботою машини здійснюється натисканням на педаль, приводячи в роботу фрикційну муфту. Фрикційна муфта за допомогою клинового паса з'єднується з маховим колесом швейної машини, частота обертання головного вала регулюється змінами зусиль натисканням на педаль, яка визначає ступінь ковзання фрикційних прокладок у муфті. З метою техніки безпеки електродвигун через клему заземлюється. Основні робочі органи швейних машин. Для виконання машинного стібка в кожній швейній машині є основні робочі органи:
3. Будова, властивості, призначення човникових стібків. Класифікація машинних голок. Човниковий стібок, процес його утворення. Човниковий стібок утворюється в результаті переплетення двох ниток, одна з яких подається з котушки, заправляється у вушко голки і проходить зверху тканини, а друга намотується на шпульку, яка вставляється зі шпульним ковпачком в човниковий механізм і проходить з нижньої сторони тканини. Всередині шарів тканини ці нитки переплітаються і при їх натягу притискають тканину одну до одної, з'єднуючи їх по лінії строчки. Човниковий стібок широко використовується для виготовлення різних видів одягу і білизни. Переваги човникового стібка: стібок мало розтягується та тяжко розпускається; строчка достатньо міцна, як в повздовжньому, так і в поперечному напрямку; човниковий стібок потребує менших витрат ниток. Машини човникового стібка мають більш складну конструкцію, ніж машини стібка інших типів. Наявність шпульки в човниковому механізмі понижує коефіцієнт використання машини. Залежно від довжини шва шпулька може мінятися від 60 до 80 разів за зміну. Принцип утворення човникового стібка. Переплетення ниток при утворенні човникового стібка відбувається за допомогою коливального або обертового човника. Найбільшого поширення набули машини з обертовими човниками. Кваліфікація машинних голок. Голка є ведучим робочим органом в утворенні стібків кожної швейної машини, вони виготовляються відповідно до стандартів. В залежності від форми перерізу стержня, форми загострення вістря і особливостей виготовлення колби присвоюється спеціальне цифрове позначення голок. При цьому враховується діаметр колби, її довжина, довжина всієї голки, довжина від верхнього краю вушка до кінця колби, положення жолобків на стержні. Крім спеціальних цифрових позначень, всі машинні голки мають номери. Всі типи голок позначають чотиризначним номером: 0052, 0077, 0873. Цифрове позначення номера голки - 75, 130, 200 і т.д. В швейній промисловості застосовуються номери від 60 до 210. Номер голки показує діаметр стержня, виражений в сотих долях мм. Маркування, номер голки і товарний знгк заводу нанесені на колбі голки. Довжина і форма голки залежить від виду виконаної роботи. Голки бувають довгі і короткі, товсті і тонкі, прямі і зігнуті. Від правильного підбору голок і ниток залежить нормальна робота машини і якість швів, які виконуються. Так, для тонких тканин необхідно підбирати тонкі нитки і голки. Для операцій, де товщина зшивання тканин збільшується, номер голки повинен бути більший, а номер нитки залишається такий самий. Для тканин шовкового типу сорочкової, віскозної використовуються голки №75-90, торговий номер ниток, бавовняних - 60, шовкових - 65;
При підборі ниток потрібно звертати увагу на направлення крутіння нитки, яка буває лівою (S) і правою (Z). 4. Технічна характеристика універсальних швейних машин загального призначення, їх застосування. Машина 97-А класу ОЗЛМ, призначена для зшивання бавовняних, шовкових, шерстяних і лляних тканин однолінійною строчкою двониткового човникового стібка. Частота обертання головного вала до 5500 об/хв. Довжина стібка регулюється від 2-4 мм. Товщина тканин, що зшиваються, під лапкою у стиснутому стані не більша як 4 мм. Електродвигун потужністю не більше 0,4 кВт. Використовуються голки 0052 № 75-110. Машина створена на базі машини 97 кл. і відрізняється від неї зміненою конструкцією механізмів переміщення тканин і ниткопритягувача. Робочі органи швейної машини: голка, центрально-шпульний човник, лапка, обертаючий ниткопритягувач, рейковий механізм переміщення тканини. Машина універсальна. Змазування машини автоматичне. Машина 1022 М класу ОЗЛМ, призначена для пошиття виробів із тканин костюмної і пальтової групи, які вміщують штучні і натуральні волокна, однолінійною строчкою двониткового човникового стібка. Частота обертання головного вала 4000 об/хв., довжина стібка регулюється від 1,7-4,5 мм. Найбільша товщина тканин, що зшиваються, у стиснутому стані під лапкою 5 мм, голки 0203 № 90-150. Машина забезпечена централізованою системою змащування, автоматичним пристосуванням намотування ниток на шпульку. Машина 1022 М кл. випускається замість машини 1022 кл. і відрізняється від неї тим, що обертання головного вала здійснюється за допомогою зубчастої передачі, а не шестерні; змінена конструкція механізму переміщення тканини. Механізми під платформою машини розміщені в масляному картері. Використовується більш надійна конструкція автоматичної моталки. На базі машини 1022 кл. випускаються швейні машини 1022-3 кл. для окантування зрізів деталей легкого і дитячого одягу, 1022-4 кл. - для окантування зрізів деталей пальто окантувальною тканинною стрічкою з двостороннім підгинанням її країв. Основна конструктивна особливість машин 1022-3 і 1022-4 кл. в тому, що окантовувач переміщується разом з рейкою, він кінематично зв'язаний з вузлом горизонтального переміщення тканин. Застосування рухомого окантовувана дало можливість підвищити якість обробки зрізів деталей. На основі машини 1022 кл. випускається машина 1822 кл. для виконання оздоблювальних строчок при обробці суконь, костюмів і пальт. Частота обертання головного вала, порівняно з машиною 1022 кл., зменшена до 2000об/хв., довжина стібка збільшена до 10 мм. У машині застосовується кривошипно-шатунний механізм голки, шарнірно-стержневий нитко-притягувач, механізм човника центрально-шпульний, рівномірно обертаючий човник, механізм переміщення тканини складається з вузлів вертикальних і горизонтальних переміщень рейки. |
|
«Економіка і організація аграрного виробництва» Навчальна дисципліна «Економіка і організація аграрного виробництва» викладається для студентів 4 курсу з спеціальності 10010201... |
ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Сутність і структура суспільного виробництва. Фактори виробництва. Взаємодія і розвиток факторів виробництва |
|
Тема 18. Господарсько-правове регулювання у сфері матеріального виробництва Метою «сфера матеріального виробництва», «сфера нематеріального виробництва», «промисловість», «електроенергетика», «будівництво», «сільське... |
ПРОГРАМА Структура радіоелектронних засобів, конструкторська та експлуатаційна документація, особливості конструювання та технологія виробництва... |
|
ПРОГРАМА Структура радіоелектронних засобів, конструкторська та експлуатаційна документація, особливості конструювання та технологія виробництва... |
Особливі умови для розміщення обладнання Замовника (colocation) Розміщення Обладнання Замовника на технічному вузлі Виконавця, передбаченого пунктами 1 Договору, оформлюється Сторонами на бланку... |
|
ВП «Слов’янський технікум ЛНАУ» України. Наразі в технікумі на стаціонарному та заочному відділенні навчаються понад 600 студентів із спеціальностей: «Бухгалтерський... |
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА України. Цей порядок складається з виробництва по розгляду і рішенню справ по спорах, котрі виникають з цивільних, сімейних, трудових... |
|
Технічний регламент «Вимоги щодо виробництва молока та молочних продуктів» Загальні положення Цей Технічний регламент визначає обов’язкові вимоги до молочної продукції та процесів її виробництва, у тому числі, стосовно інформації,... |
Цілі й завдання Обладнання: плакати «Грінпіс», альбоми, фотографії, хрестоматія, матеріали періодичної преси |