|
Скачати 5.43 Mb.
|
3. Теоретичний матеріал в історичних курсах Другим компонентом навчального історичного матеріалу є теорія. Термін «теорія» означає: 1) узагальнення досвіду, суспільної практики, ідо відбиває об'єктивні закономірності розвитку природи і суспільства; 2) сукупність узагальнених положень, що утворюють будь-яку науку чи її розділ; 3) сукупність наукових положень, учення про які-небудь явища, факти; система поглядів з якогось питання45. Багато психологів, дидактиків, методистів-істориків розглядають оволодіння учнями теоретичними знаннями як основу формування у них умінь учитися, самостійно здобувати знання, як основу розвитку їхньої навчальної компетентності, критичного мислення та інших важливих якостей особистості. * Подумайте Порадьтеся в парах і представте свою точку зору групі, як треба визначити поняття «теорія» у методиці навчання історії. Чому? Структура цього компонента також складна і багатогранна. У ньому виділяють три складових елементи: 1) історичні поняття різної широти узагальнення; 2) суттєві причинно-наслідкові та інші зв'язки; 3) тенденції суспільного розвитку. Поняття - це усвідомлене, систематизоване знання про зв'язки, підношення, суттєві ознаки історичних явищ і процесів. Поняття є 45 Великий тлумачний словник сучасної української мови. - С. 1239. 58 59 однією з форм відображення світу в свідомості людини, за допомогою якої засвоюється сутність явищ, процесів, узагальнюються їх суттєві сторони та ознаки. Філософія визначає поняття як форму мислення, що узагальнює та віддзеркалює предмети та явища через фіксацію їх суттєвих властивостей46. Поняття в методиці навчання історії класифікуються за декількома критеріями:
У пізнанні суспільного життя, у засвоєнні історичних фактів та їх зв'язків поняттям належить вирішальна роль. Чим більшим та різноманітнішим є апарат понять учнів, тим більше можливостей має дитина для пізнання світу, формування власної точки зору та її аргументування. *Подумайте За методом уявного мікрофона визначте свої думки з питання, навіщо практикуючому вчителю потрібні знання щодо класифікації понять. Крім понять, складовими історичної теорії є зв'язки та тенденції розвитку суспільства. Розкрити зміст історичних зв'язків та тенденцій розвитку означає встановити внутрішні, суттєві зв'язки між подіями, явищами і процесами, що періодично повторюються та окреслюють певні напрями історичного розвитку. Зв'язки між подіями і явищами у методиці історії класифікуються за змістом. Відповідно, як правило, виділяються: причинно-наслідкові, хронологічні та локальні. Причинно-наслідкові зв'язки встановлюються виходячи з того, що одне явище (причина) своїм впливом породжує інше (наслідок). Наприклад, Великі географічні відкриття обумовили розвиток ринкових нідносин, виникнення Реформації та Ренесансу у Європі. Локальні або просторові зв'язки віддзеркалюють вплив географічних умов на виникнення та розвиток історичних явищ, характер і особин пості протікання історичних процесів. Наприклад, природні умови (Чародавнього Єгипту поступово привели до виникнення іригаційного землеробства. Хронологічні або часові зв'язки відбивають послідовність чи синхронність виникнення і розвитку історичних явищ і процесів. Так, у Франції за періодом політичної роздрібненості наступив етап утворення централізованої держави, яка переросла в абсолютну монархію; ■априкінці XVIII і у XIX ст. у всіх країнах Європи відбувається промисловий переворот. Зв'язки подібно до понять розподіляються на конкретно-історичні, иігальноісторичні та всезагальні. Визначення різноманітних зв'язків між історичними явищами і процесами дозволяє окреслити певні тенденції суспільного розвитку в ту чи іншу епоху. Формулювання та інтерпретація історичних зв'язків та тенденцій розвитку авторами підручника і вчителями багато в чому залежить під обраних ними методологічних підходів до пізнання історичного процесу. Однак у навчанні історії в школі вони мають насамперед нідповідати цілям шкільної історичної освіти. 'Подумайте Працюючи в парах, на основі матеріалу одного з параграфів підручника для основної школи складіть таблицю і обґрунтуйте її зміст:
46 Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. науч. ред. и сост. А.А. Грицанов. - М., 2001. - С. 801. У підручниках і посібниках теоретичний компонент присутній у иигляді «відкритої теорії» чи теорії, «схованої у фактах». У першому 60 61 випадку в навчальних посібниках часто містяться положення, абзаци і пункти параграфів із розгорнутим поясненням ознак історичних понять, з характеристикою причин і наслідків історичних подій, закономірностей історичних явищ і процесів, з аргументованими оцінними судженнями. «Відкрита теорія» у програмах і підручниках може бути виділена шрифтом, позначена якимось спеціальним символом, обведена рамкою, щоб школярі звернули на неї особливу увагу. Такий спосіб представлення теоретичного матеріалу в шкільних курсах історії доступний всім учням будь-якого рівня навченості і розвитку, але зловживання ним знижує інтерес до історії у сильних і середніх учнів. У другому випадку теоретичні положення прямо не повідомляються, а приховуються в спеціально організованому підборі і викладі історичних фактів і можуть бути виявлені при цілеспрямованих розумових зусиллях школярів, для чого використовуються відповідні питання: що спільного, що відмінного ви бачите у цих фактах, яке значення вони мали для подальшого розвитку подій, які висновки ми можемо зробити тощо. Автори навчальних книг і вчителі історії часто свідомо не повідомляють учням теоретичні відомості, а використовують елементи, наприклад, проблемного навчання, щоб розвивати самостійність і критичність мислення учнів, підтримувати активність і інтерес до предмета у школярів з високим рівнем навченості. *Подумайте У підручнику з всесвітньої історії для 8-го класу запропоновано такий текст: «Великі географічні відкриття призвели до підкорення (колонізації) декількох країн і континентів. їхні людські і природні багатства використали європейські країни, що створило сприятливі умови для їхнього економічного розвитку. У декількох європейських країнах було прискорено розвиток капіталістичного виробництва і торгівлі»41. Працюючи у малих групах, визначте, який спосіб викладення теорії представлений у підручнику. На яких учнів він орієнтований? Чому ви так думаєте? Яким іншим способом міг би бути викладений цей матеріал? Спробуйте запропонувати такий варіант. У цілому структуру навчального історичного матеріалу і взаємозв'язок її компонентів демонструє схема 3. Перевірте себе
47 Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Нові часи (XVI - кінець XVIII ст.): Підручн. для 8-го кл. серед, шк. - К.: Генеза, 2001. - С. 20. Схема 3. Основні компоненти структури навчального історичного матеріалу 4. Емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями навчального історичного матеріалу Поняття емпіричного та теоретичного рівнів пізнання та засвоєння інформації пов'язані з різними підходами до предмета і способу ви-ІИення певних подій, явищ і процесів. На емпіричному рівні школярі працюють з фактами, представленими в підручниках, наочних посібниках й інших джерелах, що містять нідомості про важливі події і явища, їхні особливості і атрибути. На цьому ступені пізнання вони засвоюють головні історичні факти у ви-і ііяді цілісних, нерідко емоційно забарвлених образів, а неголовні - у псобразній словесній формі. У цілому, емпіричне вивчення минулого необхідне для збагачення школярів запасом різноманітних фактичних ■тань, розвитку пізнавальних процесів: аналітико-синтетичного сприйняття, образної пам'яті, репродуктивної і творчої уяви, образного мислення, формування інтересу до предмета, для навчання при-помам самостійної навчальної роботи. Нагадаємо, що на емпіричному рівні здатні працювати всі учні, а для слабких він є необхідною сходинкою до оволодіння основами предмета. Від емпіричного засвоєння певної групи подібних фактів школярі піднімаються до визначення ознак поняття, розуміння його сутності, формулювання зв'язків та тенденцій історичного розвитку, тобто до теоретичного рівня засвоєння навчального матеріалу. ' Подумайте Працюючи в трійках, визначте, за якими критеріями можна порівняти емпіричний та теоретичний рівні засвоєння історичного матеріалу. Виконайте порівняння у вигляді таблиці і представте її групі. 62 63 На емпіричному рівні історичні факти засвоюються учнями у вигляді історичних уявлень про історичні постаті, спосіб повсякденного життя людей, їхні дії та вчинки, місця історичних подій та час їх протікання, кількість учасників тощо. Історичні уявлення - це результат складної психічної діяльності: відчуттів, сприйняття, пам'яті, уяви, емоцій, осмислення, що утворюють у свідомості дитини картину, яскравий образ минулого. Історичний образ - це почуттєво-емоційний та раціонально-логічний відбиток історичної дійсності у свідомості дитини, існуючий у вигляді уявлення про речі, людей, оточуюче середовище, історичну подію. Відповідно до змісту історичного матеріалу і характеру усвідомлення його учнями розрізняють види історичних уявлень: 1) кількісні; 2) локальні (просторові); 3) хронологічні (часові); 4) образні; 5) логічні. Розглянемо кожен з названих видів на прикладах:
військо. Кінні козацькі й татарські загони несподіваним ударом з тилу і флангів атакували королівські війська. У польських лавах почалася паніка. Польські полки, не маючи змоги допомагати один одному, потрапляли в оточення і гинули»48. * Подумайте ; Працюючи в парах, підберіть приклади до кожного типу історичних уявлень в тексті підручника історії для основної школи. Об'єднайтеся в четвірки, обміняйтесь результатами роботи та перевірте за текстом підручника з методики правильність виконання вами завдання. Результати роботи представте академгрупі. Створення і збагачення історичних уявлень у свідомості дитини має велике виховне значення. Картини минулого викликають сильні почуття: ненависть, співчуття, захоплення, натхнення. Яскраві образи минулого впливають на формування життєвих ідеалів, емоційно-ціннісних орієнтацій учня, його поведінку, слугують засобом громадянського і морального виховання. Процес формування історичних уявлень у навчанні є достатньо складним. По-перше, це пов'язано зі специфікою предмета вивчення. Ми не маємо змоги забезпечити учневі безпосереднє знайомство, сприйняття предмета вивчення - історичної події чи явища, оскільки вони залишились у минулому. Інформація надається учням лише в опосередкованій формі як розповідь учителя про події, в тексті підручника, документі, через аудіо чи візуальні засоби навчання тощо. Адже є небезпека викривлення чи суб'єктивної інтерпретації інформації, що передається. По-друге, на основі вивчення кожної історичної події, навіть невеликої за своїм масштабом та тривалістю, можна створити безліч уявлень. Проте вчитель та учні обмежені рамками програми та кількістю часу на її засвоєння. Тому історичні уявлення, що формуються, повинні ретельно відбиратися і відображати цілісну картину історичної події, явища, процесу, епохи через 1-2 яскравих образи. По-третє, процес створення уявлень потребує обов'язкового впливу інформації на емоційно-чуттєву сферу учня, оскільки картини минулого у свідомості учня мають стати емоційно забарвленими та особистіс-но цінними для школяра. Тому вчителю слід відбирати прийоми і засоби навчання, що можуть забезпечити такий ефект. * Подумайте Проведіть «мозковий штурм» з питання: як вчитель може подолати складності у процесі формування історичних уявлень учнів. 48 Власов B.C. Історія України: 8 клас. - К., 2001. - С 106. 64 З 6-402 |
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів "Правознавство.... Програма для загальноосвітніх навчальних закладів "Правознавство. Практичний курс" (авт. Ремех Т. О., Пометун О.І.) |
СТРУКТУРА науково-дослідницької діяльності навчально-виховного комплексу В НВК №2 науково-дослідницькою діяльністю охоплено 84 учнів. В школі І ступеня діє науковий осередок «Пошук» де задіяно 18 учнів.... |
Тема Завдання О.І. Пометун «Правознавство. Практичний курс.» Тема 13. Ст. 82. Завдання 1-3- письмово |
Навчальна програма «Правознавство (практичний курс)» для 9-х класів... Пометун Олена Іванівна – зав лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України, доктор педагогічних наук |
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ Підручник... Значення письма у навчанні іноземних мов. Цілі навчання письма в середній школі 186 |
Діагностика дослідження психологічної готовності дітей до навчання у школі Комплексна методика являє собою докладне практичне керівництво до дії шкільного ( дошкільного ) психолога. ) |
ЛЕКЦІЯ Тема: Методика здійснення профільного навчання в старшій школі Егоров О. Профильное образование: проблемы и перспективы // Народное образование. – 2006. – № – С. 32-36 |
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи правознавства... Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи правознавства (практичний курс) (авт. Ремех Т. О., Пометун О.І ) |
Методика навчання фізики як наука. Методологія педагогічних досліджень Актуальні проблеми методики навчання фізики Вступ. Методика навчання фізики як наука |
Принципи навчання у вищій школі Принципи (лат ргіпсіріит — основа, начало) навчання вищої школи — вихідні положення теорії навчання. Вони є загальним орієнтиром... |