Пометун О. П5 5 Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г. О. Фрей-ман

Скачати 5.43 Mb.

Назва	Пометун О. П5 5 Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г. О. Фрей-ман
Сторінка	9/37
Дата	25.02.2016
Розмір	5.43 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Історія > Документи

1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 37

65

Учитель має відтворювати у навчанні декілька етапів формування історичного образу історичної події, явища, процесу:

актуалізація минулих слідів сприйняття подібної інформації у свідомості учня або минулого чуттєвого досвіду. На методичному рівні це означає, що до сприйняття нового учнів треба підготувати, оживляючи в пам'яті опорні («старі») образи та уявлення, які пов'язані з тими, що піддягають засвоєнню, шляхом бесіди, демонстрування наочності, читання тексту тощо;
надання інформації про історичний факт у вигляді яскравої розповіді про зовнішню сторону протікання події, процесу. Така інформація може бути представлена у вигляді історичної пам'ятки (наприклад, предмета побуту конкретної епохи), малюнка, креслення, рольової сценки, що її розігрують учні, фрагмента тексту художньої літератури тощо. На цьому етапі учням має бути забезпечена можливість первинного сприйняття факту в цілому;
поелементний розгляд створеного первинного образу, формування окремих видів уявлень, відповідаючи за допомогою різних прийомів і засобів навчання на питання: скільки, хто, як, де, коли, яким чином;
перехід учнів до цілісного образу - картини історичного минулого - явища, процесу, епохи - на основі сформованих окремих видів уявлень. З цією метою учитель має повернутись до первинного джерела інформації (яке використовувалось на першому етапі) та з'ясувати, що змінилось в уявленнях учнів, за допомогою бесіди чи групового обговорення;
закріплення уявлення в пам'яті учнів шляхом надання їм можливості екстеріоризації (виведення у зовнішній план, «матеріалізації») створеного образу. Для цього можна запропонувати два типи завдань: на вербалізацію образу у вигляді опису, розповіді, характеристики тощо або на малювання, макетування, ліплення образу тощо. Причому дітям бажано дати можливість вибору завдання відповідно до бажання та особливостей типу сприйняття.

* Подумайте

Працюючи в парах, обговоріть, чи можна порушувати даний алгоритм формування історичного образу. Свою думку обґрунтуйте і представте групі.

Отже, історичні уявлення акумулюють не тільки інформацію про факт, а й пов'язані з нею емоції, не тільки інформацію про зовнішню сторону подій, процесів, явищ, а й про їхню сутність, логіку розвитку. Вони складають підґрунтя до переходу на теоретичний рівень пізнання, на пояснення історичних фактів. Чим більш широкими є історичні уявлення учня, тим змістовнішою є система понять, сформованих на їх основі.

66

У практиці навчання зв'язок між фактами і теорією виявляється в індуктивному і дедуктивному способах пізнання історії. Індуктивним ш її я хом учні «піднімаються» до теоретичного засвоєння матеріалу. Такі знання учні отримують у вигляді «відкритої теорії» як готовий результат логічної обробки фактів ученими-істориками, авторами шкільних посібників чи учителями, або формулюють їх самостійно, ініалізуючи теорію, «приховану» у фактах. В останньому випадку поняття і судження учнів набувають більш переконливого й особистісно значимого характеру, істотно розвивають їхні розумові здібності, шіцнюють інтерес до вивчення минулого.

Менш традиційним у навчанні історії є дедуктивний шлях пізнання, коли, спочатку засвоївши узагальнені теоретичні знання, учні на їх непові знайомляться з новим фактичним матеріалом, відзначають, знаходять у фактах ознаки засвоєних понять, «підводять» нові факти під нідоме поняття. У такому випадку факти засвоюються більш осмислено, а теоретичні положення конкретизуються і проясняються.

'Подумайте

Працюючи в парах, визначте, в якому з наведених прикладів запропоновано індуктивний, аде- дедуктивний шляхи пізнання:

«...у 1578р. в Острозі було створено школу. Давні слов'янські традиції поєднувалися тут із надбанням тогочасного європейського шкільництва. В острозькій школі ґрунтовно вивчалися мови - церковнослов'янська, грецька і латина. Викладалися в ній і сім вільних наук -граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика... Отже, потужний освітній рух згуртовував позбавлений власної державності український народ, підносив його свідомість, сприяв утвердженню визвольних ідей»⁴⁹.
«Перемога Франції у Столітній війні (1337-1453) створила передумови для завершення об'єднання країни в єдину державу. Із формуванням постійної (регулярної) армії королівська влада одержала можливість втілювати незалежну політику»^. Розглянемо ці тенденції на конкретних прикладах...

Різні за обсягом узагальнення поняття формуються по-різному. І'о іглянемо ці особливості більш докладно. Обсяг і складність теоретичних знань учнів зростає від класу до класу. Якщо на початкових І гупенях історичної освіти переважають конкретно-історичні поняття г.і (в'язки, то наприкінці основної школи головне місце посідають за-і .і пьноісторичні та соціологічні поняття, причинно-наслідкові та інші В'язки і тенденції історичного розвитку.

⁴⁹ Власов В. Історія України: 8 клас / За ред. Ю.А. Мицика: Навч. попбник. - К.: А.С.К., 2002. - С 81, 87.

³⁰ Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Нові часи (XVI - кінець XVIII ст.): І Іідручн. для 8-го кл. серед, шк. - К.: Генеза, 2001. - С 41.

67

Процес формування конкретно-історичних понять має відбуватись за такими етапами: введення вчителем терміна поняття та його доступного визначення; конкретизація поняття на прикладах; перевірка рівня засвоєння його учнями. Поняття вважається засвоєним, якщо учень може правильно пояснити зміст поняття, дати власне визначення (своїми словами), застосовувати дане поняття при вивченні нових фактів. Як правило, для цього достатньо одного-двох уроків. Якщо поняття засвоюється індуктивно, то вчитель на початковому етапі забезпечує умови для визначення його ознак і сутності учнями на основі аналізу певної кількості відповідних фактів.

Загальноісторичні та соціологічні поняття формуються при вивченні цілої теми, розділу курсу, інколи розвиваються і збагачуються протягом декількох років навчання. Вони можуть формуватись як дедуктивним, так і індуктивним шляхом, однак переважає за відсутністю часу дедукція. Основними етапами такої роботи є:

виокремлення на основі розбору і аналізу конкретних фактів сутнісних ознак поняття, введення терміна та визначення поняття на основі цих ознак, конкретизація визначення іншими фактами. Метою цього етапу є первинне сприйняття поняття учнями через пояснення вчителя (тексту), відтворення та запам'ятовування учнями визначення поняття та його ознак. Характер діяльності учнів на цьому етапі -репродуктивний, відтворюючий;
розкриття ознак поняття після пояснення вчителя через відтворення школярами конкретних фактів; самостійна конкретизація поняття відомими фактами. Діяльність учнів поступово переходить на рівень перетворення інформації на відомому матеріалі, первинного застосування поняття;
застосування поняття та його ознак на основі самостійного порівняння, узагальнення відомих фактів, доведення чи спростування тощо. Вчитель може застосовувати для цього завдання типу: на основі фактів, документа тощо доведіть, що це саме дане поняття; підтвердіть фактами суттєві ознаки даного поняття в історичному явищі; порівняйте дані явища на основі ознак поняття та визначте спільне та відмінне; згрупуйте подібні явища відповідно до ознак поняття тощо. Діяльність учнів ускладнюється, хоча залишається перетворюючою на відомому для них навчальному матеріалі;
перенесення (використання, оперування) поняття для самостійного пояснення нових окремих подій, явищ, які вивчаються на уроці. Опрацювання учнем поняття на такому рівні пов'язане з творчо-пошуковою і творчою діяльністю і потребує розвинених пізнавальних умінь учнів і постановки відповідних завдань.

*Подумайте

Працюючи в парах, обговоріть, чи можна порушувати даний алгоритм формування понять. Свою думку обґрунтуйте і представте групі.

Етапи формування в учнів розуміння історичних зв'язків та тен-пцій історичного розвитку є аналогічними формуванню понять.

евірте себе

Що таке історичне уявлення?
Якими є види історичних уявлень?
Якими є основні етапи їх формування?
Як пов'язано формування у свідомості учнів уявлень, понять і зв'язків?
Якими є етапи формування історичних понять і зв'язків?

5. Співвідношення фактів і теорії в курсах основної школи

Органічні зв'язки між фактичним і теоретичним компонентами шісту навчального історичного матеріалу показані на схемі 3 двосторонньою стрілкою.

Історичні знання учнів є засвоєним історичним змістом, у якому поєднуються фактичний і теоретичний компоненти⁵¹. У зв'язку з тим ПІчиавальна діяльність школярів у навчанні історії може бути охарак-ісриювана як процес формування у свідомості учнів історичних об-рпчів і уявлень, а також понять, узагальнень, ідей і закономірностей, ЯКІ створюються на основі представлень про події минулого⁵².

11 роте зазначимо, що, з одного боку, теоретичні знання відіграють Цжливу роль як засіб формування світогляду, особистісного підходу ВО оцінки подій і явищ минулого і сучасності, розвитку пізнавальної самостійності й критичного мислення школярів у пізнанні суспільних имшц тощо, тобто їх засвоєння виступає як передумова досягнення го-Повної мети викладання історії - розвитку особистості дитини засобами історії. З іншого боку, теоретичні знання можливо засвоїти тільки у чіГязку і на основі фактичних, на ґрунті їх аналізу й узагальнення, Інакше нас очікує перетворення реальної багатоманітної у проявах іс-і орії людства на абстрактну схему. Тому проблема відбору оптимально! кількості й співвідношення фактів і теорії у навчальному історичному матеріалі є однією з найважливіших і найскладніших у методиці її і орії. Вона особливо актуальна для викладання історії в старших мі псах, оскільки ці курси потребують від учнів засвоєння не тільки Цжливих подій і явищ історії людства, а й відповідних теоретичних учпгальнень. Однак проявляється вона й у середній ланці.

Боголюбов Л.Н. Применение ранее усвоенных теоретических знаний Ври изучении новейшей истории // Преподавание истории в школе. - 1976. -N" I. - С. 38^48, С. 38; Боголюбов Л.Н. Факты и теория в обучении новейшей ■ гории // Преподавание истории в школе. - 1975. - № 1. - С. 58-68.

^1,2 Психология усвоения истории учащимися: Сб. статей / Под ред. Редь-| ■ ■ A3. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. - С. 8.

68

69

Історія як наука має справу з конкретними проявами загальної за кономірності у визначеній країні, у визначеного народу, із прояво загального у формі типового, з його індивідуальними рисами й особ ливостями. Тому засвоєння фактів для навчання історії не тільки фун дамент для побудови теорії, але й мета, досягнення якої дозволяє достовірно відобразити у свідомості учня історичний процес.

Проблема аналізу й узагальнення фактів була достатньо повно висвітлена за радянських часів у методичній літературі, зокрема в роботах Л. Боголюбова, О. Вагіна, П. Гори, Н. Дайрі, Ф. Коровкіна, П. Лейбенгруба, М. Лисенка, О. Стражева й ін. У цих роботах науко ве пояснення фактів відображено через їхній аналіз і узагальнення. При цьому підкреслюється, що узагальнені знання про одні факти висту пають як засіб вивчення інших, тобто виявляється така послідовність вивченні матеріалу: від фактів до узагальнень, від узагальнень до інші фактів⁵³. Формування системи теоретичних знань учнів не може обмежу ватися формулюванням і запам'ятовуванням абстрактних висновків, а у поєднанні з емпіричними даними про явище, теоретичні знання повинні перетворюватися з абстрактних теоретичних у конкретно-історичні. Л. Боголюбов, наприклад, підкреслював, що в процесі аналізу й узагальнення фактів, почавши з розгляду зовнішньої сторони подій, ми розкриваємо їхню сутність, а потім повертаємось до зовнішньої сторони, але наче «зсередини» пояснюючи те, що ми спостерігали «ззовні», отримуючи при цьому конкретне знання на теоретичному рівні⁵⁴.

Таким чином, вирішення завдань повноцінного засвоєння змісту історичного навчального матеріалу, виховання і розвитку пізнавальної діяльності учнів на уроках історії може бути досягнуте за умов" оптимального визначення співвідношення фактичного і теоретичног матеріалу для кожного уроку і курсу в цілому, виділення на основі цьо го відбору груп фактів, які підлягають вивченню шляхом теоретично го аналізу й емпіричним шляхом. Зміст навчального історичного ма теріалу має забезпечити формування в учнів такої системи фактична і теоретичних знань, що дозволяє, при опорі на ці знання і сформовані відповідні уміння, самостійно проаналізувати новий факт, явище в історичному процесі.

Об'єктивною основою для визначення оптимального співвідношення фактичного і теоретичного змісту в шкільних курсах історії на різних етапах навчання повинні бути: рівень розвитку вікових пізнавальних можливостей учнів і специфіка цілей історичної освіти в основній і середній школі. Необхідний баланс ніколи не буде виражений

⁵³ Боголюбов Л.Н. Применение ранее усвоенных теоретических знаний
при изучении новейшей истории // Преподавание истории в школе. - 1976. -
№ 1.-С. 38.

⁵⁴ Боголюбов Л.Н. Факты и теория в обучении новейшей истории // Пре
подавание истории в школе. - 1975. - № 1. - С. 58-68.

м.| тематично точно, але примірне співвідношення фактів і теорії представляється таким: в основній школі - перевага фактичного матеріалу Иад теоретичним, з поступовим вирівнюванням цих пропорцій до 9 класу; в старшій школі - перевага теоретичного компонента над фактичним, вивчення історичного минулого на проблемно-теоретичному рівні.

'Подумайте

Працюючи в парах, проілюструйте на прикладі пункту будь-якого параграфа з підручника історії для основної школи співвідношення фактів і теорії. Чи є воно, на вашу думку, оптимальним? Свою позицію обґрунтуйте та представте групі.

Перевірте свої знання з теми

Як пов'язані між собою основні компоненти змісту освіти? Яким чином, у якій формі вони реально перетворюються на результати навчання (на навчальні досягнення учнів)?
Запропонуйте свої визначення понять «історичний факт» й «історична теорія», які відбивають їх специфіку в процесі історичного пізнання.
Чому вчителю важливо уміти дати розгорнуту історико-методичну характеристику факту, що підлягає вивченню?

Яку роль відіграють факти у навчанні історії? Якою є методика формування в учнів знань про історичні факти?
Яку роль відіграє теоретичний матеріал у навчанні історії? Якою є методика формування теоретичних знань учнів?
Як пов'язані між собою вивчення фактів і теорії? Як проводиться відбір фактів і теорії для засвоєння учнями? Наведіть власні приклади.
Якими є основні етапи формування емпіричних та теоретичних знань учнів?
Чому проблема відбору, структурування змісту є складною і завжди актуальною проблемою методики? Яким має бути, на вашу думку, співвідношення фактів і теорії у практиці навчання?

Як провести практичне заняття з теми

1 варіант

Часто молодий учитель, намагаючись зробити навчання більш цікавим і зрозумілим, відбирає для уроку безліч фактів, що описують події щодо теми уроку. Він свідомо залишає учням самим узагальнювати вивчені явища та процеси, основні тенденції історичного розвитку. Інші вчителі, навпаки, розповідають учням про причини і сутність події, явища, процесу щодо теми уроку, використовуючи мінімум фактів і тільки ті з них, які відповідають пропонованій ними інтерпретації історії. Як ви думаєте, хто з учителів правий? Підготуйтесь і проведіть у групі дискусію з цього питання.

варіант Працюючи в малих групах, виберіть один з історичних образів і одне
понять чи зв'язків, що формуються в основній школі. Підготуйтесь до їх формування на уроці в школі згідно з відповідними етапами, наведеними в темі. Представте фрагменти підготовлених уроків на практичному занятті та обговоріть їх.

Тема 4

ПІЗНАВАЛЬНІ ВМІННЯ ЯК КОМПОНЕНТ ЗМІСТУ ШКІЛЬНОЇ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ

/. Поняття про вміння в методиці навчання історії. 2. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії. 3. Методика формування пізнавальних умінь.

Основні поняття теми: пізнавальні вміння, навичка, прийом розумової діяльності, прийом навчальної роботи, прийом учіння, спеціальні (предметні) уміння і навички, загальнонавчальні вміння і навички, навчальні пам 'ятки.

1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 37

Схожі:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів "Правознавство.... Програма для загальноосвітніх навчальних закладів "Правознавство. Практичний курс" (авт. Ремех Т. О., Пометун О.І.)	СТРУКТУРА науково-дослідницької діяльності навчально-виховного комплексу В НВК №2 науково-дослідницькою діяльністю охоплено 84 учнів. В школі І ступеня діє науковий осередок «Пошук» де задіяно 18 учнів....
Тема Завдання О.І. Пометун «Правознавство. Практичний курс.» Тема 13. Ст. 82. Завдання 1-3- письмово	Навчальна програма «Правознавство (практичний курс)» для 9-х класів... Пометун Олена Іванівна – зав лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України, доктор педагогічних наук
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ Підручник... Значення письма у навчанні іноземних мов. Цілі навчання письма в середній школі 186	Діагностика дослідження психологічної готовності дітей до навчання у школі Комплексна методика являє собою докладне практичне керівництво до дії шкільного ( дошкільного ) психолога. )
ЛЕКЦІЯ Тема: Методика здійснення профільного навчання в старшій школі Егоров О. Профильное образование: проблемы и перспективы // Народное образование. – 2006. – № – С. 32-36	Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи правознавства... Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи правознавства (практичний курс) (авт. Ремех Т. О., Пометун О.І )
Методика навчання фізики як наука. Методологія педагогічних досліджень Актуальні проблеми методики навчання фізики Вступ. Методика навчання фізики як наука	Принципи навчання у вищій школі Принципи (лат ргіпсіріит — основа, начало) навчання вищої школи — вихідні положення теорії навчання. Вони є загальним орієнтиром...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання