ІСТОРІЯ СВЯТКУВАННЯ ПАСХИ
|
|
Скачати 144.53 Kb.
|
| ІСТОРІЯ СВЯТКУВАННЯ ПАСХИ Празник Христового Воскресіння має ще такі назви: Свято Пасхи, Велика Неділя Пасхи, а найбільше поширена назва цього свята - Великдень. Слово "пасха" означає (з єврейської мови) "перехід" і "ягня". Свято Пасхи святкували на спомин визволення вибраного народу Божого з Єгипетської неволі. Для християн Пасха - це символічний дворазовий перехід Ісуса Христа: від життя до смерті й від смерті до життя. Перший перехід - сумна "Хресна дорога" Ісуса Христа. Другий - Воскресіння радісне й торжествуюче. Тиждень від Квітної Неділі до Великодня називається "страсним тижнем". Великий Четвер перед Великоднем називають ще Чистим Четвергом. На подвір'ях, у будинках, на цвинтарях прибирають, готуючись до Святого Дня. В цей день, як написано в "Біблії", Христос терпів тяжкі муки. Він у терновому вінку ніс хрест на гору Голгофу, де Його розіп'яли: "Хрест на плечі накладають, Б'ють, катують, попихають. Серед крови, серед поту Спас іде вже на Голгофу" - сумно й болісно співається у Великодній пісні. У Четвер в церквах служать Літургію, читають про страсті Христові при запалених свічках, які люди самі приносять, а після відправи всю дорогу несуть їх запаленими додому. Ці свічки бережуть дім від грому й блискавки. Дуже вирізняється обряд Богослуження у Велику П'ятницю. В стихарах змістовно передають муки й смерть Господа нашого. Правиться в церквах утреня і вечірня Великої П'ятниці та Великої Суботи, в яких підкреслюється строга Божа справедливість, безконечна Божа любов і милосердя Боже до нас, грішних. Невід'ємною складовою частиною обряду є Плащаниця - кривава історія спасіння роду людського. Плащаниця - це простирало, в яке завинули мертве Тіло Христа, коли Його клали до гробу: "Благородний Иосиф, з дерева знявши Пречисте Тіло Твоє, Плащаницею чистою обвив, і пахощами покривши, у гробі новім положив", - співається в тропарі Великої П'ятниці на вечірній і на утрені Великої Суботи. У нашого народу Свята Плащаниця у великій пошані, у почитанні та любові. У Велику П'ятницю всі постять і з великою побожністю приступають до цілування Святої Плащаниці. П'ятниця - це день трауру на спомин про страждання Христа. До Святої Плащаниці приступають на колінах від вхідних дверей церкви. Перед і після цілування Плащаниці віддають три доземні поклони зі словами: "Протерпів Ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!" Коло Божого Гробу (Плащаниці) є у нас гарний звичай - виставляти варту з молодих хлопців або старших людей у ніч з п'ятниці на суботу. КВІТНА НЕДІЛЯ У Квітну Неділю Всі до церкви йдуть, Гілочки вербові Святити несуть. Сьогодні святкує Моя Україна, У святій пошані Вербова лозина. Вона сповіщає, Що лише за тиждень Будем святкувати Пресвятий Великдень. Вигуки веселі Чути тут і там: "За тиждень - Великдень" - Б'є галузка: бам!.. Квітну в нас Неділю Звуть іще Пальмова. У цей день в пошані Гілочка вербова.  НАРОДНІ ЗВИЧАЇ СВЯТКУВАННЯ ВЕЛИКОДНЯ В українського народу побутують чудові звичаї та традиції, які передаються з покоління до покоління. Упродовж пасхальних днів періодично дзвонять церковні дзвони: Дзвони дзвонять величаво, всіх до церкви звуть... Йдуть у Божий Храм дорослі й діточок ведуть. Дзвони дзвонять - це знак перемоги життя над смертю. Дуже важливим ритуалом Великодня є благословення та освячення їжі - Божих земних дарів. Святочне одягнені дорослі та діти, з кошичками в руках, вкритими вишитими рушниками, поспішають до церкви, щоб освятити Великодню їжу: І дорослі, і малі до церквиці йдуть, У кошичках святкових святити несуть. Дуже величаво, з церковними співами проходить дійство освячення дарів. Люди стають у коло біля церкви, священик кропить Великодню їжу свяченою водою, яку їстимуть після Великодньої відправи. Святкове снідання проходить, урочисто й побожно. І де б хто не побував, де б не проживав, а на Великодній сніданок завжди поспішав. Далека й близька дорога вела і веде дітей до батьківського порога. З давніх-давен в Україні побутує прекрасний християнський звичай - на Великдень снідати в колі сім'ї. Родина за столом збирається і святочне дійство так розпочинається: батько родини ділить свячене яєчко на стільки частин, скільки присутніх снідає (залишають на тарілці для тих, хто відійшов у вічність із сім'ї), зі словами благословення яєчко роздає й промовляє: - Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров'ям на многії літа. Щоб нас усіх під свій покров взяла Божа Матінка Свята. Дай же Боже, ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати. Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце має чудодійну силу - зародка нового життя. Яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдятьпаску й усе, що приготували на свято. Традиційно на Великдень усією родиною йдуть на цвинтар. Несуть паску і крашанки, щоб поділитися Воскресною радістю. На другий день Великодніх свят (понеділок) у моєму селі Чайковичі Самбірського району Львівської області священик із церковним братством йде на цвинтар і відправляє молитви над гробами померлих і кропить свяченою водою зі словами переможної слави: "Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував". Люди йдуть на цвинтар, щоб відправити поминальну молитву над гробами своїх рідних і близьких. Ця традиція живе в нашому народі, бо ми маємо пам'ятати свій рід, шанувати пам'ять про тих, хто був і хто відійшов від нас, щоб мати життя вічне. На Великодні свята поширені крашанки та писанки. У Велику Суботу батьки разом з діточками розфарбовують яєчка різними орнаментами, і під час Великодніх свят обдаровують одні одних словами: "Христос Воскрес!" Українські писанки розповсюджені по всьому світі, де перебувають українці. І ми знаємо, що українці в Канаді спорудили величний пам'ятник українській Писанці. Десятиметрова писанка красується багатьма барвами і нагадує поселенцям з України про свій далекий край. Писанко чудова, різнокольорова, ти стоїш над світом у величі, красі. Тебе споглядають, тебе прославляють Божі люди світу І на Небесі. Особливий вияв пасхальної радості Великодня відбито у гаївках - величальних піснях. Після відправи Пасхальної Літургії наступного дня (понеділок) молодь разом зі старшими водили біля церкви гаївки. Співали, прославляли й раділи новому життю вічності. Кожна місцевість має свої традиційні слова гаївок, веселих забав. У моєму селі побутують гаївки й забави, які я записала зі слів жительок села Ганни Іванчак і Михайлини Мундур із подання Марії Тимкович. Я пам'ятаю веселі забави біля церкви на Великдень, як ми одразу після відправи, а потім після обіду йшли до церкви та водили гаївки до пізнього вечора. З-за плинності часу призабулися слова, але ми вдячні тим людям, які їх пам'ятають і передають нащадкам. Я дуже хотіла б, щоб ця чудова традиція (дуже призабута в селі) у нас відродилася, і кожна дитина, молода людина вивчила для себе, для своїх дітей, а діти передали нащадкам, бо народна творчість дуже багата й різноманітна. І кожний має пам'ятати, нагромаджувати безцінне надбання свого народу. ГАЇВКИ ГАЇВКА Дівчата і хлопці беруться за руки і водять танок навколо церкви у вигляді шнура або крученого танцю. Це коли останній переходить зразу під руку між третім і четвертим та веде за собою аж до першого ведучого танцю, - і так уже стає останнім у танці. Гаївку водять доти, поки дівчат усіх не назвуть на ім'я. "Летить хмара паперова, Гарна дівка Іванова. Гарна, гарна, гарно ходить, За собою хлопців водить: То Михайла, то Степана, Ото з неї дівка файна!" (Співають ті ж слова, тільки міняють імена батьків) Наприклад: летить хмара паперова, гарна дівка Степанова і далі за текстом. ГАЇВКА Утворюють два кола. Одне коло - дівчата всередині. Друге - хлопці охоплюють коло дівчат. (Дівчата ходять в один бік по колу й співають): "Ой, воротар, воротарю, відчиніть нам ворітоньки. Прийшли купці купувати та й не знають котру брати" (Хлопці ходять у другий бік по калу й співають): "А ми стали та й думаєм, До Ганнусі посилаєм." (Дівчина Ганнуся йде в коло хлопців) Співають дівчата ті ж слова, тільки хлопці міняють слова дівчини. Наприклад, слова хлопців: "А ми стали та й думаєм, До Наталі посилаєм". ГАЇВКА 5-6 хлопців стають у ряд неподалік від церковних дверей, а навпроти стають дівчата та хлопці і співають гаївку. Дівчата: "Ой воротар, воротарю, відчини нам ворітоньки. Хлопці: Не відчиним, не відчиним, бо нам замки зіпсуєте. Дівчата: А як ми вам зіпсуємо, то ми вам і направимо. Хлопці: Ой, як же ви направите, якщо грошей не маєте. Дівчата: А ми грошей дістанемо і всі замки направимо. Хлопці: А ми стали та й думаєм, і по Ганнусю відсилаєм. Дівчата: Вам Ганнусю посилаєм, відчиніть нам, ми чекаєм. (хлопці Ганнусю забирають у свій ряд) Хлопці: Хоч Ганнусю ми візьмемо, та воріт не відчинемо." (знову співають спочатку, тільки іншу дівчину посилають і т. д.) ГАЇВКА У тій гаївці беруть участь одружені пари, старші люди. (Усi беруться за руки і утворюють коло - разом жінки і чоловіки. В коло стає один чоловік. Він ходить у колі сам, а всі ведуть коло в один бік, потім в другий і так далі, за кожним куплетом) Чоловік: "Хто видав, хто слихав мою жону на торзі? Всі (хором): А ми її виділи та і собі сховали. Чоловік: А я вам гроші дам й свою жону візьму сам! Всі (хором): А ми гроші візьмемо, а вам жони не дамо. Чоловік: А я вам годинник дам й свою жону візьму сам. Всі (хорам); Ми годинник візьмемо, а вам жони не дамо! Чоловік: А я вам шалик дам й свою жону візьму сам. Всі (хором): А ми шалик візьмемо, а вам жони не дамо. Чоловік: А я вам перстень дам й свою жону візьму сам. Всі (хорам): Добре, перстень зніміть й свою жону заберіть." (Чоловікові віддають його жінку й дальше продовжується гаївка-гра. Стає другий чоловіку коло, третій і т.д., а слова ті самі). ГРА-ЗАБАВА Хлопці беруться за руки, перший хлопець має бути найсильнішим і вести за собою інших. Всі міцно тримаються за руки, а ведучий крутить ними, аж поки останній не впаде. Хто не втримується, той виходить з гри. Переможцю кажуть щось заспівати або розказати. ВЕЛИКОДНЯ ЗАБАВА "СТОДОЛА" Хлопці сідають один другому на плечі, скільки перший може втримати та йдуть "стодолою" кругом церкви, приспівуючи: "Їде, їде Жельман їде, їде його брат і його дружина, їде, їде Жельманова усяя родина." (Час від часу міняються хлопці, а хто найдовше протримається, той переможець). ГАЇВКА Дівчата і хлопці (всі, хто є біля церкви) беруться за руки й утворюють довгий "шнурок". (Ведуть звивистий танок і весело співають): "Три листки гороху - три листки, три листки, Щоби ся женили усі парубки. А за парубками Михайла син, Михайла син, А за Михайловим сином всі за ним, всі за ним." (Щоразу повторюються всі слова, тільки замінюється чий син, аж поки всіх хлопців не згадають) Наприклад: А за парубками Івана син, Івана син, А за Івановим сином всі за ним, всі за ним. ВЕЛИКОДНЯ ГРА-ЗАБАВА "КУПКА" Стають дівчата й хлопці в коло по двоє (один за другим). Один другого доганяє і хто дожене, той має доторкнутися того, хто втікає. Коли доторкнеться, то той, хто втікав - доганяє, а хто доганяв - втікає. Той, хто втікає, стає попереду якоїсь пари, тоді третій з тієї пари втікає і т. д. Ця забава весела і рухлива проходить доти, поки хочуть самі учасники. ВЕЛИКОДНЯ ЗАБАВА "ПЕТРУШКА" Жінки (дівчата) сідають (стоять) на траву щільно одна за іншою. Вибрана жінка (дівчина) ніби копає петрушку і приказує: Копаю петрушку, буду пити юшку - бере "Петрушку " за руку, забирає її з гурту, а в цей час хлопці підбігають і хочуть й собі цю "Петрушку" взяти. "Петрушка" відбивається від хлопців. Ця забава продовжується доти, поки не буде "викопана" вся "Петрушка". ВЕЛИКОДНІ ГАЇВКИ ТА ВЕСНЯНКИ Загалом Великодні забави для молоді й старших людей. Але нам важливо прищепити Великодній звичай нашим найменшим. Я написала декілька Великодніх гаївок і веснянок для юних моїх друзів. Діти ведуть хоровод і Наталочка в середині кола відображає все те, про що співають. Наталочка зранесенька встала І грядочки гарненько скопала. (ніби копає грядку) На грядочках землицю спушила І рівненько квіток насадила (ніби розпушує і садить) Різних квіток вона насадила І водою рясненько полила. (ніби поливає) Ростіть, ростіть високо квіточки, Що садила в чотири рядочки. (показує рукою вгору) Добре потрудилась ти, Наталю, Тепер бери того (тую), що є скраю. (Наталя бере з кола дівчинку або хлопця на своє місце, а сама стає до гурту в коло і разам співають спочатку) Діти ходять по колу, взявшись за руки, а вибраний хлопчик йде всередину кола й все показує, про що співається. Ігорчику, земленьку скопай, (копає) Щоб вродив нам добрий урожай. Грабельками землю розгорни І грядочки рівненько зроби. (ніби розгортає землю і робить грядочки) На тобі насіннячка аж жменьку (всі ніби щось йому подають) І засій рівнесенько земельку. (бере і засіває) А щоб гарний виростав врожай, Водичкою грядку поливай. (поливає) Тепер можеш йти відпочивати І заміну собі пошукати. (Ігорчик йде в коло й разом із усіма співає, а замість себе іншого хлопчика вибирає) Діти стають у коло, пританцьовуючи весело співають веснянку. Прилинь, прилинь, хмаронько, із неба І дай дощу, бо нам дуже треба. Нехай дощик рясненько полиє, Всю травичку щедренько обмиє. І дерева та кущі в лісочку, І у нашім зеленім садочку. Дай водиці для мої землиці, А з врожаю будуть паляниці. Дощик, дощик, щедро поливай, Щоб багатий був наш рідний край. Діти ведуть хоровод. Сонечко,сонечко, Заглянь у віконечко. Вийдем на забави На зелені трави... Будемо співати, День наш звеселяти. Заглядай все, сонечко, У моє віконечко. Діти, взявшись за руки, співають веснянку. Усі в коло поставаймо, Свої рученьки з'єднаймо. О, який чудовий час: Веснонька іде до нас. Сонце дивиться з хмарини, - І так буде все, щоднини! Веселитиме всяк час Нас усіх весняний час. Красна веснонька прийшла, Сонце, тепло принесла. І радіє кожен з нас, Бо прийшов чарівний час! Діти, взявшись за руки, ходять по колу і співають веснянку. Дощику, дощику, Землю поливай! - Тебе просить поле І зелений гай... Бо без тебе, любий, Ніщо не росте, Навіть квітка в полі І та не цвіте. Поливай рясненько Сад, город, поля... Нехай урожаєм Повниться земля. Діти в колі співають веснянку, ходять то в один, то в інший бік. Цінь-цінь-цвірінь... Йде теплінь - Горобчик сказав нам. Тепло нам всім несе весна, Звірятам і птахам. Цьох-цьох, тьох-тьох... - співа в саду Співунчик соловей. Радість весна всім принесла. Найбільшу - для дітей. Тепер нам можна, діточкам, Гуляти цілий день... Бо йде тепло від сонечка І пташиних пісень. Діти утворюють коло й співають веснянку. Сонечко пригріло, Тане білий сніг... Пташки прилітають З далеких доріг. Сонечко пригріло - Втікає зима, Бо вже на порозі Веснонька-краса. Співають пташини Зранку до зорі. Тьохкають весело В саду солов'ї. Відчиню навстіж я Двері та вікно. Ми на тебе, весно, Чекали давно. Діти, взявшись за руки, співають в колі, а посередині кола стоїть дівчинка і відображає все, про що співається Як в садочку зозуля закувала, Тоді Христиночка зі сну вставала. (потягується) Встала Христинка дуже раненько, Вмила білесеньке личко чистенько. (вмивається) Потім русяве волосся чесала, (чеше волосся) Стрічечки в довгії коси вплітала. (ніби заплітає коси) Вінок з барвіночка й квіток сплітала. (ніби плете вінок) І на голівку його закладала. (закладає вінок) Стала Христиночка і запишалась, Бо, як царівночка, гарненько вбралась. (береться в боки й навколо себе повертається) Тепер, Христиночко, в коло ставай І кого хочеш із нас вибирай. (Христинка стала в коло, а вибрана нею дівчинка йде на її місце. Співають спочатку.) ГАЇВКА Дівчатка й хлопчики беруться за руки й утворюють коло. Ходять і співають, а на середину виходить дівчинка, яку самі вибирають. Вийди, вийди, Ганнусенько, (виходить з кала на середину) Умий своє личенько біленько, (миє двома руками личко) І волосся причеши гладенько. (чеше волосся) Покажи нам, Ганусенько, "скоки" (скаче тричі) Й потанцюй ще у різнії боки. (танцює то в один, то в інший бік). А тепер в коло ставай І когось з нас вибирай. (Ганусенька вибирає дівчинку або хлопчика і виводить на середину кола. Знову так само співають, тільки ім 'я іншої дівчини називають) Усі, взявшись за руки, ведуть хоровод, а дівчинка всередині кола відтворює все, про що співається в гаївці. Ой не бігай, Мурчику, по хаті, Не заважай Устиночці спати. (дівчинка присіла, на руки схилилася, ніби спить) Але Мурчик бігав і ходив, І малу Устинку розбудив. (позіхає, очки протирає) О, вже годі, Устиночко, спати, Треба стрічки в коси заплітати. (заплітає) Вмий своє личко біленьке (вмивається) Й платтячко вдягни гарненьке. (ніби одягається) Підемо в церквицю ізраненька Освятити пасочку біленьку. (йде, тупотить ногами) Посміхнулось сонце з-за хмарин, Бо Воскрес із мертвих Божий Син. (дивиться на небо) (Знову повторюють усі слова, тільки змінюють імена) ВЕСНЯНА ЗАБАВА Хлопці стають у рядок, тримаючись за руки, а дівчата стоять навпроти них і співають. Дівчата: Пустіть нас, пустіть нас у гай погуляти! Хлопці: Не пустимо, бо злий вітер може всіх вас взяти. Дівчата: Ой пустіть нас в зелен-гай! Хлопці: Вас не пустимо, і край! Дівчата: То ми самі проберемось!.. (Біжать з розгону й хочуть розірвати зчеплені руки хлопців. Хто рве, той залишається на боці хлопців. А решта знову співають і аж поки не залишиться жодної дівчини. Тоді всі стають у коло і співають): Ой гарно в гайочку гуляти, У віночки квіточки вплітати. Веселімся і пісні співаймо, Весноньку із сонечком вітаймо! Дівчата і хлопці беруться за руки й ведуть хоровод навколо церкви "ланцюжком" або "шнурочком", ходять і співають. - Піди, батеньку ріднесенький, у лісочок І нарви для мене зелен-барвіночок. У лісочок батенько пішов, Але барвіночку не знайшов. - Піди, матінко ріднесенька, у лісочок І нарви для мене синеньких фіалочок. У лісочок матінка пішла, Але фіалочок не знайшла. - Ой піди, миленький, у лісочок І нарви барвінку й фіалочок. І миленький пішов в зелен-ліс, Барвіночку й фіалочок приніс. - Я нарвав, Мар'яночко, квіточок, Щоб сплела ти гарненький віночок. Свої русі коси заквітчай, Весноньку зі мною зустрічай. (і так повторюється далі) Дівчата і хлопці, взявшись за руки, утворюють коло, ходять то в один бік, то в інший і співають. Посередині кола ходить одна дівчина, а за колом ходить хлопець. Усі: О, де ж ти, Іваночку, де ти блукаєш, чом свою панну Любу не розшукаєш? Хлопець: Ой шукав її я кілька літ і проїхав мало не весь світ. Усі: Ти, Іванку, її не маєш, бо погано дуже шукаєш. Хлопець: Ой шукав її я кілька літ і проїхав мало не весь світ. Усі: Ой відчиняй, Йванку, ворота, тут є твоя панна зі злота. (Іванко розриває сплетені руки і виводить Любу з середини кола. Вони стають із усіма в коло, їх змінює інша пара і т. д.) Я РАДІЮ СВІТУ Я радію світу, Де життя буяє. Я радію квіту, Який звеселяє. Я радію сонцю, Яке теплом сяє... Я радію пташці, Що в небо злітає, Квіточці радію, Травам і стеблині, Що зросли буйненько В лузі, на долині... Я життю радію, Що несе надію. Люблю незбагненну Величну красу І у своїм серці Всім любов несу. Із книжечки Володимири КРУКОВСЬКОЇ "СВЯТКУЙМО ВЕЛИКДЕНЬ" |
Схожі:
|
Вступ Христової Пасхи, учасниками «нового життя» у Христі. Ми зростаємо в цьому новому житті через духовне ділання і моральне зусилля.... |
1. Дайте визначення предмету "Історія України", вкажіть на основні... Ого поселення, а також історію його предків, від найдавніших часів до сьогодення. Це історія українських земель, історія території,... |
|
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України Авторські права на текст програми «Історія України. Всесвітня історія, 5–12 кл.» належать Міністерству освіти і науки України та... |
Про вивчення історії у 2009/2010 навчальному році У 2009/10 н р учні 5 – 9 класів навчатимуться за програмою 12-річної школи “Історія України. Всесвітня історія. 5 – 12 класи” (Київ,... |
|
Про вивчення історії у 2010/2011 навчальному році У 2010/11 навчальному році учні 5 – 9 класів навчатимуться за програмою 12-річної школи “Історія України. Всесвітня історія. 5 –... |
«ІСТОРІЯ КРАЇН СВІТУ (ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ)» |
|
Конспект лекцій Вся історія розвитку світової цивілізації – це історія налагодження контактів, відносин, зіткнення інтересів різних цивілізацій,... |
Дорога до храму Великдень Попередня підготовка: діти повинні підготувати повідомлення про традиції святкування Великодня в інших країнах |
|
Історія будь-якої науки в тому числі і криміналістики окрема галузь... Потрібно сказати, що зародження прийомів і засобів розслідування злочинів, які отримали пізніше назву криміналістичних, безумовно... |
ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ Питання до курсового екзамену Місце напряму “Соціальні комунікації” в системі наукових досліджень. Історія виникнення галузі науки та навчальної дисципліни |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua