Урок українознавства
Клас: 5
Дата: ___________
Тема: Київ – центр міжнародних зв’язків держави.
Велика княгиня Київська Ольга.
Вчитель українознавства
середньої загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів с. Бабин
Кельменецького району
Андрущак Аліна Анатоліївна
Мета: ознайомити учнів з історичними даними про Київ як центр міжнародних зв’язків; вдосконалювати і формувати навички вира читання, інсценування творчих умінь; розвивати здатність логічно мислити; виховувати патріотизм і національну свідомість, повагу до жінки-правителя, а також шанобливе ставлення до історії та культури своєї Батьківщини.
Обладнання: портрет княгині Ольги, карта Київської Русі, презентація та відеоматеріал про княгиню Ольгу та Київську Русь, аудіозаписи пісень О.Білозір «Україночка».
Епіграф:
Не забувайте, що знаєте.
А чого не знаєте, того научайтесь.
Володимир Мономах.
ХІД УРОКУ:
І. Організаційний момент
1. Вітання. З’ясування емоційної готовності до уроку
- Доброго дня, діти.
Я рада, що в такий гарний благословенний Богом день ми зібралися з вами, щоб більше дізнатися про наш народ, його історію, культуру. Я сподіваюся, що ви готові до отримання нових знань і плідної праці на уроці?
2. Метод «Побажай мені успіху» (обмін побажаннями із сусідом по парті)
Давайте, щоб добре розпочати наш урок і отримати від нього максимум нових знань та вражень, - побажаємо один одному успіхів, кожен своєму сусідові по парті, будь ласка…
Я також вам бажаю отримати нові знання, дізнатися багато цікавого і закріпити вже отримані знання на попередніх уроках українознавства, історії, української літератури та інших предметів, які тісно пов’язані з ним. Про це говориться й у нашому епіграфі до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Бліц-опитування.
Пригадайте, на чию честь назвали нашу столицю? (На честь полянського князя Кия)
Ким був Кий? (Князь племені полян, які населяли край наприкінці 5 – на початку 6 століття. Кий здійснював численні воєнні походи, завойовував землі біля річок Дунай і Дніпро. Його називають засновником міста Київ, яке і названо в його честь)
Як звали братів Кия і сестру? (Щек, Хорив та сестра Либідь). Які місця в Києві названо на їхню честь? (Гори Щекавиця, Хоревиця, річка Либідь).
В яких історичних документах, літературних творах вперше розповідається про створення Києва? (в літописі «Повість минулих літ»).
Чому Київ називають «матір’ю усіх міст Руських»? (Тому, що це перше місто, яке з’явилося на території нашої держави. Йому більше 1500 років. Князь Кий та його послідовники закріпили владу міста, яке згодом стало центром Руської держави, а ще пізніше її столицею).
Назвіть перших князів Київської держави? (Кий, Аскольд, Дір, Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий).
Що вам відомо про перших князів? Якими подіями чи розповідями вони відзначились? (Кий заснував місто Київ. Легенда про віщого Олега. Князя Ігоря вбили древляни. Княгиня Ольга першою прийняла християнство. Володимир охрестив Русь).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Головоломка «Хто це?»
На воротях Царгорода
Український щит прибив.
За легендою давньою
Вірний кінь його згубив
(Олег)
І здобув він скрізь пошану
І в чужих. І у своїх.
І боялись цього князя
Грек, хозарин, печеніг…
(Святослав)
Він пливе на Чорне море,
Облягає Царгород,
Та зустрів він лихо-горе,
Не повівсь йому похід.
(Ігор)
І без нього ця княгиня
Більше жити б не змогла.
І у грецькім місті славнім
Християнство прийняла.
(Княгиня Ольга)
Звав тебе народ ласкаво,
Називав теж сонцем ясним,
Бо зробив ти край великим,
А свій люд багатим, щасним.
(Володимир Великий)
По незгодах між братами
Ти зійшов, як зірка ясна.
Бо за тебе Україна
Процвітала горда, ясна.
(Володимир Мономах)
Відеозагадка.
Впізнати за малюнком історичну постать або місце.
ІУ. Оголошення теми та мети уроку.
А щоб ми побачили хто найкраще працюватиме на уроці – пропоную запровадити своєрідну зарплатню (не справжню, але справедливу), оскільки на факультативному занятті з українознавства ми не ставимо оцінки в журнал.
Цікавий факт, що грошові знаки – це не лише еквівалент, який виконує функції мірила вартості і є засобом обігу. Гроші – це ще й чудова можливість вивчати навколишній світ, а відтак і пізнавати нашу країну. 2 вересня 1996 року відбулося третє народження гривні. Всі грошові знаки мають яскравий вигляд, вони знайомлять нас зі славними сторінками нашої історії. У ході уроку ми з ними будемо знайомитись. Отже, поїхали.
У. Опрацювання навчального матеріалу.
Відеофрагмент «Місто Київ» або фотоетюд.
2. Слово вчителя. Презентація міста Київ.
Київ – найстарше і найкраще українське місто. Це місто – столиця нашої держави. Воно побудоване ще перед прийняттям християнства, приблизно 1500 років тому. На жаль, до прийняття християнства на Русі мало хто вмів читати і писати, тому й не записав ніхто точної дати заснування Києва. А в літописі «Повість минулих літ», який датують початком Х століття розповідається, що виникло це місто десь у 6 столітті і започаткував його князь полянського племені Кий.
Давайте опрацюємо текст стародавнього літопису, який дійшов до наших часів.
Випереджувальне завдання. Опрацювання тексту «Повісті минулих літ»
«Поляни жили окремо й володіли своїми родами, кожен на своїх місцях. І були три брати: одному ім’я Кий, другому - Щек, а третьому – Хорив. А сестра в них була Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів. А Щек сидів на горі, яка зветься Щекавицею. А Хорив на третій горі, від нього вона стала зватися Хоревицею. І збудували вони місто в ім’я старшого брата свого і нарекли його Київ. Був круг міста ліс та бір великий, і ловився там всякий звір, і були мужі мудрі й тямущі, а називалися вони полянами, від них поляни й донині в Києві».
Розповідь учителя.
Князь Кий мав неабиякий полководницький хист, здійснював численні воєнні походи. Підтримував зв’язки з наймогутнішими тогочасними володарями. На території міста, яке заснував побудував укріплений замок-фортецю. Таку оборонну споруду за тих часів називали городом – від слова «городити», тобто укріплювати, обносити огорожею. Саме Кий утвердив центр своєї влади у Києві, який невдовзі перетворився на столицю першої східнослов’янської держави - Київської Русі.
Учені-історики стверджують, що постать Кия по праву можна назвати історичною, тобто він насправді жив. Археологічні розкопки в Києві свідчать, що життя тут справді існувало з давньохристиянських часів.
…Де стоїть наш Київ,
Там була сама гора,
Жив там перший Кий з Хоривом,
Щек та Либідь – їх сестра.
Над самим Дніпром на горах,
огороджений з боків
Ровом, мурами, валами
Київ виріс та розцвів.
Нащадки Кия досить довго утримували владу у заснованому ним місті. Є свідчення, що Аскольд і Дір – перші Київські князі, були прямими нащадками Кия.
Потім Київською державою досить вміло керував один із династії Рюриковичів - князь Олег, а згодом, коли Олег загинув від свого коня, тобто від змії, що вилізла з черепа коня і вкусила його, у Києві став князювати нащадок роду Рюриків - Ігор.
Далекі походи відволікали Ігоря від внутрішніх подій, і дедалі більше в справи управління державою входила його дружина Ольга. У 942 році в Ігоря і Ольги народився син Святослав. Восени 945 року Ігор вирушив за даниною до племені древлян. Ольга була незадоволена розміром податку (данини) і князь Ігор знову повернувся до древлян. Тоді обурені древляни вбили Ігоря.
Бесіда з учнями.
Діти, як ви думаєте, хто мав стати наступним князем Київської Русі? Чи могла в давнину керувати державою жінка?
(Син Святослав, бо влада переходила від батька до сина. Жінки ніколи раніше не керували державою).
До 946 року державою правили виключно чоловіки. Але українські жінки теж уславили себе ще з часів Київської Русі. І не тільки тим, що стали дружинами князів на Русі чи європейських монархів, а й своїм талантом, своїми ділами на славу рідної землі.
Яких відомих і славних жінок-українок ви знаєте?
(Княгиня Ольга, яка першою прийняла християнство на Русі; доньки Ярослава Мудрого Єлизавета, Анастасія й Анна, які стали королевами відповідно Норвегії, Угорщини й Франції; Анна ще й заснувала першу жіночу школу в Європі при Київському Андріївському монастирі; наша славна і мудра землячка Настя Лісовська – більше відома як Роксолана, яка приклала чимало зусиль, щоб припинити напади турків на Україну.).
Так, це наші славні жінки, на долю яких випало чимало випробувань. Сьогодні ми будемо вивчати постать відомої княгині Київської Ольги.
Оскільки син Ігоря і Ольги був ще неповнолітнім, а Ольга вже досить добре розумілася на державних справах, то після смерті чоловіка вона стала Княгиню Київської Русі.
Випереджувальне завдання. Опрацювання статті із книги «1000 незабутніх імен України»
Давайте опрацюємо статтю про неї із книги «1000 незабутніх імен України».
«За легендою Ольга була дочкою перевізника. Одного разу вона перевозила через річку князя Ігоря, і він захопився вродою й розумом дівчини, що взяв її собі за дружину. У Київ Ольга прибула, згідно з «Літописом Руським», 903 року. Їй часто доводилось керувати державою замість чоловіка, який постійно був у воєнних походах».
Бесіда з учнями. Метод «Мікрофон».
Як ви думаєте, якою правителькою була Ольга: доброю чи злою?
Чи справлялася княгиня з новими обов’язками? Чи вгамувала вона розгніваних високою даниною древлян?
Відеофрагмент.
Оживлення тексту. Виступи уявних древлян.
Давайте ми спробуємо уявити ті події. А наші учні нам у цьому допоможуть. Я роздам текст, який ви читатимете від імені послів древлян і цим допоможете мені пояснити наш навчальний матеріал.
Посол древлян 1. Спочатку ми вирішили запропонувати їй у чоловіки свого князя Мала, пославши у Київ своїх старійшин. Човен, на якому припливли посли, підняли на гору до князівського палацу, а потім їх кинули у приготовлену заздалегідь яму і живими засипали землею.
Посол древлян 2. Вдруге наших послів княгиня Ольга наказала спалити в лазні.
Посол древлян 3. Втретє посольство отроки княгині перебили під час тризни, яку справляли по Ігорю.
Метод «Навчаючи-учуся». Читання попарно учнями тексту.
Давайте дамо можливість учням побути у ролі вчителя і розказати про подальші дії щодо приборкання древлян Ольгою.
«Після цих розправ княгиня у 946 році послала в древлянську землю своє військо. Древляни замкнулися у добре укріпленому місті Іскоростені. Тоді Ольга пішла на хитрість: вона пообіцяла відступити, взявши данину голубами від кожного дому. Хитромудра княгиня наказала підвісити до лапок голубів тліючі лучини і відпустити їх.
Птахи полетіли назад і місто запалало. Опір древлян було зламано, і більше вже ніхто не повставав проти Ольги. Княгиня також здобула уроки із загибелі чоловіка. Вона встановила фіксований обсяг данини. З кожної землі зайнялась облаштуванням великокнязівських господарств і доходних промислів. По всій Русі був наведений порядок.».
Бесіда.
Діти, яке слово ви почули, що по-новому характеризує княгиню Ольгу як правительку?
Чи легко їй вдалося навести порядок на Русі? Яку рису характеру ви б підібрали?
Чи можна її назвати злою і жорстокою?
Чи був у неї інший вихід із цієї ситуації?
Робота з першоджерелами
Діти, знайдіть, прочитайте і перекажіть текст про княгиню Ольгу як правительку із книги «100 найвідоміших українців», стор. 14-15. (у підручнику стор. 67)
Зміцнивши своє становище всередині країни, Ольга перейшла до активної зовнішньої політики. Насамперед їй необхідно було встановити добрі стосунки з двома сильнішими державами Європи: Візантією і Німеччиною. Згідно з давньоруським літописом, у 955 році вдова Ігоря прибула в Константинополь до імператора Костянтина УІІ Багрянородного. Тут вона хрестилася, причому візантійський самодержець був настільки зачарований нею, що буцімто запропонував руку і серце, проте змушений був вдовольнитися роллю хрещеного батька.
Він залишив спогади про 2 імператорські прийоми руської княгині, вказавши не лише дати кожної, а й дні тижня, на які ті випали.
Поїздка в Константинополь розвіяла багато надій княгині щодо розвитку партнерських відносин з Візантією. Приймаючи її, Костянтин підкреслено демонстрував зверхність грецької імперії над Руссю, і хоч торговельні угоди було підписано, Ольга повернулася додому невдоволена. Її не влаштовувало місце, яке було відведене їй на міжнародній арені. Ользі – «королеві русичів», як її називали в Європі, хотілося вивести Київську Русь на п’єдестал першості, щоб державу визнали як найсильнішу і найвпливовішу.
Княгиня Ольга надалі проводила самостійний курс, не озираючись на Константинополь. Зробивши остаточний вибір на користь включення Русі в християнський світ, вона добивалася для країни незалежного статусу при рівноправному положенні у стосунках з Візантією і Німеччиною, з грецьким Сходом і латинським Заходом, визнавши цим загальний характер зовнішньої політики Києва на два століття вперед.
УІ. Закріплення.
Уявна характеристика княгині. Розгляд портрета княгині Ольги. Робота в парах і розповідь.
Закріплююча бесіда.
У якому місті княгиня Ольга прийняла християнство?
З якими ще країнами княгиня Ольга встановила дружні відносини?
Чому Ольга вирішила прийняти християнство? Що це дало їй і державі взагалі?
Якою правителькою була княгиня Ольга? Які риси характеру властиві їй?
Постановка проблеми
Давайте уявімо, що в нас є своєрідне «дерево рішень» на листочках якого є вирішення проблеми якою була Ольга: мудрим державотворцем чи жорстокою особою, яка випадково опинилася на княжому престолі?
+ прийняла християнство
+ упорядкувала податкову систему (данину)
+ хороший дипломат
+ закладала нові села
- розправа над древлянами
УІІ. Підсумки
Слово вчителя
Підсумовуючи наш урок, хочу сказати, що під час правління княгині Ольги розширилося будівництво в Києві. Старокиївська гора поступово перетворилася на адміністративний центр столиці. Вона спорудила кам’яний палац з великою прибудовою, оздоблений фресковими розписами і архітектурними деталями з мармуру і рожевого шиферу. Це був тронний зал, де Ольга приймала бояр, підвладних князів та іноземних послів.
У 964 році Святослав офіційно зайняв престол. Але, оскільки він, як і батько, постійно був у походах, то княгиня Ольга до кінця свого життя фактично управляла Руссю. При цьому не заперечувала проти розширення володінь Русі на схід, проте була категорично проти війни з Візантією, справедливо вважаючи, що добром це для сина не закінчиться. У 968 році, коли Святослав воював на Балканах, княгиня з онуками витримала у Києві печенізьку облогу.
11 липня за старим стилем, (24 липня за новим стилем) 969 року Ольга померла. Її поховали за християнським звичаєм.
Правління княгині Ольги було вирішальним поворотом в історії Київської Русі. Країна здобула упорядковане управління, почавши входити у політичну систему християнського світу.
Після смерті православна церква канонізувала Княгиню Ольгу як рівноапостольну, тобто віднесла до числа святих, які прирівнюються до апостолів – учнів Христових і його послідовників за те, що вона першою на Русі культивувала християнство. День її смерті у християнстві вважається днем пам’яті рівноапостольної Княгині Ольги. Княгиня Ольга зробила перший крок щоб вивести народ із пітьми, відректися варварського язичництва, дізнатися про життя Ісуса Христа і повірити в Бога, дотримуватися 10 заповідей Божих і бути справжніми людьми. На основі Закону Божого згодом створювалися Закони земні, які регулювали і продовжують регулювати життя людини на землі, вчать не заподіювати шкоди, творити добро.
…Думаю, що багато хто з вас нині мріє бути схожим на величну і мудру правительку, щоб наприклад, керувати державою. Для цього, діти, потрібно багато вчитися. Хто знає, можливо й серед вас ростуть у майбутньому відомі люди.
Бесіда.
Чи справдилися ваші побажання, які ви адресували одні одним? Ви отримали нові знання?
Давайте побачимо хто отримав яку зарплатню за сьогоднішній урок, відповідно хто більше працював і отримав більше знань відповідно. Шкода, що з цими грішми ви не підете у їдальню, наприклад, але сьогодні ви побачили, що хоч на уроках українознавства ми не отримуємо оцінки, зате їх нам виставить саме життя і, відповідно, ви за отримані на сьогоднішньому уроці знання ви в майбутньому отримаєте винагороду. А ці папірці залиште собі на пам'ять про сьогоднішній урок.
УІІІ. Домашнє завдання.
Усім учням виписати конспект із матеріалів до уроку, які є у Вас на руках. А кому хочеться показати кращий результат на наступному уроці скласти звернення до Княгині на тему «Зачаровуюсь мудрістю Вашою…» або намалювати княгиню Ольгу такою, якою ви її створили у своїй уяві на вибір, (кому що легше, у кого до чого є хист: до малюнку чи до написання творів, щоб краще розвивати і ваші творчі здібності і закріпити вивчений матеріал, і проаналізувати його).
|