|
|
Скачати 65.96 Kb.
|
Відкрита виховна година для учнів 2-4 класів на тему: „Козацькому роду – нема переводу”.Автори: вчителі початкових класів С. Ю. Артеменко, О. О. Левченко Мета: ознайомити учнів з періодом козаччини. Дати елементарні поняття про умови життя козаків, розкрити значення оборонно-визвольної боротьби для українського народу. Виховувати у дітей шанобливе ставлення до запорозьких козаків і спонукати до наслідування їх кращих рис (добродушності, безкорисливості, товариськості, героїзму). Зал прикрашений українськими рушниками. На стіні напис: „Козацькому роду-нема переводу”. На задньому плані козацький курінь. Посередині залу на вогнищі вариться куліш. На столі макітри, дерев'яні ложки. Ведуча. 3 давніх-давен людям відомо: дерево життя-це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок-символ минулого, другий-сучасного, а третій-майбутнього. Зображення дерева життя зустрічається в малюнках наших пращурів. Це свідчить про те, що вже в сиву давнину люди знали про нерозривний зв'язок трьох листочків. Щоб бути освіченою людиною, треба знати минуле свого народу, його історію. Сторінки рідної історії хвилюють і наповнюють нас гордістю. У минулому українського народу було таке неповторне явище як Запорозька Січ. Про неї М.Гоголь писав: «Так ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі. Як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!» Готуючись до сьогоднішнього свята, діти читали твори про життя козаків, захоплювалися їх силою, спритністю і мужністю. Дізналися про історію Запорозької Січі. І учень. Гей, ви, козаченьки. Вітер в чистім полі – Научіть нащадків Так любити волю. ІІ учень. Крутобока наша доля, Не вода в ній-кров тече, Козаку найперше-воля, Козаку найперше-честь. III учень Гей, ви, козаченьки, Спомин з м'яти-рути Научіть минулу славу Повернути. Ведуча. Добрий день, шановна громадо! Вітаємо Вас на нашому святі. Зараз прибудуть наші козаки. Чуєте? Земля гуде, їдуть! Зустрічайте! ( Під звуки музики заходять хлопчики-козаки в українському одязі. Шикуються на сцені). І козак. Ми- команда козаків Часу не втрачаємо І історію козацтва Свято ми вивчаємо. ІІ козак. На сьогоднішньому святі Хочем позмагатися І цієї миті не можем дочекатися. ІІІ козак. А про себе скажемо, що ми -спритні -сміливі -розумні -веселі -чудові -запальні -сильні -вольові -наполегливі Ведуча. Всі козаки ділилися на сотні. Пропонуємо і вам розділитися на дві сотні, придумати назву і девіз. Запрошуємо козаків І сотні. І козак. Сотня, стій! Раз, два! З'являється сотня «Чайка» на імпровізованому човні. Звучить музика. Входить І команда. І козак. Ой, куди це ми попали? ІІ козак. Куди, куди! Хіба не пам'ятаєш? Нас отаман за призами послав, бо ми найсильніші, найсміливіші, найрозумніші... ІІІ козак. Ага, й найскромніші... IV козак. А я от дійсно сильний. Одного разу їхав я з чумаками по сіль. Глядь, біля однієї балки величезна каменюка, а на ній надпис: «Переверни, тоді побачиш». Я зразу спробував, та де там... Я й так, я й сяк — нічого! Тоді я з'їв шматочок сала, запряг волів, потягнув разок, вона і перевернулась, Всі (разом). Ну і що там? IV козак. Що, що... А там написано: «Ну як, важко було?» Всі (разом). Тю... І козак. Та не переживайте ви так! Давайте краще про призи помріємо. Я от хочу, щоб мені подарували будильничок. Щоб він дзвонив як звичайно, а якщо ж я не буду прокидатися, то хай вмикається сирена, потім лунає гарматний постріл, потім виливається на голову склянка води... ІІ козак. А якщо і це не допоможе? І козак. Тоді нехай сам зателефонує до школи, що я захворів. V козак. Що ви вже за призи заговорили? Он судді які суворі сидять. Треба їх хитрістю взяти. Команда дістає хліб, сіль, сало, цибулю. Відносять суддям. II козак. А суперникам ми скажемо: «Хлопці, давайте жити дружньо!» Під музику уходять. З піснею входить ІІ команда І козак. Сотня, стій, раз, два. Віддати честь суперникам, гостям, суддям. Команда співає пісню. Знов зозулі голос чути в лісі, Ластівка гніздечко звила в стрісі. А суперникам ми всі так скажем: «Кожен, хто що зможе, те й покаже...» Руку ми для дружби простягаєм, Успіхів усім ми побажаєм, Глядачам же всім таке ми скажем: «Кожен хто що зможе, те й покаже». Нумо, козаки, порозважаймось, До перемоги швидше пробиваймось, А друг другу всі ми таке скажем: «Кожен хто що зможе, те й покаже». Ведуча. Ну ось козаки вже на місці, можна їх із суддями познайомити. А чи можуть вони судити наші змагання? Що ви вмієте? (Судді співають.) Ну що, довіримо? А тепер слово отаману. Отаман. Порадували ви мене своїми привітаннями. А тепер, орли мої, слухайте мою отаманську волю! Вирушаймо всі на ярмарок. І не пішки, а на конях. Конкурс «Естафета на конях». Ведуча. Молодці, козаки! Були ви швидкими, мов вітер, прудкими, мов зайці. Конкурс «Косарі» («Косив Ясь конюшину»). Ведуча. А чи бачили ви, любі гості, якими спритними виявились наші косарі? Вони все начисто зкосили. А чи знаєте ви, що козаки в Україні здавна силою мірялись. Зараз курінні отамани нам і доведуть, хто, з них сильніший. Конкурс «Бій подушками». Ведуча. Скажіть, шановне товариство, як називалися люди, що козакам кашу варили? А тіщо кашу їли?.. Ану, виходьте, кашовари! Подивимося, чия каша смачніша. Спочатку ріжемо цибулю. Конкурс «Нарізати цибулю». Ведуча. А тепер уся команда в казанок наносить воду, щоб зварити куліш. Конкурс «Наноси води ложкою». Ведуча. Молодці! А тепер сідайте, козаченьки, відпочиньте, бо втомилися ви дуже. А вболівальники продемонструють свої знання з історії козацтва. Які військові звання були у козаків? Яких ви знаєте козацьких отаманів? Яка зброя була у козаків? Зал відповідає. Ведуча. А хто ж не знає, якими кмітливими були козаки у розвідці. Чого тільки не видумували, як вони тільки не маскувалися. Зараз і вам прийдеться маскуватися. То що, хто піде у розвідку? Конкурс «Маскування козаків». З використанням жіночого одягу. Ведуча. А зараз наступне завдання. Дивіться, он там мішки стоять. Чия команда швидше обмине їх поповзом, отримає бубликів в'язку. Конкурс «Поповзом». Ведуча. А що там у мішку ворушиться? Ой Боже! Звідки ти взявся? Та не вистрибуй ти так, нечиста сила. Не боїмося ми тебе! Чортеня. Та я так, я нічого... Я повеселитися прийшов. Ведуча. А танцювати ти вмієш? Тоді танцюй. Танець («Купила мама мені коня»). Солоха. Ой лишенько! Ну де ж він подівся? Куди його чорти занесли? Ви не бачили мого чоловіка? Я ж йому вареників наварила. Ну хай тільки прийде... Ведуча. Чого це ти, Солоха, розкричалася? Годі тобі сваритися. Подивися, як у нас весело. А вареники твої ми з'їмо! Правда? Хто хоче вареників смачненьких відвідати, виходьте! Конкурс «Вареники». Ведуча. Смачні твої вареники, мабуть, і апетит у козаків гарний. А щоб усім смачно було, ми зараз пісню заспіваємо. Пісня «А мій милий вареників хоче». Ведуча. Після смачної їжі треба козакам відпочити. А глядачі попрацюють. А чи знаєте ви народні пісні? Хто пісень нам заспіває, Щоб рядок почавсь на „Ой”? Хто їх більше відгадує — У змаганні виграє той! Конкурс «Пісенний». Ведуча. Як гарно ми співали, і пісень скільки знаємо. (Чується пісня.) Ну що більше ніхто не знає? Виходять дівчата. І хлопець. Та це ж дівчата на ярмарок прийшли. ІІ хлопець. Дійсно диво! Я найкращий знавець дівочої краси. Зустрів я якось Галочку. Вона одна була варта волі. Бувало, як гляне, як гляне, прямо серце стає. А як за мною упадала... І хлопець. А за що вона тебе покохала? ІІ хлопець. Як за що? За красу, за вдачу веселу, за силу молодецьку. Пісня «Несе Галя воду» та танець. ІІІ хлопець. Ну і що дивного в твоїй Галі було?.. Не сподобались мені ваші дівчата. Одна йде — наче горох в ступі товче, у другої очі як у сови, а третя і зовсім якась не така... Я одного разу зустрів таку...таку...таку... брехливу, але у неї серце з перцем. Пісня «Ой під вишнею, під черешнею». І хлопець. А я, як прийду на ярмарок, то всі дівчата за мною табунцем біжать. Танець. Ведуча. Ну, як, отамане? Чи довели тобі наші козаки свою спритність, розум, силу? Чи приймаєш їх до свого війська? Отаман. Згода. Приймаю, бо ви справжні козаки. Нумо, заспіваймо пісню, нашу, запорозьку. Пісня |
|
Козацькому роду – нема переводу ” Жовтень 2012 рік Мета: Формувати національну свідомость учня-патріота, виховувати почуття патріотизму, любові до Батьківщини, формувати почуття взаємодопомоги,... |
Козацькому роду нема переводу Між нас живуть: Нейздіймишапка і Покиньборода, Непийпиво і Святодух, Небийпідколіно і Молибога, Сороксобак Донедавна був і носій... |
|
Урок з футболу «Козацькому роду нема переводу!» Розвиток в учнів загальної витривалості, спираючись на кращі традиції українського народу. Оновлення рухової пам'яті шляхом повторення... |
«Козацькому роду – нема переводу» За допомогою усної народної творчості закріпити знання дошкільнят про рідний край, про його історичне минуле. Виховувати любов до... |
|
В. О. Сухомлинський стверджував: "Сім'я це джерело, водами якого... Сформувати в молодого покоління знання та відчуття роду важливе завдання педагогічної праці. Саме через відчуття роду і завдяки йому... |
Любі друзі! Хоч маленькі Ми вже добре знаєм, Що зовемся українці... Ми з вами всі — український народ, який складається з родин великих і малих, дружних і працьовитих. Родина — це не тільки родичі... |
|
Павло Глазовий народився ЗО серпня 1922 року в так званому історичному... Новоскалювата (тодішня Кіровоградщина) Миколаївської області у родині хлібороба. Його предки носили козацьке прізвище Окань. Але,... |
Василь Королів-Старий Дячиха Євпраксія поралася біля печі. Вона гнівалася. Вже давно перестояла вечеря, час би й спати лягати, а дяка Оверка нема та й... |
|
Як в нації вождів нема, тоді вожді її поети Тема: Як в нації вождів нема, тоді вожді її – поети ( «Празька поетична школа». Є. Маланюк) |
Д.І. Давиденко, В. П. Муляр МННІ ОНУ ім. І.І. Мечникова, м. Миколаїв Вони одразу стали широко застосовуватися для обслуговування та прискорення процесу реалізації продукції, а також для пришвидшення... |