Історичні пісні про боротьбу українського народу проти соціального та національного гніту «Ой Морозе, Морозенку…», «Чи не той то хміль», «Максим козак Залізняк», «За Сибіром сонце сходить» (2 год.)

Тема: Історичні пісні про боротьбу українського народу проти соціального та національного гніту «Ой Морозе, Морозенку…», «Чи не той то хміль», «Максим козак Залізняк», «За Сибіром сонце сходить» (2 год.). Мета: розкрити історичну основу пісень; розвивати спостережливість, уміння працювати над текстом; виховувати інтерес до історії нашого народу, почуття гордості, патріотизму. Методи й форми роботи: розповідь учителя; виступи учнів повідомленнями; виразне читання та коментування пісень; бесіда за запитаннями. Обладнання: тексти пісень; портрети Б. Хмельницького, М. Залізняка, У. Кармелюка; фільм «За волю» із серії «Невідома Україна». Епіграф уроку: Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине… От де, люди, наша слава, Слава України! Тарас Шевченко Хід уроку І. Організація класу. ІІ. Аукціон знань. Чому історичні пісні відносяться до героїчного епосу українського народу? Дайте визначення історичної пісні. Доведіть, що це ліро-епічний твір. Яка епоха відображена в пісні «Зажурилась Україна»? Про які події розповідається в пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»? ІІІ. Ознайомлення учнів з темою та метою уроку. Мотивація навчальної діяльності. Учитель. Сьогодні ми продовжуємо вивчати історичні пісні. «Народна пісня землі української – це насамперед історія землі української та невмирущість духу народного, це глибинний світ реального життя й боротьби, світ надій та сподівань, які не покидають людину й у найтяжчі лихоліття, – писав Михайло Стельмах. – Віки мужності й звитяги, віки із шаблею в боях і за плугом на кров’ю политому полі, віки мук на невольничих торговищах трьох материків і віки боротьби проти татарських, турецьких, ногайських та інших орд, віки надії в очах і сльози на віях, віки журби в серці й нескореної думи на чолі, грозові ночі повстань і тугою пересновані дні жіночого чекання, дівочої вірності – така наша народна пісня. Вона, як і наша доля, виростала на чорному хлібі історії». І як тут не згадати славних лицарів, які стояли на чолі цієї боротьби, чий власний приклад, героїзм і мужність надихали на подвиги. Саме про таких лицарів ми сьогодні й будемо говорити: хороброго козака Морозенка, славного гетьмана Богдана Хмельницького, гайдамацького ватажка Максима Залізняка та мужнього Устима Кармелюка. Свідченням народної любові й пошани до цих героїв є пісні, які склав народ про їхні героїчні вчинки. IV. Вивчення нового матеріалу. Учитель. Пісня «Ой Морозе, Морозенку…» присвячена боротьбі українського народу проти чужоземних завойовників у другій половині XVII ст. А подвиг славного козака Морозенка – одна з трагічних подій Визвольної війни. «Ця пісня є своєрідним заповітом, заповітом мужності й вірності рідній землі», – писав М. Стельмах. Перш ніж ознайомимося з текстом пісні, послухаймо учня-історика, який нагадає нам деякі історичні факти, необхідні для розуміння тексту. Учень-історик. Кінець XV століття. Українські землі опинилися під владою кількох держав, у тому числі Польщі й Литви. Ці дві держави вели між собою боротьбу за владарювання над загарбаними землями. Ця боротьба закінчилася підписанням Люблінської унії про політичне об’єднання двох держав. І повновладними господарями наших земель стають польські магнати. Вони привласнили найродючіші ґрунти, нещадно експлуатували населення. За словами одного зі свідків тієї епохи, пани «мають над селянами право життя й смерті, часто велять їх ні за що немилосердно мордували, іноді навіть вішають, без жодної причини убивають, не несучи за це ніякої кари». Польські магнати глумилися над мовою українців, над їхніми звичаями, обрядами, прагнули силою заставити зректися православної віри. Та, окрім цього, на плечі наших предків ліг ще один тягар – спустошливі напади з боку турецьких і татарських завойовників. Польща не могла протистояти могутності цих сусідів. Унаслідок бездіяльності польського уряду частина Правобережної України в другій половині XVІІ століття потрапила під владу султанської Туреччини. Соціальні, національні та релігійні утиски з боку польського панства, постійні набіги турецько-татарських зайд викликали відчайдушний опір нашого народу, який з усіх сил шукав способу захисту. От у таких складних історичних обставинах і виникло українське козацтво, яке врятувало свій народ від загибелі. Учитель. Пісня «Ой Морозе, Морозенку…» – це поетичні свідчення жорстокості тієї доби. У ній розповідається про трагічну загибель мужнього героя в нерівному бою з ворогами. А тепер звернімося до тексту пісні й прослідкуймо ставлення народу до свого захисника. Робота над змістом пісні «Ой Морозе, Морозенку…» (Бесіда) Як починається пісня? Про які риси героя говорить слово «славний»? У першій строфі відсутня навіть згадка про долю відважного воїна, проте на яку думку наштовхують слова «вся Вкраїна плаче»? (Починається пісня звертанням. Уже з перших рядків твору перед нами постає мужній і відважний лицар, оборонець рідного краю, який своєю діяльністю зажив слави по всій Україні. Та сталося щось непоправне, бо вся Вкраїна сумує за своїм улюбленцем). Звучить друга строфа. З яким образом асоціюється Україна в цій строфі? (З образом згорьованої матері, яка віддала свого сина на війну, а сама залишилася виглядати його. Культ матері пронизує весь героїчний епос українського народу. Її прокляття вбивало, а благословення захищало від стріл і куль. ) Отже, початок пісні підготував нас до сприйняття основних подій. Що ж трапилося? Як загинув славний козак? Ой з-за гори та з-за кручі Буйне військо виступає, Попереду Морозенко Сивим конем виграває. Військо назване «буйним». Чому? Як називається цей художній засіб? (Це вказує на чисельність козацького війська. Воно велике, сильне.) На чолі такого війська стоїть славний отаман. Що підкреслено словами «конем виграває»? Як називається цей художній прийом? (Славний козак могутній тілом і духом, під ним норовливий кінь басує, підкреслюючи цим мужність і силу свого господаря.) Ось ми й познайомилися з головним героєм. Поволі ступає Морозенко попереду свого війська, показує дорогу козакам, підставляючи сильні груди степовому вітру. І раптом: То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила – То татар велика сила Козаченьків обступила. Ось таку контрастну картину змальовано далі в пісні. Як ви розумієте слово «контраст»? Які художні засоби використано для змалювання контрастної картини? (Контраст цієї картини створюється за допомогою заперечного порівняння: «не грім», «не хмара».) Із чим же асоціюється жорстока сила татарських полчищ? (З грізними явищами природи. Отже, порівняння, засноване на запереченні, дало можливість підсилити трагізм зображуваних подій.) Отже, «татар велика сила козаченьків обступила». На що вказує вживання слова «козаченьків»? Далі мала б бути змальована батальна картина бою. Проте опис бою подано дещо стримано. Бились наші козаченьки До ночі глухої, – Полягло наших чимало, А татар утроє. Повідомляється тільки про тривалість бою – «до ночі глухої» й що в ньому полягло чимало козаків, а ще більше татар. Чому автори пісні не подають картини самої битви? (Тому що для народу важливо було розповісти не про саму битву, а про мученицьку загибель козацького ватажка.) А тепер уявімо себе художниками Й спробуємо намалювати картину битви козаків з татарами. Яка кольорова гама переважатиме на нашому полотні? Який загальний фон картини ви створите? Що зобразите на передньому плані? На задньому? (Усне малювання.) Ні страху, ні втоми не знав славний герой у боротьбі з ворогом. Не схитнувшись, сприймає й кару за свою Україну. Не вернувся Морозенко, Голова завзята, Замучили молодого Татари прокляті… (Звучить пісня до кінця.) Муки, яким було піддано козацького ватажка, – не вимисел і не перебільшення. У своїй жорстокості турки й татари не знали собі рівних. Свідки одного з таких нападів на українське село так змалювали криваву розправу над захопленими жертвами: «Ми бачили, як їх убивали, стинали їм голови, розкидали частини тіла, жорстокий ворог кидав у вогонь їхні тремтячі серця, дороги, якими рухалася орда, освітлювалися зловісною загравою пожеж і встилалися трупами вбитих і замордованих людей». Смерть Морозенка – жахливе й криваве видовище, однак він зміг витримати ці муки через велику любов до України. А тепер дослідимо ті художні засоби, за допомогою яких змальовано образ славного героя. Відшукайте епітети, гіперболи. З якою метою їх ужито? (Епітети «славний», «молодий», «завзятий» підкреслюють глибоку пошану народу до мужнього воїна. А його витривалість передається за допомогою гіперболи: з вирваним серцем стоїть Морозенко на Савур-могилі й дивиться на всю вітчизну. Це поетичне перебільшення служить і для передачі авторського ставлення до героя, якому симпатизувала вся Україна, силою якого захоплювалися навіть вороги. Вони добре знали, що найдорожчим для Морозенка була його батьківщина, тому після страшних фізичних мук піддали його ще й моральним катуванням, примусивши споглядати руїну в рідному краї: Вся ти єси, Україно, Славою покрита, Тяжким горем, та сльозами, Та кров’ю полита!) Яка ж тема, на вашу думку, цієї пісні? (Возвеличення героїзму, мужності й відваги захисників рідного краю.) Пісня закінчується смертю героя. Проте останні її рядки звучать оптимістично. Яка ж основна думка твору? (Героїчні сторінки вікопомної боротьби проти чужоземних зайд житимуть вічно в українському слові, в українській думі.) Як ви вважаєте, Морозенко – історична особа чи узагальнений образ ватажка? (Одностайної думки на сьогодні в дослідників немає. Одні вважають, що герой пісні – Нестор Морозенко, який разом з Максимом Кривоносом діяв на Поділлі проти польських панів, інші – що це збірний образ.) На сьогодні нараховується понад 40 варіантів цієї пісні, іноді в західноукраїнських землях її виконують на похоронах видатних діячів, віддаючи таким чином належну шану померлому. Усе це свідчить про надзвичайну популярність твору. Отже, уявімо себе музикантами й спробуймо створити міні-симфонію. Які музичні інструменти відберемо для оркестру? Яка музика звучатиме на початку твору? Які звуки переважатимуть в основній частині? Як звучатиме кінцівка? А тепер прослухаємо цю пісню у виконанні капели бандуристів. Зверніть увагу на мелодію. (Сувора, сумна мелодія пісні, бо звучить туга українського народу, уболівання за своїм героєм.) Отже, усі словесно-зображувальні засоби, мелодія спрямовані на те, щоб прославити героя, висловити свою любов і пошану. (Демонструється фрагмент фільму «За волю» із серії «Невідома Україна». Робота над змістом пісні «Чи не той то хміль».) Що ви знаєте з історії України про діяльність Богдана Хмельницького? (Відповіді учнів.) Учитель. Дуже любив народ славного гетьмана. Не одну пісню, думу складено про нього. З однією з таких пісень ми сьогодні ознайомимося – «Чи не той то хміль». В основі цієї пісні – конкретна історична подія – битва під Жовтими Водами в 1648 році. Саме тут Богдан Хмельницький здобув першу велику перемогу у Визвольній війні. Польсько-шляхетські війська були розгромлені вщент, а містечко Жовті Води стало одним із фольклорних символів непереможності Богдана Хмельницького. З чим асоціюється у вас слово «хміль»? (Дужа й буйна рослина, яка швидко росте, набирається сили й оповиває все своїми листками та стеблом. Так і очолювана Богданом Хмельницьким національно-визвольна війна потужно ширилася по всій Україні.) Виразне читання пісні ( Бесіда) Розкрийте символіку образу хмелю. Які риси характеру Богдана Хмельницького розкриваються за допомогою художніх образів? У чому бачить народ силу гетьмана? Як ви розумієте зміст епітета «їде ляхів сорок тисяч хорошої вроди»? (Цей художній засіб яскраво характеризує польське військо, стверджуючи, що Богдан Хмельницький мав справу не з ворогом-дилетантом, а з добре підготовленим до бою супротивником.) Знайдіть у тексті ще епітети. Як народ ставиться до польської шляхти? Що про це сказано в пісні? За допомогою яких художніх засобів автор змалював картину поразки шляхтичів? (Епітети «вражіі ляхи»; паралелізми: «гей, там поле, а на полі цвіти – не по однім ляшку заплакали діти»; «ген, там річка, через річку глиця – не по однім ляшку зосталась вдовиця». ) Отже, художні засоби надають твору особливої виразності, зосереджують увагу на сказаному, використовуються для підсилення головної думки. А яка головна думка цієї пісні? (Оспівування Богдана Хмельницького як досвідченого полководця, мудрого воєначальника, який не боїться того, що «їде ляхів сорок тисяч хорошої вроди». Адже за ним «велика потуга» – численний народ, що довіряє йому.) Учитель. Найпопулярнішою темою історичних пісень XVIII ст. стала боротьба українського народу проти полько-шляхетського поневолення, панщини й жорстокого визиску. З особливим натхненням співав народ про гайдамаччину, що стала наймасовішим рухом українського народу й козацтва проти польської шляхти. І щоб зрозуміти почування наших предків, щоб поринути в ту епоху, ми щораз повинні перегортати сторінки цього невмирущого «документа великого народного гніву» (М. Рильський). (Демонструється фрагмент фільму № 55 (про М. Залізняка) із серії «Невідома Україна».) Учитель. Мексиканський художник Сікейрос писав: «Національне минуле служить нам ніби для перевірки того, хто ми є, і для того, щоб знати, чим ми станемо в майбутньому…» Отже, продовжуємо знайомитися з історичним минулим нашого народу. Пісня «Максим козак Залізняк» доносить до наших днів правду про відчайдушну спробу народу позбутися дикого розгулу польської шляхти, нестримної наруги над православною вірою, над прадідівськими звичаями. Герой пісні – реальна історична особа. Про нього вам розповість учень-історик. Портрет М. Залізняка. Учень-історик. Народився майбутній ватажок гайдамацького повстання Максим Залізняк на Чернігівщині, у Медведівці. Коли йому виповнилося 13 років, він пішов на Запоріжжя, де пробув 14 років. Разом з іншими запорожцями навесні 1768 року зібрав у Холодному Яру, що неподалік від Чигирина, загін з кількасот гайдамаків і вирушив у похід. Повстання охопило значну територію Правобережної України. Російська імператриця Катерина ІІ боялася поширення гайдамацького руху на Лівобережну Україну, що належала Росії. За її наказом російський генерал Кречетников заарештував Максима Залізняка й інших ватажків повстання. Залізняка було засуджено до покарання батогами, потім його таврували й заслали на вічну каторгу в Сибір. Знайомство з текстом пісні «Максим козак Залізняк» (Бесіда) Перші рядки пісні знайомлять нас із головним героєм: Максим козак Залізняк, Козак з Запорожжя, Як поїхав на Вкраїну, Як пишная рожа?! Із чим порівнюється козак? (З пишною рожею порівнюється Максим Залізняк. В українській народній творчості з окрасою квітів порівнювалася, як правило, врода дівчат і жінок, а тут раптом «пишная рожа» стосується козака-запорожця. Очевидно, таке порівняння опоетизовує гайдамацького ватажка і якнайповніше передає народну любов до нього.) Далі в пісні повідомляється про військо гайдамаків і його виступ проти польської шляхти. Що конкретно ви дізналися з наступного уривку: Зібрав війська сорок тисяч В місті Жаботині, Обступили город Умань В обідній годині. Обступили город Умань, Покопали шанці (окопи) Та вдарили з семи гармат У середу вранці. (З точністю вказуються день, і навіть година, коли розпочалася вирішальна битва, і місце дії. Звичайно, згадка про сорокатисячне повстанське військо – це поетичний вимисел, перебільшення. Гайдамацькі загони Максима Залізняка на час взяття Умані нараховували близько двох тисяч чоловік.) Як же називається цей художній засіб і з якою метою його використано? (Удаючись до гіперболізованого зображення, творці пісні намагалися показати розмах повстання, його загальнонародний характер.) Отже, пісня фіксує два найважливіші моменті Коліївщини: узяття Жаботина, який став містом першої перемоги, та Умані – однієї з найбільших фортець польської шляхти на Правобережжі. Ідуть приготування до штурму міста й сам хід бою: Та вдарили з семи гармат У середу вранці, Накидали за годину Панів повні шанці… Чим же закінчилася битва? З якою метою повторюються двічі рядки цього уривка? (Битва закінчилася поразкою шляхтичів. Бій за Умань, як свідчать історики, був жорстоким і кривавим, а в пісні, ніби про щось звичне, мовиться про те, як викопані окопи (шанці) швидко були заповнені загиблими панами. А за допомогою повтору перших двох рядків досягається уповільнення дії й більш масштабне зображення бою.) За що ж здобув слави Максим Залізняк? Яка основна думка твору? (Відповідь на ці запитання дають останні рядки пісні.) Отже, образ Максима Залізняка уособлює могутні сили народу, його волелюбний характер, ненависть до поневолювачів. Портрет У. Кармелюка. Учитель. Любов’ю й повагою оточене легендарне ім’я ще одного сина українського народу – Устима Кармелюка. Про нього складено багато народних пісень, казок, переказів, йому присвячували твори художники, композитори, письменники. Пам'ять про нього й сьогодні живе в народі. Рідне село на Поділлі носить його ім’я – Кармелюкове, у м. Летичеві споруджено пам’ятник. Про що це говорить? Що ж вам відомо про Кармелюка з історії України? (Відповіді учнів.) Учитель. За переказами, Кармелюк був надзвичайно вродливим і талановитим. Мав чудовий голос, сам складав пісні. Його ім’я ще за життя було овіяне легендами. Бували періоди, коли його загони нараховували до 20 тисяч повстанців. 23 роки тривала боротьба народного героя. За цей час його 8 разів заарештовували, і щоразу він утікав, тричі був засуджений на довічну каторгу до Сибіру, та звідусіль повертався на Поділля. А 1835 року Кармелюк був підступно вбитий із засідки в с. Кориченці Шляхові. Та продовжував жити у творах письменників, зокрема Марко Вовчок написала казку «Кармелюк», Михайло Старицький – роман «Розбійник Кармелюк», до його образу зверталися С. Васильченко, А. Малишко, В. Кучера та інші. Про нього й нині співають пісні. З однією з них ми зараз і ознайомимося. Знайомство з текстом пісні «За Сибіром сонце сходить» (Бесіда) Від чийого імені ведеться розповідь у пісні? (Від імені самого Кармелюка. Це надає пісні особливої теплоти й задушевності, це немовби лірична сповідь героя.) Як ви думаєте, а з ким він говорить? Кому розповідає про себе? (Розмова його звернена до народу.) Повернувся я з Сибіру, Та не маю долі… Чому в пісні згадується повернення Кармелюка із Сибіру? Як ви розумієте рядки: Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі… Що в пісні сказано про життя Кармелюка? А як змальовано життя вбогих і багатих? Проілюструйте рядками тексту. Який художній засіб при цьому використано? (Використано протиставлення.) Чого ж прагне народний месник? (Справедливості: «з багатого хоч я візьму, убогому даю».) За це його називають розбійником. Хто його так називає й чи справедлива ця характеристика? Яка в нього життєва мета? Визначте головні риси вдачі героя? (Ненависть до панства й любов до народу.) Визначте головну думку пісні. Підтвердіть її рядками твору. V. Узагальнення. Справді, як сказав геніальний пророк українського народу Тарас Шевченко: Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине… От де, люди, наша слава, Слава України. Ми маємо знати своїх славних предків, захисників та оборонців і гордитися ними. VI. Домашнє завдання. Намалювати ілюстрацію до однієї з історичних пісень, дати їй заголовок рядками з тексту; Підготувати усну розповідь про одного з народних месників (за вибором).

Схожі: