1. Україна під час Другої світової війни


Скачати 1.1 Mb.
Назва 1. Україна під час Другої світової війни
Сторінка 1/8
Дата 25.10.2013
Розмір 1.1 Mb.
Тип Навчально-методичний посібник
bibl.com.ua > Історія > Навчально-методичний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8
Тестовий контроль

знань та вмінь учнів

на уроках історії.

Навчально-методичний посібник


Шудра Сергій Аркадійович

Луцьк – 2013

Тестовий контроль знань та вмінь учнів на уроках історії.

Навчально-методичний посібник. – Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Маяки Луцького району, – Луцьк 2013. – 63 с.
Широке поширення тестових технологій у сучасній освіті висуває свої вимоги. Сьогодні учні повинні не тільки мати глибокі знання з тих чи інших предметів. Вони мають володіти відповідними навичками роботи з тестами. Для отримання хороших результатів необхідна також і психологічна підготовка. У запропонованій роботі вміщено інформацію про вимоги до комплекту тестових завдань, розглянуто види тестів, вимоги щодо їх проведення, рекомендації з результатів тестування, подано зразки тестових завдань для учнів старших класів.

Навчально-методичний посібник призначений для вчителів історії та учнів загальноосвітніх шкіл.
Шудра Сергій Аркадійович – вчитель історії, старший вчитель.


Зміст

  1. Вступ………………………………………………………………..4

  2. Особливості методики тестування………………………………..5

  3. Види тестів…………………………………………………………7

  4. Тестові завдання з історії України. 11 клас…………………….21

  5. Тема 1. Україна під час Другої світової війни………………….22

  6. Тема 2. Повоєнна відбудова і розвиток України (1945 – початок 1953 р.)…………………………………………………………….27

  7. Тема 3. Україна в період десталінізації (1953 – 1964)…………32

  8. Тема 4. Україна у період загострення кризи радянської системи (середина 60-х – початок 80-х років)……………………………37

  9. Тема 5. Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України……………………………………………………………41

  10. Тема 6. Україна в умовах незалежності………………………...46

  11. Тестові завдання з всесвітньої історії для 11 класу.

«Країни Північної Америки, США»……………………………51

  1. «Країни Західної Європи»………………………………………53

  2. «Радянський Союз і пострадянські країни»……………………56

  3. «Країни Центральної та Східної Європи»……………………..59

  4. Висновки..………………………………………………………...62

  5. Література…………………………………………………………63


Вступ
Застосування тестів набуває сьогодні все більшої популярності. Це не лише зовнішнє незалежне тестування, а й поточне оцінювання знань у старших класах середніх шкіл. Широке поширення тестових технологій у сучасній освіті висуває свої вимоги. Сьогодні підлітки повинні не тільки мати глибокі знання з тих чи інших предметів. Вони мають володіти відповідними навичками роботи з тестами, у тому числі за допомогою комп'ютерної техніки. Для отримання хороших результатів необхідна також і психологічна підготовка. У запропонованій роботі вміщено інформацію про вимоги до комплекту тестових завдань, розглянуто види тестів, вимоги щодо їх проведення, рекомендації з результатів тестування.

У підручниках з педагогіки велика роль відводиться повторенню в процесі навчання. У школі повторення проводять з такою метою:

- щоб учні не забували вивченого;

- щоб закріпити необхідні елементи знань на тривалий період;

- для поглиблення і розширення відомостей про раніше вивчені явища, події, факти;

- для усвідомлення нового матеріалу;

- для уточнення набутих уявлень;

- для формування в учнів практичних навичок і умінь;

- для систематизації і узагальнення знань.

Структура уроку узагальнення і систематизації знань насамперед повинна відповідати структурі самого процесу узагальнення і систематизації знань, в якому передбачається наступна послідовність роботи: від засвоєння і узагальнення окремих фактів до формування в учнів понять, їх категорій і систем, а від них – до засвоєння все більш складної системи знань.

Структура уроку узагальнення і систематизації знань має такі елементи:

1) Мотивація навчальної діяльності школярів.

2) Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

3) Узагальнення окремих фактів, подій, явищ. Цьому етапу уроку найбільше відповідають наступні методи узагальнення і систематизації знань (у різному їхньому поєднанні): бесіда, демонстрація наочності, аналіз таблиць. На уроках узагальнюючого повторення вчителі часто використовують серії таблиць, ілюстрації, схематичні зображення, діаграми, настінні карти.

Одним із важливих методів узагальнення і систематизації являється тестування

4) Повторення і узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.

5) Повторення і систематизація основних теоретичних положень і провідних ідей науки.

6) Підсумки уроку.

7) Домашнє завдання.
Особливості методики тестування
Тестування дає педагогу та шкільній адміністрації можливість не лише співвіднести якість знань та вмінь кожного учня, класу з окремих навчальних дисциплін, освітніх галузей або навчального плану в цілому з вимогами освітнього стандарту (мінімуму), а й визначити рівень утруднень учнів з кожного розділу програми, а під час використання багатомірних тестів – виявити володіння учнем предметними та позапредметними вміннями, дати якісну характеристику знань та вмінь учнів.

Особливого значення прийоми тестового контролю знань та вмінь учнів набувають у зв'язку з переходом в Україні на зовнішнє незалежне оцінювання.

Педагогічний тест (англ. «test» – проба, випробування, перевірка будь-яких якостей) являє собою сукупність взаємопов'язаних завдань зростаючої складності, що дає змогу надійно та валідно оцінювати знання або будь-які інші психолого-педагогічні характеристики.

Валідність – (у перекладі з англ. valid – придатний) – один з основних критеріїв якості тесту. Чим валідніший тест, тим повніше він містить ту якість, заради вимірювання якої його було створено.

Поняття «тест» використовують як:

- завдання (тестове завдання);

- карту (батарея тестів)

- весь комплекс завдань, тобто в узагальненому вигляді.

Кількість тестових завдань, об'єднаних в одній тест-карті, визначається поняттям «довжина тесту», або «обсяг тесту». Для тематичної перевірки знань учнів у процесі експрес-контролю можна використовувати тест-карту довжиною в 15 — 20 тестових завдань; підсумкова перевірка знань та вмінь з того чи іншого навчального курсу вимагає включення до тест-карти 60 —120 тестових завдань. Фахівці, наприклад, підкреслюють, що надійність і об'єктивність тестової перевірки знань та вмінь збільшується зі збільшенням довжини (обсягу) тест-карти. Для того щоб тести виконували перелічені вище функції, погрібна грамотна з дидактичного та змістовного боку побудова тестів, а також експертиза їхньої відповідності освітньому стандарту (перший блок тестів) та програмі поглибленого вивчення предмета (другий блок тестів).

Комплект тестових завдань має відповідати низці вимог.

1. Складатися з двох блоків:

а) блоку, що відображає зміст освітнього стандарту;

б) блоку, що відповідає програмі поглибленого вивчення предмета. Особливу увагу слід звертати на повноту відображення змісту освітнього стандарту (мінімуму) в першому блоці.

2. Рекомендовано розробляти тест-карти (субтести) з кожного розділу навчальної програми даної дисципліни (не менш як 10 - 12 тестових завдань, а з усієї дисципліни загалом від 60 до 120 тестових завдань).

3. Необхідно мати щонайменше чотири варіанти комплектів тестів з кожного розділу курсу, використовуючи 2 варіанти для проміжного (тематичного) контролю і два- для підсумкового.

4. З кожного тестового завдання та з усього комплекту тестів має бути визначено кількість балів за правильне розв'язання даного тестового завдання (кількість балів у кожному варіанті має співпадати).

5. У всіх комплектах тестів необхідно скласти ключ з варіантами правильного розв'язання тестових завдань (еталон).

6. Кількість балів, отриману учнями за результатами роботи з тестами, необхідно перевести у 12-бальну шкалу оцінок.

Прийнято такий розподіл оцінок (хоча можливі варіанти): отримання учнем у процесі тестування від 100 до 90 % від максимальної кількості балів відповідає високому рівню; від 89 до 60% – достатньому; від 59 до 30 % – середньому; від 29 % та нижче – початковому.

7. Найбільші можливості для аналізу якості знань та вмінь учнів дає тест-карта, укладена з використанням різних типів тестових завдань. Бажано, щоб ці типи тестових завдань повторювались у тестах з кожного розділу програми та розташовувались по висхідній.

Види тестів
1) Альтернативний тест – найпростіший у розв'язанні. У ньому запропоноване запитання передбачає 4 - 5 варіантів відповідей, серед яких лише один — правильний. При цьому чим більше варіантів відповідей, тим менша можливість вгадування відповіді. Наприклад, якщо запропоновано всього 2 варіанти відповіді, можливість вгадування досягає 48,7 %. Альтернативний тест необхідно добирати для таких завдань, які виключають варіанти різного тлумачення правильної відповіді.

Альтернативний тест може бути складено не лише для перевірки повноти знань.

З метою пе­ревірки глибини знань можна запропонувати наступний тест:

«Із перелічених нижче формулювань виберіть те, яке найточніше характеризує... (подію, особу, період тощо).»

Наприклад:

«Які з указаних нижче фактів біографії належать Володимиру Антоновичу?

А Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства, журналу «Основа», доктор історії Київського університету (з 1864 р.), член-кореспондент Російської академії наук (з 1876 р.).

Б Організатор і голова Київської громади, головний редактор Тимчасової комісії з розгляду давніх актів (1864 - 1880 рр.), професор Київського університету (з 1878 р.).

В Ініціатор відкриття Харківського університету (1805 р.), створення Філотехнічного товариства (1811 р.), за критику існуючого ладу був ув’язнений у Шліссельбурзькій фортеці (1820 р.).

Г Активний учасник Київської громади, емігрував до Швейцарії (1875 р.), де заснував Вільну українську друкарню, видавав український журнал «Громада».»

Наведені при цьому характеристики містять: надлишкову інформацію, недостатню інформацію, помилкове судження та правильну відповідь.

Слід зазначити, що тести централізованого тестування представлені лише альтернативними типами тестових завдань.

2) Вибірковий, або варіативний, тест. Зазвичай не викликає в учнів особливих труднощів. Передбачає 10 — 12 варіантів відповідей на тестове завдання, з яких 6 — 8 відповідей правильні. За вибірковими тестами перевіряють повноту знань класифікації того чи іншого явища, глибину знань учнів.

Наприклад:

«Укажіть ознаки кризи в сільському господарстві Наддніпрянської України в першій половині ХІХ ст.

  1. Низька товарність господарства.

  2. Посилення кріпосницького гніту.

  3. Зменшення плати кріпакам за їхню роботу.

  4. Зростання кількості безземельних селян.

  5. Переведення всіх кріпаків із відробіткової ренти на грошову.

  6. Падіння цін на сільськогосподарську продукцію в зв’язку з її перевиробництвом.»

Кількість балів за такий текст зазвичай відповідає числу правильних варіантів відповіді. Кожна помилка віднімає з суми балів 1 бал.

3) Послідовний, або порядковий, тест дає можливість перевірити знання учнем послідовності подій. У варіантах відповіді на таке тестове завдання відсутні неправильні відповіді. Необхідно розташувати у правильній послідовності запропоновані у невпорядкованому вигляді події суспільного, державно-політичного, культурного життя.

Наприклад:

«Установіть послідовність подій суспільного життя XIX cт.

А Видання альманаху «Русалка Дністровая».

Б Видання збірки поезій «Кобзар» Т. Шевченка.

В Вихід трьох частин «Енеїди» І. Котляревського.

Г Публікація брошури «Ukraina irredenta» Ю. Бачинського.»

4) Конструктивний тест (або тест-доповнення).

Таке завдання передбачає заповнення учнем у тексті, що описує те чи інше явище, пропущених слів, які мають визначальне значення для даного тексту.

5) Розподільний тест — найскладніший для учнів. Він вимагає розподілу ознак серед трьох чи більше понять. Може мати декілька ступенів розподілу залежно від глибини контрольованих знань та має завертати тест-карту з кожного розділу. Його особливість полягає в тому, що опитувані розподіляють правильні варіанти характеристик досліджуваних об'єктів, процесів, понять.

6) Схематичний тест.

Уданому тесті дано схему побудови чогось (наприклад будова слова тощо), без будь-яких підписів із проставленими цифрами - 1, 2, 3 тощо, а під літерами а), б), в) тощо — дано ключові слова. Учні повинні співвіднести вказані під цифрами ознаки з їх визначенням; кількість балів відповідає кількості виділених ознак, за кожну помилку знімають 1 бал.

7) Кількісний тест — це альтернативний, або вибірковий, тест, але для відповіді на тестове завдання потрібно вибрати правильну або правильні відповіді з цифрових варіантів запропонованих відповідей.

8) Узагальнювальний (збірний) тест дає можливість окрім контрольних знань перевірити вміння учнів узагальнювати, робити висновки, класифікувати те чи інше явище. Його також можна віднести до різновиду альтернативного (або вибіркового) тесту. Під час розробки такого виду тесту завдання дають у двох колонках.

9) Аналітичний тест, як і попередній, передбачає перелік ознак будь-якого об'єкта, явища та їх визначення, але сформульованих у зворотному порядку.

10) Порівняльний тест передбачає знаходження спільного та відмінного в досліджуваних процесах явищах; спрямований окрім контролю якості знань та вмінь на перевірку вміння знаходити схожість та відмінність у досліджуваних явищах.

Порівняльний тест застосовують для учнів практично будь-якого класу та предмета.

11) Операційний тест може бути побудований аналогічно до будь-якого з перелічених вище тестів, але передбачає перевірку знання учнями практичного використання тих чи інших процесів.

12) Проблемно-пошуковий тест передбачає необхідність творчого переносу знань у нестандартну ситуацію й тому являє собою проблему (складне запитання, завдання, що потребує розв'язання), закладену в тестовому завданні; пропозицію варіантів (гіпотез) його розв'язання та систему доводів. Такий вид завдання вважають одним із найскладніших тестів у змістовному плані.

Як бачимо, тест-карта з будь-якого предмета може бути побудована на основі використання різних типів тестів, стимулювати різні інтелектуальні вміння школярів.

Різноманітність тестів, що входять до тест-карти, підсилює її інформативність та дає можливість не лише кількісного, а й якісного аналізу знань та вмінь учня, що неможливо під час визначення середньої оцінки або ступеня навченості класу.

Для якісної оцінки знань та вмінь учнів за результатами тестування необхідно використовувати багатомірну матрицю.

Багатомірний аналіз полягає в тому, що в кінці матриці має бути підраховано загальну суму балів з кожного тесту в усіх учнів, і залежно від їх кількості визначають рівень утруднень школярів під час розв'язання кожного тесту. Якщо загальна кількість балів, отриманих під час розв'язання даного тесту всім класом, не перевищує 5 % від максимального, то визначається початковий рівень утруднень. Від 5 до 15 % — середній; від 15 до 25 % — високий; понад 25 % — вищий рівень утруднень. Нульовий рівень утруднень визначають у тому разі, якщо сумарна кількість балів дорівнює максимальній, тобто учні повністю розв'язали дане тестове завдання.

Подібних тестів у тест-карті з предмета має бути не більш як 25%, інакше тестування втрачає свою діагностичність.

Якщо кількість балів, отриманих за розв'язання учнями тесту, нижча від максимальної більш ніж на 50 %, слід звернути увагу на правильність формулювання тестового завдання, відповідність його змісту досліджуваного матеріалу. Можливо, цей тест слід перенести в другий блок тест-карти — для поглибленого вивчення предмета. В будь-якому разі встановлений третій і четвертий рівні утруднень потребують коректування знань учнів у даному розділі на наступних заняттях. Далі результати тестування аналізують за трьома параметрами:

  • за змістовою характеристикою знань;

  • за якісною характеристикою знань;

  • за тими інтелектуальними вміннями, які необхідні для розв'язання того чи іншого тестового завдання.

Наведені вище положення (дидактичні правила) являють собою азбуку тестування, без знання якої неможливо розпочати розробку тестів і здійснення самого тестування. Однак є ще одна неодмінна вимога — експериментальна апробація розробленої тест-карти та її блоків з кожного розділу програми.

Часто тестування дає вищі результати, ніж усі інші засоби вимірювання якості освіти (контрольні роботи, заліки, державна підсумкова атестація тощо). Це свідчить передусім про примітивність тестових завдань, введених у даний комплект тестів, а отже, про необ'єктивність такої тестової перевірки знань.

Необхідно також здійснити експертизу тестів на їхню відповідність змісту освітнього стандарту, з тим щоб даний комплект тестів являв собою критеріально-оцінну тест-карту, здатну діагностувати знання та вміння учнів відповідно до освітнього стандарту.

Отже, тестування дає змогу здійснити вимірювання середньої оцінки та ступеня навченості класу, але, на відміну від них, дає підстави здійснювати якісний аналіз результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів за будь-який проміжок часу або протягом усього навчального року.

В старших класах уроки узагальнення і систематизації знань проводжу саме у тестовій формі. Формат їх максимально наближений до завдань, які учні будуть виконувати під час проходження зовнішнього незалежного оцінювання. Це дає змогу учням практикуватися у роботі з тестовими завданнями.

Пропоную зразок підсумкового тестування з історії України у 10 класі.

1. Якими цифрами на карті позначено території Російської імперії, приєднання яких до своїх володінь планувала Австро-Угорщина напередодні Першої світової війни?

А 2, 3


А

Б

В

Г












Б 3, 4

В 4, 1

Г 1, 2
2. На початку Першої світової війни К. Левицького було обрано головою
А Союзу визволення України.


А

Б

В

Г












Б Головної української ради.

В Карпато-руського визвольного комітету.

Г Товариства українських поступовців.
3. Формування легіону Українських січових стрільців відбулося внаслідок

А початку Першої світової війни.


А

Б

В

Г












Б окупації російською армією Галичини.

В Брусиловського прориву та поразки австрійської армії.

Г захоплення російською армією Карпатських перевалів.
4. Яким було ставлення російської влади до українського національного руху на Наддніпрянській Україні під час Першої світової війни?

А надавала додаткові можливості для його розвитку

Б підтримувала його патріотичні настрої


А

Б

В

Г












В не звертала уваги на його існування

Г посилювала репресії проти нього

5. Про який регіон йдеться в уривку з історичного джерела?

«Перша світова війна принесла українським землям руйнацію господарства. В регіоні було зруйновано понад 40% господарських та житлових будинків, понад 1,5 тис. промислових споруд. Навіть стратегічно важлива нафтова промисловість зменшила виробництво на 1/3».

А Наддніпрянщина


А

Б

В

Г












Б Закарпаття

В Галичина

Г Буковина
6. У Першому Універсалі Української Центральної Ради було задекларовано

А створення Генерального Секретаріату.


А

Б

В

Г












Б підтримку виступу самостійників.

В засудження корніловського заколоту.

Г проголошення автономії України.
7. Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?

«Він залишався романтиком, навіть очолюючи перший український уряд – Генеральний секретаріат, він жив більше емоціями та образами, ніж реаліями повсякденного життя. Риторикою, пафосом, його революційним ідеалізмом були просякнуті навіть акти державної ваги – Універсали Центральної Ради, до творення яких він мав безпосереднє відношення».

А М. Грушевського;


А

Б

В

Г












Б В. Винниченка;

В Д. Дорошенка;

Г С. Петлюру
8. Про яку державу йдеться в уривку з історичного джерела?

«Тепер є сприятливі обставини в цьому питанні, завдання створення в Києві Української академії наук бере на себе держава. Завдання це – справа державної ваги й вирішити його не під силу приватному товариству. Участь держави в цій справі, створення Комісії для вироблення законопроекту про заснування Академії на чолі з В. І. Вернадським дасть можливість втілити думку про Академію скоро та найбільш повно...»

А Українську Народну Республіку доби Центральної Ради

Б Українську Державу гетьмана П. Скоропадського


А

Б

В

Г












В Українську Народну Республіку доби Директорії

Г Українська Соціалістичну Радянську Республіку
9. Процес конституційного оформлення СРСР завершився

А 1920 р.


А

Б

В

Г












Б 1921 р.

В 1922 р.

Г 1924 р.
10. У якій галузі господарства УСРР у 1920-х роках розпочалася реалізація плану ГОЕЛРО?

А енергетичній


А

Б

В

Г












Б металургійній

В машинобудівній

Г вуглевидобувній
11. Олександр Шумський і Михайло Волобуєв у 1920-х роках

А критикували кадрову та економічну політику союзного керівництва в Україні.

Б засуджували «націонал-комуністичний ухил» партійного керівництва України.


А

Б

В

Г












В виступали за згортання політики українізації та політики колективізації.

Г були послідовними прихильниками сталінського плану «автономізації».
12. У 1920-х роках в Українській СРР «Гарт», «Плуг», «Ланка», «Молодняк», «Авангард» – це

А перші машинно-тракторні станції.

Б літературно-художні об’єднання.


А

Б

В

Г












В перші революційні пролетарські театри.

Г молодіжні науково-дослідні центри.
13. Темпи зростання обсягів промислового виробництва в СРСР у 1930-х роках були вищими,ніж в європейських країнах, завдяки

А технічній перебудові.


А

Б

В

Г












Б технологічній реконструкції.

В промисловому перевороту.

Г форсованій індустріалізації.
14. Постанову ЦВК і РНК СРСР, що ввійшла в історію як «закон про п’ять колосків», прийнято

А 1928 р.


А

Б

В

Г












Б 1930 р.

В 1932 р.

Г 1934 р.
15. Комісія В. Молотова, що діяла в Україні впродовж жовтня 1932 р. – січня 1933 р.

А підводила підсумки кампанії боротьби з неписьменністю в республіці.

Б контролювала повне виконання хлібозаготівельного плану.


А

Б

В

Г












В розслідувала справу «Спілки визволення України».

Г уводила в дію Харківський тракторний завод.
16. «Розстріляне відродження» – умовна назва

А покоління українських політичних діячів часів Української революції, знищених під час Великого терору 1930-х років.

Б групи українських «буржуазних спеціалістів», розстріляних у ході боротьби зі «шкідництвом» у 1920 – 1930-х роках.

В літературно-мистецької генерації України 1920 – 1930-х років, репресованої сталінським режимом.


А

Б

В

Г












Г плеяди видатних українських учених, засуджених у 1930-х роках у справі «Спілки визволення України».
17. З іменами Амвросія Бучми, Леся Курбаса, Гната Юри пов’язаний розвиток

А монументального мистецтва.


А

Б

В

Г












Б театрального мистецтва.

В музичного мистецтва.

Г оперного мистецтва.

18. Укажіть назви мирних договорів, у яких, серед іншого, визначалася державна належність західноукраїнських земель у 1920-х роках.

  1. Сен-Жерменський А 1, 4, 5

  2. Версальський Б 2, 4, 6

  3. Нейїський В 1, 3, 6

  4. Тріанонський Г 2, 3, 5


  5. А

    Б

    В

    Г












    Ризький

  6. Севрський


19. У Паризькому протоколі (1920 р.) задекларовано, що «Англія, Франція, Італія... вважають цілком виправданим приєднання Бессарабії до...»

А Української Соціалістичної Радянської Республіки.


А

Б

В

Г












Б Української Народної Республіки.

В Республіки Польща.

Г Королівства Румунія.
20. Уряд якої країни вживав упродовж 1920 – 1930-х років описані нижче заходи?

«На Волині та Поліссі протягом п’яти років осаджено понад 8 тисяч родин військових. Дано їм, за розпорядженням уряду, найкращі землі від 20 до 80 га, деревину на будівництво, грошей чимало».

А Польщі


А

Б

В

Г












Б Чехословаччини

В Румунії

Г Угорщини

21. Масові репресії щодо українського населення Галичини, здійснені польським урядом восени 1930 р., отримали офіційну назву


А

Б

В

Г












А асиміляція.

Б пацифікація.

В депортація.

Г нормалізація.
22. У якому році було проголошено незалежність Карпатської України?

А 1923 р.


А

Б

В

Г












Б 1939 р.

В 1941 р.

Г 1945 р.
23. Якою цифрою на карті позначено землі, українське населення яких влада вважала «громадянами румунського походження, які забули рідну мову»?


А

Б

В

Г












А 1

Б 2

В 3

Г 4
24. У якому уривку з історичного джерела відображено один із заходів, спрямованих на асиміляцію українців у 1920 – 1930-х роках?

А «Міністерство освіти категорично відхилило прохання відкрити школи з викладанням українською мовою, наголосивши, що громадяни зобов’язані давати своїм дітям освіту тільки в ...школах з румунською мовою викладання».

Б «На Волині та Поліссі осаджено понад 8 тисяч родин військових. Дано їм, за урядовим розпорядженням, землі від 20 до 80 га, деревину на будівництво, грошей чимало».

В «Країна русинів на південь від Карпат буде мати окремий сойм. Цей сойм буде виконувати владу в усіх мовних, шкільних, релігійних питаннях краю».


А

Б

В

Г












Г «Відновлюються культурні товариства, театральні трупи, студентські гуртки та органи преси. За таких обставин можна було думати про відродження українського життя в обмежених рамках».
25. Визначте заходи, що характеризують політику польського уряду щодо українських земель у 1927 – 1937 рр.

  1. Конституційне закріплення прав українців на власну мову й отримання початкової освіти українською мовою, надання Східній Галичині автономних прав.

  2. Пошук порозуміння з українством шляхом створення двомовних шкіл на Волині, призначення українців на високі державні посади.

  3. Заборона використовувати терміни «Україна» й «українці», передання українських земель польським осадникам.

  4. Запровадження політики «пацифікації», створення табору для політв’язнів у Березі-Картузькій.

А 1, 3


А

Б

В

Г












Б 2, 4

В 1, 4

Г 2, 3
26. Установіть відповідність між назвами документів Української Центральної Ради та уривками з них.

1 І Універсал

2 ІІ Універсал

3 ІІІ Універсал

4 IV Універсал
А «Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської... ми твердо станемо на нашій землі...»

Б «...не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані... Всенародні Українські 3бори (Сойм)...»

В «...ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання...»

Г «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і водночас робити грубий замах на це право... як це робить Рада Народних Комісарів Великоросії щодо Народної Української Республіки...»

Д «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною... суверенною державою українського народу...»
27. Установіть відповідність між історико-географічними назвами земель та їхньою державною належністю на кінець 1937 р.

  1. Наддніпрянщина та Слобожанщина

  2. Східна Галичина та Західна Волинь

  3. Північна Буковина та Південна Бессарабія

  4. Закарпаття

А Польська Республіка

Б королівство Угорщина

В Чехословацька Республіка

Г королівство Румунія

Д Українська РСР
28. Установіть хронологічну послідовність

А Проголошення незалежності Карпатської України

Б Заснування Таємного університету у Львові

В Створення УНДО

Г Татарбунарське повстання
29. Установіть відповідність між партіями та їх лідерами

1 Д. Левицький

2Л. Бачинський

3 Є. Коновалець

4 В. Залозецький
А Радикальна партія

Б Українська національна партія

В Організація українських націоналістів

Г Українське національно-демократичне об’єднання

Д Компартія Західної України
30. Установіть відповідність між назвами періодів в історії України та поняттями й термінами, які потрібно використовувати, характеризуючи їх.

  1. Українська революція (1917 – 1918 рр.)

  2. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918 – 1920 рр.)

  3. Україна в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)

  4. Радянська модернізація України (1929 – 1938 рр.)

А П’ятирічка, колективізація, «закон про п’ять колосків», голодомор, масові репресії, «розстріляне відродження».

Б Конституція УНР, Українська держава, Директорія, Акт злуки, «воєнний комунізм», продрозверстка.

В Асиміляція, осадники, пацифікація, інтегральний націоналізм, Карпатська Україна.

Г Українська Центральна Рада, Універсал, українізація армії, Українська Народна Республіка, радянська влада.

Д Продподаток, трест, договірна федерація, Союз РСР, Конституція УСРР, коренізація.

Тестові завдання з історії України. 11 клас

Тести з історії України для 11 класу складаються із завдань чотирьох форм:

  1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання пропонується чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учень вибрав і позначив правильну відповідь.

  2. Завдання на встановлення відповідності. До кожного завдання подано інформацію, яку позначено цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконуючи завдання необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити логічні пари). Завдання вважається виконаним, якщо учень вибрав і позначив правильну літеру (від А до Д) навпроти кожної цифри (від 1 до 4).

  3. Завдання на встановлення правильної послідовності. До кожного завдання подано перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати у правильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3, четверта – цифрі 4. Завдання вважається виконаним, якщо учень вибрав і позначив правильну літеру (від А до Г) навпроти кожної цифри (від 1 до 4)

  4. Завдання з короткою відповіддю множинного вибору. До кожного завдання пропонується шість варіантів відповіді, серед яких лише три правильні. Завдання вважається виконаним, якщо учень вибрав і записав правильні відповіді у відповідні поля.

За правильне (частково правильне) виконання завдань можна отримати:

  • за завдання з вибором однієї правильної відповіді 0 – 1 тестовий бал.

  • за завдання на встановлення відповідності 0 – 1 – 2 – 3 – 4 тестових бали.

  • за завдання на встановлення правильної послідовності 0 – 1 – 2 тестових бали.

  • за завдання з короткою відповіддю множинного вибору 0 – 1 – 2 – 3 тестових бали.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання тестів з історії України, – 24.

У значній мірі я використав тестові завдання з бази даних Українського центру оцінювання якості освіти.


  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

"Україна в роки Другої світової війни та Великої Вітчизняної війни"
Бажання учнів отримати перемогу, є стимулом до ретельної підготовки, до постійного повторення пройденого матеріалу
Уроку
Панченка П. П., Тимченка С. М., стіна карта «Україна в роки Другої світової війни», збірник завдань для тематичного оцінювання
Вільшанська О. Повсякденне життя населення України під час Першої...
Вільшанська О. Повсякденне життя населення України під час Першої світової війни // Український історичний журнал. – 2004. № – С. 56 –...
Урок 18 Тема. Події 1939 червня 1941 рр. Причини, характер та періодизація Другої світової війни
Тема. Події 1939 – червня 1941 рр. Причини, характер та періодизація Другої світової війни
1. Російсько-турецька війна та звільнення балканських слов’ян. 4 год
Тема Югославські держави у часи Другої світової війни – 3 б., тестова перевірка
Теми рефератів з дисципліни
Міжнародні відносини США у роки Другої світової війни: сутність та зміст. Роль США у розгромі фашизму
Лінійка «Подвигу народу жити у віках»
Понад півстоліття віддаляє нас від буремних років Другої світової… Для історії- це небагато, а для людини- це майже все життя. Та...
У лютому 1947 р президентом Польщі став лідер ПРП Б. Берут
Польща була першою жертвою фашистської агресії в роки Другої світової війни і зазнала всіх страждань окупаційного режиму. Загинуло...
ПЕРЕДМОВА ДО ТРЕТЬОГО ВИДАННЯ
Львові), під час 1-ої світової війни – “Українська державна думка і Европа” (вид в Берліні, Винниці й у Львові), “Міжнародне положення...
Нескорений галичанин
Оболоні Долинського повіту. Навчався у долинській «Рідній школі», Стрийській гімназії. Під час першої світової війни мобілізований...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка