Никифорак Світлана Юріївна вчитель початкових класів Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №27 Розробка першого уроку

Никифорак Світлана Юріївна вчитель початкових класів Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 27 Розробка першого уроку «Буковина – край, де варто жити» (3 клас) Мета: Розширити знання учнів про Буковину. Розвивати пізнавальний інтерес. Формувати громадянські якості учнів: патріотизм, людяність, працьовитість. Виховувати любов до рідного краю, його традицій, історії. Обладнання: карта Чернівецької області, карта України, «Буковина по неповторних місцях», вирізані з кольорового паперу квіти, сердечка. Хід уроку Організація класу до уроку. Привітання Діти, я хочу подарувати вам незвичайний урок – урок у формі усного журналу. І присвячую його рідній Буковині: А що таке Буковина? Вправа «Мікрофон». Що ви очікуєте від цього уроку? А я очікую що ви будете уважними, старанними, допомагатимете мені у проведенні даного уроку. Оголошення теми уроку. - Ми з вами подорожуватимемо сторінками усного журналу, який називається «Буковина – це край, де варто жити». Поговоримо про наш край, дізнаємось багато цікавого. Гронування (Асоціативний кущ). Доберіть до слова «Буковина» слова, які спадають вам на думку, коли ви його чуєте. Чернівці рідний край села школа мама ліси міста Буковина бук тато дім поля вчителька Робота в групах. Скласти сенкан до слова край. Край Красивий, процвітаючий. Розвивається, багатіє, піклується. Я бажаю спокою. Буковина. Розкриття теми уроку. Перша сторінка: «Чернівецька область, місто Чернівці» Розповідь з елементами бесіди про Чернівецьку область та місто Чернівці: То як називається наш край? Звідки пішла його назва? Чернівецька область - найменша в Україні. До її складу входять 11 районів. Нараховується 11 міст, серед яких найбільше – Чернівці, близько 400 сіл. Межує на півдні і південному сході з Румунією та Молдовою, на заході – з Івано-Франківською областю, на півночі – з Тернопільською, Хмельницькою та Вінницькою областями. (по річці Дністер). Найдавніші житла з’явились понад 400 років тому (с. Молодове Сокирянського району). Яке місто є центром Буковини? Що ви знаєте з історії його виникнення? Звідки пішла назва міста? Перша письмова згадка про місто Чернівці датується 8 жовтня 1408 року. То чому день міста ми святкуємо в першу неділю жовтня? Підрахуйте, скільки років нашому місту буде в жовтні цього року? (604). Існує кілька думок щодо походження назви міста. За однією з легенд на місці нинішнього міста було колись давнє місто Чернівці. Його мешканці переселились на правий берег і заснували нове місто – Чернівці. За іншою легендою, тут розводили і продавали чорних овець – чорні вівці. З часом ці два слова перетворились в одне – Чернівці. Друга сторінка: «Найбільші річки краю та походження їх назв». Яка найбільша річка нашого краю? (Дністер). А друга за величиною? (Прут). Черемош – найбільший правий доплив річки Прут . Сірет – лівий доплив річки Дунаю. Послухайте легенду «Прут». Легенда Прут Джерельце, з якого витікає струмок, люди дуже любили, бо в ньому завжди була чиста і приємна на смак вода. До того ж вона влітку холодна, а взимку, навіть у найбільші морози, не замерзала. Любовно селяни називали струмок Прутиком, мабуть, за те, що був він дуже жвавим і прудким. Але панував у цих місцях чужинець. Він не любив народних назв, одягу, мови і взагалі всього буковинського. Зібрав він людей і наказав, щоб ніхто й ніколи не називав цей струмок Прутиком. Вигадав свою чи то румунську, чи то німецьку, чи хтозна-яку назву. Люди мовчки погодилися з новою панською примхою, бо жорстокості цього нелюда не було меж. Та не скорилася панові наша рідна земля. Вона заховала в собі Прутика і джерело зникло. Тільки сухе каміння на дні нагадувало про його існування. Повертався якось з далеких заробітків буковинець. Не знав він та й не хотів би миритися з панськими заборонами. Нахилився над висохлим джерелом і промовив: Ого, зник Прутик! І в ту ж мить задзюркотіла, завирувала водичка. Чиста, свіжа і приємна. Пострибала вона через камінці, полилася по леваді, покотилася між деревами. Став струмок повноводною річкою. Назвали люди його Прутом. І більше не хотіли коритися панським примхам. Про які часи розповідає ця легенда? Яка вода була в джерелі? Чому зникло джерельце? Що можете сказати про буковинця? Що символізує ця легенда? (Перемогу добра над злом, рідного слова над чужою мовою). Третя сторінка: «Гори на території нашого краю» Майже всі гори вкриті лісами, в яких здебільшого ростуть буки і смереки. В Буковинських Карпатах є багато цікавих місць: Німчицький перевал, печера Довбуша, скеля Кам’яна Багачка. Четверта сторінка: «Буковинські таланти» Буковинський край щедрий на таланти. Новоселицька земля – батьківщина славетної співачки Софії Ротару. З Мамаївців на велику оперну сцену пролягли шляхи знаменитого співака Дмитра Гнатюка. Неподалік, у с. Чортория, народився видатний кіноактор і режисер Іван Миколайчук. Кіцмань подарував світові дві яскраві зірки, батька і сина Івасюків, - письменника Михайла та композитора Володимира. Із с. Клішківці родом перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк. А яких ще славетних буковинців ви знаєте? П’ята сторінка: «Поетична» Вірші про свою Батьківщину – про рідний край. Учень 1. Моя Батьківщина - це наша сім’я, Затишний куточок і хата. Це мама, татусь, бабця, дід і я, Всі рідні і друзів багато. Учень 2. Моя Батьківщина – це злагода й мир, Та небо бездонне й чудове. Це пісня чарівна, що лине до зір, Й дитинство моє світанкове. Учень 3. Моя Батьківщина – ліси і поля. Від в них в нас і радість, і сила. Це та найсвятіша і рідна земля, Що кожного з нас народила. Учень 4. Як проснуся рано-рано, У садочок вийду я. Пiд калинонькою стану, Вивчу пiсню солов'я. Буду так і я співати, Бо і в мене голос є. Мама каже: «В нас у хаті Солов'ятко є своє». Шоста сторінка: «Народна скарбничка». Робота в групах. Скласти прислів’я і розкрити їх зміст. Рідний край - …. (земний рай). Всюди добре, … (а вдома найліпше). Добре тому, … (хто в своєму дому). Кожна травичка … (на своєму корені росте). За рідний край, … (життя віддай!) Кожному мила,… (рідна сторона). Сьома сторінка: Створення плакату «Мій край – квітучий дивосад». У вас на партах квіти, вирізані з кольорового паперу. Прикріпіть їх по всій території Чернівецької області – Буковини. Якою для вас є наша Буковина? Що нагадують вам обриси території краю? Що ми можемо зробити для нашого краю? Хай кожен із вас візьме сердечко, напише на ньому побажання для свого краю. (Наприклад: «Я бажаю Буковині добра, радості, миру, безпеки, процвітання, щастя, мудрих людей…»). Ваші сердечка розмістіть навколо карти Буковини, щоб вона була захищена любов’ю, теплом наших сердець, долонь, наче дівчинка у вінку. Ми будемо завжди пам’ятати, що ми буковинці, ми патріоти нашого краю, а тому робитимемо все для того, щоб Буковина наша процвітала. Підсумок уроку. Заключне слово вчителя. Любов до Батьківщини, до рідного краю – це найсвітліші і найвищі почуття. Коли така любов є в серці, тоді людина добра, щира, відважна. Ви, діти, маєте у своєму серці це високе почуття любові, а тому зможете зробити все для того, щоб наш край ставав квітучим, сильним і багатим. А для цього потрібно здобувати знання, багато знати, вміти, бо ж вам будувати майбутнє нашого краю. То ж старайтесь вчитися так, щоб вами пишалася Буковина. В добрий час, дорогі діти! Список джерел Гончар Р.П., Молвінських В.Г. Ми любимо тебе, рідне місто / Р.П. Гончар, В.Г. Молвінських // «Місто». – 2007. Дівакова І.І. Інтерактивні технології навчання у поч. кл. / І.І. Дівакова // Тернопіль. Мандрівець. 2012. Житар П. Буковина по неповторних місцях. / П. Житар // «Золоті литаври». – 2005. Іваниців Я.О. Ми із того краю, де сопілка грає / Я.О. Іваниців // Позакласний час. – 2011. - № 5. – с. 24-26. Клименко В.М. Тут все священне, все твоє, бо зветься просто краєм рідним / В.М. Клименко // Позакласний час. / 2010. - № 4. – с. 3-5. Матоніна Р.Д. Розвіиток критичного мислення в учнів початкових класів: теорія і практика. / Р.Д. Матоніна // Чернівці, 2011. Мельничук С.В. Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку. Чернівецька область / С.В. Мельничук // К.: Знання України, 2011 – с.7-30.

Схожі: