Програма поглибленого вивчення інформатики
(8-9 класи)
9 клас (105 годин (94+11 рез.), 3 год. на тиждень, 11 год. резервного часу)
|
Інформаційно-комунікаційні технології
І семестр 1 год. на тиждень (14+2 рез.час)
ІІ семестр 2 год. на тиждень (34+3 рез.час)
Всього 53 год. (48+5 рез.час)
|
Алгоритмізація та програмування
І семестр2 год. на тиждень (30+3 рез.час)
ІІ семестр 1 год. на тиждень (16+3 рез.час)
Всього 52 год. (46+6 рез.час)
|
Зміст навчального матеріалу
|
Навчальні досягнення учнів
|
Зміст навчального матеріалу
|
Навчальні досягнення учнів
|
І семестр (16 год. (14+2 рез.), 1 год. на тиждень )
|
І семестр (33год. (30+3 рез.) ,2 год. на тиждень )
|
Розділ «Технології обробки текстової інформації», 32 години
|
Розділ «Основи алгоритмізації та програмування», 46 годин
|
Тема: «Використання текстового процесора Word для обробки текстової інформації», 14 годин
Зміст навчального матеріалу теми:
системи опрацювання текстів, їх класифікація, призначення та основні функції; завантаження текстового процесора; створення, відкриття та збереження документа; робота з фрагментами тексту – виділення, копіювання, перенесення, вилучення, пошук і заміна;
перевірка правопису; форматування шрифта, абзацу; робота зі списками, колонками, розривами; нумерація сторінок; використання таблиць у текстах; робота з об’єктами в середовищі текстового редактора; формули в тексті; робота з графікою; вставлення та модифікація малюнків; малюнок у тексті, види вирівнювань; створення об’єкта WordArt; створення діаграм; колонтитули; стилі; шаблони; створення, модифікація та використання форм;
робота з закладками та зносками; створення та модифікація змісту і покажчика; робота з великими документами; структура документа;
друк тексту; налаштування панелей інструментів; переклад тексту; поповнення власної бібліотеки навчальних завдань
Практичні роботи:
«Робота з фрагментами тексту. Перевірка правопису.Форматування шрифту, абзаців»
«Робота зі списками, колонками, розривами. Нумерація сторінок»
«Використання таблиць в документах. Форматування за допомогою таблиць»
«Робота з об’єктами в середовищі текстового редактора. Формули в тексті»
«Робота з об’єктами в середовищі текстового редактора. Робота з графікою. Вставлення та модифікація малюнків. Малюнок у тексті, види вирівнювань. Створення об’єкта WordArt. Створення діаграм»
«Автоматизація форматування. Стилі»
«Колонтитули. Шаблони.Створення модифікація та використання форм»
«Робота з закладками та зносками. Створення та модифікація змісту і вказівника покажчика»
Лабораторна робота:
«Форматування складного тексту»
|
називає: основні операції, які можна виконувати за допомогою текстового редактора
наводить: приклади документів з різними видами форматування та різним наповненням
розпізнає: різні типи текстових документів
характеризує: особливості створення документів з різними засобами форматування
описує: прийоми роботи з кожним видом форматування
пояснює: переваги використання різних текстових редакторів в залежності від мети створення кінцевого документу
формулює: алгоритми форматування текстових документів
обґрунтовує: доцільність створення документів різними редакторами
порівнює: форматування документів у різних текстових редакторах
класифікує: системи опрацювання текстів, їх призначення та основні функції
аналізує: даний текстовий документ з метою відбору методів форматування та створення алгоритму його обробки
оцінює: результати власного форматування текстового документу
висловлює судження: щодо призначення та основних функцій текстового редактора
розв’язує: різні завдання щодо форматування документів
спостерігає: за виконанням завдань іншими учнями, аналізуючи їх відповіді
використовує: власні знання і рекомендації учителя для виконання завдань
дотримується правил: створення правильно відформатованих документів
показує на комп’ютері: різні типи відформатованих документів
|
Тема: «Масиви», 18 годин
Зміст навчального матеріалу теми:
оголошення типів; прості та структуровані типи; табличні величини; одновимірні та двовимірні масиви; символьні та рядкові величини; класичні алгоритми для роботи з масивами та рядками;
поповнення власної бібліотеки навчальних завдань
Практичні роботи:
«Побудова алгоритмів з одновимірними і двовимірними масивами та їх реалізація у вигляді програм»,
«Побудова алгоритмів з обробкою символьних та рядкових величин, їх реалізація у вигляді програм»,
«Класичні алгоритми для роботи з масивами та рядками, їх реалізація у вигляді програм»
|
називає: одновимірні та двовимірні масиви, цілочислові та дійсні масиви, символьні масиви, процедури та функції для роботи з символьними масивами, класичні алгоритми для роботи з масивами та рядками
наводить: приклади одновимірних та двовимірних масивів, символьних масивів
розпізнає: алгоритми з використанням одновимірних та двовимірних масивів, символьних масивів
характеризує: особливості опису і використання одновимірних та двовимірних масивів, символьних масивів, особливості застосування класичних алгоритмів для роботи з масивами та рядками
описує: одновимірні та двовимірні масиви, символьні масиви, результати роботи реалізованого у вигляді програми розробленого алгоритму для запропонованих тестів
пояснює: принципи введення, виведення та обробки елементів масивів
формулює: означення двовимірних масивів, індексів елементів масивів
обґрунтовує: доцільність використання масивів при розробці алгоритмів, необхідність застосування класичних алгоритмів для роботи з масивами та рядками для розв’язування алгоритмічних задач, значення тестування реалізованих у вигляді програми розроблених алгоритмів
порівнює: алгоритми без використання масивів і з їх застосуванням, результати виконання реалізованого у вигляді програми розробленого алгоритму для запропонованих тестів
класифікує: алгоритми за розмірністю використаних масивів, за кількістю використаних масивів, за кількістю циклів, використаних в алгоритмі для введення, обробки та виведення елементів масивів, за класичними алгоритмами для роботи з масивами та рядками, зокрема алгоритмами упорядкування елементів одновимірних масивів
аналізує: відмінність між одновимірними та двовимірними масивами, між трьома класичними алгоритмами упорядкування елементів одновимірних масивів, особливості роботи з цілочисловими, дійсними, символьними масивами
оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді програми розробленого алгоритму з використанням масивів для власних тестів
висловлює судження: щодо коректності використання у заданих прикладах одновимірних або двовимірних масивів, символьних масивів, класичних алгоритмів для роботи з масивами та рядками
розв’язує: завдання по створенню та тестуванню алгоритмів з використанням масивів
спостерігає: за покроковим виконанням реалізованих у вигляді програми розроблених алгоритмів з використанням масивів, за виконанням програми
використовує: можливості середовища програмування для створення та налагодження програм з використанням масивів, класичні алгоритми для роботи з масивами та рядками при розв’язуванні алгоритмічних задач
дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації алгоритмів з використанням масивів у вигляді програм
показує на комп’ютері: покрокове виконання створеної програми з використанням масивів, введення початкової інформації, виведення результуючої інформації, виконання циклічної програми для власних розроблених тестів
|
|
|
Тема: «Допоміжні алгоритми», 12 годин
Зміст навчального матеріалу теми:
локальні та глобальні змінні; допоміжні алгоритми; формальні та фактичні параметри; використання масивів як формальних параметрів; рекурсивні алгоритми;
поповнення власної бібліотеки навчальних завдань
Практичні роботи:
«Побудова алгоритмів з використанням допоміжних алгоритмів та їх реалізація у вигляді програм»,
«Побудова алгоритмів з використання масивів як формальних параметрів та реалізація у вигляді програм»,
«Побудова рекурсивних алгоритмів та їх реалізація у вигляді програм»
|
називає: локальні та глобальні змінні, допоміжні алгоритми, підпрограми, формальні та фактичні параметри
наводить: приклади локальних та глобальних змінних, допоміжних алгоритмів, підпрограм, формальних та фактичних параметрів, рекурсивних підпрограм
розпізнає: локальні та глобальні змінні, допоміжні алгоритми, підпрограми, формальні та фактичні параметри, рекурсивні підпрограми
характеризує: особливості використання локальних та глобальних змінних, допоміжних алгоритмів, підпрограм, формальних та фактичних параметрів, рекурсивних підпрограм
описує: локальні та глобальні змінні, допоміжні алгоритми, підпрограми, формальні та фактичні параметри, використання масивів як формальних параметрів, організацію рекурсивних підпрограм
пояснює: відмінність між локальними та глобальними змінними, формальними та фактичними параметрами, між різними видами підпрограм, принципи виклику та виконання підпрограм, використання масивів як формальних параметрів, принципи роботи рекурсивних підпрограм, результати роботи реалізованого у вигляді програми розробленого алгоритму для запропонованих тестів
формулює: означення локальних та глобальних змінних, формальних та фактичних параметрів, загальний вигляд опису підпрограм
обґрунтовує: доцільність використання локальних та глобальних змінних, формальних та фактичних параметрів, різних видів підпрограм, значення тестування реалізованих у вигляді програми розроблених алгоритмів
порівнює: принципи виклику та виконання підпрограм, виконання допоміжних алгоритмів без використання масивів як формальних параметрів і з їх використанням, результати виконання реалізованого у вигляді програми розробленого алгоритму для запропонованих тестів
класифікує: алгоритми з використанням підпрограм, програми з використанням масивів як формальних параметрів і без їх використання,
аналізує: відмінність між локальними та глобальними змінними, формальними та фактичними параметрами, організацією та виконанням підпрограм, використання масивів як формальних параметрів для заданих прикладів алгоритмів
оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді програми розробленого алгоритму з використанням допоміжних алгоритмів для власних тестів
висловлює судження: щодо коректності використання у заданих прикладах допоміжних алгоритмів, масивів як формальних параметрів
розв’язує: завдання по створенню та тестуванню алгоритмів з використанням допоміжних алгоритмів, масивів як формальних параметрів
спостерігає: за покроковим виконанням реалізованих у вигляді програми розроблених алгоритмів з використанням допоміжних алгоритмів, масивів як формальних параметрів, за виконанням програми
використовує: можливості середовища програмування для створення та налагодження програм з використанням підпрограм
дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації алгоритмів з використанням допоміжних алгоритмів у вигляді програм
показує на комп’ютері: покрокове виконання створеної програми з використанням допоміжних алгоритмів, введення початкової інформації, виведення результуючої інформації, виконання програми з використанням допоміжних алгоритмів для власних розроблених тестів
|
ІІ семестр, (37 год. (34+3 рез.), 2 год. на тиждень)
|
ІІ семестр (19 год. (16+3 рез.) ,1 год. на тиждень)
|
Тема: «Створення комп’ютерних презентацій», 8 годин
Зміст навчального матеріалу теми:
поняття комп’ютерної презентації; можливості презентації та особливості її використання; вимоги до змісту презентації; основні прийоми при створенні презентації: використання шрифтів, автофігур, фону, малюнків, анімацій, управляючих o6'єктів, налаштування зміни кадрів; використання гіперпосилань при створенні презентації; вставлення діаграм; використання в презентації документів, створених у Word; використання в презентаціях звукових, відеофайлів, записів з компакт-диска.; збереження презентації у різних форматах;.
створення власних проектів у середовищі PowerPoint;
поповнення власної бібліотеки навчальних завдань
Практичні роботи:
«Використання шрифтів, автофігур, фону, малюнків, анімацій, управляючих o6'єктів, налаштування зміни кадрів»
«Використання гіперпосилань при створенні презентації. Вставлення діаграм»
«Використання в презентації документів, створених у Word. Використання в презентаціях звукових, відеофайлів, записів з компакт-диска. Збереження презентації у різних форматах»
Лабораторна робота:
«Створення власної презентації на обрану тему»
|
називає: основні поняття комп’ютерної презентації
наводить: приклади презентацій та особливості їх використання
розпізнає: основні прийоми, необхідні для створення презентації
характеризує: особливості дизайну презентації в залежності від мети її використання
описує: план-сценарій створення презентації
пояснює: вибір методів форматування
формулює: основні принципи створення презентації
обґрунтовує: доцільність використання у презентації різних видів форматування, відповідного дизайну, навігації тощо
порівнює: різні типи презентацій
класифікує: презентації в залежності від змісту
аналізує: якість власної презентацій та презентацій, створених іншими учнями
оцінює: складність виконуваних завдань, коректність власних відповідей та відповідей інших учнів
висловлює судження: щодо доцільності використання тих або інших видів форматування презентації
розв’язує: творчі проблеми, які виникають при створенні презентації
спостерігає:
за виконанням завдань іншими учнями, аналізуючи їх відповіді
використовує: власні знання і рекомендації учителя для виконання завдань
дотримується правил: створення презентацій
показує на комп’ютері: види форматування презентації, різні засоби створення дизайну презентації, використання документів, створених у Word та звукових, відеофайлів, записів з компакт-диска
|
Тема: «Додаткові типи змінних», 10 годин
Зміст навчального матеріалу теми:
зчислені та інтервальні типи; власні типи користувача; записи; множини; покажчики; використання динамічної пам’яті;
поповнення власної бібліотеки навчальних завдань
Практичні роботи:
«Побудова алгоритмів з використанням зчислених та інтервальних типів, власних типів користувача, записів, множин та їх реалізація у вигляді програм»,
«Побудова алгоритмів з використанням покажчиків та їх реалізація у вигляді програм»
|
називає: зчислені та інтервальні типи, власні типи користувача, записи, множини, покажчики
наводить: приклади зчислених та інтервальних типів, власних типів користувача, записів, множин, покажчиків
розпізнає: змінні, що описані як зчислені та інтервальні типи, власні типи користувача, записи, множини, покажчики
характеризує: особливості опису зчислених та інтервальних типів, власних типів користувача, записів, множин, покажчиків
описує: зчислені та інтервальні типи, власні типи користувача, записи, множини, покажчики
пояснює: відмінність між зчисленими та інтервальними типами, особливості використання власних типів користувача, записів, множин, покажчиків, результати роботи реалізованого у вигляді програми розробленого алгоритму для запропонованих тестів
формулює: принципи застосування та специфіку розподілу пам’яті комп’ютера для змінних зчислених та інтервальних типів, власних типів користувача, записів, множин, покажчиків
обґрунтовує: доцільність і переваги використання зчислених та інтервальних типів, типів користувача, записів, множин, покажчиків, оператора приєднання WITH, значення тестування реалізованих у вигляді програми розроблених алгоритмів
порівнює: особливості використання зчислених, інтервальних типів та власних типів користувача, записів та масивів, множин та масивів, статичної та динамічної пам’яті, результати виконання реалізованого у вигляді програми розробленого алгоритму для запропонованих тестів
класифікує: змінні за типами зчисленими, інтервальними, власними типами користувача, записами, множинами, покажчиками; алгоритми за використанням статичної та динамічної пам’яті
аналізує: відмінність між використанням стандартних типів змінних та власних типів користувача, між використанням статичних масивів і змінних типу запис, множина, покажчик
оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді програми розробленого алгоритму з використанням зчислених та інтервальних типів, власних типів користувача, записів, множин, покажчиків для власних тестів
висловлює судження: щодо доцільності та ефективності використання зчислених та інтервальних типів, власних типів користувача, записів, множин, покажчиків, динамічної пам’яті
розв’язує: завдання по створенню та тестуванню алгоритмів з використанням зчислених та інтервальних типів, власних типів користувача, записів, множин, покажчиків, динамічної пам’яті
спостерігає: за покроковим виконанням реалізованих у вигляді програми розроблених алгоритмів з використанням зчислених та інтервальних типів, власних типів користувача, записів, множин, покажчиків, динамічної пам’яті
використовує: можливості середовища програмування для створення та налагодження програм з використанням зчислених та інтервальних типів, власних типів користувача, записів, множин, покажчиків, динамічної пам’яті
дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації алгоритмів з використанням зчислених та інтервальних типів, власних типів користувача, записів, множин, покажчиків, динамічної пам’яті
показує на комп’ютері: покрокове виконання створеної програми з використанням зчислених та інтервальних типів, власних типів користувача, записів, множин, покажчиків, динамічної пам’яті для власних розроблених тестів
|
Тема: «Використання Microsoft Publisher в інформаційному просторі навчального закладу», 10 годин
Зміст навчального матеріалу теми:
публікація; види публікацій; можливості Microsoft Publisher для створення бюлетенів різних видів, газет, буклетів, календарів, візиток, запрошень, меню, путівників, ділових бланків, об’яв, плакатів та інших видів друкованої продукції;
поповнення власної бібліотеки навчальних завдань
Практична робота:
«Різні види форматування при створенні публікації»
Лабораторні роботи:
«Створення власного бюлетеня»
«Створення власного буклету»
«Створення власного сайта»
«Створення власних об’яв, плакатів»
|
називає: різні види публікацій
наводить: приклади публікацій різних видів
розпізнає: основні прийоми, необхідні при створенні публікації
характеризує: особливості дизайну публікації в залежності від мети її використання
описує: план-сценарій створення публікації
пояснює: вибір методів форматування
формулює: основні принципи створення публікації
обґрунтовує: доцільність використання в публікації різних видів форматування, відповідного дизайну, навігації тощо
порівнює: різні типи публікацій
класифікує: публікації в залежності від їх змісту
аналізує: якість власної публікації та публікацій, створених іншими учнями
оцінює: складність виконуваних завдань, коректність власних відповідей та відповідей інших учнів
висловлює судження: щодо доцільності використання тих або інших видів форматування публікації
розв’язує: творчі проблеми, які виникають при створенні публікації
спостерігає:
за виконанням завдань іншими учнями, аналізуючи їх відповіді
використовує: власні знання і рекомендації учителя для виконання завдань
дотримується правил: створення публікації
показує на комп’ютері: види форматування публікації, різні засоби створення дизайну публікації
|
Тема: «Створення та розробка навчальних проектів», 6 годин
Зміст навчального матеріалу теми:
визначення груп виконавців проекту; визначення теми спільного проекту і розбиття його на окремі незалежні та взаємопов’язані частини (модулі); поетапна реалізація та налагодження модулів проекту; об’єднання окремих частин (модулів) проекту в єдине ціле; розробка інтерфейсної частини проекту; робота з літературою; оформлення документації: опис алгоритму (алгоритмів), необхідних технічних вимог щодо використання розробленого проекту; інструкція для користувача, перелік використаної літератури; підготовка виступів, демонстраційної версії проекту, тестів для демонстрації проекту; захист розробленого проекту;
поповнення власної бібліотеки навчальних завдань
|
називає: тему розробленого проекту; програмне забезпечення, використане для його реалізації; технічні вимоги для його експлуатації; етапи реалізації модулів проекту; структуру документації до проекту
наводить: аргументи щодо актуальності обраної теми, доцільності використання обраного методичного та програмного забезпечення
розпізнає: окремі частини (модулі) проекту, що розробляється; окремі складові документації до проекту; смисл запитань опонентів, рецензентів та керівників проекту
характеризує: ефективність використання даного розробленого проекту; зміст окремих складових документації до проекту; використовувану літературу, окремі частини (модулі) проекту
описує: алгоритми, використані для реалізації окремих частини (модулів) проекту; елементи інтерфейсної складової розробленого проекту; змістову частину окремих складових документації до проекту
пояснює: вибір теми, підбір літератури, ефективність розбиття проекту на окремі незалежні та взаємопов’язані частини (модулі); необхідність оформлення документації до розробленого проекту призначення елементів інтерфейсної складової розробленого проекту; окремих частин розробленого проекту
формулює: алгоритми, використані для реалізації проекту; технічні вимоги до реалізації проекту; вимоги до оформлення окремих складових документації
обґрунтовує: доцільність обраної теми, ефективність алгоритмів, використаних для реалізації проекту; раціональність розробленої інтерфейсної частини проекту; доцільність підготовки документації до розробленого проекту
порівнює: ефективність використання розробленого проекту за різних технічних умов; якість підготовленої документації до різних складових проекту
класифікує: модулі проекту за їх призначенням; алгоритми, використані для реалізації проекту; призначення програмних продуктів за змістом
аналізує: структуру розробленого проекту, ефективність його роботи; ефективність використання різних програмних засобів для реалізації проекту; структуру документації до проекту
оцінює: ефективність роботи та використання розробленого проекту; програмне забезпечення, використане для реалізації проекту; якість підготовленої документації до розробленого проекту
висловлює судження: щодо підбору матеріалів для змістової частини проекту, вибору програмних середовищ для його створення; оформлення змістової частини документації до розробленого проекту; набутого досвіду під час роботи над проектом, проблем, які виникали під час його реалізації; подальших можливостей продовження досліджень з обраної тематики
розв’язує: проблеми під час реалізації сценарію проекту у комп’ютерному вигляді, підготовки документації до проекту (набір, редагування, дотримання вимог щодо оформлення тощо); проблеми під час колективної реалізації проекту; можливі нестандартні ситуації під час захисту проекту
спостерігає: за тестуванням, апробацією та виконанням створеного проекту; за процесом підготовки документації у групі
використовує: під час захисту весь набутий навчально-дослідницький досвід; власні бібліотеки проектів і програм; існуючий досвід щодо підготовки документації до проектів
дотримується правил: колективної роботи у групі під час роботи над проектом; розробки інтерфейсної частини проекту; оформлення документації до проекту; презентації розробленої частини проекту; надання відповідей на запитання опонентів, керівника проекту
показує на комп’ютері: роботу розробленої частини проекту, всі можливості повної версії розробленого проекту; електронний варіант документації до проекту
|
Розділ «Технології обробки мультимедійної інформації»,
16 годин
|
|
Тема: «Використання Windows Media та Windows Movie Maker для обробки файлів мультимедіа», 16 годин
Зміст навчального матеріалу теми:
загальні параметри програвача Windows Media; огляд цифрових носіїв; формати файлів мультимедіа, які підтримує Windows Media; відтворення, копіювання, збереження файлів мультимедіа; прослуховування радіостанцій за допомогою Windows Media; створення сценарію та зйомки відеофільму (відеокліпу)за допомогою відеокамери або цифрової фотокамери; використання програми Windows Movie Maker для запису аудіо та відео на ПК з відеокамери, веб-камери або цифрового фотоапарата; операції з фільмами; запис відео(імпорт відео, імпорт зображень, імпорт звуку); монтаж фільму (відеоефекти, відеопереходи, створення назв, титрів); збереження на ПК, CD, DVD диску;
поповнення власної бібліотеки навчальних завдань
Практичні роботи:
«Копіювання аудіо файлів з компакт-дисків. Створення списків відтворення. Налагодження параметрів аудіо та відео»
«Запис відео. Імпорт існуючих файлів мультимедіа у відеокліп. Монтаж відеокліпів»
«Звук у відео кліпі. Використання відео переходів, відео ефектів. Збереження фільму»
Лабораторні роботи:
«Створення власної бібліотеки відтворення аудіо та відео файлів»
«Створення власного сценарію відеокліпу»
«Створення власного відеокліпу»
|
називає: формати файлів мультимедіа, цифрові носії інформації, опції програми Windows Movie Maker розпізнає: формати файлів мультимедіа, цифрові носії інформації характеризує: особливості форматів файлів мультимедіа, цифрових носіїв інформації, специфіку роботи з програмою Windows Movie Maker
описує: загальні можливості програми Windows Movie Maker
пояснює: відмінність між різними форматами файлів, цифровими носіями інформації
формулює: принципи створення файлів мультимедіа, роботи з програмою Windows Movie Maker
обґрунтовує: доцільність і переваги використання файлів мультимедіа при створенні проектів
порівнює: особливості використання різних файлів мультимедіа
класифікує: файли мультимедіа
аналізує: відмінність між різними файлами мультимедіа
оцінює: результати роботи по створенню файлів мультимедіа
висловлює судження: щодо доцільності та ефективності файлів мультимедіа під час розробки проектів
розв’язує: завдання по створенню файлів мультимедіа
спостерігає: за поетапним створенням файлів мультимедіа
використовує: можливості програми Windows Movie Maker для створення файлів мультимедіа
дотримується правил: роботи за комп’ютером, використання можливостей програми Windows Movie Maker
показує на комп’ютері: процес створення файлів мультимедіа за допомогою програми Windows Movie Maker та результати цієї роботи
|
|
|
ЛІТЕРАТУРА
Наказ Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 р. №834 “Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню”
Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.02.2004 р. №132 “Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів у структурі 12-річної освіти”
Постанова Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 № 24 “Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти”
Книга вчителя інформатики: Довідково-методичне видання / Упоряд. Н.С.Прокопенко, Т.Г.Проценко – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005.– 256с.
Web-мастеринг без посторонней помощи: учебное пособие/ Артанов Борис М.: 100 книг, 2006-336 с:ил.
Ахо А., Хопкрофт Д., Ульман Д. Структуры данных и алгоритмы.: Пер. с англ.: Уч. пос. ― М.: Издательский дом “Вильямс”, 2000. ― 384 с., ил.
Бондарев В.М., Рублинецкий В.И., Качко Е.Г. Основы программирования. Харьков: Фолио; Ростов н/Д: Феникс, 1997. ― 368 с.
Вайк Ален и др. JavaScript. Энциклопедия пользователя: Пер. с англ./ Ален Вайк.-К: ООО «ТиД ДС», 2001-480 с.
Вентцель Е.С. Исследование операций: задачи, принципы, методология. ― 2-е изд., стер. ― М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 1988. ― 208 с. ― (Пробл. науки и техн. прогресса)
Вирт Н. Алгоритмы и структуры данных: Пер. с англ. ― М.: Мир, 1989. ― 360 с., ил.
Грузман М. Эвристика в информатике. ― Винница: Арбат, 1998. ― 308 с.
Дронов В.А. Самоучитель Macromediaweaver 8 -CПб. БХВ-Петербург, 2006 – 320с.:ил.
Караванова Т.П. Інформатика: методи побудови алгоритмів та їх аналіз. Необчислювальні алгоритми: Навч. посіб. для 9-10 кл. із поглибл. вивч. інформатики. – К.: Генеза. – 2007.- 216 с.: іл.
Караванова Т.П. Інформатика: методи побудови алгоритмів та їх аналіз. Обчислювальні алгоритми: Навч. посіб. для 9-10 кл. із поглибл. вивч. інформатики – К.: Генеза. – 2008.- 333 с.: іл.
Караванова Т.П. Інформатика: основи алгоритмізації та програмув.: 777 задач з рек. та прикл.: Навч. посіб. для 8-9 кл. із поглибл. вивч. інф-ки – К.: Генеза. – 2006.- 286 с.: іл.
Керман, Митчел, К. Программирование и отладка в Delphi. Учебный курс. Пер. с англ.. ― М.: Издательский дом “Вильямс”, 2002, 672 с.: ил. – Парал. тит.англ.
Кнут Д. Искусство программирования. ― М.: Вильямс, 2000
Кормен Т., Лейзерсон Ч., Ривест Р. Алгоритмы: построение и анализ. М.: МЦНМО, 2001. ― 960 с., 263 ил.
Культин Н.Б., Основы программирования в Delphi 2006 Microsoft .NET Framework-CПб. БХВ-Петербург, 2006 – 487с.:ил.
Лавренов С.М. Excel: Сборник примеров и задач. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 336 с. : ил. – (Диалог с компьютером)
Липский В. Комбинаторика для программистов: Пер. с польск. ― М.: Мир, 1988. ― 213 с., ил.
Мандел Т. Разработка пользовательского интерфейса: Пер.с англ. – М. ДМК Пресс, 2001. – 416 с., ил. (Серия «Для программистов»)
Марков Е.П., Никифоров В.В. Delphi 2005 для .NET -CПб. БХВ-Петербург, 2005 – 896с.:ил.
Сван Т. Основы программирования в Delphi для Windows 95. – К.: «Диалектика», 1996. – 480 с., ил.
Стивенс Р. Тестирование и отладка программ на Visual Basic : Пер. с англ. – М.: ДМК Пресс, 2001. – 384 с. ил. (Серия «Для программистов»)
Тюкачев Николай, Свиридов Юрий Delphi 5. Создание мультимедийных приложений. –.М: «Нолидж», 2000. –384 с., ил.
Фаронов В.В. Delphi 2005. Разработка приложений для баз данных и Интернета. -CПб. Питер, 2006 – 603с.:ил.
Шупруга В.В., Delphi 2006 на примерах CПб. БХВ-Петербург, 2006 – 528с.:ил.
|