|
|
Скачати 73.49 Kb.
|
| Система навчально - виховного процесу Всякий процес являє собою сукупність закономірних і послідовних дій, які спрямовані на досягнення певного результату. Сутність навчально - виховного процесу полягає в тому, що зовнішнє (об’єктивне) стає внутрішнім (суб’єктивним) перетворюючись в свідомість, почуття, норми поведінки особистості. Для того, щоб виховний процес досягав цієї мети необхідно, щоб він здійснювався як цілеспрямований поетапний процес, що становить цілісну систему. Основними учасниками виховного процесу є суб’єкт – майстер виробничого навчання (або класний керівник), той хто здійснює процес виховання, об’єкт – учень. Виховний процес здійснюється в певних умовах. Таких умов виділяють три: природні (біологічні), соціальні (оточуюче середовище), духовні. Зміст виховання реалізується у формах виховання. Для того, щоб реалізувати зміст через форми та методи потрібні елементи організації. Процесуальна сторона виховного процесу являє собою виховну роботу, де виховна робота – це процес, який здійснюється з урахуванням об’єктивних і суб’єктивних чинників. Система виховного процесу У зв’язку з отриманням України незалежності відбуваються зміни і в освіті. Перша особливість виховного процесу на сучасному етапі – це гуманізація і демократизація, які передбачають пріоритет особистості учня в навчально-виховному процесі. Пріоритет – сама особистість учня. Друга – здійснення особистісно-орієнтованого виховання – передбачає формування позитивної адекватної «Я-концепції» особистості, основою якої є самоповага (любов до себе, відчуття кожним учнем власної гідності). Третя особливість – підхід до виховання як соціально-особистісного феномену. Основним чинником процесу виховання є соціальний фактор, але не можна нехтувати біологічним фактором. Четверта – посилення уваги до національного і громадянського виховання. Треба поєднувати загальнолюдські цінності з національними особливостями. Процес виховання здійснюється у всьому процесі навчання. Основним засобом виховання є сама особистість вихователя. Методика – сукупність форм, засобів, умов, пов’язаних у певну систему логікою досягнення виховного результату. Методика виховної роботи (ТіМВР) передбачає вибір і реалізацію найбільш раціональних форм і методів виховної роботи. Характеристика учасників навчально - виховного процесу ПТНЗ Особливості контингенту учнів ПТНЗ: Професійний принцип комплектування навчальних груп (на відміну від територіально-вікового принципу комплектування класів середньої загальноосвітньої школи). Наслідок: через те, що місце навчання учнів та місце проживання часто знаходяться один від одного далеко (територіально не пов’язані), часто важко налагодити контакти з сім’єю учня. В результаті цього мають місце: обмаль інформації про умови становлення особистості учня, методи виховання, що застосовувались, відірваність від сім¢ї під час проживання в гуртожитку; Мотиви вступу на навчання в даний ПТНЗ, як правило, не пов’язані з отриманням професії, за якою здійснюється навчання (вступають до профтехучилища тому, що: найближче від місця проживання ПТУ; тут вже навчаються друзі, подруги; після закінчення даного ПТУ за отриманою в ньому професією можна влаштуватися на підприємство, де працюють батьки, які домовляться про хороше робоче місце тощо). Наслідок: відсутність інтересу до професії, бажання оволодіти саме цією професією через не повя’заність з нею подальших життєвих планів. Як результат – за три роки навчання може виникнути не тільки стійка байдужість до навчання, але і до праці взагалі. На навчання в ПТУ часто вступають учні, інтереси яких в школі не проявились чи не були виявлені їх вчителями («сірі мишки»). Наслідок: соціалізація даної частини контингенту учнів ускладнена. Вона не змогла закінчитися в школі і ускладнюється в ПТУ, оскільки відсутність стійких інтересів робить неможливим плинність процесу входження до суспільства соціально-значимими шляхами. Дана група учнів, при умові відсутності у них інтересів і успіхів у навчанні, несе в собі потенційну загрозу асоціальної поведінки, оскільки таку поведінку вони нерідко розглядають як єдино можливий спосіб соціалізації. Нерідко серед учнівського колективу профтехучилища зустрічаються учні, з якими в школі працювали малокваліфіковані вчителі. Наслідок: ці учні не можуть, чи не хочуть, продовжувати навчання в школі, у багатьох з них сформоване стійке негативне ставлення як до навчання, так і до педагогів. Частина контингенту учнів ПТУ складають учні з відхиленнями в поведінці, яких можна охарактеризувати як «педагогічний брак». Наслідок: якщо в шкільному класі таких учнів 3-5 чоловік, то в силу специфіки тієї чи іншої професії чи місця розташування ПТУ з них може бути сформована вся навчальна група. В навчальній групі ПТУ зібрані учні з різних шкіл, з якими працювали вчителі, що представляють різноманітні наукові школи виховання, що відображалось в методах виховання, які вони застосовували. Наслідок: неодноманітне ставлення учнів до членів педагогічного колективу (і дорослим взагалі), до дисципліни, до одногрупників, до самого себе тощо. Одностатевий став навчальних груп в силу специфіки тієї чи іншої професії. Наслідок: відсутність такого об’єктивно необхідного для підлітків і юнаків виду спілкування, як спілкування з однолітками протилежної статі. Все це спостерігається на фоні загальних прорахунків освіти: відсутність уваги до конкретної людини і знань про неї; вербальний (словесний) підхід до навчання та виховання і методи, пов’язані з ним; заборонно-обмежувальний стиль виховання; відсутність уваги педагогів до розвитку в учнів загальнолюдських рис особистості (гідності, достоїнства, порядності, доброти, милосердя тощо); відсутність диференційованого підходу до виховання юнаків та дівчат; фрагментарність, відсутність цілісного підходу до виховання, тобто відсутність організованої життєдіяльності учнів у стінах навчального закладу (виділялись окремі сторони виховання – естетичне, трудове, моральне та ін.). Інженерно-педагогічний колектив профтехучилища та його специфіка Інженерно-педагогічний колектив (ІПК) профтехучилища – це дві великих категорії інженерно-педагогічних працівників: Майстри виробничого навчання (в/н) – займаються практичним (виробничим) навчанням учнів. Викладачі, які здійснюють теоретичне навчання і поділяються на: а) викладачів спеціальних дисциплін; б) викладачів загально технічних дисциплін; в) викладачів загальноосвітніх дисциплін. До особливостей ІПК можна віднести: Наявність в ІПК працівників, які не мають базової психолого-педагогічної підготовки поряд з працівниками, що мають базову педагогічну освіту (випускники педагогічних і інженерно-педагогічних вузів, педагогічних факультетів державних університетів, індустріально-педагогічних технікумів та коледжів). Наслідок: взаємне непорозуміння в питаннях кінцевої мети виховання, вибору методів і засобів виховання. Якщо випускники педагогічних вузів намагаються працювати на науковій основі, то їх колеги, що не мають педагогічної освіти , працюють виходячи з позицій щоденно-побутового світогляду. Різний рівень психолого-педагогічної підготовки інженерно-педагогічних працівників (одно-двомісячні курси підвищення кваліфікації; індустріально-педагогічний технікум, коледж; інженерно-педагогічний факультет, вуз). Наслідок: різний ступінь використання наукових знань і підходів до освіти і виховання учнів ПТНЗ. Відмінності не тільки в освітньому, але і в загальнокультурному рівні інженерно-педагогічних працівників, які зумовлені наявністю в інженерно-педагогічних кадрах особистостей, що представляють по своєму попередньому життєвому досвіду різні класи і прошарки суспільства: від виробничих робітників і працівників сфери обслуговування до технічної та творчої інтелігенції. Наслідок: відмінності в розумінні соціальних, професійних та індивідуальних життєвих цінностей. Мимовільне зниження культури педагогічного спілкування (можливість професійних деформацій), з причини довготривалої роботи з контингентом учнів ПТУ, більшу частину якої (порівняно з загальноосвітньою школою) складають учні з відхиленнями в поведінці. Наслідок: не всі колеги по роботі можуть служити особистим прикладом для учнів. Відсутність єдиного керівництва навчальною групою ПТУ: 1-2 майстра виробничого навчання + класний керівник. Наслідок: неузгодженість дій, яка заважає практичній реалізації принципу єдності педагогічних вимог. 4. Особливості виховної роботи в ПТНЗ. Методика планування Учні ПТУ, порівняно з школярами, більш довгий час знаходяться під цілеспрямованим педагогічним впливом, здійснювати який в ПТУ дозволяє наявність 2-3 інженерів-педагогів, що керують однією навчальною групою; Відмінність в характері навчальної праці, яка в ПТУ є навчально-виробничою, причому її виробничий характер зростає від курсу до курсу; Виховна робота в ПТУ часто пов’язана з перевихованням або з усуненням вже існуючих суттєвих деформацій в поведінці учнів; Необхідність врахування виховного впливу того трудового колективу, в якому учні проходять виробниче навчання та виробничу практику; Необхідність комплексного врахування всіх особливостей контингенту учнів ПТУ та інженерно-педагогічного колективу; Необхідність прищеплення (крім загально соціальних) правил та норм поведінки в професійному середовищі. Методика планування В ПТНЗ існує система планування училищної роботи, яка включає загально училищний план виховної роботи; виховний план організатора виховної роботи; виховний план класного керівника; виховний план учнівських організацій; плани гуртків, спортивних секцій, бібліотеки. Ефективність планування забезпечується рядом вимог: врахування досягнень педагогічної науки і передового педагогічного досвіду; скоординованості виховних впливів; чіткості і конкретності; усунення однобокості (переважно вплив на свідомість); врахування можливостей учнів; залучення учнів до складання планів. Основним планом в ПТНЗ є план роботи класного керівника. |
|
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу... У відповідності до листа МОНУ №1/9-368 від 24 травня 2013 року «Про організацію навчально-виховного процесу в 5-х класах загальноосвітніх... |
В. О. Огнев'юк Організація навчально-виховного процесу у початкових... України надсилає для використання у практичній роботі інструктивно-методичний лист "Організація навчально-виховного процесу у початкових... |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО На рубежі тисячоліть в Україні створюється нова система вищої освіти, орієнтована на входження у світовий освітній простір. Цей процес... |
Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного... З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки... |
|
Нормативні документи навчально-виховного процесу та навчально-методичної бази кабінету Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти |
Федір Решетніков «Знову двійка» Анотація. У статті розглядається роль педагогічної оцінки, процесу оцінювання та пов’язаних з цим процесом рефлексій усіх учасників... |
|
Перспективний план роботи практичного психолога Ольшаницької ЗОШ І-ІІІ ступенів Колегії МОН України та Президії АПН України 22. 11. 2001 року визначено, що особистісно-орієнтована система шкільної освіти вимагає... |
Шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу на основі особистісно зорієнтованих технологій |
|
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА Ю. О. Жук пропонує розглядати процес інформатизації "… як множину процесів, спрямованих на задоволення освітніх інформаційних потреб... |
НАКАЗ Про організаційні заходи щодо підготовки та здійснення навчально-виховного процесу |