ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
|
|
Скачати 189.65 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДОКУЧАЄВСЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Впровадження інформаційних технологій навчання у викладанні автомобільних дисциплін з метою активізації розумової та пізнавальної діяльності студентів Волочай Ганни Геннадіївни викладача автомобільних дисциплін 2013 ЗМІСТ 1. Вступ 2. Наукове обґрунтування обраної теми 3. Розкриття динаміки і стану розробки даної проблеми на основі аналізу особистого досвіду 4. Які труднощі довелося подолати і яким шляхом 5. Оцінка напрямів удосконалення роботи викладача 6. Використана література Вступ Проблема, над якою працює викладач – це впровадження інформаційних технологій в навчально-виховний процес з метою формування високопрофесійного, конкурентоспроможного фахівця, всебічно розвиненого, здатного до самовдосконалення та самоорганізації. Сучасному суспільству дуже потрібна інформована й компетентна особистість, яка спроможна приймати самостійні рішення і нести відповідальність за власні вчинки. Підготовка людини до повноцінної плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві через формування її інформаційної культури, підвищення якості, доступності та ефективності освіти в цілому є на сьогодні одним із пріоритетних завдань. Завдяки інформаційним технологіям відбуваються суттєві зміни в навчальному процесі, в центрі якого тепер знаходиться особистість студента, а головною метою стає розвиток його інтелектуальних і творчих здібностей, пізнавальної активності, усвідомлення моральних цінностей, що згодом дасть змогу стати здатними до самореалізацій самостійного мислення, ухвалення важливих рішень, вміння працювати над розв’язанням важливих життєвих та професійних проблем. Революція у сфері інформаційних технологій змінила суспільство. На перший план вийшли засоби інформаційно-комунікаційних технологій, за допомогою яких інформація та знання отримуються людиною на якісно іншому рівні. Новий якісний етап у розвитку освіти можливий лише за умови інтенсивного запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в професійній діяльності педагога для якісної підготовки студентів до життя за умов інформатизації суспільства. Інформаційно-комунікаційні технології поступово трансформують усі сфери суспільного життя, формують нові системи потреб та вартостей, спосіб життя, демократизують процес навчання, роблять процес пізнання творчим, стимулюють заняття самоосвітою. Традиційні форми навчання поступово замінюються новітніми технологіями, спрямованими на формування навичок та умінь, що відповідають випереджаючому стану розвитку наукової думки та прикладних завдань сучасного суспільства. Сучасна професійна діяльність вимагає від тих, хто навчається, не тільки розуміння та відтворення отриманих знань, але й вміння ними оперувати, ефективно застосовувати у професійній діяльності. Досягненню цієї мети сприяють інформаційні методи навчання, спрямовані на розвиток у студентів творчого самостійного мислення і здатності кваліфіковано розв‘язувати професійні завдання. Використання цих методів не тільки забезпечує активізацію творчої навчально – пізнавальної діяльності студентів, але й тісний зв‘язок теорії з практикою. Наукове обґрунтування обраної теми Філософи і соціологи називають сучасний етап розвитку цивілізації «інформаційним суспільством». Процес інформатизації суспільства безперечно зумовлює процес інформатизації освіти: відбувається забезпечення сфери освіти теорією і практикою розробки та використання сучасних нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання. Змінюються завдання освітньої галузі в інформаційному просторі, особистісно-орієнтована система навчання поступово приходить на зміну традиційній, класичні методи конкурують з інноваційними, набуває актуальності технологічний підхід у навчанні. Серед педагогічних технологій (формування творчого студента, дослідницька, проектна тощо) інформаційні технології, до складу яких входять комп’ютерні, зокрема, мультимедійні, посідають особливе місце в сучасній системі освіти. Інформаційні технології – це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій. Отже, інформатизацію освіти не можна розглядати лише як суто технічне завдання. Це насамперед:
Основні педагогічні цілі використання сучасних інформаційних технологій: 1. Інтенсифікація навчально-виховного процесу за рахунок застосування засобів сучасних інформаційних технологій:
2. Розвиток особистості студента в умовах інформаційного суспільства:
3. Робота на виконання соціального замовлення суспільства:
До безперечних переваг інформаційних технологій у практиці можна віднести: - розширення сфери доступу до різних видів інформації (Інтернет, електронні бібліотеки, довідники, книги, енциклопедії); - швидкість знаходження, передавання, опрацювання великого обсягу інформації; - анімаційність, колористика та візуалізація матеріалу; - зручне та компактне збереження і тиражування програм; - багаторазове та різнорівневе використання і коригування навчальних програм відповідно до психолого-вікових особливостей студентів та індивідуальних уподобань викладача; - динамічність у створенні різних за ступенем складності схем, таблиць, кросвордів, ребусів тощо; - використання значного обсягу аудіовізуального навчального матеріалу (малюнки, фото, карти, ілюстрації; аудіо-, відео-, кіно-матеріали) і можливість його творчого комбінування; - унаочнення абстрактних теоретичних понять; - моделювання навчальних ситуацій у просторі й часі (віртуальні екскурсії до гірничо-видобувних підприємств, підприємств з виготовлення обладнання та устаткування у тому числі закордонних, тощо); - урізноманітнення методів, форм і прийомів навчання; - ефективність використання мультимедіа у проведенні нестандартних уроків; - можливість індивідуального, групового, колективного, самостійного та дистанційного навчання (взаємодія викладача й учня за допомогою комп’ютерних комунікацій) – використання інтерактивних технологій; - проектна діяльність (дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні, практико-орієнтовані проекти); - розвиток творчого потенціалу студенту, його здібностей до комунікативних дій; - розвиток умінь експериментально-дослідницької культури та навчальної діяльності; - формування інформаційної культури тощо. У навчальному процесі інформаційні технології застосовуються при вивченні більшості автомобільних дисциплін. Завдяки їм навіть сухий теоретичний матеріал перетворюється на живу картину, а абстрактні поняття – на конкретні явища. Також інформаційні технології надають можливість проведення різних типів навчальних занять: викладання нового матеріалу, повторення та закріплення матеріалу, контроль засвоєння студентами набутих знань, виконання практичних робіт, курсових та дипломних проектів. Ми бачимо, які можливості може відкрити нам, викладачам, інформатизація освіти. Основними формами роботи з інформаційними технологіями на заняттях є: безпосереднє застосування в навчальному процесі, для організації самостійної роботи, для забезпечення пізнавального дозвілля, для контролю та самоконтролю знань, для експериментально-дослідницької роботи. Аналіз педагогічної літератури і досвід викладання дозволили виділити декілька основних аспектів застосування засобів комп’ютерів та мультимедійних засобів в навчальному процесі при проведенні різних видів занять. Класифікація засобів інформаційних технологій  Введення нових освітньо-професійних програм передбачає систематизацію та осмислення процесу навчання , доведення рівня навчання в Україні до рівня світових стандартів. З метою підвищення ефективності навчального процесу останнім часом інтенсивно запроваджуються інноваційні технології. Зростаючий обсяг інформації вимагає інтенсивного оновлення навчання. Змінюється основна мета навчання – не повнота викладання матеріалу та засвоєння суми знань, а розвиток особистості і формування її активного мислення. Особистісно орієнтована освіта вимагає нестандартних підходів до проблем навчального процесу і насамперед до його активізації , творчих рішень та дій у роботі зі студентами, орієнтує на запровадження таких методів навчання , які розвивають уміння самостійно вчитися , критично мислити , здатність до самопізнання і самореалізації особистості у різних видах творчої діяльності. Розкриття динаміки і стану розробки даної проблеми на основі аналізу особистого досвіду Підвищення якості вищої освіти визначається використанням нових методів і засобів навчання. Активне навчання потребує залучення студентів у навчальний процес. Широке застосування інформаційних комп’ютерних та мультимедійних технологій здатне різко підвищити ефективність активних методів навчання для всіх форм організації навчального процесу: на етапі самостійної підготовки студентів, на лекціях, практичних та лабораторних заняттях. В процесі викладання лекції викладач, маючи у своєму розпорядженні обмежений об’єм часу, викладає основні понятті курсу і дає направляючі вказівки і пояснення студентам по змісту самостійно вивченого матеріалу. В цих умовах для підвищення якості і ефективності навчання збільшується значення візуалізації навчальної інформації. Викладач в мультимедіа лекційній аудиторії отримує замість дошки та крейди потужний інструмент для представлення інформації в різнорідній формі (текст, графіка, анімація, звук, цифрове відео та ін.). В якості джерела ілюстративного матеріалу в цьому випадку найбільш зручно використовувати CD ROM чи HTML документи, навчальна інформація представляється студентам у електронному вигляді. Мультимедійні лекції можна використовувати для викладання практично всіх курсів. Якість і степінь засвоєння навчального матеріалу, а також вплив на активізацію пізнавальної діяльності, як показує практика і проведені дослідження, істотно зростає. Традиційно на лекційних заняттях використовуються презентації – набір слайдів, представлених у певному порядку. Презентація демонструється на великому екрані за допомогою мультимедійного проектора і служить ілюстрацією до розповіді викладача. В якості інформаційного наповнення презентації можуть бути використані різні види інформації (текстова, аудіо, графічна, анімація, відео та ін.). При створенні мультимедійного забезпечення навчальних занять використовується програма PowerPoint. Слід відмітити, що для проведення практичних занять інформаційні технології використовуються не так часто. Проте, як показали сучасні дослідження в області освітніх технологій, саме тут знаходяться великі резерви для підвищення ефективності навчання. При проведенні практичних занять також доцільно використовувати презентації, проте тут є свої особливості. Презентацію можна демонструвати як за допомогою проектора, так і (при проведенні занять з використанням комп’ютерної техніки) на екранах моніторів. При проведенні таких видів занять доцільно використовувати презентації як частину заняття, наприклад, у вступній частині заняття для повторення раніше пройденого матеріалу. У даному випадку презентацією може керувати і викладач, і студент. Основна схема використання мультимедійних засобів на практичних заняттях заключається в тому, щоб спочатку освоїти роботу цих засобів, а потім досягнути цілі та задачі своєї діяльності, отримавши нові можливості досягнення результатів. На першому етапі мультимедійних засіб або ресурс виступає предметом навчальної діяльності, в ході якої набуваються знання про роботу засобу, вивчаються мови і прийоми взаємодії з ним, засвоюються навички роботи. На другому етапі цей мультимедійних ресурс перетворюється саме в засоби вирішення будь-яких навчальних або професійних задач. Ще одним аспектом застосування інформаційних технологій в навчальному процесі є навчальні програми. Дані програми застосовуються, як правило, на практичних заняттях і дозволяють імітувати будь-які процеси та явища або працювати в якості електронного тренажера. Досвід використання електронних підручників, навчальних програм і електронних тренажерів показує, що їх ефективність залежить, в першу чергу, від наявності зворотного зв’язку зі студентами. Не менш важливим при створенні цих програмних продуктів є врахування психолого-педагогічних і естетичних вимог. Перспективним напрямком використання технологій мультимедіа в навчальному процесі є демонстрація трьохвимірних анімованих моделей об’єктів. Трьохвимірна анімація дозволяє відтворити динамічні явища, які скриті від спостереження в умовах звичайного навчального процесу. Основні труднощі в реалізації даного напрямку виникають в зв’язку з необхідністю використання досить складного програмного забезпечення і, як правило, великими часовими затратами. Демонстрація навчальних відеофільмів є одним із компонентів мультимедійних технологій. Наявність спеціальних програм – відео редакторів дозволяє досить швидко змонтувати фільм із відзнятих фрагментів, накласти звук на відеоряд і додати необхідні коментарі – субтитри. Найбільш істотним при створенні фільму є логічна послідовність викладення матеріалу, яка обмежена в часі. Трьохвимірна анімація відеоролики можуть використовуватися як в складі мультимедійної презентації, так і поза нею. На заняттях з автомобільних дисциплін викладач завжди поєднує теоретичні знання з майбутньою професією за фахом, пояснює, наскільки важні знання з фахових дисциплін у сучасному суспільстві. Студент повинен мати можливість застосовувати набуті знання та вміння на практиці, тому практичні вправи і теоретичні приклади викладач наводить такі, що стосуються майбутньої професії. Виконання курсового та дипломного проекту змушує студентів знаходити шляхи удосконалення організації роботи. Розрахункові частини виконуються з використанням програм MathCAD та Ехсеl, які дозволяють значно скоротити час при проведенні розрахунків. Цей час студент використовує на творчий підхід до виконання загальної та спеціальної частини: вибору новітнього обладнання та устаткування; розгляд більшої кількості варіантів удосконалення організації перевезень. Використання графічної програми «Visio» та системи автоматичного проектування «Компас» при оформленні практичних робіт дозволяє придбати навички роботи з графічними редакторами, що використовується при виконанні графічної частини курсового та дипломного проекту. Впровадження комп’ютерних розрахунків та графічних редакторів дозволяє студентам оволодіти навичками роботи з прикладними програмними засобами, що застосовуються на сучасному атотранспортному підприємстві. Це збільшує конкурентоспроможність майбутнього фахівця на ринку праці. Для активізації розумової діяльності студентів викладач використовує проведення нетрадиційних занять та позакласних заходів дає можливість доповнити і поглибити знання студентів, розвинути інтерес до дисципліни, формувати у них компетенції, яких потребує сучасне життя, зокрема: соціальні (брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, у суспільному житті); полікультурні (розуміння несхожості людей, взаємоповага до їхньої мови, культури); комунікативні (опанування усних і писемних спілкуванням); інформаційні (уміння здобувати, критично осмислювати й використовувати різноманітну інформацію); саморозвитку та самоосвіти; продуктивної та творчої діяльності. Досвід роботи викладача та практика переконують, що за всієї різноманітності нетрадиційних занять в основі кожного з них лежить дидактична гра, за допомогою якої можна керувати діяльністю студентів, їхнім інтелектуальним і психічним розвитком. У виборі дидактичних ігор важливу роль відіграє віковий фактор. Якщо для студентів I-II курсів характерними є інструктивні лекції, лекції-діалоги, то для III- IV курсу доцільно використовувати ділові, рольові ігри, які реалізуються через лекції-конференції, лекції з науковою структурою лекції-консультації. Під час ділових, рольових ігор усі студенти зайняті серйозною роботою, яка заснована на роботі за спеціальністю . Наприклад, під час проведення практичної конференції у на тему «Практика - крок до майбутньої професії» були задіяні всі студенти, бо крім ведучих, тут мали слово кореспонденти, головні механік та інженер, директор, еколог, начальник експлуатаційного відділу. Студентам було цікаво, вони не тільки ознайомились з роботою на виробництві, але й зуміли, дійсно, створити атмосферу, яка панує на підприємстві. Досвід свідчить, що така робота подобається студентам: вона надає широкий просвіт для самовираження, є добрим засобом активного комплексного повторення вивченого матеріалу, удосконалює вміння учнів виступати перед товаришами, вміти слухати. Конференція як форма організації навчально-виховного процесу передбачає присутність в одній аудиторії учнів, які об'єднані однією метою — розв'язання певної теоретичної чи практичної проблеми. Творче обговорення та розв'язання обраної проблеми визначають зміст конференції, характерною ознакою якої є дискусія, а результатом — осмислення цієї проблеми. Підсумкова конференція проводиться як заключний етап вивчення певного розділу навчальної програми. Це може бути конференція з підбиття підсумків вивчення окремої теми, дисципліни в цілому. На конференції можуть бути присутні викладачі спеціальних дисциплін, спеціалісти провідних підприємств, цехів, ділянок, представники фірм-виробників автотранспорту та обладнання автопідприємств. Важливим напрямком організації діяльності студента є наукова і проектна діяльність студентів, тобто виконання довготермінових трудомістких творчих завдань, що вимагають від учнів самостійної і глибокого опрацювання матеріалу. Використання інформаційних технологій створює найсприятливіші умови для організації такої діяльності. Студенти виконують як індивідуальні, так і групові проекти застосовуючи програму PowerPoint. Навчальний проект - організаційна форма роботи, яка орієнтована на вивчення закінченою навчальної теми або навчального розділу і становить частину стандартного навчального курсу або кількох курсів. У своїй практиці я використовую навчальний проект як спільну навчально-пізнавальну, дослідницьку, творчу діяльність студентів. Застосовуючи інформаційні технології, викладач організує роботу студентів над презентаціями, проектами. Під час виконання проектів студенти показують не тільки основний засвоєний матеріал, але й відомості з додаткової літератури, зв'язок з іншими предметами, застосування до розв'язання практичних завдань за фахом. Вчаться аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки, грамотно і красиво оформляти свою роботу. Робота в групах під час роботи над проектом – це навчання в процесі спілкування учня із своїми ровесниками, студента з викладачем в результаті якого виникає необхідний контакт, а також соціальне спілкування оскільки у ході його, студенти виконують найрізноманітніші ролі – лідера, організатора, експерта, дослідника. А викладач набуває нового значення, він відіграє роль організатора самостійної пізнавальної, дослідницької, творчої діяльності учнів. У своїй діяльності викладач використовує різні інтерактивні методи, спрямовані на збільшення комунікативної активності між учасниками спілкування, або їхньої взаємодії. Серед них частіше використовуються такі: мозковий штурм, або мозкова атака, коло ідей, мікрофон (вільне накопичення великої кількості ідей з певної теми, критичне їх осмислення); метод прогнозування або передбачення (за дидактичним матеріалом підтвердити чи заперечити гіпотезу, сформулювати тему заняття); ділові ігри (відтворюється поведінка і робота конкретних працівників за фахом); дискусія (сприяє розвитку критичного мислення студентів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми). Використовую на заняттях та для самостійної роботи інтерактивну технологію «Пошук інформації», для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал. Для груп розроблені запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації – це роздатковий матеріал, підручник, довідкові видання, Інтернет. Студенти об’єднуються в групи, кожен отримує запитання по темі заняття, визначається час на пошук та аналіз інформації, наприкінці заняття заслуховуються повідомлення від кожної групи, які потім доповнюються та оцінюються. Які труднощі довелося подолати і яким шляхом Досвід застосування комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання свідчить, що найефективнішою формою використання є педагогічні програмні засоби у навчальному процесі та включення іх до складу програмно-методичних комплексів, тобто використання програмних засобів разом із супроводжуючими друкованими матеріалами, призначеними для викладачів і студентів. Перехід до нових комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання, створення умов для їх розробки, апробації та впровадження, раціональне поєднання нових інформаційних технологій навчання з традиційними — складна педагогічна задача і потребує вирішення цілого комплексу психолого-педагогічних організаційних, навчально-методичних, технічних та інших проблем. Основними серед цих проблем є: ● розробка науково-методичного забезпечення вирішення завдань інформатизації навчально-виховного процесу; ● підготовка педагогічних кадрів до використання в навчальному процесі засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій; ● підготовка студентів до використання сучасних засобів навчально-пізнавальної діяльності; ● матеріально-технічне та науково-методичне забезпечення навчальних закладів; ● розробка методик використання сучасних інформаційних технологій навчання у навчальному процесі під час вивчення всіх без винятку навчальних дисциплін. При викладанні дисциплін викладач впроваджує у практику інформаційні та комп’ютерні технології навчання. Для цього обладнується навчально-демонстраційний комплекс призначений для оволодіння дисципліною з використанням інформаційних технологій. Його використання спрямовано на застосування такої форми навчання як лекційно-практична, оскільки цей напрям навчання має практичну спрямованість і передбачає безпосередню активність обох сторін процесу навчання: викладача і студента. Склад навчально-демонстраційного комплексу – локальна комп’ютерна мережа, яка містить: демонстраційний мультимедійний комп’ютер викладача; сервер, роль якого може відігравати комп’ютер викладача; робочі міста – мультимедійні комп’ютери поєднані локальною мережею; мультимедійний проектор та екран; точка доступу до інтернет-мережі. Комп’ютерна лабораторія призначена для формування практичних вмінь та навичок роботи з інформаційними технологіями, забезпечення індивідуалізації навчання (кожен працює в режимі, який його задовольняє); забезпечення доступу до інформації; забезпечення можливості об’єктивної перевірки та оцінювання знань, умінь та навичок. Оцінка напрямів удосконалення роботи викладача Використання у викладацькій роботі сучасних інформаційних технологій дозволяє домогтися підвищення активізації та якості навчально-пізнавальної діяльності студентів на заняттях. Сучасні інформаційні та комп’ютерні технології відкривають студентам доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають абсолютно нові можливості для творчості, прояви і виявлення своїх здібностей, набуття та закріплення різних навичок, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання. Проблема впровадження інформаційних технологій навчання у викладанні автомобільних дисциплін з метою активізації розумової та пізнавальної діяльності студентів – є актуальним завданням; вона системно впроваджується викладачем на аудиторних заняттях та в позаурочній роботі. Викладач активно впроваджує досвід використання інформаційних технологій в навчальний процес, бере участь у засіданнях педагогічних, методичних радах технікуму, школи підвищення психолого-педагогічної майстерності, школи молодого викладача з методичними доповідями з використання інноваційних інформаційних технологій навчання на заняттях організації вантажних перевезень, перспектив та розвитку методики викладання автомобільних дисциплін. Використана література:
3. Педагогічна майстерність: Хрестоматія: Навч. Посіб. /Упоряд.: І. А. Зязюн, Н. Г. Базелевич, Т. Г. Дмитренко та ін.; За ред. А. І. Зязюна. – К.: Вища шк., 2006. – 606с.
Інформаційні ресурси
|
Схожі:
|
Правила прийому до Державного вищого навчального закладу Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет» у 2013 році |
Щодо працевлаштування випускників 9-Б класу Роменський коледж державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана» |
|
ДВНЗ «Криворізький національний університет», м. Кривий Ріг, Україна ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА БІБЛІОТЕКИ ВИЩОГО ПЕДАГОГІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ |
Статья посвящена актуальной проблеме тестового контроля знаний студентов... Навчальний заклад: Індустріальний технікум Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» |
|
Підпис Затверджено Правила прийому до Державного вищого навчального закладу «Краснолуцький гірничо-промисловий коледж» |
«Макіївський політехнічний коледж» Тва України, Умов прийому до вищих навчальних закладів України, затверджених у МОНмолодьспорту і зареєстрованих у Міністерстві юстиції... |
|
Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) Сьогодні в умовах дина-мічного розвитку економіч-ної та соціальної сфер міста, створення психологічного комфорту, впевненості в завтрашньому... |
Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) Сьогодні в умовах дина-мічного розвитку економіч-ної та соціальної сфер міста, створення психологічного комфорту, впевненості в завтрашньому... |
|
Організаційно-економічні механізми управління розвитком та конкурентоспроможністю... Назва вищого навчального закладу: Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля |
Виробничі функції, типові завдання діяльності та уміння, якими повинен... Вищого навчального закладу з кваліфікацією “Менеджер-економіст”, “Менеджер у галузі діяльності” |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua