Статья посвящена актуальной проблеме тестового контроля знаний студентов высших учебных заведений І-ІІ у а. Охарактеризованы задачи и виды тестового контроля, требования к созданию и использованию тестов.

ЗВОРОТНА ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА АВТОРА ДОПОВІДІ – ОЛІЙНИК ІРИНИ ГЕННАДІЇВНИ: oleynik.ira@mail.ru Заявка на участь у Третій Всеукраїнській молодіжній науково-практичній Internet-конференції ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації Прізвище: Олійник Ім’я: Ірина По батькові: Геннадіївна Країна: Україна Місто: Кривий Ріг Навчальний заклад: Індустріальний технікум Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» Адреса ВНЗ: 50079, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ю.Смірнова, б.47 Посада: викладач філологічних дисциплін (українська мова і література та зарубіжна література) Науковий ступінь: - Вчене звання: - Коло наукових інтересів: охоплює сфери філософії, педагогіки, психології, соціології Контактний телефон: 068-407-33-35 Е-mail: oleynik.ira@mail.ru Назва секції: тестовий контроль знань як ефективний метод виявлення рівня знань, навичок і вмінь студентів Назва доповіді: Державна підсумкова атестація з української мови у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. Нестандартизовані тести Домашня адреса: 50089, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Адмірала Головка, 28, кв.82 Телефон: (0564)38-72-71 – домашній; 068-407-33-35 – мобільний Підпис: Олійник І.Г. Дата заповнення: 15.12.2012 Доповідь Олійник І.Г. ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ВНЗ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ. НЕСТАНДАРТИЗОВАНІ ТЕСТИ Індустріальний технікум ДВНЗ «Криворізький національний університет» Анотація. Стаття присвячена актуальній проблемі тестового контролю знань студентів вищих навчальних закладів І-ІІ р.а. Охарактеризовано завдання та види тестового контролю, вимоги до створення та застосування тестів. Проаналізовано переваги та недоліки тестового контролю знань. Надано зразок нестандартизованого тесту на ДПА з навчальної дисципліни «Українська мова». Ключові слова: тестовий контроль знань. Аннотация. Статья посвящена актуальной проблеме тестового контроля знаний студентов высших учебных заведений І-ІІ у.а. Охарактеризованы задачи и виды тестового контроля, требования к созданию и использованию тестов. Проанализированы преимущества и недостатки тестового контроля знаний. Приведен пример нестандартизированого теста на государственную аттестацию по предмету «Украинский язык». Ключевые слова: тестовый контроль знаний. Нині освіта здобуває інноваційного характеру, що позитивно впливає на формування особистості, сприяє реалізації всіх її життєвих можливостей. Вимоги, які ставляться до молоді за цих умов, досить високі, що спонукають критично і творчо мислити, застосовувати набуті знання та вміння практично, переосмислювати одержану інформацію і виявляти найвищий ступінь самостійності на шляху до вдосконалення. Стрімке поширення нових освітніх технологій дає змогу прогнозувати результати навчальної діяльності, найперше співвідносити набуті знання з кінцевою метою навчання. Одним із важливих напрямів реформування національної освітньої системи є розробка та впровадження якісно нових підходів до оцінювання навчальних досягнень студентів. У цьому контексті особливе місце посідають тестові технології. В Україні у 2002/03 навчальному році Центром тестових технологій Міжнародного фонду «Відродження» спільно з Міністерством освіти і науки України було запроваджено тестування. Тестування є сучасним, діагностичним, об’єктивним та ефективним засобом контролю знань студентів. Проблема використання тестового контролю у навчально-виховному процесі не є новою. ЇЇ різні аспекти висвітлені в працях С. Воскерчяна, Т. Ільїної, Д. Кучми, Т. Лукіної, А. Мандрики, І. Рапопорта, Н. Розенберга та багатьох інших науковців. За визначенням А. Майорова, тест – це інструмент, що складається з кваліметрично вивіреної системи тестових завдань, стандартизованої процедури проведення і заздалегідь спроектованої технології обробки і аналізу результатів, призначений для вимірювання якостей та властивостей особи, зміна яких можлива в процесі навчання. В. Аванесов визначає тест як систему завдань специфічної форми, змісту, розташованих за зростанням складності, яка дає можливість якісно виміряти рівень підготовки випробуваних і оцінити структуру їх знань. Науковець наголошує, що тестовий процес – дуже ємне поняття, що містить у собі появу основних ідей, теорій, методів, а також саму практику тестування. Ключовим у цих визначеннях є термін „виміряти”, який приписує тесту властивості вимірювального інструменту. Отже, педагогічний тест (англ. «test» - проба, випробування, перевірка будь-яких якостей) - це сукупність взаємопов’язаних завдань зростаючої складності, що дає змогу надійно та валідно оцінювати знання або будь-які інші психолого-педагогічні характеристики.  Складниками тесту є тестові завдання. Тільки якісні завдання забезпечують високу валідність (тест справді вимірює те, для чого його призначено) і надійність (наскільки точно тест вимірює досліджуване явище) тесту. У навчальній програмі з української мови для ВНЗ І-ІІ р.а., які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, передбачено форму підсумкового контролю – екзамен (тестові завдання), який є обов’язковим на Державній підсумковій атестації студентів із загальноосвітніх предметів. Розрізняють стандартизовані та нестандартизовані тести з української мови. Стандартизовані тести – це тести, які пройшли спеціальний методологічний експеримент з вироблення нормативів (систем критеріальних оцінок), перевірки надійності та валідності на основі репрезентативної вибірки, та які мають добре описаний інструктивно-методичний апарат. Проте в практиці вищих навчальних закладів І-ІІ р.а. зазвичай викладачі-філологи використовують нестандартизовані тести, тобто тести, складені самими викладачами з навчального курсу. Це пояснюється тим, що навчальна дисципліна «Українська мова», яка викладається у вищому навчальному закладі, постійно удосконалюється, оновлюється. Тому під час складання тестових завдань на ДПА з навчальної дисципліни «Українська мова» спиралась на останні теоретичні та практичні надбання науки (Рис.1.). Рис.1. Зразок нестандартизованого тесту на ДПА з навчальної дисципліни «Українська мова» для студентів ВНЗ І-ІІ р.а. Проектуючи тест, використовувала різні форми тестових завдань, щоб уникнути монотонності та забезпечити постійну та стійку мотивацію студентів до роботи. Не обмежувалася тільки завданнями закритої форми, пропонувала студентам також відкриті завдання, у яких вони самостійно формулювали відповідь на проблемне запитання, та завдання творчого характеру. Тестові завдання закритої та відкритої укладено відповідно до рекомендацій НМЦ МОН України. У завданнях закритої форми передбачено вибір однієї правильної відповіді із декількох запропонованих. Відповіді у таких ТЗ було розміщено в певному порядку. При створенні завдань використано якнайменше їх різновидів. Форми подання ТЗ: тестові завдання однакової форми супроводжувалися однією інтерпретацією для їх виконання (при зміні форми – змінювалась інструкція); текст інструкції відрізнявся від основного тексту (шрифтом) та відокремлювався від тестових завдань пустим рядком; завдання нумерувалися арабськими цифрами, нумерація завдань різної форми наскрізна; запитальна частина завдання формулювалася в стверджувальній формі стисло, чітко без подвійного тлумачення та виділялась активним кольором; запитальна частина ТЗ відокремлювалася знаком (двокрапка), а можливі відповіді не відокремлювалися будь-яким знаком; елементи відповіді частини ТЗ мають окрему індексацію; форма подання ТЗ не змінювалась у межах блоку завдань, призначеного для тестування. Для перевірки умінь правильно відтворювати отримані знання використано тестові завдання з множинним вибором, у яких передбачено від чотирьох до п’яти можливих варіантів відповідей. Із запропонованих варіантів – правильним є лише один. Під час складання таких ТЗ складність полягала в підборі варіантів відповідей, які досить схожі на правильні. Передбачено в проблемно-пошукових тестових завданнях відкритої форми необхідність творчого переносу знань у нестандартні ситуації (самостійне формулювання відповіді) й тому уявляли собою проблему (складне завдання, що потребує конструктивного розв’язання), закладену в тестовому завданні. Такий вид завдання є найскладнішим тестом у змістовному плані. Тести на встановлення відповідностей, на мою думку, є найбільше логічно виправдані. По-перше, формується уміння розпізнавати мовні явища й закономірності, по-друге, установлювати причинно-наслідкові зв’язки мовних явищ, по-третє, дають можливість перевірити ефективність засвоєння теоретичного матеріалу й застосування його на практиці. У тестових завданнях з української мови передбачено створення власного висловлювання на запропоновану тему. Студент мав показати уміння аналізувати поставлену в темі проблему, подати власне бачення і розуміння її, аргументуючи висловлені думки; виявити знання з української літератури, історії, мистецтва, суспільного життя; грамотно сформулювати і написати твір певного обсягу, дотримуючись логіки та правил побудови тексту. Під час створення тестових завдань дотримувалась основного принципу – принципу конгруентності, тобто відповідності змісту завдання змістовності, що перевіряється. Будувала питання простими декларативними реченнями, щоб допомогти студентам уникнути невірної інтерпретації. Уникала взаємопов’язаних завдань, де зміст одного завдання є підказкою для відповіді іншого, та підказок у завданнях та зразках відповідей, щоб запобігти вгадуванню правильної відповіді не володіючи достатнім рівнем знань та вмінь. Тести з української мови порівняно з іншими інструментами педагогічного оцінювання, мають багато переваг, серед яких: можливість перевірити результати навчальних досягнень водночас з багатьох тем і розділів програми; об’єктивно оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу; створити для всіх учасників тестування рівні умови складання тестів; стандартизувати та автоматизувати процедуру перевірки результатів; охопити тестуванням велику кількість учасників. У процесі впровадження тестового контролю виявлено певні недоліки. По-перше, недоліки, що зумовлені сутністю самого контролю (ймовірність випадкового вибору правильної відповіді). По-друге, недоліки психологічного характеру (стандартизація мислення без урахування розвитку особистості). По-третє, недоліки, що зумовлені організаційно-методичними чинниками (значна затрата часу викладача на складання тестів, трудомісткість процесу, необхідність високої кваліфікації викладача, який розробляє тести). Вважаю, що результативність тестового контролю знань студентів залежить від дотримання психолого-педагогічних вимог щодо його застосування: необхідне поступове впровадження тестового контролю, що дасть змогу психологічно підготувати студентів до нього; розпочинати слід із простих тестів, а через деякий час запроваджувати більш складні; необхідно дотримуватись організаційної чіткості в проведенні тестового контролю; обов’язковий аналіз результатів тестування. Аналіз результатів необхідний для того, щоб студент зміг перевірити, наскільки адекватно він оцінює свої знання, повірити у власні сили і скорегувати свою підготовку. Викладач не лише фіксує факт помилок і називає правильні відповіді, а й докладно пояснює студентам причини помилкових дій. Робота над помилковими відповідями, усвідомлення помилки, її причини, знайдення помилкової ланки в ланцюгу розумових дій значно зменшують ймовірність запам’ятовування помилкових знань, "витіснення" правильних відповідей. Таким чином викорінюється практика "вгадування" студентом правильного рішення поставленої в тесті задачі. Отже, першорядну роль в ефективному освоєнні студентами тестових технологій відіграє успішне оволодіння ними алгоритмів виконання тестових завдань різних типів, рівня складності та структури, неодмінне здійснення аналізу результатів тестування, з'ясування типових помилок, яких припускаються студенти, та визначення шляхів їх усунення. Тільки такий підхід до впровадження тестових технологій сприятиме якісному освоєнню їх сучасним навчальним закладом. Література Аванесов В. С. Основные понятия педагогической тестологии: Материалы школы-семинара „Научные проблемы тестового контроля знаний”. – М.: Исследовательский Центр проблем качества подготовки специалистов, 1994. – С. 105-108. Лукіна Т. О. Технології діагностики та оцінювання навчальних досягнень: Навчально-методичні матеріали. – К., 2007. – 62 с. Майоров А. Н. Теория и практика создания тестов для системы образования. – М.: Интеллект-Центр, 2002 – 56с. Малихін А. Тестовий контроль і підвищення якості освіти у вищій педагогічній школі // Рідна школа. –2006. – Червень. – С. 9-11. Основи педагогічного оцінювання. Частина І. Теорія: Навчально-методичні та інформаційно-довідкові матеріали для педагогічних працівників / За заг. ред. І. Булах. – К.: Майстер-клас, 2005. – 230 с. http://zhukowskaya.at.ua/blog/vimogi_do_skladannja_testiv/2010-08-21-2. http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/15024/. http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/N125/N125p053-056.pdf. http://nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VKPI_fpp/2007-2-1/10_Tregubova.pdf. http://pidruchniki.ws/12590605/informatika/formi_testovih_zavdan_forma_podannya_testovogo_zavdannya.

Схожі: