Фактори, що впливають на вибір професії.
Вибираючи професію, молоді потрібно пам’ятати, що ні тепер, ні в близькому майбутньому суспільство, на жаль, не спроможне надати всім своїм громадянам роботу виключно за їхніми нахилами. І старшокласники повинні самі враховувати сьогоднішні практичні потреби суспільства, постійно приміряти своє особисте «хочу» до того, в чому є нагальна потреба. Говорячи про потреби молодої людини в професійному самовизначенні, ми маємо на увазі певну професію, яку і потрібно розглядати її як об’єкт. Якщо ж об’єкт потреб – професія не визначена, то професійне самовизначення молодої людини відбувається стихійно. І щоб свідомо і вільно вибирати професію, потрібно знати принаймні три умови: бути проінформованим про багато професій, знати свої індивідуальні особливості, якості з тими вимогами, які ставить певна професія і спеціальність. І якщо в трудовому процесі людина може реалізувати і активізувати найбільш яскраві і характерні для неї риси, наступає гармонія духовна і задоволення. Це можливо в тому випадку, коли вимоги професії та зміст праці співпадають із індивідуальними особливостями і можливостями особистості.
Психологія розглядає деякі закономірності, механізми утворення і розвитку потреб. До речі Леонтьєв О.М. у своїй праці «Діяльність і свідомість» відзначає, що для реалізації будь-якої потреби необхідно, щоб сама ця потреба зустрічалася із своїм предметом, а сама потреба, будучи переживанням відсутності в будь-чому, не може бути задоволена, поки не знайде свій предмет, свою другу половинку.
Ця зустріч можлива лише в результаті діяльності людини, завдяки якій потреба реалізується, набуває предметності. Задовольняючи потреби, людина керується системою мотивів, які протягом життя змінюються.
Оскільки психологічною основою поведінки і діяльності людини є її потреби, то одне із найважливіших завдань – виховання людини, формувати у неї системи розумних потреб, а саме потреб, які узгоджуються із соціально-економічними умовами життя суспільства. Не випадково в педагогічній літературі підкреслюється необхідність покращити роботу школи і сім’ї по психічній підготовці підлітків до праці, яка, по суті, процесом формування здоров’я і розумних потреб. Виховуючи звичку до праці, важливо турбуватися не тільки про те, щоб виростити працелюбну людину, але і щоб спонукачі до дії мотиви були високоморальними.
Тому головне у формуванні мотиваційної сфери школярів полягає не в тому, щоб вони формально оволоділи моральними цінностями, які полягають у вимогах суспільства, нормах і правилах поведінки, а в усвідомленні цих вимог, норм і правил, які утворені на основі індивідуальної переконаності, яка забезпечує соціальну активність, діяльну позицію кожного школяра по відношенню до свого майбутнього. І тому тільки сформованої потреби в володінні конкретною предметною діяльністю, конкретним видом праці робить вибір професії мотивованим і утворює механізм свідомого вибору професії. Усвідомлені потреби породжують відповідні інтереси, що лягають в основу діяльності, яка направлена на здійснення всього комплексу мотивацій.
Таким чином, потреби виступають у вигляді основи формування інтересів, ціннісних орієнтацій, у вигляді основного змісту цих інтересів: мотивів діяльності – різновидності інтересів.
На практиці нерідко трапляється зіштовхуватися із ситуативним інтересом, для якого є характерне позитивне ставлення до певних професій, коли вони притягують мимовільну увагу школяра. Саме школяр не прикладає вольових зусиль до пошуків, які б були спрямовані на пізнання певної професії. Зміст такого інтересу маже бути пов'язаний із майбутньою професією лише поверхово. Учня цікавить мрія про майбутню професію. Наприклад: мрія «Я хочу бути спортсменом» характерна для молодших школярів.
Але є і діяльний інтерес, який стимулює не тільки активне сприймання інформації про професію, але і активну діяльність по власній ініціативі із переживанням позитивних емоцій, пов’язаних і з процесом цієї діяльності, і з переживанням одних видів діяльності над іншими, але тут можуть бути відсутні глибоко усвідомлені професійні наміри.
На базі діяльнісного інтересі виникає і розвивається професійний інтерес. Його суть полягає в тому, що в результаті цілеспрямованої пізнавальної діяльності і практичного осмислення школярів збагачуються професійними знаннями і уміннями, і проявляють інтерес до їх розширення. Формування професійних намірів передбачає виявлення інтересів до професії і здійснення на цій основі комплексу заходів стосовно професійного навчання молоді, тому роботу краще проводити у групах.
Таким чином, психологічну основу мотивів вибору професій, поряд із потребами, складає діяльний, активний інтерес до професії.
Сила і глибина мотивів визначається також і важливістю поставленої мети, яка від мотивів приймає різний особистий зміст.
Цілі можуть ставитись перед школярем у готовому вигляді (у вигляді рекомендацій, вимог, порад) або розробляти ними самостійно. Дуже важливо, щоб мета, яка запропонована учневі, співпадала із його мотиваційною сферою. В такому випадку не порушується зв'язок мотиву і мети. А мета, яку виробив учень самостійно, повинна співпадати із суспільними цілями і можливостями самої особистості.
Отже, в основі мотиваційної сфери школярів лежать їх потреби, інтереси і цілі, які залежать від соціальних умов.
Соціальні фактори, які впливають на особистість різноманітні. Дослідження показують, що в певний момент часу на свідомість і поведінку школярів впливає:
сьогодення: об’єктивна дійсність і умова діяльності, культура суспільства, групова свідомість і поведінка;
минуле: історія індивіда, його власний досвід і поведінка;
майбутнє: тенденції суспільного розвитку, особисті цілі, рівень домагань.
Перше місце за силою впливу на професійне самовизначення підлітків займає сфера дружніх стосунків. З віком це явище посилюється.
Друге місце займають засоби масової інформації (радіо, телебачення, преса).
На третьому місці за впливом на школярів є педагогічний колектив. Найбільш авторитетним представником педагогічного колективу є класний керівник та психолог, вчитель-предметник.
На четвертому місці – сім’я (мати, батько, сестра). З боку батьків поради стосовно вибору професії отримали 85% школярів, а лише 9% батьків дають свої дітям конкретну пораду, яку професію обирати.
На п’ятому місці за силою впливу на старшокласників знаходяться навчальні предмети.
Таким чином, чим краще школярі засвоюють загальноосвітні і політехнічні знання, тим успішніше розвиваються у них схильності, здібності та інтереси.
Останнє місце за силою впливу на вибір школярами професії займає позашкільна робота. Її вплив на учнів майже не змінюється в усіх класах і навіть дещо зменшується у випускних класах. Всередині цієї групи найсильнішим виявляється вплив екскурсій на установи та організації. Дещо менший вплив мають зустрічі із спеціалістами, з керівниками підприємств і заняття в палацах творчості.
Тому врахування всіх цих факторів дає змогу учням вірно обирати професію та розібратися у своїх особистих якостях (схильностях, здібностях).
Обираючи професію, слід пам’ятати, що:
Здійснити цей відповідальний крок треба свідомо, враховуючи свої нахили та здібності, особисті та громадські інтереси.
Існує погляд на професію, як на вибір постійної, на все життя, справи. Така позиція хибна, бо не враховує, що людина має всебічні здібності, що дає їй можливість накопичувати спеціальні знання та навички у різних сферах діяльності (кращим інженером буде той, хто пройшов школу майстерності робітника).
Розподіл професій на погані і хороші, цікаві і нецікаві, легкі і важкі – помилковий. Значення професії у житті людини залежить не стільки від того, як до нього ставиться сама людина, як професія відповідає її запитам і можливостям.
Професію не слід вибирати “за компанію”. Такий вибір лише випадково буває вдалим.
Не варто переносити своє ставлення до конкретної людини на її професію, бо особиста симпатія чи антипатія до людини однієї професії ніяк не може свідчити про особисту придатність іншої людини до цієї професії.
Інколи за зовнішньою привабливістю професії приховані її негативні риси. Так, професію геолога інколи цінують за можливість мандрувати і бачити світ, актора – за славу і таке інше. Але ж …
Світ професій значно ширший (понад 4000), ніж коло навчальних предметів (15 - 20), тому ототожнення улюбленого навчального предмету з професією не є надійним орієнтиром у виборі професії.
Список літератури:
Закатнов Д.О., Же мера Н.В., Тименко М.П. Твоя майбутня професія: Посібник із профорієнтації. – К.: Українська книга, 1999.
Остапенко Н.Ф., Федорчук Е.І. Методичні рекомендації до проведення професійної консультації школярів. – Камянець-Подільський, 1997
Професійна діагностика / Упорядник Т.Гончаренко. – 2-ге вид., стереотипне. – К.: Ред.. загальнопед. газ., 2005 – 120 с.
Професійне самовизначення старшокласників: Метод. посібник/ Упоряд. Л.Шелестова. – К.: Вид. дім «Шкіл. світ»: Видавець Л.Галіцина, 2006.
|