Поради психолога для батьків
Здрастуйте, шановні батьки! Сьогодні ми поговоримо про те, як ви можете підтримати свою дитину при виборі професії і яким чином сім'я впливає на відношення підлітка до роботи. Дуже скоро підійдуть до кінця шкільні роки, і нашим дітям потрібно буде визначитися, «ким бути». Всім батькам хочеться забезпечити благополучне майбутнє своїм дітям. Ми хочемо, щоб вони отримали надійну, поважану, високооплачувану професію. Крім того, у нас є певні уявлення про характер і схильності наших дітей. І ми прагнемо поділитися з дітьми нашим життєвим досвідом, нашими уявленнями про те, який життєвий шлях буде для них переважно. Хтось з нас вважає, що вибір професії цілком залежить від самого підлітка, хтось прагне показати переваги і недоліки тієї або іншої роботи. Хто ж несе відповідальність в такій непростій справі, як вибір майбутньої професії?
Дуже важливо, щоб батьки частину відповідальності поклали на дітей. У психології не випадково існує термін «професійне самовизначення». Важливо, щоб у підлітка склалося відчуття, що зроблений ним вибір професії – це його самостійний вибір.
Звичайно, зробити це непросто. Уявлення дітей про світ професій мають неповний і уривчатий характер. Часто їх привертають модні і популярні професії, наприклад, манекенниця, актор, співак і т.д., навіть якщо у них немає для цього необхідних даних. І в такій ситуації батькам може здатися, що найбільш правильний шлях – самим вирішити, яка професія буде для сина або дочки оптимальною.
Можливо, з певної точки зору це дійсно так. Але за ситуації, коли ми, дорослі, цілком беремо на себе відповідальність за професійне визначення дітей, є оборотна сторона. Річ у тому, що вибір передбачає відповідальність за його наслідки. Хто вибирає, той і відповідає. І якщо підліткові здається, що професію він вибрав не сам, то він і вчиться не для себе. Навчання його обтяжує, він сприймає його, як нудний, обтяжливий обов'язок. І навпаки, саме відчуття, що дану професію підліток вибрав сам, значно стимулює його до просування по шляху професійного розвитку.
Разом з тим, повна самостійність теж утрудняє професійне самовизначення. Життєвий досвід підлітка обмежений, його уявлення про професійну діяльність часто мають неповний або нереалістичний характер. Наприклад, багато старшокласників стверджують, що збираються стати менеджерами, але на питання про те, що це за робота, виразно відповісти не можуть. У дитини можуть виникати питання про зміст професійної діяльності, про місце можливої роботи, про рівень зарплати, він може змішувати поняття «професія» і «посаду» (наприклад, заявляти: «Хочу бути начальником!»). Знаходячись в ситуації вибору, діти часто відчувають розгубленість і потребують підтримки дорослих. Хоча підлітки можуть не говорити про це прямо, насправді для них дуже значуща думка дорослих.
Дуже важливо не відмовлятися від ролі порадника. Батько може виступити як експерт і поділитися тією інформацією, якою він володіє: розповісти, що являє собою та або інша професія, де можна знайти роботу, які обмеження вона накладає. Слід представити цю інформацію в нейтральній формі, щоб підліток зробив виводи самостійно, наприклад: «Знаєш, одна моя однокласниця так хотіла стати археологом, інститут закінчила, але все життя працювала бухгалтером, тому що було неможливо знайти роботу за фахом». Особливо цінно для підлітків, якщо дорослі діляться з ними власним досвідом самовизначення, переживаннями і сумнівами власного отроцтва. Подібні розповіді, особливо якщо відомо, чим завершився вибір професії, як правило, справляють на підлітків велике враження.
Не варто обмежуватися розповідями і розмовами. Всі ми знаємо, що підлітки часто скептично відносяться до думки дорослих, особливо батьків. Набагато важливіше безпосередній досвід. Велике враження може провести спілкування з фахівцями тієї професії, яку підліток вибрав. Наприклад, якщо він роздумує, не чи стати йому економістом, а серед ваших знайомих якраз є економісти, можна попросити їх поспілкуватися з вашою дитиною, навіть зводити його до них на роботу. Досвід подібного спілкування може як підштовхнути підлітка до вибору професії, так і примусити його задуматися про те, наскільки він насправді зможе працювати по вибраній спеціальності.
Ситуація вибору професії в деякому розумінні схожа на гру в рулетку: можна поставити на одне-єдине поле, але вірогідність виграшу в цьому випадку дуже мала. А якщо зробити декілька ставок, то ця вірогідність зростає у багато разів. Добре, якщо в ситуації вибору професії у підлітка є запасний варіант. Як правило, самі підлітки про цей варіант не замислюються, і наше завдання – поставити перед ними питання: що вони робитимуть, якщо з якихось причин їм не вдасться реалізувати намічені плани? Наявність запасного варіанту дозволяє понизити напругу в ситуації вибору професії і тривогу підлітка.
Величезну роль у виборі майбутньої професії відіграє сім'я, хоча самі підлітки цього можуть і не усвідомлювати. Часто вони орієнтуються на професії родичів. Всім нам відомі приклади трудових династій, коли декілька поколінь однієї сім'ї працюють по одній спеціальності, і випадки, коли хтось стає «лікарем, як мама» або «шофером, як тато». З одного боку, сімейна традиція може обмежувати вірогідний вибір. Підліток як би йде за інерцією, не намагаючись зрозуміти, наскільки професія батьків дійсно відповідає його власним інтересам і схильностям. З іншого боку, він дуже добре представляє дану професію і віддає собі звіт в тому, які якості для неї потрібні. Наприклад, діти лікарів чудово знають, що медична професія передбачає термінові виклики і понаднормову роботу, а також прохання про допомогу з боку знайомих і сусідів, а діти вчителів – що необхідно готуватися до уроків і перевіряти зошити. Таким чином, якщо підліток вибирає професію батьків, важливо обговорити з ним мотиви його вибору, зрозуміти, що їм рухає.
Сім'я – це той простір, де формується відношення до роботи, до професійної діяльності. У кожного з нас, дорослих, є своє уявлення про роботу, яке ми, деколи самі того не відаючи, передаємо дитині. Якщо батьки відносяться до роботи як до значущої частини власного життя, розглядають її як засіб самореалізації і самовираження, то дитина з раннього дитинства засвоює, що задоволеність життям безпосередньо пов'язана з роботою, і навпаки.
Важливо розуміти, що вибір, який підліток робить зараз, не остаточний. Ніхто не знає, як зміниться наше життя через 10 років, яка буде ситуація на ринку праці. Можливо, що професії, які в даний час оплачуються достатньо високо, зовсім не будуть такими, і навпаки. Багато хто з нас з різних причин змінює професію протягом життя. Деякі люди все життя залишаються вірними вибраній професії, інші пробують себе в різних областях професійної діяльності. Ні той, ні інший шлях не є єдино правильним, і неможливо передбачити, по якому підуть наші діти. Той вибір, який вони роблять на даному етапі, відображає їх нинішні інтереси і потреби. Можливо, вибрана професія завжди буде їм цікава, а може, через деякий час їх переваги зміняться. У будь-якому випадку залишається можливість щось переграти або почати наново. І це говорить не про те, що вибір професії був зроблений невдало, а, навпаки, про прагнення людини найповніше реалізувати свої можливості в професійній діяльності. І, нарешті, найголовніше для підлітків, як би вони не прагнули до самостійності, - це відчуття підтримки з боку дорослого. Для дітей важливо, що по важкому шляху самовизначення вони йдуть не одні, що поряд знаходиться дорослий, який підтримає в скрутну хвилину і допоможе, який би шлях вони не вибрали. Це відчуття додає їм упевненість в своїх силах і спонукає до досягнень, тепер уже не учбових, а професійних.
Якщо у вас виникнуть питання, що стосуються профорієнтації, ви можете звернутися за консультацією за адресою:
|