|
|
Скачати 2.75 Mb.
|
|
Тема: Системи електро- та газозабезпечення 1. Електроустаткування 2. Слабкострумове господарство 3. Торгово-технологічне устаткування ресторанів, кафе, барів 1. Електроустаткування Освітлення номерного фонду і місць загального користування сучасних готельних комплексів, а також слабкострумові пристрої, за допомогою яких можна задовольнити зростаючі потреби клієнтури в комфорті та сприяти раціоналізації обслуговування й управління готельним комплексом, мають особливу важливість. Чим вищий комфорт, тим складніша робота, пов'язана з підготовкою персоналу, контролем за його роботою та її умовами. Впровадження передової техніки та устаткування може сприяти скороченню штату при раціональному розподілі та групуванні цих пристроїв. У системі електропостачання готельних комплексів передбачені дві ізольовані схеми - від основного джерела і резервна (аварійна). Національним стандартом України ДСТУ 4269:2003 "Послуги туристичні. Класифікація готелів" для готелів категорії 3*, за відсутності централізованого аварійного електропостачання, передбачається наявність стаціонарного генератора, що забезпечує електричним струмом основне освітлення і роботу устаткування (зокрема, ліфтів) упродовж не менше 24 годин, а для готелів категорії 4* і 5* - стаціонарного генератора, який забезпечує роботу всього енергоспоживаючого обладнання. Штучне освітлення готельних комплексів умовно можна поділити на три частини: - репрезентативна частина із громадськими приміщеннями (вхідні вестибулі, бюро оформлення готельної документації, різні салони, холи, ресторани тощо), освітлення яких значною мірою залежить від архітектури інтер' єрів, що визначаються смаком архітектора і традиціями країни; - номерний фонд готельних комплексів і загальні коридори, що займають найбільшу частину площі (60-80 %); - площа, зайнята технічними приміщеннями, кухнями, пральнями тощо. Для тих приміщень, де освітлення відіграє важливу роль у створенні певного інтимного середовища, переважно використовують лампи розжарювання, оскільки колір цих джерел найтепліший і найприємніший. Люмінесцентне освітлення найкраще застосовувати там, де світло горить безперервно або де потрібні високі рівні освітленості, тобто в приміщеннях, призначених для технічного устаткування, в кухні, пральні та службових коридорах. Вмикання і вимикання освітлення громадських приміщень повинні здійснюватися централізовано із спеціальних пунктів або щитів, розташованих поза шляхами евакуації. У коридорах і громадських приміщеннях повинна бути передбачена мережа розеток для живлення побутових електроприладів. У готелях електропостачання повинно мати дві схеми розгалужень: основне та чергове. Чергове електроосвітлення, що становить приблизно 30 % від основного, необхідно включати з метою економії електроенергії в нічний час і в часи відпочинку гостей. Цими мережами забезпечується освітлення коридорів, сходів, під'їздів, вестибулів, гардеробів, камер схову, радіовузла, пожежних покажчиків, кас, станцій пожежної та охоронної сигналізації, реклам і телефонних кабін. Для вмикання і вимикання основного та чергового освітлення потрібно застосовувати реле часу та автоматичні фотовимикачі. 2. Слабкострумове господарство Слабкострумові пристрої раніше застосовувалися лише трьох видів: телефон, сигнал виклику (внутрішня готельна сигналізація), електрогодинники. Сьогодні їх значно більше і вони дозволяють (разом з обслуговуванням клієнтів) управляти готельним комплексом. До їх числа входять телекомунікаційні пристрої -телефон, селектор, телекс, сигналізація і виклик, пошукова система, пневматична пошта і радіотрансляційна мережа. Всі вони або їхня частина застосовуються залежно від призначення, місткості та категорії готельного комплексу. Радіофікація великих готелів здійснюється від власного радіовузла, в якому вмонтовується декілька блоків підсилювачів для трьохпрограмного радіомовлення і музичного оформлення об' єктів харчування та суспільних приміщень. Доцільно біля радіовузла розміщувати радіомайстерні для ремонту радіотелевізійної апаратури, а також студії звукозапису для складання музичних програм і рекламної інформації. З радіовузла по окремій лінії передається й інформація для працівників готелю. З цією метою в радіовузлі встановлюється мікрофон і окремий підсилювач. Телефон - один із найнеобхідніших пристроїв як для клієнтів, так і для адміністрації. Тип готельної телефонної станції залежать від кількості абонентських точок, призначення готельного комплексу і його розташування. У готельних комплексах вищих категорій варто проектувати напівавтоматичні телефонні станції з двома групами номерів: однією - для житлових номерів, іншою - для адміністрації. У сучасному готельному комплексі телефон повинен бути у кожному готельному номері. У номерах підвищеної комфортності (багатокімнатних) у ванній кімнаті додатково встановлюється ще один телефонний апарат без набору номера, паралельний з телефоном у номері. Телевізорами комплектуються всі номери готелю відповідно до вимог Національного стандарту ДСТУ 4269:2003 "Послуги туристичні. Класифікація готелів": в одно-двозіркових готелях телевізори встановлюються в номерах на прохання гостя, а починаючи з категорії 3 зірки кольорові телевізори повинні бути в усіх номерах. У 4-5* готелях є можливість приймання програм основних телекомпаній світу і готельного відео каналу з дистанційним управлінням. Не рекомендується в одно- і двомісних номерах встановлювати великогабаритні телевізори. Для зручності ремонту асортимент телевізорів повинен бути мінімальним. У номерах дозволяється проводити огляд телевізорів і малий ремонт. У решті випадків ремонт потрібно здійснювати в майстерні. У кінозалах, бізнес-центрах, концертних залах, конференц-залах необхідно обладнати стаціонарні підсилювальні установки з декількома мікрофонами на сцені і в залі. У цих приміщеннях необхідно мати електророзетки для увімкнення мультимедійних та інших пристроїв і нестаціонарних кіноустановок. Згідно з вимогами вищезазначеного стандарту, охоронна сигналізація або електронні засоби контролю за безпекою номерів передбачаються тільки в п' ятизіркових готелях. Кожен номер готелю обладнується дзвінками і кнопками сигналізації, автоматизації. Клієнти готелю, не виходячи з кімнати, можуть викликати покоївку, чергову по поверху, офіціанта. У ванній встановлюються сигнальні дзвінки на випадок поганого самопочуття під час купання. Вони виробляються у вигляді шнура, щоб уникнути враження струмом. Спеціальний автоматичний пристрій дозволяє відчинити двері номера, не підходячи до них, увімкнути або вимкнути світло, не встаючи з ліжка. Вимикачі і кнопки автоматичного відкривання дверей бажано встановлювати біля ліжка, розетку для вмикання пилососа - біля дверей, розетку для радіо і настільної лампи - біля письмового столу, для пристроїв для гоління і фена - біля дзеркала у ванній. Особлива увага повинна приділятися обладнанню приладами сигналізації і зв' язку місця чергового адміністратора у вестибулі. Оформлення прибулих у готель, збереження і видача документів, ключів від номерів і кореспонденції здійснюється централізовано. Тому дуже важливо забезпечити за допомогою слабкострумових установок зв' язок головного адміністратора з робочими місцями чергових по поверху. У великих готелях застосовується автоматизована система обліку номерного фонду і розрахунків із гостями і службовцями через обчислювальний центр. Усі об'єкти готелю необхідно забезпечити засобами пожежної автоматики: електричної пожежної сигналізації, спринклерними і дренчерними установками, радіоустановками про пожежу. Пристрій пожежної сигналізації складається з центрального пожежного пункту, що подає звуковий або зоровий сигнал про пожежу або небезпеку пожежі, а також із пожежних сигналів. Системи електричної пожежної сигналізації можуть бути автоматичними, ручними або змішаної дії. З метою централізації управління і контролю за роботою інженерного устаткування за допомогою засобів автоматики, телемеханіки і зв'язку у великих готелях організовується диспетчерська служба. На диспетчерському пульті потрібно встановлювати пристрої з певним резервом для підключення нового устаткування. Для нормальної і безперебійної роботи котельних теплових пунктів, радіовузлів, диспетчерських пультів необхідно мати другий (запасний) комплект контрольно-вимірювальних приладів на час ремонтів, перевірок і опломбування працюючих пристроїв. Усі прилади, як і устаткування, повинні мати інвентарні номери, відповідати паспортам. 3. Торгово-технологічне устаткування ресторанів, кафе, барів Торгово-технологічне устаткування залежно від його призначення можна поділити на декілька груп: механічне; теплове; холодильне; навантажувально-розвантажувальне; торгове. Механічне устаткування охоплює машини, призначені для механічної або гідромеханічної дії на об'єкти. До них належать: машини для обробки картоплі та овочів, риби, м'яса, приготування тіста та кремів, нарізування хліба й гастрономічних продуктів, миття столового посуду і начиння, а також універсальні машини з комплектом механізмів, що знімаються. Теплове устаткування призначене для теплової обробки продуктів. До нього відносять: плити, що працюють на різних видах енергоносіїв (тверде, рідке, газоподібне паливо, електроенергія); апарати для готування їжі: казани, автоклави, пароварильні апарати, апарати для смаження й випічки (шафи для смаження, печі, сковороди, фритюрниці, грилі тощо), шашликові апарати, кип'ятильники, водонагрівачі, кавоварки, апарати для теплової обробки продуктів у полі надвисокочастотних електромагнітних коливань та інфрачервоного випромінювання; допоміжні теплові апарати, зокрема марміти, теплові стійки, термоси, термоконтейнери, лінії прилавків самообслуговування; модульне теплове устаткування для обслуговування за методом "шведського столу". Холодильне устаткування призначене для зберігання продуктів, що швидко псуються, при низькій температурі. Воно охоплює: стаціонарні холодильні камери, збірно-розбірні холодильні камери, холодильні шафи, прилавки, прилавки-вітрини, охолоджувані торгові автомати. Навантажувально-розвантажувальне устаткування призначене для механізації навантажувально-розвантажувальних робіт. До цього виду устаткування відносять: роликові доріжки, чи електроталі, ліфти, самохідні візки, навантажувачі, стрічкові, пластинчасті, роликові конвеєри та інші засоби механізації. Торгове устаткування призначене для прийому і продажу сировини, готової продукції, розрахунку з покупцями. У сфері харчування також застосовуються ваги, контрольно-касові апарати, торгові апарати та комп'ютери. Список використаної літератури 1.Банько В.Г. Будівлі, споруди та обладнання туристських комплексів: навч. посібник. –К.:Дакор, 2008.-328 2.http://pidruchniki.ws/11570718/turizm/torgovo-tehnologichne_ustatkuvannya_restoraniv_kafe_bariv 3.http://pidruchniki.ws/12590605/turizm/elektroustatkuvannya Тема: Системи зв’язку, телекомунікацій, охоронної та протипожежної сигналізації 1. Засоби внутрішнього зв'язку 2. Засоби охоронної та пожежної сигналізації 3. Бронювання та автоматичні пристрої 1. Засоби внутрішнього зв'язку Телефонний зв'язок — один із найпоширеніших видів електричного зв'язку. Слово «телефон» створене з двох грецьких слів: «теле» — «далеко» та «фоно» — «звук» — «звук з далеку». Винайдений більше ста років тому американцем А.Г.Беллом. Телефонний зв'язок полягає в перетворенні сигналів інформації (звуків голосу) в коливання електричного струму, передача цих сигналів по лінії і потім знову перетворення їх у звуки, які в точності відповідають мові абонента, що викликається. Перетворювачем звукових коливань в коливання електричного струму є мікрофон. Для зворотнього перетворення електричних коливань в звукові служить телефон, який в основному складається з сталевої мембрани і електромагніта. При проходженні через котушку електромагніта змінною струму, створеного мікрофоном абонента, що розмовляє, мембрана телефону то сильніше, то слабше буде притягатися до електромагніту: це викликає коливання повітря над нею (Рис. 6.1). Коливання мембрани телефону точно співпадає з коливанням мембрани мікрофону, і абонент приймаючого апарату буде чути в телефоні мову, вимовлену перед мікрофоном апарату, що передає (обидва апарати — що передає і що приймає — називаються кінцевими), її телефонному апараті розмовні прибори — мікрофон і телефон — поєднані в загальну конструкцію — мікротелефонну трубку. Таким чином телефонний апарат є одночасно кінцевим апаратом, що передає і приймає. Прийняття виклику від інших абонентів у телефонному апараті виконується дзвінком, а набір номера при автоматичному телефонному зв'язку — номеронабирачем. У первинному становищі, коли мікротелефонна слухавка лежить на важелі, у лінію включений дзвінок апарату, готового до прийняття виклику від інших абонентів. Для ведення розмови абонент знімає слухавку з важеля, внаслідок чого важільний перемикач відключає дзвінок і вмикає в лінію мікрофон і телефон через трансформатор. Номеронабирач поєднує розташований на кришці апарата диск з десятьма отворами. Бажаючи набрати номер, абонент повертає диск за часовою стрілкою до упору. Після звільнення диск повертається в первинне становище, замикаючи і розмикаючи при цьому лінію за допомогою 2 контактів номеронабирачів стільки разів, в залежності від того, яка набрана цифра (Рис. 6.2). Контакт 1 з початком руху диску замикається в вихідне становище, не пропускається струм з лінії в мікрофон і телефон. Диспетчерський і технологічний зв'язки представляють собою замкнуті системи прямого зв'язку, грані якого позначені територіально, технологічним циклом чи підопічністю. Ці зв'язки характеризуються: наявністю попередньо вказаних напрямів передачі розмовної інформації (взаємопов'язуючі); простішим і найбільш швидшим шляхом встановлює зв'язок (натисненням ключа, голосом, зняттям трубки), можливістю групових передач і нарад; спеціальними конструктивними і електричними можливостями апаратури, що створюють необхідні умови для використання її в керуванні виробництвом (зосередження комунікаційних елементів у вигляді зручних для використання пультів, застосування посилювачів, наявність індивідуальних оптичних сигналів). При користуванні диспетчерським комутатором зовсім виключаються втрати, викликані зайнятістю абонентів або приборів колективного використання (з'єднуючих ліній), що має місце в автоматичному телефонному зв'язку. Директорський телефонний зв'язок по технічному забезпеченню є різновидом диспетчерського. Відмінність полягає в поліпшеному конструктивному оформленні та електричних характеристиках. Диспетчерський телефонний зв'язок може бути одноступене- вий, двоступеневий та багатоступеневий. Одноступенева система організовується на невеликих підприємствах, де виробничими процесами керує один диспетчер. Двоступенева система (Рис. 6.3) організовується на підприємствах, де виробництвом в цілому керує диспетчер, а працею окремих відділів цехів — цехові диспетчери. Багатоступенева система організовується на великих підприємствах, де групи цехів комплектуються в самостійні виробництва або два великі цехи розділені по керуванню на окремі ділянки. В кожній системі диспетчер нижчого ступеня є абонентом диспетчерської установи вищого ступеня. Для організації диспетчерського,директорського та технологічного зв'язку і розроблені різні системи спеціального устаткування і комутаторів, в яких: кожному абоненту присвоюється різне викликне реле, викликна лампа і ключі; лінія абонента за допомогою абонентського ключа під'єднується до робочого місця; виклик посилається автоматично при підключенні та припиняється при зніманні абонентом слухавки; зайняття лінії — горіння сигнальної лампи, привласненої даному абоненту; можливе одночасне посилання виклику і розмови з декількома абонентами; комплект з'єднуваних ліній дозволяє вести переговори з робочого місця з абонентами АТС чи інших станцій. Сьогодні вся радіоелектроніка розділена на дві величезні області — аналогову та цифрову. Аналогові канали зв'язку були єдиним видом каналу від 50-х років XX століття — до епохи виникнення обчислювальної техніки та цифрових систем зв'язку. Намагаючись здешевити системи зв'язку, за рахунок використання кожної лінії зв'язку не одним, а декількома абонентами, створили так званий зв'язок ущільнених каналів. В аналогових системах зв'язку застосовуються частотне ущільнення. Ідея такого ущільнення замикається в наступному (Рис. 6.4). Крім одного основного сигналу, сигнали з телефонів, що доповнюють зі спектром від 0,3 до 3,4 кГц переносяться на різні частоти, що лежать вище частоти основного каналу з допомогою апаратури частотного ущільнення. На стороні, що приймає виконують зворотну операцію — усі сигнали перетворюють в основну смугу та подають на абонентські лінії. Кількість сигналів, що одночасно передаються визначається частотними властивостями лінії зв'язку: чим ширша її смуга пропускання, тим більше телефонних каналів можливо організувати. Між цифровою та аналоговою електронікою перекинені мости, рух по яким в основному йде в одному напрямі — все більше аналогових систем переходить в величезне поле цифр. В теперішній час системи частотного ущільнення зовсім не друкуються, а лише де-небудь використовуються старі системи. Рис. 6.4. Аналогові системи зв'язку. Рис. 6.5. Принцип перетворення аналового речового сигналу Майбутнє за цифровою системою передачі, в якій усі види повідомлень, в тому числі і мова, перетворюється в цифрову форму. Одним із способів перетворення аналогового сигналу в цифрову форму є імпульсно-кодова модуляція ІКМ (англійською РСМ — Pulse Code Modulation). Принцип цифрового перетворення аналогового речового сигналу по алгоритму ІКМ відображений на рис. 6.5. На першому етапі виробляється дискретизація аналогового сигналу за допомогою імпульсної послідовності частотою 8 кГц. Ця імпульсна послідовність знімає звіти аналогового сигналу. Амплітуди звітності можуть приймати будь-які значення, кількість яких безкінечна. Для того щоб виразити їх у вигляді кінцевої послідовності чисел, виробляють квантування рівня звіту, тобто розбивку його діапазону на визначену кількість дискретних значень. В європейському значенні прийнято 256 рівнів. Для нумерації такої кількості рівнів необхідно використовувати 8-розрядні двійкові числа, виходить так звана 8-бітна ІКМ, яка в подальшому передається в канал зв'язку. Біт — одиниця двійкової інформації, тобто це один розряд двійкового числа. В електрозв'язку кожен біт представляється у вигляді потенціалу. Для розпізнання «1» та «О» використовують різні рівні потенціал одної полярності (уніполярний сигнал) або зворотні потенціали (двополюсний сигнал). Так як звіт аналогового сигналу знімають з частотою 8 кГц (8000 разів за секунду) і кожний звіт представляється восьмирозрядним двійковим числом, то швидкість передачі такого цифрового потоку символів в каналі складає 64 кбіт/с. Канал з таким цифровим потоком називають основним цифровим каналом. В склад структури цифрової системи входять (Рис. 6.6): мікрофон телефонного апарату; аналого-цифровий перетворювач АЦП, що забезпечує перетворення мовного сигналу в цифрову форму по одному з алгоритмів; передавач, перетворюючий цифровий сигнал в форму, зручний для проходження по лінії передачі; приймач, що сприймає лінійний сигнал та перетворює його в попередній цифровий сигнал; цифро-аналоговий перетворювач ЦАП, що перетворює цифровий сигнал в аналогову форму телефонного апарату. В разі необхідності передачі інформації великій кількості осіб на великій території, здійснення пошуку осіб, забезпечення двостороннього зв'язку з персоналом, який не може вести переговори за допомогою мікротелефонної слухавки організується виробничий гучно мовний зв'язок (ВГЗ). ВГЗ класифікують за двома ознаками: а) за способом організації зв'язку розрізняють системи одностороннього розпорядно-пошукового зв'язку /РПЗ/ керівників виробництва з виробничим персоналом; системи двостороннього виробничого гучномовного зв'язку і керівників виробництва з персоналом останнього між собою; б) за місцем знаходження посилювачів розрізняють системи з центральними посилювачами та системи з абонентськими посилювачами. В свою чергу, системи з абонентськими посилювачами розділяються на: циркулярні, при яких усі абонентські пости вмикаються паралельно в одну лінію (Рис. 6.7); і виборчі, що дозволяють вести індивідуальні переговори старшого групи абонентів з абонентськими постами та останніх між собою (Рис. 6.8). В комплект апаратури ВГЗ входять дві системи: ВГЗІ-ЗОм /виборча на ЗО постів/ та ВГЗІ-ІОм /виборча на 10 постів/, які можуть працювати самостійно та сумісно, складаючи загальну мережу ВГЗ. Максимальне число постів в об'єднаній мережі складає 84, з них 7 старших. Пост старшого системи ВГЗІ 30-м з'єднаний з 23-ма абонентськими постами ВГЗІ-ЗОм та шістьма постами старших інших систем. В свою чергу кожний пост старшого системи ВГЗІ-ІОм являється абонентом системи ВГЗІ-ЗОм і старшим для своєї групи абонентських постів /до 9 в кожній групі/. Система володіє великими можливостями по організації поперечних зв'язків між постами. Лінія ВГЗ-71, що розглядається, забезпечує: двосторонній виробничий гучномовний зв'язок старшого системи з кожним із абонентських постів своєї системи; двосторонній виробничий гучномовний зв'язок старшого системи ВГЗІ-ЗОм з постами старших систем ВГЗІ-ІОм; поперечні двосторонні виробничі гучномовні зв'язки усіх 23-х абонентських постів між собою; циркулярний зв'язок старшого системи з усіма 29-ма включеними в систему постами; виробничий циркулярний зв'язок старшого системи ВГЗІ-ЗОм з постами ВГЗІ-ІОм; поперечні виробничі гучномовні зв'язки між абонентськими постами ВГЗІ-ІОм; циркулярний зв'язок з будь-якого абонентського поста ВГЗІ-ІОм з усіма постами даної системи. В багатьох виробничих системах керування з невеликим об'ємом інформації, обладнання ВГЗ-71 може замінити станцію диспетчерського зв'язку. |
| Методичні рекомендації по застосуванню ДК 019-2001 Категорії складності... Архітектурно нескладні, але технічно складні або технічно нескладні, але архітектурно складні |
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ІНСПЕКЦІЮ ДЕРЖАВНОГО АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОГО КОНТРОЛЮ... НСПЕКЦІЯ ДЕРЖАВНОГО АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОГО КОНТРОЛЮ У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (далі – Інспекція) є територіальним органом Державної... |
| Назва вершини Дайте розгорнуту характеристику соціальної сфери в Україні: місце і роль в національному господарстві, структура, сучасні тенденції... |
Сучасні тенденції взаємодії освітнього закладу з родинами у процесі... На сьогодні сім’я відіграє визначальну роль не лише у формуванні особистості дитини, а й суспільства в цілому |
| Тематика магістерських робіт з курсу “Міжнародне право” для студентів Міжнародне приватне право в правовій системі держави: сучасні проблеми та тенденції |
1. О б'єкти та суб ' єкти архітектурно-проектної діяльності Цілі архітектурно-проектної діяльності визначаються державною політикою, вимогами економічного розвитку, регіональними та національними... |
| Сучасні тенденції розвитку змісту освіти в зарубіжних країнах Ці зміни відбулись такими темпами, що привели до потреби негайного перегляду та реформування освіти на всіх рівнях, оскільки існуючі... |
Тема. Визначення тенденції змін у структурі надходжень Мета. Ознайомитися із структурою надходжень до Державного бюджету України за останні 2 рок, проаналізувати та визначити тенденції... |
| Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській... Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22. 03. 2013 №9-Л та від 12. 04. 2013 №11-Л, анульовано ліцензії суб’єктам... |
1. ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ. РОЛЬ БУДІВНИЦТВА У ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ ТЕМА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ. РОЛЬ БУДІВНИЦТВА У ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ |