ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У МЕНЕДЖМЕНТІ Бодяєва Ю. В. Науковий керівник: Пророчук Ж. О

Скачати 0.58 Mb.

Назва	ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У МЕНЕДЖМЕНТІ Бодяєва Ю. В. Науковий керівник: Пророчук Ж. О
Сторінка	2/5
Дата	25.05.2013
Розмір	0.58 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

1 2 3 4 5

Система «Галактика ERP» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
Інформаційні технології та моделювання бізнес-процесів : навч. посіб. / О.М. Томашевський, Г.Г. Цигелик, М.Б. Вітер, В.І. Дудук. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 296 с.

Гресь О.О.
Національний університет харчових технологій
Структурний аналіз факторів конкурентної переваги підприємства
Суттю формулювання стратегії конкуренції є взаємозв'язок підприємства та її зовнішнього середовища. Релевантне зовнішнє середовище є дуже широким, оскільки в нього входять соціальні та економічні фактори, проте ключовий аспект зовнішнього оточення підприємства — це галузь (або галузі), в якій вона веде конкурентну боротьбу. Структура галузі має істотний вплив на визначення правил конкурентної гри, а також потенційних стратегій фірми. Чинники за межами галузі мають переважно відносне значення; оскільки зовнішні фактори, як правило, впливають на всі підприємства галузі, справа полягає в різних можливостях підприємства пристосовуватися до цього впливу.

Інтенсивність конкуренції в галузі не є ані збігом обставин, ані невезінням. Швидше, конкуренція в галузі виростає з фундаментальної економічної структури останньої і означає щось значно більше, ніж поведінка існуючих конкурентів. Сукупний вплив цих чинників визначає потенціал граничного прибутку в галузі, де потенціал прибутковості вимірюється в показниках довгострокової віддачі від інвестованого капіталу. Не всі галузі мають однаковий потенціал. Вони істотно відрізняються за своєю граничною прибутковістю, оскільки відрізняється сукупний вплив чинників конкуренції; останні коливаються від інтенсивних у таких галузях, як виробництво автошин, паперу та сталі (де жодна фірма не отримує великих прибутків), до відносно несуворих у таких сферах, як нафтовидобувне устаткування та послуги, виробництво косметики і предмети туалету (де високі прибутки одержує багато фірм). Мета цього аналізу — ідентифікація основних структурних характеристик галузей, які визначають ступінь впливу чинників конкуренції, а отже, прибутковості галузі. Структурні детермінанти інтенсивності конкуренції

П'ять чинників конкуренції — вхід, загроза заміщення, здатність покупців збивати ціну, здатність постачальників завищувати ціну та суперництво між існуючими конкурентами — відбивають той факт, що конкуренція в галузі не зводиться лише до гри між фірмами, які вкорінилися на ринку. Покупці, постачальники, замінники та претенденти на вхід до галузі — усі вони є "конкурентами" фірм на певному ринку і відіграють різну роль залежно від обставин. Фундаментальну структуру галузі, відображену в дії факторів конкуренції, слід відрізняти від багатьох нетривалих чинників, що можуть тимчасово впливати на конкуренцію та прибутковість. Наприклад, зміни економічних умов протягом виробничого циклу у нетривалому періоді — нестача матеріалів, страйки, коливання попиту тощо — впливають на прибутковість майже всіх підприємств у багатьох галузях. Хоча такі чинники можуть мати тактичне значення, в центрі уваги аналізу структури галузі, чи "структурного аналізу", є базис, глибинні характеристики галузі, матеріалізовані в її економіці і технології, що формують основу для стратегії конкуренції. Кожна фірма, що враховує галузеву структуру, матиме свої сильні та слабкі місця, а галузева структура може з часом мінятися, і міняється. І все ж точкою відліку для стратегічного аналізу має бути розуміння структури галузі.

Вплив кожного чинника конкуренції вирішальною мірою визначається кількома важливими економічними і технічними характеристиками галузі.

Тільки-но чинники, які впливають на конкуренцію в певній галузі, та причини, що породжують їх, піддаються діагнозу, компанія отримує можливість оцінити свої слабкі й сильні сторони співвідносно з галуззю в цілому. З погляду стратегії критично важливі надбання та слабкі місця виявляються лише на тлі обставин, що породжують кожний з чинників конкуренції. Підтримка високої конкурентоспроможності означає, що всі ресурси підприємства використовуються настільки продуктивно, що воно опиняється більш прибутковим, чим його головні конкуренти. Це одночасно передбачає, що підприємство займає стабільне місце на ринку товарів та послуг, та його продукція користується постійним попитом. Однак в житті цей стан не являється незмінним.

Тому керівництво підприємства повинно вміти відслідковувати зміни, що відбуваються в умовах господарювання, і проводити відповідні перетворення в політиці ведення виробництва та реалізації товарів. Такими перетвореннями можуть бути: зміна товарної політики, впровадження нових технологій, диверсифікація виробництва, зміна організаційно-правового статусу підприємства, модернізація форм збуту продукції, вихід на нові ринки, створення спільних виробництв і т. д.

Визначивши середовище, в якому воно буде працювати, підприємству необхідно перейти до установлення своєї ролі, положення на ринку. Тут важливо виходити із максимізації тих можливостей підприємства, які відрізняють його від конкурентів.

До форм та методів максимізації внутрішніх можливостей основі проведення технологічної політики, направленої, по-перше, на постійне внесення підприємства необхідно перш за все віднести гнучке їх використання на "ноу-хау" в технологію виробництва та образ своєї продукції, що дозволяє підприємству стати лідером у випуску даної продукції, по-друге, на забезпечення високої якості, по-третє, на поставку продукції в строк.

Прагнучи до гнучкого використання своїх внутрішніх можливостей, підприємство повинно забезпечити собі технологічну та економічну ефективність не нижче галузевої. Іншими словами, воно повинно найти спосіб оптимального поєднання бажаної технологічної та економічної ефективності, щоб забезпечити найкращі технологічні та економічні умови пропозиції.
Ільєнко Ю.І., к.е.н.

Курбатов М.В.
Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського
ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОГО ДОКУМЕНТООБІГУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ
Зовнішній документообіг на підприємствах роздрібної торгівлі підтримується на основі використання технології EDI (англ. Electronic Data Interchange — електронний обмін даними), що означає взаємодію на підприємствах між комп’ютерами у вигляді стандартизованих бізнес-операцій стандартного формату. Основне завдання EDI — замінити обмін інформацією і документами, що здійснюється на паперових носіях, електронним документообігом між комп’ютерними мережами. Для забезпечення подібної чітко організованої системи обміну інформацією створюються високошвидкісні засоби передачі даних EDI, що є передовою технологією для такої комунікації.

Електронний обмін документами (EDI - Electronic Data Interchange) визначає три основні вимоги:

дотримання єдиного синтаксису обміну;
можливість вибору елементів даних;
єдиний формат, у якому ці елементи представлені при генерації повідомлень та файлів для обміну.

Обмін комерційною інформацією (замовлення, доставки, рахунки, грошові перекази тощо) на паперових носіях передбачає в основному ручне введення інформації в комп’ютерну систему підприємства. Використання стандартів електронного документообігу дозволяє уникнути цього — всі дії виконуються автоматично, без затримок та неточностей (на відміну від ручного введення). За даними досліджень IMC впровадження EDI-систем дозволяє знизити витрати, пов’язані зі складанням документів до 7-10% від загальної вартості угоди.

Застосування автоматичних процедур підвищує швидкість і точність збору даних і надає компаніям можливість концентруватися на ключових моментах продажів, а не на рутинних питаннях оформлення і відправки паперової документації.

За умов провадження електронного документообігу підприємство отримує користь з своєчасної і чіткої інформації про попит і про постачання продукцією, а також заощаджує значну частину витрат, що виникають при ручній обробці документів.

Інфраструктура EDI складається з телефонних dial-up і кабельних ліній, мереж. Передача електронних даних здійснюється через e-mail, з’єднань точка-точка Telnet, FTP і HTTP.

В Україні зовнішній документообіг забезпечує компанія Exite, яка з 2006 р. є специфікованим провайдером електронного документообігу та забезпечує гарантовану безпечну передачу документів між підприємствами роздрібної торгівлі, їх постачальниками, дистриб’юторами та їх замовниками, логістичними операторами та їх клієнтами.

Платформа EXITE має комунікаційну основу, до якої роздрібне підприємство, постачальник, логістична компанія підключається один раз та отримує безмежні можливості спілкування з усіма учасниками EDI, не замислюючись про особливості їх облікових систем, їх документообіг та кваліфікацію персоналу тощо. Провайдер EDI стандартизує повідомлення учасників документообігу і перетворює у необхідний формат.

Підключившись до платформи EXITE, підприємство отримує такі вигоди:

можливість обмінюватися документами з провідними роздрібними мережами 11 країн центральної та східної Європи;
зручне та гнучке програмне забезпечення, яке забезпечує інтеграцію з існуючими обліковими системами за допомогою XML-інтерфейсів;
широкий спектр професійного програмного забезпечення для роботи з EDI;
високий рівень захисту від несанкціонованого доступу;
підтримка і спрощення процедури привласнення GTIN/GLN-номерів в асоціації «GS1 Україна».

Схема обміну EDI-документами між роздрібними мережами та постачальниками в системі Exite представлена на рис. 1.

Рисунок 1. Схема обміну EDI-документами в системі Exite

Таким чином, EDI-системи являє собою певний стандарт виконання торговельних операцій та представлення структурованих ділових документів та є основним компонентом інформаційних технологій, впровадження яких є стратегічним напрямом розвитку електронної комерції та бізнесу.
Капінус О.Ю.

Науковий керівник: Шабельник Т.В., к.е.н., доцент
Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
РОЛЬ СИСТЕМ КЛАСІВ ERP ТА CSRP В МЕНЕДЖМЕНТІ
Інформаційні системи – це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів процедур обробки даних, персоналу управління, які реалізують функції збирання, передавання, обробки і накопичування інформації для підготовки і прийняття ефективних управлінськіх рішень.

Технологія є спосіб освоєння людиною матеріального світу за рахунок соціальної діяльності людини. Ця діяльність включає три компоненти:

1. інформаційний (наукові принципи);

2. матеріальний (засоби праці);

3. соціальний (фахівці, що володіють професійними навичками).

В області менеджменту інформаційні комп’ютерні системи відіграють сьогодні досить велику роль. Постійне зростання обсягів управлінської інформації потребує використання спеціальних інформаційних технологій. Розглянемо системи CSRP та ERP.

Customer Synchronized Resource Planning (CSRP) - планування ресурсів у взаємодії зі споживачем (замовником), стандарт CSRP. Стандарт, що з'явився після рекомендацій ERP, іноді називаємий ERPII. Відбиває весь цикл виробництва від проектування і взаємодії з замовниками до після продажного регламентного обслуговування виробу.

Система планування виробництва цього десятиліття повинна мати два фокуси - на виробничій ефективності і на створенні купівельної цінності. Ця нова парадигма планування і є планування ресурсів, синхронізоване з покупцем – CSRP, яка використовує перевірену, інтегровану функціональність ERP і перенаправляє виробниче планування від виробництва далі, до покупця. CSRP надає діючі методи і додатки для створення продуктів з підвищеною цінністю для покупця.

Для впровадження CSRP необхідно:

Оптимізувати виробничу діяльність (операції), побудувавши ефективну виробничу інфраструктуру на основі методології й інструментарію ERP;
Інтегрувати покупця і сфальцьовані на покупці підрозділу організації, з основними планувальними і виробничими підрозділами; і
Упровадити відкриті технології, щоб створити технологічну інфраструктуру, що може підтримувати інтеграцію покупців, постачальників і додатків керування виробництвом.
CSRP - це перша бізнес методологія, що інтегрує діяльність підприємства, орієнтовану на покупці, у центр системи керування бізнесом.
CSRP установлює методологію ведення бізнесу, засновану на поточній інформації про покупця. CSRP зрушує фокус підприємства з планування від потреб виробництва до планування від замовлень покупців. Діяльність по виробничому плануванню не просто розширюється, а віддаляється і заміняється запитами покупців, переданими з підрозділів організації, орієнтованих на роботу з покупцями.

Категорії продуктів класу CRM.

Основою системи CRM є додатки автоматизації продажів (Sales Force Automation, SFA). На них покладаються такі функції:

ведення календаря подій і планування роботи;
робота з клієнтами (кожен клієнт буде обслужений на найвищому рівні, завдяки зафіксованої історії взаємодії з ним);
моніторинг потенційних продажів (жодна потенційна можливість не буде упущена, яким би щільним не було розклад співробітника);
потокова організація продажів (ефективне управління циклом продажів);
підвищення точності прогнозів продажів;
автоматична підготовка комерційних пропозицій (звільняє співробітників від рутинної роботи);
надання інформації про ціни; автоматичне оновлення даних про розмір бонусу залежно від виконання поставлених завдань;
надання актуальної інформації про стан справ у регіональних представництвах;
формування звітів (ефективний інструментарій автоматичного створення звітів по результатам діяльності);
організація продажів по телефону (створення і розподіл списку потенційних клієнтів, автоматичний набір номера, реєстрація дзвінків, прийом замовлень).

Таким чином, CRM з одного боку - це стратегія «отличительного» ведення бізнесу, з іншого - власне інформаційні технології, що дозволяють формалізувати й автоматизувати різні аспекти взаємодії з клієнтами підрозділів маркетингу, продажів і сервісного супроводу на основі автоматизованих процесів (у тому числі збутових) та єдиного «інформаційного простору» організації. Тобто. відбувається консолідація всієї інформації про кожного клієнта шляхом обміну даними з іншими інформаційними системами. Об'єднуючи ключові блоки інформації про контакти, організаціях, угодах, замовленнях, проектах і зв'язках між цими «сутностями», CRM-система дозволяє, спираючись на факти, дізнатися все про поведінку клієнтів та підібрати економічно доцільний спосіб їх обслуговування, ведучи бізнес «проактивно».

Література:

Закон України про захист інформації в автоматизованих системах , 80/94-ВР, 05/07/1994.
Коломієць В. Ф. Міжнародні інформаційні технології: Навчальний посібник / За ред. проф. В.П. Гондюла. – К. : Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2003.
А.Є. Батюк, З.П. Двуліт, К.М. Обельовська, I.М. Огородник, Л.П. Фабрі. Навчальний посібник — Львів: „Iнтелект-Захід“ 2009. — 520 с.

Лаврухина О.И.

Научный руководитель: Пророчук Ж.А.
Донецкий национальный университет экономики и торговли

имени Михаила Туган-Барановского
РАЗВИТИЕ ОБЛАЧНОГО СЕРВИСА И ЕГО ПРЕИМУЩЕСТВА НА ПРИМЕРЕ SAAS
Развитие информационно-коммуникационных технологий в современном мире характеризуется увеличением объема обрабатываемой информации. Пользователи стремятся обрабатывать информацию независимо от своего местоположения, используя переносные устройства. Одной из технологий, позволяющей решать подобные задачи, является работа в облаке (cloud computing), которая, по прогнозам специалистов, прочно войдет в нашу жизнь в течение ближайших 5 лет.

Для современного этапа развития информационной экономики характерно использование стремительно расширяющейся глобальной сети Интернет. В связи с этим происходят изменения в информационной деятельности предприятий в результате переноса бизнес-процессов в Интернет-среду. Это и определяет актуальность изучения облачных сервисов.

Цель работы состоит в рассмотрении возможностей программного обеспечения Saas, изучение его преимуществ и обоснование эффективности его применения на предприятии.

Рассмотрением данной темы занимались многие зарубежные и отечественные специалисты в области информационных технологий, такие как Дж. Мэйнард, А. Мильнер, К.Н. Митус, А.Ю. Шевченко, Е.Л. Шевченко, С.А. Назарова и многие другие. Исследования в этой области ведут компании "Salesforse.com", "SAP", "Microsoft", "Oracle", "NetSuite", "RightNow Technologies" и другие.

Облачные технологии представляют собой предоставление компьютерных мощностей и ресурсов удаленному пользователю в виде Интернет-сервиса. Смысл заключается в том, что все вычисления и обработка данных выполняются на сервере, а клиенту для работы необходим только браузер и соединение с Интернет. Существует несколько разновидностей облачных сервисов, самой распространенной из них является SaaS – Software As A Service, которая предоставляет доступ к функционалу какого-либо приложения в виде сервиса.

SaaS представляет собой модель реализации ПО, при которой поставщик разрабатывает веб-приложение и самостоятельно управляет им, предоставляя заказчикам возможность использования его через Интернет.

В соответствии с концепцией SaaS оплата производится не за владение решениями как таковыми, а за их аренду, т.е. использование через веб-интерфейс. Таким образом, в отличие от классической схемы лицензирования программного обеспечения затраты заказчика сравнительно небольшие. Схема периодической оплаты предполагает, что в случае, если необходимость в ПО временно отсутствует, его использование можно приостановить и заморозить выплаты разработчику. Именно поэтому SaaS-продукция весьма кризисоустойчива [1, с. 218].

К преимуществам программного обеспечения SaaS можно отнести следующие [2, с. 149]:

нет необходимости в установке и поддержке клиентского/серверного ПО (компания может обойтись без изучения документации по установке и внедрению, обучения инженеров и пробных инсталляций);
скорость (быстрые сроки внедрения);
гибкость (низкий порог входа, возможность платить только за то, что используется);
ответственность (провайдер отвечает по контракту за качество услуги);
современность (SaaS-провайдеры предоставляют обновление в среднем раз в месяц);
мобильность и глобальная доступность (возможность сотрудникам работать повсюду, где есть доступ в Интернет);
фокусировка (ценное время сотрудников и руководства не будет тратиться на обсуждение вопросов относительно покупки серверов, сбоев в системе, своевременного обновления и.т.д.);
сокращение работы ИТ-отдела (многие задачи будут решаться провайдером, а потому ИТ-отдел может сконцентрироваться на более специфичных для бизнеса задачах);
соблюдение соглашения об уровне обслуживания (обнаруженные ошибки и неполадки исправляются быстрее, из-за полного контроля над программным обеспечением, предоставляемым как услуга);
стоимость (SaaS не требует покупки дорогостоящих серверов, капитальных затрат на покупку лицензий, расходов на зарплату администраторов аппаратной платформы и ПО).

К негативным моментам такого сервиса следует отнести [3, с. 172]:

опасность потери конфиденциальности предаваемой информации;
низкий уровень доверия к новым участникам глобального информационного рынка.

Вывод: Изучив возможности программного обеспечения Saas, можно сказать, что использование технологии SaaS является менее затратным по сравнению с традиционным программным обеспечением, и, следовательно, более экономически эффективно для предприятия. На данный момент рынок Saas на Украине не развит, однако сложились предпосылки для его внедрения в малом и среднем бизнесе.

1 2 3 4 5

Схожі:

Биков Валерій Юхимович СЕКЦІЯ Інформаційно-комунікаційні технології в управлінні та інформаційно-ресурсному забезпеченні освіти і науки	11 вересня 2012 р «Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів філологічної спеціальності в умовах комп’ютерно орієнтованого середовища»...
І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь Проте інформаційно-комунікаційні технології розвиваються із такою швидкістю, що педагоги, методисти та психологи часто не в змозі...	Зі спеціальності 13. 00. 10 – «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті» Види інформаційних процесів. Принципи одержання, зберігання, опрацювання і використання даних
Використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці учнів ПТНЗ Д суспільства на якісно новий ступінь розвитку інформаційне суспільство [1, ст. 213]. Відповідно постає проблема, як найдоцільніше...	До уваги громадськості Нині інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) дедалі активніше застосовуються в усіх сферах життя країн. Вони відіграють важливу...
Планування роботи МО вчителів природничо-математичного циклу на 2012-2013 н р Минулий навчальний рік члени методобє'днання активно впроваджували інформаційно-комунікаційні технології у навчально-виховний процес...	"Інформаційно-комунікаційні технології навчання: стратегія розвитку і досвід упровадження" Парадигмальні зміни технологій навчання в умовах розбудови інформаційного суспільства. Формування ІКТ-компетентностей учнів, студентів,...
23 жовтня 2012 р Розвиток навчального комп’ютерно орієнтованого середовища у неперервній педагогічній освіті Швеції“ для здобуття наукового ступеня...	ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА «особистість-суспільство», «особистість-держава», «суспільство-держава». Новітні інформаційні та науково-технічні досягнення відкривають...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання