|
|
Скачати 1.57 Mb.
|
|
Тема 7. Дослідження ринку інформаційних ресурсів та послуг 7.1. Формування та особливості ринку інформаційних ресурсів 7.2. Формування та особливості ринку інформаційних послуг 7.3. Особливості ринку іннтерактивних послуг 7.4. Сегментація ринку інтерактивних послуг 7.5. Світовий та вітчизняний ринок інтерактивних послуг 7.1.Формування та особливості ринку інформаційних ресурсів
Тому стан розвитку національних інформаційних ресурсів та засобів їхньої активізації визначають потенційні можливості успішного розвитку держави, забезпечення її національних інтересів.
Автоматизація цих задач передбачає наявність розвинутих інформаційних технологій та систем. Інформаційні ресурси, як і інформаційні продукти, з безкоштовних інформаційних послуг поступово перейшли до категорії інформаційного товару і стали предметом купівлі-продажу, тобто об'єктами ринку. Цінність та ціна інформації. Вартість вихідної інформації для її користувача прирівнювалась вартості обробки вхідних даних. Тобто сама по собі інформація так би мовити нічого не варта. Степінь її корисності для різних замовників ніяким чином не впливала на визначення її вартості. Поняття комерційної вартості управлінської інформації не існувало взагалі, було поняття державної таємниці, інформації для службового користування. Про забезпечення об'єктів усіх рівнів управління інформаційно-обчислювальними послугами мови взагалі не було. Статус інформації. Говорячи про інформацію, не можна не порушити проблем відсутності у державі статусу інформації. На перший погляд можна виділити чотири статуси: доступну будь-якому громадянину країни інформацію, приховання якої неприпустиме; комерційну інформацію, яка може бути об'єктом купівлі-продажу на умовах, висунутих власником; приватну інформацію про громадян країни чи організації, яка зачіпає їх інтереси, сумління, мораль і т. і.; інформацію, яка становить таємницю; її розповсюдження можливе з дозволу органів, уповноважених контрюлювати питання, пов'язані з такою інформацією. Ринок інформаційних продуктів. Під ринком інформаційних продуктів та послуг розуміють створення різної інформації, баз даних (БД) на машинозчитуваних носіях (дискетах, CD-ROM) та їх реалізація через мережі телекомунікацій, канали телебачення, а також надання телекомунікаційними та комп'ютерними мережами послуг з передавання, отримання, зберігання та обробки електронної інформації. Основною особливістю при виборі продукту є так звана "некомпетентність" користувача, який не може самостійно визначити необхідний йому продукт, тому що потрібно професійно орінтуватися в широкій номенклатурі виробів. На ринку інформації можна виділити три основні сектори: 1. Сектор ділової інформації, який охоплює: біржову та фінансову інформацію; економічну та статистичну; комерційну інформацію; ділові новини в області економіки та бізнесу. 2. Сектор інформації для спеціалістів, який охоплює: професійну інформацію; науково-технічну інформацію; доступ до першоджерел. 3. Сектор масової користувацької інформації: новини, послуги на основі сучасних телекомунікацій. До інформаційних продуктів масового попиту можна віднести бази даних разом з системами управління і інформаційно-пошуковими системами (ІПС). Для ІПС важливою властивістю є їх актуальність, яка визначається оновлюваністю БД. Процес оновлення бази даних на комп'ютері користувача відбувається автоматично. Система дозволяє здійснювати різні типи пошуку нормативних документів, забезпечує ряд функцій для аналітичної роботи користувача, дозволяє генерувати текст документу на будь-яку задану дату, демонструє зв'язки між документами в системі. 7.2. Формування та особливості ринку інформаційних послуг Інформаційні послуги - це такий же товар, як комп'ютери, принтери, монітори та інша комп'ютерна техніка, тому що вони теж спрямовані на задоволення людських потреб, виробляються, купуються і використовуються. Однак послуги як товар у порівнянні з тими ж комп'ютерами мають ряд відмітних рис, що визначають їх особливий статус на ринку і багато в чому пояснюють низький рівень попиту і пропозиції цього товару:
Послуги можуть пропонуватися покупцю як частина товару або як самостійний товар. В ціні техніки вже може бути врахована вартість гарантійного обслуговування (у тому числі і ремонту), доставки, установки, настроювання і т.п. У цьому випадку фірма-продавець, як правило, робить подібні послуги тільки покупцям своїх товарів. Послуги такого типу досить поширені. Виробництво послуг. На практиці рідко яка фірма працює винятково в сфері послуг. Звичайно напрямок з виробництва послуг розвивається паралельно з продажами техніки і ПЗ. Фірми, що займаються ремонтом, як правило, активно розвивають напрямок продажів комп'ютерів, комплектуючих, іншого устаткування. Однак ситуація поступово змінюється - помітно зростає і попит, і вартість послуг. Почали з'являтися спеціалізовані фірми (або підрозділи в їхньому складі), орієнтовані тільки на виробництво і продаж послуг. Сьогодні на українському комп'ютерному ринку усе більше поширення одержують послуги, що продаються як окремий товар і не пов'язані з постачаннями устаткування або ПЗ (послуги окремо від яких-небудь продуктів інформаційних технологій). У першу чергу, це ремонт, установка і настроювання ПЗ й устаткування, навчання і консультування, обслуговування комп'ютерної техніки і ЛОМ. До цього списку можна додати модернізацію ПК, пов'язану з продажем комплектуючих. Характерною ознакою розвитку ринку послуг є інвестиції вітчизняних компаній у їхнє виробництво. У кожного власника комп'ютера виникає необхідність в установці додаткового обладнання або заміні старого (звукової або відеокарти, факс-модему, дисководу Zip і т.п. Виконувати цю процедуру самостійно без відповідного досвіду, звичайно, можна, але немає гарантії, що усе буде працювати правильно. Ремонт і модернізація. Несправності і поломка техніки - відомі проблеми, причому деякі з них усуваються досить просто, інші вимагають серйозного ремонту, але завжди потрібна попередня послуга - діагностика устаткування. Ремонт - це та послуга, яку більшість користувачів купує в спеціалізованій фірмі з доброю репутацією, що дає гарантію на відремонтовану техніку ( як правило, від одного до трьох місяців). Перелік послуг по ремонту комп'ютерної техніки, що пропонуються в Києві, досить широкий. Перше, що потрібно зробити, коли відбулася поломка, - зробити діагностику устаткування. Ця послуга теж буває платна. Модернізація (upgrade) ПК являє собою процес удосконалення комп'ютера, при якому фахівці визначають перелік устаткування, що підлягає безумовній заміні на більш потужне і сучасне (наприклад, материнська плата, процесор, жорсткий диск), і перелік старих компонентів, здатних вписатися в модернізовану систему без суттєвого зниження її продуктивності (корпус, відеокарта, мережний адаптер). При цьому фірма, що робить цю послугу, купує морально застарілі компоненти системи, що не увійшли до складу модернізованого ПК, або віддає їх власнику. Попит на ремонт комп'ютерної техніки - один із найбільш стабільних. Серед замовників цього виду послуг досить багато індивідуальних користувачів. Комплексне обслуговування техніки і ЛОМ. Як відзначають практично усі виробники послуг, основна маса цього товару купується замовником поза комплексом (пакетом) послуг. Стабільний попит на обслуговування техніки на території замовника з'явився недавно, і основна причина виникнення інтересу до таких послуг - перехід в організаціях від поодиноких робочих місць обробки даних до інформаційних систем на базі ЛОМ. Як завжди, першими до розуміння цінності комплексного обслуговування прийшли комерційні організації. Їх більш 50% серед споживачів даного виду послуг. Сфера послуг на комп'ютерному ринку України знаходиться сьогодні на етапі підйому, і ті фірми, що вкладають кошти в її розвиток, діють дуже далекоглядно. У найближчому майбутньому не тільки зростуть кількість і якість запропонованих послуг і попит на них, але, мабуть, з'являться нові форми і схеми продажу цього виду товару. Представники закордонних фірм для завоювання інформаційного ринку України вважають послугу корисним маркетинговим заходом. Так, фірма Hewlett-Packard відкрила в Україні "гарячу лінію" телефонної підтримки користувачів периферійного устаткування та комп"ютерних систем HP на базі Intel-архітектури (Пілотний проект перевірки якості та повноти комплексу послуг). Надаються консультації з таких питань: інформація про продукти НР, їх технічні характеристики; керівництво по точному настроюванню ПЗ; діагностика несправностей апаратного забезпечення; інформація про сервісну інфраструктуру НР в Україні. Інші види послуг: захист даних від втрат і несанкціонованого доступу, антивірусний захист і профілактику, відновлення інформації, послуги по технічній експертизі комп'ютерної техніки в державних організаціях для оцінки її залишкової вартості і списання. 7.3.Особливості ринку інтерактивних послуг У загальному вигляді сучасні технології розповсюдження інформації передбачають, що користувачі з деякого термінального пристрою "спілкуються" з інформаційними продуктами, основними з яких є бази даних, за допомогою програмних засобів у реальному часі шляхом діалогу. Відповідні технології називаються інтерактивними (on-line). Послуги АБД можуть надаватись у локальному (local) та віддаленому (remote) режимах, або ж користувач може отримати їх за допомогою посередника. Ця інформація не припускає подальшої обробки. Інтерактивні служби є центральною ланкою індустрії інтерактивних послуг. Однак, на практиці традиційно інтерактивні служби розглядаються як продавці чи розповсюджувачі (дистріб'ютери) інформації, що не зовсім відповідає дійсності, тому що не враховує великої роботи по забезпеченню доступу до БД та передачі іформації користувачу, на яку витрачаються десятки тисяч доларів. Інтерактивні служби, як і АБД, бувають комутованими, спеціалізованими та міжсистемними. Від цього залежать і ринки збуту. Інтерактивні послуги це ідеологічно відносно новий напрямок в інформаційній діяльності. Це новий підхід до самої інформації і технології її отримання. Виробники БД, інформаційні служби, посередники намагаються розробити власну стратегію бізнесу, визначити власну ринкову нішу. Ситуація на внутрішньому українському ринку загострюється через успішне вторгнення на нього західних інформаційних служб. На загострення конкуренції впливає і той факт, що американські та європейські інформаційні служби мають загальні БД. На ринку інтерактивних послуг досить важко встановити чітку класифікацію його суб'єктів. Найбільше розповсюдження здобула класифікація, яка використовується фірмою Cuadra/Elservier: 1. Виробники БД (database producers) — організації, які виконують збирання інформації та переведення її у машинозчитувану форму. 2. Інтерактивні служби (onlineservices, vendors, operators, hots)-організації, які виконують інтерактивний доступ до БД, тобто які створюють та експлуатують АБД (основний об”єкт ринку); іноді вони самі виробляють БД. 3. Шлюзи чи міжсистемні інтерфейси (dateways) — організації, які надають доступ до АБД. 4. Телекомунікаційні служби (carriers, telecommunication — network services); 5. Користувачі (users), які поділяються на кінцевих користувачів (end-users) та на проміжних користувачів чи посередників (itermediaries), які надають своїм клієнтам послуги з інформаційному пошуку. До них відносять: бібліотеки, інформаційні центри загального користування (public information centeres), брокерів — спеціалістів-професіоналів, які займаються платним інформаційним обслуговуванням клієнтів. Відносини між виробниками БД і інтерактивною службою будуються на основі заключеного між ними договору про комерційну експлуатацію БД. Згідно з його умовами інтерактивна служба завантажує бази даних, отримані від виробника, в АБД і здійснює їх комерційну експлуатацію. Виробник БД в свою чергу відповідає за достовірність і ліцензійну чистоту інформації, а також за регулярне її оновлення. Найважливішим розділом цього договору є положення про фінансові розрахунки між сторонами. Відомі такі схеми розрахунків: орендна та розподілена. Розподілена схема може бути реалізована двома шляхами. При першому способі підраховується загальний прибуток, отриманий від комерційної експлуатації БД, і саме він є базою для розподілення. В цьому випадку учасники договору сумісно встановлюють ціни, по яким здійснюється розрахунок з користувачами. Більш розповсюдженим є другий спосіб, коли виробникові БД виплачується його доля у вигляді авторського гонорару, чи роялті (royalty). Взаємовідносини інтерактивних служб з користувачами. Для отримання доступу до АБД користувач повинен заключити контракт з інтерактивною службою, а також з організаціями, що надають телекомунікаційні послуги. Після укладання контракту користувачеві відкривається доступ до всіх БД, що містяться в АБД, або до деяких з них (останнє має місце тоді, коли вимагається передплата на БД). При цьому користувач отримує ідентифікатор і пароль, по яких його розпізнає інтерактивна служба. Авторські права на інформацію звичайно належать виробникам БД (рідше – генераторам первинної інформації). Звичайно авторське право не розповсюджується на загальнодоступні матеріали: урядові документи, а також усілякі статистичні дані, дослідження чи звіти, що публікуються державними органами, історичні дані, інформацію довідкового характеру (каталоги і т.п.) тощо. За підсумками роботи користувача на протязі деякого календарного періоду (як правило, місяця) виставляється рахунок, що підлягає сплаті. 7.4. Сегментація ринку інтерактивних послуг Інтерактивні служби повині мати власну ринкову стратегію у відношенні до різних груп користувачів, визначити свої ринкові сегменти. Найбільш важливими класифікаційними крітеріями, що застосовуються для виділення груп користувачів, є їх професійна (галузева) приналежність, наявність досвіду роботи в інтерактивному режимі та характер інформаційної діяльності. За характером інформаційної діяльності користувачі поділяються на проміжних і кінцевих. Звичайно, посередники-професіонали володіють більшими навичками та досвідом роботи з віддаленими ресурсами, ніж кінцеві користувачі. Виходячи з цих міркувань, можна виділити такі сегменти ринку інформаційних послуг: А. Споживацький сегмент. Найбільший сегмент, якиий потребує всіх заходів маркетингу (ідентифікованість торговельних марок, заохочення споживачів, диференційовані цінові стратегії у відношенні до різних груп споживачів, місіонерський маркетинг…). Для багатьох інформаційних служб, орієнтованих на масового споживача, ринок збуту складається з власників комп'ютерів. Інформаційні служби, які постачають свої ІПП на масовий ринок, роблять акцент на пошукових системах, зручних для користувачів, а також на низькі ціни. В. Сегмент споживачів з великими сподіваннями. Придбання ІПП у цьому сегменті достатньо мотивоване та може виконуватись регулярно. Однак збоку інформаційних служб потрібна підтримка великих сподівань користувачів. Служби маркетингу направляють своїх представників на фірми користувачів, де навчають інтерактивному пошуку та на місці заключають контракти. Орієнтування на цей ринковий сегмент потребує залучення невеликого, але солідного контингенту користувачів. С. Корпораційний сегмент. Ринок збуту в даному сегменті утворюють корпорації та користувацькі організації. Цей сегмент є особливо вигідним для інформаційних служб з точки зору наявності БД, регулярної потреби в інтерактивному пошуку та платоспроможності попиту. Орієнтування на цей сегмент потребує досконалого вивчення інформаційних потреб кожного конкретного споживача, диференціації БД, акценту на можливості рішення прикладних задач та переваг інтерактивного пошуку. Саме в цьому сегменті бажане довгострокове співробітництво і підтримка надійних зв”язків. D. Сегмент споживачів-експертів. Охоплює нечислених професіоналів інформаційного пошуку, які найбільш привабливі для інформаційних служб. Користувачі зацікавлені в комплексному використанні можливостей пошукових систем, володіють високими професійними навичками інтерактивного пошуку, обслуговують багатьох клієнтів-кінцевих споживачів інформації. На цьому сегменті впроваджуються та оцінюються на практиці нові засоби та технології пошуку інформації. У відповідності з тим, які сегменти стають для інформаційних служб ключовими, розрізняють наступні стратегії маркетингу, які використовуються на інформаційному ринку. 1. Стратегія масового ринку. Інформаційні служби, які дотримуються цієї стратегії, намагаються залучити споживачів з усіх чотирьох сегментів, маючи при цьому великі накладні витрати. Коли фірма, яка пропонує інтерактивні послуги, продає паролі на масовому ринку, вона скоріше займається кредитними операціями, ніж інтерактивним бізнесом. Вона змушена вести сотні неактивних рахунків, здійснювати постійне стимулювання користувачів в усіх чотирьох сегментах. 2. Стратегія корпораційної ниші. Для неї характерний прямі продажі, заключення контрактів; ведення небагатьох, але великих рахунків; демонстрування переваг пошукових систем в області рішення прикладних задач; високі ціни на ІПП. 3. Стратегія посередницької ниші. Вона орієнтована на інформаційних посередників — робітників спеціальних бюро та «нових посередників», яких залучають із сегментів В та С. Ринок збуту складають солідні користувачі, які регулярно використовують декілька БД. Акцент робиться не на області застосування систем, а на їх технічні характеристики. Необхідно проводити технічні семінари користувачів, робити постійні повідомлення в спеціальній пресі, ця стратегія орієнтована на помірні ціни та диференційований підхід в області встановлення цін на різні ІПП для різних споживачів. 7.5. Світовий та вітчизняний ринки інтерактивних послуг Перші АБД, які містили бібліографічну інформацію науково-технічного характеру, з'явились у 1954 р. Запити оброблялись у пакетному режимі (batch), АБД були некомерційні, для внутрішнього користування (in-house) їх виробників. У 1966р. почали використовувати дисплеї, АБД стали відкритими для доступу, тобто комерційними. Однак, ринок інтерактивних послуг, як інформаційний бізнес, склався в середині 80-х років, коли з'явились ПК, міжсистемні інтерфейси та комунікаційні процесори, які забезпечують мережевий доступ до АБД, телекомунікаційні мережі, електронна пошта, факсимільний зв'язок. Вітчизняна індустрія інтерактивних послуг розвинута не так, як на заході, з багатьох причин та умов її формування:
Вітчизняна індустрія інтерактивних послуг розвивалось, як система некомерційних інформаційних послуг, часто об'єднаних у відомчі (корпораційні) мережі (наприклад, Держкомстат). Крім того, БД створюються інформаційними агенціями та засобами масової інформації, державними організаціями, науковими, учбовими закладами, а також новими комерційними структурами. Збільшується питома вага ділової (комерційної) інформації. Багато крупних виробників створюють та підтримують АБД на власних технічних засобах, виступаючи в якості інтегрованих виробників. Коли із зруйнуванням адміністративної системи підприємства придбали економічну свободу, вони зіткнулись з гострою нестачею будь-якої інформації ділового характеру, необхідної для роботи в умовах ринку. Початок активного впровадження ринкових відносин в нашій країні показав, що секторів ринку, які могли б давати інформацію підприємцям, не існує. І якщо якісь відомісті про ситуацію на внутрішньому ринку ще є у відділах матеріально-технічного постачання та збуту, в комерційних виданнях, які нещодавно з'явилися, телепередачах, рекламі, в комерційних банках та створених біржах, то інформація про стан ринку в інших країнах та у світі в цілому обмежується газетами та рекламою, яку публікують західні фірми, зацікавлені не стільки у встановленні рівноправної та взаємовигідної співпраці, скільки у тому, щоб погріти руки на нашому скрутному становищі. |
|
1. 3 Основні характеристики, види та використання інформаційних продуктів та послуг Вступ до вивчення маркетингу інформаційних продуктів і послуг. Поняття та закони розвитку інформаційного виробництва |
МІЖНАРОДНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БІЗНЕС: СТРУКТУРА, ІЄРАРХІЯ РИНКІВ, КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОДУКТІВ І ПОСЛУГ У статті розглядаються проблеми мінародногo інформаційного бізнесу, функціонування світового та регіональних інформаційних ринків,... |
|
Конспект лекцій Частина II Суми Стратегічний маркетинг : конспект лекцій / укладачі: В. В. Божкова, Ю. М. Мельник, Л. Ю. Сагер. – Суми : Сумський державний університет,... |
Конспект лекцій У двох частинах Частина 2 Суми Затверджено на засіданні кафедри фінансів як конспект лекцій з дисципліни «Банківський менеджмент» |
|
Курс лекцій з дисципліни „Основи підприємницької діяльності. Менеджмент.... Рекомендовано цикловою комісією напряму «Суспільно-гуманітарні та економічні дисципліни» |
Конспект лекцій з дисципліни «Особливості водопостачання і водовідведення... Конспект лекцій з дисципліни «Особливості водопостачання і водовідведення промислових підприємств» (для студентів 5-6 курсів денної... |
|
М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Н. І. Парафійник... ДІКС; особливості пошуку інформації в інтернеті; діяльність документно-інформаційних інститутів з надання інформаційних продуктів... |
Конспект лекцІй з дисципліни “ ПОТЕНЦІАЛ і розвиток ПІДПРИЄМСТВА”... Конспект лекцій з дисципліни “Потенціал і розвиток підприємства” для студентів ІV курсу / Укл доцент кафедри економіки підприємства... |
|
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ дисципліни «Історія економічних учень» |
Опорний конспект з дисципліни „Організація торгівлі” Міністерство... Опорний конспект лекцій з дисципліни „Організація торгівлі” для студентів напряму підготовки 030510 денної форми навчання / Укладач... |