|
Скачати 111 Kb.
|
УДК 657 Ю.П. Майданевич к.е.н., доцент кафедри обліку та аудиту ТНУ імені В.І. Вернадського Проблеми організації внутрішнього аудиту на підприємствах Анотація У статті обгрунтована доцільність створення відділу внутрішнього аудиту на підприємствах і наведені проблеми його організації Постановка проблеми. В сучасних умовах докорінного реформування відносин власності, організаційно-господарських перетворень перед керівниками підприємств виникає необхідність прогнозування, оцінки ризиків і створення ефективної системи управління, що неможливо здійснити без необхідного внутрішнього контролю за діяльністю. Частково цю функцію здійснює управлінський облік, але вона стосується лише виробництва, а для забезпечення ж інформацією про всі сторони діяльності, правильність ведення обліку, достовірність та точність облікових даних, правильність та відповідність законодавству нарахування податків – призначений аудит, зокрема і один з його видів – внутрішній. Ефективність діяльності внутрішнього аудиту на підприємствах Україні визначається рівнем його організації. Аналіз останніх досліджень. Питаннями дослідження проблем організації внутрішнього аудиту займались як вітчизняні так і зарубіжні вчені, а саме: Т. Каменська, Г.Ю. Коблянська, В.С. Бобошко, Л.Б. Ліщинська, К.А. Коцюбинська, В.В. Немченко, В.П. Хомутенко, А.В. Хомутенко, Р.А. Сагайдак, А.О. Семенець, С.І. Губський, О.В. Фізоп та інші. Проте деякі питання організації внутрішньогосподарського аудиту потребують подальшого вивчення. Мета дослідження. Метою написання статті є дослідження особливостей організації внутрішнього аудиту на підприємствах. Виклад основного матеріалу. Правильна побудова й чітке функціонування системи обліку на підприємстві багато в чому залежить від наявності налагодженого внутрішньогосподарського контролю. Проте внаслідок різних причин існуюча на підприємстві система внутрішньогосподарського контролю не завжди достатньо ефективна. Країни з розвинутою ринковою економікою довели, що для того, щоб проводити певну перевірку, необхідно створити спеціальну службу внутрішнього аудиту, працівники якої повинні досконало знати специфіку організації, її організаційно-економічну структуру, структуру управління, об’єкти контролю, коло питань, які повинні бути висвітлені при перевірках, володіти технікою і методикою проведення перевірок, добре знати законодавчі і нормативні акти, вміти опрацьовувати матеріали перевірок, визначати шляхи попередження і ліквідації недоліків та втрат, резерви ефективності усіх видів діяльності підприємства, захищати законні інтереси власників в судових інстанціях [9]. За визначенням міжнародного Інституту внутрішніх аудиторів, «внутрішній аудит є діяльністю з надання незалежних та об’єктивних гарантій і консультацій, спрямованих на вдосконалення діяльності організації. Внутрішній аудит допомагає організації досягти поставлених цілей, використовуючи систематизований та послідовний підхід до оцінки і підвищення ефективності процесів управління ризиками, контролю та корпоративного управління» [5]. Організація, роль і функції внутрішнього аудиту визначаються керівником або власником економічного суб’єкту в залежності від організаційно-правової форми і системи управління, змісту і специфіки діяльності, обсягів фінансово-економічної діяльності, стану внутрішнього контролю. Головною метою внутрішнього аудиту є пошук шляхів підвищення ефективності діяльності підприємства та його структурних підрозділів. Внутрішній аудит повинен виконувати роль діагностичного засобу в управлінні господарською діяльністю підприємства. Об’єкти внутрішнього аудиту залежать від специфіки діяльності того чи іншого підприємства. Функції внутрішнього аудиту мають визначатися керівником залежно від змісту й специфіки діяльності підприємства, системи управління підприємством. Крім того, внутрішні аудитори можуть залучатися як експерт при виникненні розбіжностей між головною компанією та підприємствами, що входять до її складу. Об’єктивність внутрішнього аудиту забезпечується ступенем його незалежності в організаційній структурі управління підприємством. Ця вимога до внутрішнього аудиту забезпечується тим, що він підпорядкований і зобов’язаний подавати звіти тільки керівництву, яке призначило його. Зарубіжний досвід свідчить, чим вищий рівень керівництва, перед яким має звітувати внутрішня аудиторська група, тим ефективнішою є її діяльність [6]. Незважаючи на те, що на українських підприємствах функціонують інші контрольні структури (ревізійні комісії) організація внутрішнього аудиту є одним з найбільш надійних способів контролю за станом обліку й ефективністю функціонування системи внутрішньогосподарського контролю на підприємстві, та може впливати на прийняття рішень про подальшу діяльність установи, її розвиток, виправлення помилок та усунення проблем обліку чи виробничої діяльності. Дійсно, традиційно на українських підприємствах функціонують саме ревізійні служби, які зазвичай виконують два типи перевірок:
Внутрішні аудитори також здійснюють подібну роботу, проте існують суттєві розбіжності між внутрішнім аудитом та контрольно-ревізійної роботою. При розробці стратегічного плану роботи на рік або на декілька років вперед внутрішні аудитори визначають насамперед основні зони ризику для компанії, а потім розподіляють ресурси часу та фахівців таким чином, щоб найбільш ризиковані сфери діяльності були перевірені першочергово. Фахівці контрольно-ревізійних відділів при розробці плану перевірок звичайно не враховують ризиків підприємства. Друга значна відмінність між внутрішнім аудитом та контрольно-ревізійною службою – це відповідні методи перевірки. Контрольно-ревізійні служби працюють в основному на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, з первинними документами. Але вони не використовують у своїй діяльності методи, які є необхідною частиною внутрішнього аудиту, наприклад вивчення виробничих процесів, побудову органограм, проведення анкетування та інтерв'ю з працівниками і керівниками підрозділів з метою досконального розгляду суті проблеми [2]. Таким чином, при створенні служби внутрішнього аудиту варто враховувати наявність в організації інших контрольних структур (ревізійні комісії) і виконувані ними функціональні обов'язки. При вирішенні питання щодо створення служби внутрішнього аудиту на підприємстві основними напрямами діяльності керівництва є:
Служба внутрішнього аудиту, як показує практика, організується в основному підприємствами великого й середнього бізнесу, які мають наступні відмінні риси: 1) прагнення вищого керівництва одержати достовірну інформацію й оцінку дій керівників всіх рівнів управління підприємством і його структурними підрозділами; 2) складна організаційна структура; 3) наявність філій, дочірніх підприємств; 4) розмаїття видів діяльності. Створення служби внутрішнього аудиту веде до виникнення додаткових витрат, що розподіляються між видами виробленої продукції (робіт, послуг). Ці витрати можуть бути досить відчутними, оскільки у службі внутрішнього аудиту повинен працювати висококваліфікований персонал, забезпечений відповідними матеріально-технічними ресурсами [7]. Нажаль на сьогодні в Україні немає єдиної методики, щодо створення відділу внутрішнього аудиту на підприємстві та організації його роботі, тому дуже часто існування внутрішнього аудиту на підприємстві є неефективним. З метою підвищення якості та ефективності внутрішнього аудиту на підприємстві необхідна більш чітка регламентація його повноважень та посилення ролі процесів внутрішнього аудиту в практичному житті підприємства. При створені службі внутрішнього аудиту на підприємстві необхідно розробляти Положення про внутрішній аудит, в якому зазначати методичні, документальні та організаційні вимоги до проведення аудиту. Зазначимо, що при наявності необхідних методичних розробок, нормативно-правової бази, внутрішніх нормативів аудиту та типових форм документів з аудиту організація служби внутрішнього аудиту на підприємстві дасть змогу:
Проте необхідно пам'ятати, що внутрішній аудит не є універсальним рішенням усіх проблем підприємства. Наприклад, внутрішній аудит:
Здійснення внутрішнього аудиту на підприємстві — це основна ділянка функціонування системи внутрішнього контролю, яка полягає в перевірці діяльності певного структурного підрозділу та винайденні шляхів її удосконалення. Якісне здійснення внутрішнього аудиту залежить передусім від вдалої організації його процесу, який слід покласти на керівника підприємства та служби внутрішнього аудиту, при взаємодії яких можливо створити необхідне внутрішнє нормативне забезпечення та порядок організації внутрішнього аудиту, необхідних для здійснення внутрішнього аудиту, який би внаслідок своєї діяльності приносив би максимальну користь підприємству [10]. У процесі організації внутрішнього аудиту слід пам’ятати, що він повинен бути організований на такому рівні, щоб результат діяльності служби внутрішнього аудиту об’єктивно відображав діяльність підрозділу, який перевіряється, а також був доступний для розуміння всім користувачам такої інформації. Для виконання даної умови внутрішнім аудиторам необхідно дотримуватись певних принципів при організації внутрішнього аудиту:
Касаткин С. у своїй статті обґрунтовує основні вимоги, які висуваються до організації ефективної системи внутрішнього аудиту підприємства: - адекватність організаційної структури системи внутрішнього аудиту – організаційна структура системи внутрішнього аудиту повинна відповідати розмірам та ступеню складності підприємства; - регламентація внутрішнього аудиту – ефективність функціонування системи внутрішнього аудиту знаходиться у прямій залежності від дотримання регламенту внутрішнього аудиту; - інформаційна безпека та захист інформації – особиста відповідальність суб'єктів внутрішнього аудиту щодо забезпечення бережності носія та конфіденційності інформації [3]. Отже, побудова належної системи внутрішнього аудиту підприємства повинна ґрунтуватися на певних методологічних конструкціях — принципах та вимогах. На жаль, система внутрішнього контролю, що функціонує на сьогодні в Україні, - недосконала та не справляється з поставленими перед нею завданнями. Зокрема, до проблемних аспектів внутрішнього аудиту можна віднести: - недостатню кількість методичних розробок з аудиторського контролю: - неефективність діючої нормативно-правової бази в питанні внутрішнього аудиту; - брак достатнього досвіду аудиторської діяльності; - недостатня кількість кваліфікованих аудиторських кадрів; - відсутність типових форм документів з аудиту в цілому та внутрішнього аудиту, зокрема; - відсутність методичних рекомендацій з питань автоматизації внутрішнього аудиту тощо. Перераховані проблемні аспекти розвитку внутрішнього аудиту в Україні призводять до меншої ефективності здійснення внутрішнього аудиту на підприємстві та до недовіри щодо такої системи на підприємстві. Висновки. Таким чином, до основних проблемних аспектів розвитку внутрішнього аудиту в Україні слід віднести насамперед недостатнє нормативне та методологічне забезпечення, що призводить до нерозуміння самих принципів, методів, методології та процедур внутрішнього аудиту. Також слід зазначити про відсутність внутрішніх розробок щодо організації та методики внутрішнього аудиту на підприємстві. Література:
|
Особливості організації обліку в агрохолдингах Майданевич Ю. П. – к е н., доцент кафедри обліку і аудиту ТНУ імені В.І. Вернадського |
Передумови створення агрохолдингів в УкраїнІ Майданевич Ю. П., к е н., доцент кафедри обліку і аудиту ТНУ імені В.І. Вернадського м. Сімферополь |
К е. н., доцент кафедри обліку і аудиту ТНУ імені В.І. Вернадського На сучасному етапі розвитку економіки України найбільш ефективним суб’єктом аграрного ринку є аграрні холдинги, передумовою створення... |
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисциплін „ АУДИТ” “ ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА... Підготовлено к е н., професором кафедри обліку і аудиту Ковалем М.І. та доцентом кафедри обліку і аудиту О. В. Михайленко |
ТНУ імені В.І. Вернадського У статті розглянуто питання організації бухгалтерського обліку на підприємствах молочної промисловості. Запропоновано розрахунок... |
ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ БУХГАЛТЕРСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ Богданова Ж. А.,... Від того як налагоджена міжнародна співпраця залежить економічний стан в державі. Нині співіснування і співпраця держав реалізується... |
Тема №2 Розробники викладач кафедри обліку і аудиту Дмитрієва В. О., к е н., доц., зав кафедри обліку і аудиту Вишнякова І. В |
План наукових заходів кафедри обліку і аудиту на 2012-2013 н р Семінар «Сучасні проблеми розвитку обліку, аналізу та аудиту на прикордонних з ЄС територіях» |
К е. н., доцент кафедри обліку і аудиту Особливе місце серед інститутів контролю достовірності та повноти економічної інформації займають органи внутрішньогосподарського... |
І. Ю. Кравченко АВТОМАТИЗАЦІЯ СКЛАДАННЯ ЗВІТНОСТІ Кравченко І. Ю., доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», к... |