СЕКЦІЯ № 1
Проблеми розвитку національної економіки, особливості маркетингу та менеджменту в умовах глобалізації
ЕКОНОМІЧНА ЗРОСТАННЯ КИТАЮ У МОДЕЛІ РОБЕРТА СОЛОУ
Саніна О.Р., Вознюк І. П.
Національний університет “Львівська політехніка”
Більшість країн у Світі мають на меті досягнення такої мети, як економічне зростання. Економічне зростання – збільшення реального ВВП, означає збільшення обсягу виробництва товарів та послуг [1]. Економічне зростання залежить від чотирьох груп факторів: фактору пропозиції (природні ресурси, людські ресурси, капітал та технологія), фактору попиту (макроекономічна ситуація), фактору ефективності та соціально-політичного і морального фактору [2].
Розробленню моделей економічного зростання присвятило свої дослідження чимало відомих усьому світові зарубіжних учених, а саме: Дж. Шумпетер, Р. Солоу, Р. Харрод, Є. Домар, Дж. М. Кейнс, Ф. Ліст, Т. Лоусон, П. Ромер, Р. Лукас, В. Ойкен, Я. Корнаї, Л. Бальцерович. Аналіз численних моделей економічного розвитку дає нам підставу зробити висновок, що саме теорія, яку висуває Лауреат Нобелівської премії Роберт Солоу, найбільшою мірою може слугувати методологічною базою для дослідження економічного зростання Китаю.
Роберт Солоу взяв до уваги лише фактори пропозиції. Говорить, що економічне зростання здебільшого залежить від двох факторів: капіталу і праці, а обсяг виробництва є функцією капіталу і праці: Y=F(K, L), де Y – вироблений продукт (ВВП); K – капітал; L – робоча сила(праця). Солоу використав у своїй моделі виробничу функцію Кобба-Дугласа, в якій праця і капітал є субститутами [1].
Для того, щоб показати, як зміна факторів виробництва праці і капіталу, технічного прогресу впливає на випуск продукції, у досліджені використано наступну формулу:
 , (1)
де, α - частка капіталу в виробленому продукті (ВВП); (1-α) - частка праці в виробленому продукті (ВВП);  - темп приросту капіталу;  - темп приросту праці;  - темп приросту продукту (темп економічного зростання). Дана формула показує, що ріст виробництва залежить не тільки від росту капіталу і праці, але і від зміни сукупної продуктивності факторів. Відповідно А – це сукупна продуктивність факторів (праці та капіталу). Величину (А/А - зміна сукупної продуктивності факторів) не можна обчислити прямо, тільки як залишок.
Взявши до уваги дану модель, можна проаналізувати причини економічного зростання Китаю [3-6]. Адже, сучасна економічна система Китаю – є унікальною по своїй природі, вона поєднує елементи командно-адміністративної системи та ринкової. Більшість науковців задумуються над причинами того, як Китай зміг «вийти сухим з води» з останньої фінансової кризи, при цьому продемонстрував економічне зростання.
Обчисливши темпи приросту капіталу і праці та темпи приросту випуску продукту для Китаю упродовж 2001 – 2011 років, що подано у таблиці 1, можна зробити висновок, що зростання ВВП в економіці Китаю в основному зумовлене за рахунок зростання капіталу, а не праці, як це прийнято вважати. На нашу думку, основними чинниками впливу на зміну капіталу є рівень інвестицій та амортизаційні відрахування.
Таблиця 1.
Основні макроекономічні показники Китаю та їх темпи упродовж 2001– 2011 рр.
Рік
|
Y, трлн, дол
|
L, трлн, дол
|
K, трлн, дол
|
Y/ Y,%
|
L/ L,%
|
K/ K, %
|
2001
|
5,648
|
1,276
|
2,0484166
|
8,282209
|
0,710339
|
11,82491
|
2002
|
6,162
|
1,284
|
2,3333029
|
9,100567
|
0,626959
|
13,90763
|
2003
|
6,779
|
1,292
|
2,7931514
|
10,01298
|
0,623053
|
19,70805
|
2004
|
7,463
|
1,299
|
3,2287177
|
10,08998
|
0,541796
|
15,59408
|
2005
|
8,307
|
1,307
|
3,4971639
|
11,30913
|
0,615858
|
8,31433
|
2006
|
9,362
|
1,314
|
4,0230386
|
12,70013
|
0,535578
|
15,03718
|
2007
|
10,691
|
1,321
|
4,4622096
|
14,19568
|
0,532725
|
10,9164
|
2008
|
11,717
|
1,328
|
5,1608698
|
9,596857
|
0,529902
|
15,65727
|
2009
|
12,798
|
1,334
|
6,1741391
|
9,225911
|
0,451807
|
19,63369
|
2010
|
14,119
|
1,341
|
6,8005575
|
10,32193
|
0,524738
|
10,14584
|
2011
|
15,457
|
1,348
|
7,5201396
|
9,476592
|
0,521999
|
10,58122
|
Упродовж десятиліття для економіки Китаю характерне економічне зростання. Китай займає друге місце в Світі за обсягами ВВП. Однак, безробіття та бідність, нерівність доходів в Китаї - вкрай серйозні і довгограючі проблеми. Аналізуючи рівень безробіття, зауважимо, що рівень безробіття поступово знижувався з 10,4 % у 1991 році до 7% у 2001 році [3-6]. У 2010 році рівень безробіття Китаю становив 6,1 % з загального складу робочої сили, 200 мільйонів китайців живуть менше, ніж на 1 долар в день [6].
Не зважаючи на це, економіка Китаю – це зростаюча економіка. Середнє значення зростання ВВП упродовж 11 років становить 10,3%, середнє значення зростання обсягів капіталу становить 13,7%., середнє значення зростання кількості активного населення Китаю становить 0,56%. Цікаво, що обчислене нами середнє значення частки капіталу (α) і праці (1-α) у створення ВВП Китаю становлять α = 0,75 і відповідно (1- α) = 0,25, залишок Солоу А/А = 3,88.
Аналіз економічного зростання Китаю через використання моделі Солоу, дає можливість зробити висновок, що економічне зростання зумовлене здебільшого за рахунок зростання інвестицій, науково-технічного прогресу і в меншій мірі від людського фактору, що заперечує традиційне уявлення, що китайська економічна система процвітає в основному за рахунок робочої сили.
1. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка: підручник: у 2-х книг. - за ред.. С.М. Панчишина, П.І. Островерх. – Кн. 1.: Вступ до аналітичної економії. Макроекономіка. – К.: Знання, 2009. – С. 504-510
2. Малиш Н.А. Макроекономіка: Навчальний посібник – 2-ге видання. - К.: МАУП. - 2004. – С.45-48
3. Rebalancing China’s Economy: What Does Growth Theory Tell Us?. International Monetary Fund IMF Country Report, No. WP/06/291, December 2006. [Режим доступу: www.imf.orq]
4. The Dynamics of Provincial Growth in China: A Nonparametric Approach International Monetary Fund IMF Country Report, No.WP/06/55 February 2006 [Режим доступу: www.imf.orq]
5. People’s Republic of China: 2010 Article IV Consultation—Staff Report; Staff Statement; Public Information Notice on the Executive Board Discussion // International Monetary Fund IMF Country Report, No. 10/238, July 2010 [Режим доступу: www.imf.orq]
6. International Monetary Fund: International Financial Statistics // December, 2011 [Режим доступу: www.imf.orq]
Зайнятість працездатного населення як фактор економічного розвитку країни
|