“БЕРЕЖЛИВЕ ВИРОБНИЦТВО”: СВІТОВИЙ ДОСВІД І ВІТЧИЗНЯНІ ПЕРСПЕКТИВИ
Красуляк М. М., Колінко Н. О.
Національний університет “Львівська політехніка”
Останніми роками у багатьох країнах світу активно досліджується японська система управління підприємством, адже швидкий та успішний розвиток економіки цієї країни дозволив їй посісти лідируюче місце у світі. Інтерес до японських методів управління зумовлений тим, що підприємства Японії стали лідерами у виробництві та збуті найрізноманітніших товарів: від складних електронних виробів до виробів побутового призначення.
Концепція бережливого виробництва - це один з новітніх напрямів розвитку менеджменту, яка стала ще одним каналом проникнення західних консультантів на український ринок. Концепція організації виробництва з англомовною назвою Lean production надзвичайно популярна у світі.
Бережливе виробництво (Lean production) – це система організації і управління розробкою продукції, виробництвом, взаємовідношеннями з постачальниками і споживачами, коли продукція виготовляється в точній відповідності до запитів споживачів і з меншими втратами у порівнянні з масовим виробництвом великими партіями.
Виробництва Lean production означає “виробництво”, що очищене від всього “зайвого” або “Бережливе виробництво”. Бережливе виробництво, як і інші системи концепції постійного вдосконалення – “5S”, “ТОМ” (загальна система управління якістю), “ЛТ” (точно вчасно), цикл “PDCA” (плануй - роби - перевіряй - впливай), “SDCA” (стандартизуй - роби - перевіряй - впливай), “Шість сигм”, “Канбан”, “Гуртки контролю якості” та інші - спрямованo на зменшення затрат, всіх видів втрат і збільшення якості продукції [1].
Мета концепції бережливого виробництва – позбутися всіх видів затрат та домогтися максимальної ефективності використання ресурсів шляхом безперервного вдосконалення всіх бізнес-процесів організації, спрямованих на підвищення задоволеності споживачів.
Впровадити систему “Бережливе виробництво” можна завдяки значному скороченню або навіть видаленню всіх процесів, що не приносять цінності. До таких належать процеси транспортування, зберігання, очікування, контролю, а також дефекти, зайві рухи, переміщення та інші [3]. Усунення цих процесів з виробництва є достатньо складною справою. Але якщо добитися зменшення частки цих процесів в організації виробництва, можна значно зменшити витрати на виробництво і тим самим - собівартість виробленої продукції без втрати її якості.
За даними Інституту бережливого виробництва, впровадження цих підходів дозволяє скоротити в середньому: тривалість виробничого циклу – на 50%, обсяги незавершеного виробництва – на 60%, кількість випадків переробки продукції – на 70%, необхідні площі – на 30%, необхідний для переналадки обладнання час – на 65% [2].
Повністю виключити видатки на забезпечення якості не є можливим, але вони можуть бути приведені до прийнятного рівня.
Необхідно зазначити, що на сьогоднішній день бережливе виробництво застосовують майже 100% японських компаній, 72% компаній США, у Великобританії – 56%, в Бразилії – 55%, в Мексиці – 42%, в той час як на Україні ощадливим виробництвом займаються тільки одиночні компанії. Для підприємств України такий крок переходу на ощадливе виробництво був би логічним у зв’язку із вступом її у ВТО і значним підвищенням вартості енергоресурсів
За останній час було розроблено багато теорій і концепцій (шість сигм, теорія обмежень, ощадливе виробництво, тотальна оптимізація виробництва та інші.), які спрямовані на підвищення керованості підприємства та поліпшення його діяльності. З усіх розглянутих концепцій найбільш перспективною для українських підприємств є концепція бережливого виробництва, тому що вона враховує стратегічні цілі підприємства і дає можливість комбінувати вищезазначені підходи до підвищення ефективності роботи.
Проблемою впровадження ідеології Lean на українських виробництвах – бар’єр у свідомості людей, оскільки на даному етапі культура нашої країни в цілому дуже далека від поняття “економність”. Затратами і забезпеченням їх відповідності обсягу та організаційно-технічним умовам виробництва слід займатися системно, постійно і цілеспрямовано. Система “Бережливе виробництво” є саме тим інструментом, з використанням якого можна значно зменшити витрати і суттєво скоротити втрати на українських підприємствах. Ідеологія бережливого виробництва передбачає, що людина, яка приходить на підприємство, повинна робити те, що необхідно на даний момент, бути універсальним солдатом: сьогодні працювати на одній ділянці, завтра на інший і т.д. В Україні багато людей вважають, що якщо вони мають певну спеціальність, то не повинні займатися більше нічим іншим, не хочуть вчитися, перебудовуватися.
Важливою частиною мотивації бережливого виробництва є система оплати праці. Найчастіше в Україні використовується відрядна система оплати, яка не відповідає принципам бережливого виробництва, тому що вводячи таку систему, керівництво перекладає відповідальність за ефективну організацію праці на плечі операторів. Дуже складно при побудові бережливого виробництва знайти грамотного керівника. В управлінні виробничим персоналом існує своя специфіка. Звідси й особливості, що виникають в процесі підготовки керівників для виробництва.
Досвід впровадження ідей “Бережливе виробництва” у практику українських компаній на сьогодні існує. Слід відзначити, що проекти підвищення ефективності діяльності ряду українських компаній (корпорація “Артеріум”, корпорація “Агросоюз”, поліграфічна компанія “Юнівест Прінт” тощо) не проходили під гаслом впровадження бережливого мислення, але ж за характером змін, що відбулися в компанії і продовжують відбуватись, можна говорити про застосування багатьох елементів даної концепції. Тому є всі підстави наголошувати на тому, що будь-яка компанія в будь-якій країні світу, і Україна тут не є виключенням, може успішно засвоїти принципи бережливого виробництва. Найважливіше, що треба усвідомлювати – це необхідність комплексного підходу. Тобто перетворення повинні охопити три найважливіші сфери: застосування інструментів бережливого виробництва, оптимізації організаційної моделі й зміни управлінської культури [4].
Проаналізувавши ситуацію, що склалася на Україні, можна сказати, що вже з'явилися реальні можливості для застосування концепції бережливого виробництва, хоча вони досить обмежені. Lean production вже впроваджують деякі підприємства, що стало наслідком усвідомлення важливості менеджменту якості. Великим кроком вперед є той факт, що керівники компаній розуміють необхідність здійснення обдуманих та систематизованих дій для покращення роботи підприємства.
1. Бондаренко С. С. Аналіз інструментарію концепції постійного удосконалення / С. С. Бондаренко // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: Збірник наукових праць. – 2008. - № 20. - С. 23-28.
2. Тихомирова Н. П. Корпоративный менеджмент в условиях нестабильного рынка / Под общ. ред. Н. П. Тихомирова. – М. : Издательство “Экзамен”, 2003. - 320 с.
3. Вумек Дж. П. Бережливое производство: Как избавиться отпотерь и добиться процветания вашей компании / Дж. П. Вумек, Д. Т. Джонс ; пер. с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. - 473 с.
4. Лисицин В. Д. Роль “ощадливого виробництва” в діяльності підприємства / В. Д. В. Д. Лисицин, О. І. Лисенко, Ю. С. Вовк // Вісник НТУУ “КПІ” – 2009. - №1. – С. 39-61.
«ресурсні пробоїни» української національно-соціальної революції