Міністерство освіти і науки України
Н а в ч а л ь н а п р о г р а м а
для загальноосвітніх навчальних закладів
(12-річна школа)
інтегрованого курсу “Основи здоров’я”
5 клас
Київ - 2004
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Інтегрований курс “Основи здоров’я” передбачає формування мотивації щодо здорового способу життя учнівської молоді.
Мета і завдання інтегрованого курсу “Основи здоров’я”
Мета інтегрованого курсу: формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, навичками, у тому числі й життєвими, безпечної для життя і здоров’я поведінки.
Завдання інтегрованого курсу:
формування в учнів мотивації щодо дбайливого ставлення до життя і здоров’я;
формування у школярів стійких переконань щодо пріоритету здоров’я як основної умови реалізації фізичного, психічного, соціального та духовного потенціалу людини з урахуванням її індивідуальних особливостей;
виховання у підлітків бережливого, дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я як однієї з найвищих людських цінностей, потреби самопізнання та всебічного самовдосконалення;
ознайомлення учнів з основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному та соціальному середовищах, спрямованої на збереження життя і зміцнення здоров’я;
формування в учнів сталої мотиваційної установки на здоровий спосіб життя як провідну умову збереження і зміцнення здоров’я;
ознайомлення учнів з основними принципами, шляхами й методами збереження життя і зміцнення усіх складових здоров’я;
навчання учнів методам самозахисту в умовах загрози для життя;.
навчання учнів методам самооцінки і контролю стану і рівня здоров’я протягом усіх років навчання;
розвиток життєвих навичок учнів, спрямованих на заохочення учнів вести здоровий спосіб життя.
Структура навчальної програми інтегрованого курсу
“Основи здоров’я”
Навчальна програма побудована на основі інтегрованого поєднання елементів знань щодо збереження і захисту життя та зміцнення здоров’я людини.
Зміст тем розгорнуто відповідно з Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти. До кожного розділу програми визначені обов’язкові результати навчання, спрямовані на досягнення учнями таких компетентностей:
соціальні, пов’язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, у суспільному житті, урегулюванні конфліктів ненасильницьким шляхом, у функціонуванні й розвитку демократичних інститутів суспільства;
полікультурні, що стосуються розуміння несхожості людей, поваги до їхньої мови, релігії, культури;
комунікативні, що передбачають оволодіння інформаційними технологіями, уміннями здобувати, критично осмислювати і використовувати різноманітну інформацію;
саморозвитку та самоосвіти, пов’язані з потребою і готовністю навчатись як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті;
компетенції, які реалізуються в прагненні й здатності до раціональної продуктивної, творчої діяльності.
Конкретним результатом навчання має бути розвиток життєвих (психосоціальних) навичок учнів, зокрема таких: уміння прийняття рішень, вирішення проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, чинити опір тиску, між особистісних відносин, подолання емоцій та стресу, співчуття, відчуття громадянина.
Зміст програми структуровано за чотирма розділами, які представлені в програмах для кожного класу:
Життя і здоров’я людини.
Фізична складова здоров’я.
Соціальна складова здоров’я.
Психічна і духовна складові здоров’я.
Навчальні досягнення учнів можуть бути оцінені на основі видів навчальної діяльності: учень називає, наводить приклади, розпізнає, характеризує, описує, пояснює, обґрунтовує, порівнює, аналізує, оцінює, спостерігає, використовує, виконує, дотримується правил. Це дає підстави для проведення процесу оцінювання (вчителем) і самооцінювання (учнем) та визначення рівня його навчальних досягнень за 12-бальною шкалою.
До кожної теми визначено перелік практичних занять, які передбачають формування зазначених компетенцій.
Організація навчально-виховного процесу
Програма інтегрованого курсу “Основи здоров’я” має прикладний характер, тому його реалізація можлива на основі таких компонентів:
мотиваційний (поєднує в собі знання основ збереження життя і здоров’я з ціннісними орієнтаціями на задоволення соціально-значимих і особистісно-орієнтованих потреб);
операційний (поєднує в собі засоби, методи і форми організації діяльності, способи планування і регулювання її перетворювальними процесами);
інформаційний (поєднує в собі знання про фізичну, соціальну, психічну, духовну складову здоров’я, основні умови і способи його збереження, основні засади здорового способу життя та безпеки життєдіяльності).
Особистісна орієнтованість при вивченні курсу здійснюється через зміст навчального матеріалу та особистісну спрямованість навчального процесу. Запорукою формування здорової особистості учня є взаєморозуміння, взаємоповага, толерантність, творче співробітництво всіх учасників навчального процесу.
В ході реалізації програми інтегрованого курсу “Основи здоров’я” зміст кожного компоненту відпрацьовується в логіці поетапного формування особистості відповідно з віковими особливостями всіх складових здоров’я школярів. Навчально-виховний процес спрямований на формування означених компетенцій (соціальної, культурної, комунікативної, інформаційної і творчої) учнів, набуття ними життєвих навичок. У зв’язку з цим необхідне відпрацювання конкретних дій учнів на практичних заняттях, передбачених за програмою.
Успішна реалізація програми інтегрованого курсу “Основи здоров’я” можлива лише на засадах активної співпраці, партнерства всіх учасників навчально-виховного процесу (учнів, педагогів, сім’ї та громади), що передбачає й уможливлює:
особистісно орієнтоване навчання;
збагачення змісту інтегрованого курсу емоційним, особистісно значимим матеріалом;
використання інтерактивних методів навчання;
стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів учнів, послідовна диференціація та індивідуалізація вивчення цього курсу;
уможливлення роботи учнів з різними джерелами інформації, різними видами і типами ресурсних матеріалів;
створення умов для активного діалогу між учасниками-партнерами навчально-виховного процесу (учнів, учителів, членів сім’ї, громади) та вільного вибору учнями навчальних завдань і способів поведінки;
залучення учнів до самооцінки різних видів своєї діяльності, у тому числі й розвитку життєвих навичок;
багатоваріантність форм різних видів діяльності учнів;
залучення до активної співпраці сім’ї та громади.
Критерії оцінювання навчальних досягнень
Критеріями для оцінювання учнів є рівень досягнення ними компетентності щодо збереження власного життя і зміцнення здоров’я, дотримання правил і настанов здорового способу життя. Щонайвище оцінюються: самостійний аналіз учнями інформації щодо збереження життя і здоров’я, правильний вибір вчинків та поведінки, конструктивне вирішення конфліктних ситуацій. Оцінка підвищується й за результатами моніторингу здоров’я учня, який збільшив або зберіг кількісний та якісний рівень свого здоров’я.
Рівні навчальних досягнень учнів
|
Бали
|
Критерії навчальних досягнень учнів
|
І.Початковий
|
1
|
Учень за допомогою вчителя може розпізнати і назвати окремі поняття, що стосуються здоров’я; стикається з непереборними труднощами при виконанні елементарних навичок здорового способу життя (ЗСЖ) .
|
2
|
Учень за допомогою вчителя або з використанням підручника надає елементарні дані за програмою; за інструкцією і за допомогою вчителя частково виконує навички ЗСЖ.
|
3
|
Учень за допомогою вчителя або з використанням підручника фрагментарно характеризує окремі дані щодо методів ЗСЖ; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує практичні дії, що входять у ЗСЖ, не роблячи належних висновків.
|
ІІ. Середній
|
4
|
Учень за допомогою вчителя або з використанням підручника дає визначення окремих понять; неповно характеризує ознаки здоров’я; за інструкцією і за допомогою вчителя виконує практичні дії, пов’язані зі ЗСЖ.
|
5
|
Учень самостійно дає визначення окремих понять; за допомогою вчителя або з використанням підручника відтворює навчальний матеріал, характеризуючи ознаки здоров’я, шляхи і методи його зміцнення та збереження життя; за інструкцією виконує практичні дії ЗСЖ, звертаючись за консультацією до вчителя, але не робить необхідних висновків.
|
6
|
Учень самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал; за допомогою вчителя розв’язує прості типові навчальні ситуаційні задачі; характеризує окремі ознаки здоров’я, методи збереження життя і зміцнення здоров’я; наводить прості приклади; за інструкцією, звертаючись за консультацією до вчителя, виконує практичні дії ЗСЖ; робить висновки, що не відповідають меті діяльності.
|
ІІІ. Достатній
|
7
|
Учень самостійно відтворює навчальний матеріал; розкриває суть понять; розв’язує прості типові ситуаційні задачі; за інструкцією виконує практичні дії ЗСЖ, робить неповні висновки.
|
8
|
Учень самостійно відповідає на поставлені запитання; дає порівняльну характеристику явищам і процесам, які характеризують здоров’я, розв’язує типові ситуаційні завдання, виправляє допущені помилки щодо реалізації ЗСЖ; за інструкцією виконує практичні дії ЗСЖ, робить нечітко сформульовані висновки.
|
9
|
Учень вільно відповідає на поставлені запитання; самостійно розв’язує завдання, виправляє помилки щодо ведення ЗСЖ; з допомогою вчителя встановлює причинно-наслідкові зв’язки; виконує практичні дії ЗСЖ, робить чітко сформульовані висновки.
|
ІV. Високий
|
10
|
Учень обґрунтовано відповідає на запитання, передбачені навчальною програмою курсу; самостійно аналізує і розкриває суть явищ і процесів, що характеризують ЗСЖ, узагальнює, систематизує, встановлює причинно-наслідкові зв’язки; під керівництвом учителя користується наданою інформацією; виконує практичні дії щодо ЗСЖ, робить логічно побудовані висновки відповідно до мети конкретної оздоровчої діяльності.
|
11
|
Учень логічно, усвідомлено відтворює навчальний матеріал в межах навчальної програми курсу; самостійно аналізує і розкриває закономірності явища і процесів, що характеризують здоров’я та ЗСЖ, їх сутність; встановлює і обґрунтовує причинно-наслідкові зв’язки; самостійно користується джерелами інформації, рекомендованими вчителем; ретельно виконує практичні дії, пов’язані зі ЗСЖ, робить обґрунтовані висновки.
|
12
|
Учень виявляє міцні і глибокі знання за програмою курсу, може вести дискусію з конкретного питання щодо збереження і життя і зміцнення здоров’я з використанням знань суміжних програм, самостійно оцінює та характеризує різноманітні явища і процеси, які розкривають сутність здоров’я і ЗСЖ, виявляє особисту позицію щодо них, уміє розв’язувати проблемні завдання; самостійно користується різними джерелами інформації, у тому числі й рекомендованими вчителем; ретельно виконує практичні навички ЗСЖ, робить обґрунтовані висновки, може впоратися з додатковими завданнями і непередбаченими ситуаціями, володіє життєвими навичками.
|
Програмою передбачені резервні години, які можуть бути використані для тематичного оцінювання рівня навчальних досягнень школярів.
5 клас
(35 год., з них 3 год. резервні)
Зміст навчального матеріалу
|
Навчальні досягнення учнів
|
Життя і здоров’я людини (3год.)
Цінність і неповторність життя людини, Здоров’я — наріжна умова розвитку людини.
Основні складові здоров’я: фізична, соціальна, психічна, духовна. Їх зв’язок і взаємовплив.
Безпека і небезпека для життя. Основні небезпеки: природні, техногенні, спричинені людиною.
Практична робота:
Відпрацювання повідомлення про небезпечні ситуації (пожежа, витік газу, напад)
|
Учень називає:
складові здоров’я;
основні ознаки здоров’я;
основні небезпеки для життя людини
наводить приклади:
відношення до життя різних людей;
впливу здоров’я на можливість виконання різних видів діяльності учня;
впливу постави на здоров’я
впливу на життя і здоров’я різних небезпек
розпізнає:
основні ознаки складових здоров’я;
ознаки правильної постави;
основні ознаки різних небезпек
пояснює:
необхідність берегти життя і здоров’я;
важливість здоров’я у власному житті;
важливість здоров’я для членів сім’ї;
зміст приказок і прислів’їв про здоров’я;
вплив найпоширеніших небезпек на життя і здоров’я людини;
основні типи небезпек навколишнього середовища та небезпеки, що спричиняються самою людиною
спостерігає за:
щоденними виявами здоров’я;
фіксує:
результати спостережень за власним здоров’ям;
ознаки небезпек;
обґрунтовує:
необхідність обачної поведінки;
необхідність зміцнення здоров’я з раннього віку
порівнює:
відношення до здоров’я однокласників;
самопочуття під час хвороби і після одужання
здійснює:
дотримується правил:
повідомлення батьків, сусідів та відповідних державних служб про небезпечні ситуації
|
Тема: Розвиток і збереження здоров’я школярів (7 год.)
Ріст і розвиток дівчаток і хлопчиків. Рухова активність та її вплив на розвиток підлітків.
Організація життєвого ритму. Розпорядок дня підлітків. Сон і здоров’я. Втома і перевтома. Попередження перевтоми.
Активний відпочинок. Види активного відпочинку. Вправи і процедури для збереження і зміцнення здоров’я. Особливості формування постави у підлітків. Вплив постави на здоров’я.
Загартовування, його значення. Комплексне загартовування сонцем, повітрям і водою.
Практична робота:
Виконання вправ для профілактики порушень постави
|
Учень наводить приклади:
життєвих ситуацій, що призводять до втоми;
видів роботи, які спричиняють перевтому;
характеризує:
вплив рухової активності на розвиток і здоров’я підлітків;
ознаки втоми і перевтоми
пояснює:
вплив природних чинників на фізичний розвиток підлітків;
вплив загартовування на зміцнення здоров’я;
вплив рухової активності на ріст і розвиток;
вплив втоми на здоров’я;
зв’язок виникнення захворювань і перевтоми;
порівнює:
різні розпорядки дня;
стан здоров’я людини загартованої і незагартованої
складає:
виконує:
комплекси вправ і процедур, спрямованих на збереження і зміцнення здоров’я;
гігієнічні правила під час занять фізичними вправами;
визначає:
рівень свого фізичного розвитку (за допомогою старших);
користується:
елементами різних видів загартовування;
дотримується правил:
організації навчання та відпочинку;
|
Тема: Права і обов’язки підлітків щодо збереження і зміцнення здоров’я (7 год.)
Права і обов’язки щодо збереження і зміцнення здоров’я учнів. Особиста відповідальність за здоров’я.
Обов’язки членів родини щодо збереження і зміцнення здоров’я. Основні функції сім’ї і громади щодо збереження здоров’я. Вплив способу життя родини на здоров’я підлітків. Допомога людям з обмеженими можливостями.
Право підлітків на убезпечення щодо ВІЛ і СНІД. Шляхи зараження ВIЛ.
Практичні роботи:
Моделювання способів допомоги хворому в сім’ї.
Тема: Безпечне довкілля і служби захисту населення (10 год.)
Поняття про безпечне довкілля. Основні небезпеки навколишнього середовища. Стихійні лиха. Небезпечні ситуації та їх наслідки. Умови виникнення пожежі.
Правила безпечної поведінки удома, надворі, у натовпі.
Правила безпечної поведінки на воді. Способи рятування потерпілих на воді.
Правила дорожнього руху. Перехід багато смугової дороги. Дороги в мікрорайоні школи, громадський транспорт, зупинки. Поведінка при ДТП.
Людина в автономній ситуації. Основні правила поводження під час виникнення небезпечних ситуацій. Засоби і способи захисту.
Служби захисту населення: пожежна служба, міліція, швидка допомога, служба газу, служба цивільної оборони.
Практичні роботи:
Моделювання ситуації поведінки у натовпі.
Моделювання ситуації виклику служб захисту населення.
Моделювання надання першої допомоги потерпілим на воді.
|
Учень називає:
телефони, адреси служб захисту населення
наводить приклади:
порушення прав дитини;
впливу способу життя сім’ї на здоров’я підлітків;
допомоги людям з обмеженими можливостями;
наслідків порушення правил поведінки на воді та дорожнього руху
небезпечних ситуацій, що сталися в регіоні, країні, світі;
поведінки людини в автономній ситуації
пояснює:
необхідність піклування про здоров’я своє та членів сім’ї;
шляхи зараження ВІЛ;
необхідність дотримуватись правил безпеки на воді та дорожнього руху;
вплив основних чинників небезпеки під час виживання в автономній ситуації.
характеризує:
наслідки небезпечних ситуацій
обґрунтовує:
необхідність користування своїми правами;
необхідність виконання правил попередження ВІЛ-інфікування;
найпростіші методи виживання в автономній ситуації (тепло, вода, їжа)
порівнює:
різні ризики небезпеки навколишнього середовища
виконує:
найпростіші методи захисту життя;
основні елементи першої допомоги потерпілим на воді
користується:
допомогою дорослих у разі необхідності;
допомогою служби захисту населення;
дотримується правил:
безпечної поведінки щодо ВІЛ/СНІД;
безпечної поведінки на воді та правил дорожнього руху;
відмови від пропозицій незнайомих людей
виживання в автономній ситуації
|
Тема: Спілкування і здоров’я (5 год.)
Настрій і здоров’я. Вплив настрою на спілкування та здоров’я.
Співпереживання. Співчуття.
Позитивний вплив на здоров’я дружніх стосунків між однокласниками, хлопчиками та дівчатками.
Повага до старших і молодших, слабших і немічних, членів сім’ї.
Протидія виявам насильства в учнівському середовищі.
Практичні робота:
Моделювання ситуації спілкування з однокласниками і друзями.
Моделювання ситуації допомоги немічним.
|
Учень називає:
наводить приклади:
виявів настрою у щоденному спілкуванні дівчат і хлопців;
дружнього спілкування однолітків
приязних відносин старших і молодших
розпізнає:
ознаки різних настроїв дівчаток і хлопчиків;
вияви співчуття друзів та однокласників
описує:
ситуації дружнього спілкування однокласників
пояснює:
необхідність співчуття до однокласників і друзів, немічних
необхідність дружнього спілкування дівчаток і хлопчиків
вплив на здоров’я стосунків між однолітками, молодшими і старшими
обґрунтовує:
необхідність вияву настрою, відповідного різним життєвим ситуаціям;
необхідність мати друга
порівнює:
вияви настрою у різних людей;
спостерігає:
за щоденними виявами свого настрою;
за щоденними виявами свого спілкування з однокласниками
аналізує:
види спілкування між дівчатками і хлопчиками
використовує:
засоби вербального і невербального спілкування;
дотримується правил:
висловлювання своїх почуттів;
спілкування з учителем;
доброзичливого спілкування однокласників;
спілкування дівчаток і хлопчиків
|
Екскурсія:
● Державні служби захисту населення (на вибір: міліція, швидка допомога, пожежна служба)
Узагальнення знань (1 год.)
|