|
Скачати 2.25 Mb.
|
Таблиця 7.8Нормативи поточних витрат на 1 ОРС однотипного металообробного устаткування, грн.
Підвищення рівня довговічності нового металообробного верстата має призвести до зниження собівартості оброблюваних на ньому деталей. Користуючись наведеними вище даними, потрібно розрахувати економічний ефект від підвищення якості (довговічності) нового верстата у вигляді економії поточних коштів від зниження собівартості механічної обробки деталей на довговічнішому устаткуванні. 7.14. Економічне обгрунтування доцільності використання продуктивнішого і довговічнішого токарно-гвинторізного верс- тата. На одному з машинобудівних підприємств передбачається заміна 8 одиниць застарілих токарно-гвинторізних верстатів на відповідну кількість нових продуктивніших і довговічніших верстатів. Вихідні дані для визначення доцільності такої заміни представлено в табл. 7.9. Річна програма обробки деталей на одному токарно-гвинторізному верстаті становить 32000 штук. Нові верстати продуктивніші за своїх попередників на 40 %. Нормативний коефіцієнт прибутковості (ефективності інвестицій) дорівнює 0,15. Додаткові одночасні витрати на монтаж, установлення й налагодження всіх нових верстатів на місці експлуатації становлять 1920 грн. Таблиця 7.9Основні техніко-економічні показники нових і замінюваних токарно-гвинторізних верстатів, грн.
На підставі наведених вихідних даних: 1) визначити зведені витрати у сферах вироблення і використання продукції досягнутої та більш високої якості; 2) розрахувати величину народногосподарського економічного ефекту від використання нового токарно-гвинторізного верстата. 7.15. Визначення народногосподарської ефективності застосування нової моделі горизонтально-розточувального верстата. Дві моделі горизонтально-розточувальних верстатів використовуються для однієї мети — точного розточування корпусних деталей. Одна з них є новою. Новий горизонтально-розточувальний верстат забезпечує більшу точність виготовлення деталей за перпендикулярності осей (0,01 мм замість 0,05 – 0,1 мм). Виготовлення корпусних деталей з більшою точністю уможливлює зменшення трудомісткості вузлового складання і витрати на оплату праці внаслідок того, що стає зайвим значний обсяг слюсарно-припасовувальних робіт. Відпадає також необхідність у використанні спеціальних кондукторів, шабрувальних плит та інших пристроїв. Строк експлуатації верстата становитиме не менше 10 років. Основні техніко-економічні показники базової й нової моделі горизонтально-розточувального верстата наведено в табл. 7.10. На підставі вихідних показників з допомогою розрахунків визначити: 1) річний економічний ефект від використання нового верстата; 2) величину народногосподарського ефекту за весь строк його служби; 3) коефіцієнт народногосподарської ефективності підвищення якості горизонтально-розточувального верстата. Таблиця 7.10 Техніко-економічні показники вироблення та експлуатації базової й нової моделі горизонтально-розточувальних верстатів, грн.
7.16. Обчислення економічного ефекту від підвищення довговічності електричних лампочок. Економічному обгрунтуванню підлягають три варіанти виробництва електричних лампочок: перший — використовуваний (освоєний); другий і третій — запроектовані (перспективні). Вони різняться між собою довговічністю і собівартістю виробів, що підтверджується даними, наведеними в табл. 7.11. Річний випуск електричних лампочок останніми роками не мав своєї динаміки і був зафіксований на рівні 19800 тис. штук. Таблиця 7.11 Довговічність і валові витрати на вироблення однієї електричної лампочки за кількома варіантами
Для зіставлення варіантів з метою визначення економічного ефекту, зумовленого підвищенням довговічності електричних лампочок, можливі дві умови: 1) попит внутрішнього ринку на оцінюваний виріб залишається незмінним, тому підвищення його довговічності обумовлює відповідне скорочення обсягу виробництва; 2) потреба внутрішнього ринку в електричних лампочках збільшується в межах запроектованого підвищення їх довговічності до 19800 тис. штук на рік. Необхідно економічно обгрунтувати доцільність започаткування виробництва електричних лампочок за другим і третім варіантами замість першого варіанта. На основі розрахункових показників знайти критичні точки додаткових витрат, здійснюваних з метою підвищення якості електричних лампочок. 7.17. Визначення економічної ефективності подовження ремонтного циклу металорізальних верстатів. У верстатобудівному об’єднанні «Веркон» здійснено заходи організаційно-технічного характеру, які спрямовані на поліпшення якості й підвищення довговічності вироблюваних токарних верстатів: 1) змінено конструкцію окремих деталей та вузлів; 2) група важливих деталей виробляється з більш якісних марок сталі; 3) збільшено кількість шестерень з шліфованим зубом; 4) започатковано операцію штучного старіння після чорнового шліфування в процесі вироблення напрямляючих супортів і корпусних деталей; 5) виготовлено і впроваджено стенди для форсованих випробувань окремих вузлів та агрегатів у цілому. На здійснення цих заходів об’єднання витратило 500 тис. грн., що уможливило продовження ремонтного циклу вироблюваних верстатів 1А240 і 1265 з 4 до 5 років. Верстати 1А240 і 1265 мають 23-тю категорію ремонтної складності та відносяться до металорізального устаткування великої складності. Для такого устаткування встановлено наступну нормативну вартість однієї ремонтної одиниці: капітального ремонту — 85 грн., середнього — 62 грн. і малого — 16 грн. Впродовж ремонтного циклу продуковані об’єднанням верстати підлягають шістьом малим ремонтам, двом середнім та одному капітальному. За складеним прогнозом, у 1999—2003 рр. має бути виготовлено 5000 технічно вдосконалених верстатів. На основі наведених даних визначити загальну економію від зниження витрат на ремонт верстатів на підприємствах, що їх експлуатують, і народногосподарський економічний ефект від підвищення довговічності верстатів 1А240 і 1265. 7.18. Економічна оцінка виробничої діяльності підприємств з урахуванням якості продукованих виробів. Показники, що характеризують річну господарську діяльність трьох однакових за виробничою потужністю і програмою випуску шинних підприємств («Росава-1», «Росава-2», «Росава-3»), наведено в табл. 7.12. Таблиця 7.12 Техніко-економічні показники виробництва автошин для легкових автомобілів
Зробити аналітичну оцінку виробничої діяльності за рік трьох підприємств шинної промисловості з урахуванням і без урахування якості продукції. З цією метою визначити: 1) сумарний пробіг шин, вироблених кожним з підприємств за рік; 2) додатковий пробіг шин підприємств «Росава-2» й «Росава-3» порівняно з виробами підприємства «Росава-1»; 3) натуральний еквівалент додаткового пробігу шин, вироблених заводами «Росава-2» й «Росава-3»; 4) фактичну суму прибутку, одержаного за рік кожним шинним підприємством; 5) витрату шин у гривнях на 1000 км їх пробігу по кожному підприємству; 6) народногосподарську економію від використання шин, вироблених підприємствами «Росава-2» й «Росава-3». 7.19. Визначення економічної ефективності виробництва і використання в народному господарстві досконаліших координатно-розточувальних верстатів. У відкритому акціонерному товаристві «Апверс» освоєно виробництво більш продуктивних і довговічних координатно-розточувальних верстатів. Застосування цих верстатів на відповідних машинобудівних підприємствах України та інших країн-імпортерів забезпечує істотне зниження поточних експлуатаційних витрат. Натомість валові витрати на їх виготовлення помітно збільшилися. У зв’язку з цим переглянуто продажну ціну одного координатно-розточувального верстата. Вихідні показники для подальших розрахунків наведено в табл. 7.13. Коефіцієнт прибутковості інвестицій — 0,15. Належить визначити: 1) економічну вигідність виробництва нових координатно-розточувальних верстатів для ВАТ «Апверс»; 2) річний економічний ефект від використання нових верстатів у сфері їх експлуатації; 3) загальний (народногосподарський) річний економічний ефект від підвищення технічного рівня (якості) координатно-розточувальних верстатів. Таблиця 7.13 Техніко-економічні показники продукування та експлуатації координатно-розточувальних верстатів
7.20. Економічне обгрунтування оптимізації довговічності нової моделі машини. Під час проектування нової машини моделі СТВ-25 постало інженерне завдання оптимізації її довговічності, тобто тривалості експлуатації до першого капітального ремонту з урахуванням нормативного строку служби, що дорівнює 12 років. Як показали попередні дослідження, збільшення довговічності створюваних машин обумовлює: скорочення кількості капітальних ремонтів, здійснюваних за весь період виробничого використання; зниження ремонтно-експлуатаційних витрат; зростання фактичної продуктивності устаткування; натомість суттєво має збільшитись вартість проектованих знарядь праці і супутніх капітальних вкладень в експлуатаційну сферу. Динаміка техніко-економічних показників нової машини, що зумовлена подовженням її експлуатації до першого капітального ремонту, представлена в табл. 7.14. Нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень дорів- нює 0,15. На підставі наведених даних обчислити питомі експлуатаційні зведені витрати за різної можливої довговічності машини СТВ-25 і визначити оптимальну довговічність проектованого устаткування. |
Василь Симоненко. «Лебеді материнства» В. А. Симоненка, обрамлений вишитим рушником, пучок калини, хліб-сіль, свічечка; хронологічна таблиця основних дат життя і творчості;... |
Тема: Робота в СУБД. Використання QBE для запису операторів SQL Мова QBE дозволяє створювати складні запити за допомогою конструктора запитів, використовується для вибору, обчислення і модифікації... |
ПОРІВНЮВАЛЬНА ТАБЛИЦЯ |
ТАБЛИЦЯ 11 відповідальність |
Таблиця особистих даних Офіцери |
Підсумкова таблиця командного заліку |
Таблиця А. 1 – Аналіз активу s пасиву балансу |
Уроку Обладнання: дидактичний матеріал, таблиця, підручники, збірник завдань А. Г. Мерзляк |
Таблиця розчинності основ, кислот, амфотерних гідроксидів та солей... |
Проблеми енергозбереження в Україні Демонстрації: таблиця про позитивні і негативні досягнення у розвитку енергетики, презентації учнів |