Методика застосування мультимедійних презентацій у навчанні історії старшокласників


Скачати 291.12 Kb.
НазваМетодика застосування мультимедійних презентацій у навчанні історії старшокласників
Сторінка1/3
Дата31.03.2013
Розмір291.12 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
  1   2   3




Мокрогуз Олександр Петрович,

старший викладач кафедри суспільних дисциплін Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. К.Д.Ушинського

Методика застосування мультимедійних презентацій у навчанні історії старшокласників.

1. Психолого-педагогічні обґрунтування методики

Стрімкий розвиток інформаційних і комунікаційних технологій, наприкінці ХХ – початку ХХІ століть привів до значної перебудови інформаційного середовища сучасного суспільства, що знаходить своє відображення і в освіті. Перехід системи освіти на якісно новий рівень без її інформатизації стає просто неможливий.

Але, не дивлячись на це, серед освітян існує певне відторгнення всього, що пов’язане з застосуванням комп’ютера на уроці. З одного боку, основний обсяг роботи зі створення навчальних програм виконують програмісти, які не мають ані фахової, ані педагогічної освіти. З іншого боку, пересічні вчителі є лише звичайними користувачами комп’ютера і часто не можуть впливати на створення цих програмних продуктів, що викликає складність у використанні всіх потенційних можливостей, що закладені в електронних засобах навчання. Це протиріччя може бути розв’язане шляхом залучення педагогів до створення та використання комп’ютерних програм. Іншою проблемою є відсутність методики застосування цих програмних засобів, що змушує вчителів самостійно, шляхом випадкового підбору створювати власну методику, часто без врахування дидактичної та методичної доцільності. Тому проблема ефективного впровадження цих засобів навчання у процесі навчання залишається надзвичайно гострою.

У зв’язку з невеликою кількістю електронних навчальних програм вчителі звертаються до вже існуючих, простих у використанні, прикладних програм, однією з яких є PowerPoint з пакета Microsoft Office і яка тісно пов'язана з комп'ютерною обробкою і поданням різнотипної інформації. Характерною особливістю цієї технології є подання інформації не лише у вигляді тексту, але і образів, які дозволяють максимально сконцентрувати увагу учнів, сприяють кращому розумінню, осмисленню і запам'ятовуванню інформації. Завдяки одночасній дії на учня аудіо і візуальної інформації, мультимедіа мають значний емоційний вплив, сприяють розвитку креативного мислення учнів.

Але, не зважаючи на начебто значну кількість науково-педагогічних робіт, із застосуванням мультимедіа, ще недостатньо розроблені психолого-педагогічні, ергономічні, методико-технологічні аспекти впровадження мультимедійної презентації у практику навчання історії.

З поняттям "інформація" невід’ємно пов'язаний термін "мультимедіа" (англ. multіmedіa від лат. multum – багато і medіa (medіum) – осередок; засіб, середовище), який можна перевести як "багато середовищ" (або "багато носіїв").

В узагальненому вигляді «мультимедіа» є технологією, що описує порядок розробки, функціонування і застосування засобів обробки інформації різних типів; інформаційним ресурсом, створеним на основі цієї технологій; комп'ютерним програмним забезпеченням, вище згаданого інформаційного ресурсу; комп'ютерним апаратним забезпеченням, за допомогою якого стає можливої робота з інформацією різних типів; особливим узагальнювальним видом інформації, яка поєднує в собі як традиційну статичну візуальну (текст, графіку), так і динамічну інформацію різних типів (усний текст, музику, відео фрагменти, анімацію тощо).

Зростаюче значення інформаційних технологій у навчальному процесі напряму залежить від теорії сприйняття мультимедіа інформації, яка базується на трьох положеннях обробки інформації: а)людська система сприйняття інформації включає канали візуальної та аудіо-вербальної інформації; б) кожен канал сприйняття має обмежену пропускну здатність; в) при обробці інформації активізація кожного каналу є необхідною [9, c. 149], що збігається із золотим правилом дидактики сформульованим ще Я.-А. Коменським у своїй праці «Велика дидактика»: „Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями...”

За дослідженнями В. Понеділка, щоб запам’ятати раніше невідомий об’єкт людині необхідно: 2,8 сек. заслухати словесний опис, 1,5 сек. розглядати контурний малюнок, 0,9 сек. – кольорове фото, 0,7 сек. подивитись кінофільм, 0,4 сек. спостерігати явище у натуральному вигляді. Він довів залежність міцності запам’ятовування від форми подання інформації слухачам через 3 години і через 3 дні. Обсяг навчального матеріалу, що зберігся в пам’яті слухачів, відповідно становив: за умови усного викладання – 70 і 10%; за умови візуального викладання – 72 і 20%; за умови аудіовізуального викладання – 85 і 50% [14, c. 529].

На думку Н. Менчинської існує три основних типи учнів: з відносною перевагою образного мислення над абстрактним; з відносною перевагою абстрактного мислення над образним; з гармонійним розвитком обох видів мислення. [11, c. 155]. Серед старшокласників частіше зустрічаються учні третього типу, у той час як учні з однобічною перевагою одного з видів мислення над іншим складають 21 % [174, c. 156]. Звідси випливає необхідність унаочнення навчання, адже наочність, за словами І. Якиманської, «означає доступність візуальному спостереженню» [18, c. 30].

Вивчення об’єктів, явищ, процесів у наочній формі, за допомогою мультимедіа, звичайно, значно полегшує процеси сприймання, оскільки, „...інформація, яка надходить до мозку від органів зору (оптичним каналом), не потребує перекодування, вона закріплюється в пам’яті учня легко, швидко і міцно” [13, c.170].

У навчанні із застосуванням мультимедіа під час запам’ятовування інформації з екрану чільне місце посідає образна (зорова) пам’ять. Відтак, отримані за допомогою образів, створених мультимедіа, знання забезпечують у подальшому перехід до вищого ступеню пізнання – поняттям і теоретичним висновкам. На етапі осмислення використання виразних засобів мультимедіа сприяє формуванню і засвоєнню понять, доказовості й обґрунтованості суджень і висновків, установленню причинно-наслідкових зв'язків, допомагають виявити логіку навчального матеріалу, сприяють систематизації отриманих знань.

Робота пам'яті знаходиться у прямій залежності від наявності зв'язків, що поєднують матеріал, що запам'ятовується, у значимі смислові одиниці. Чітка розчленованість і зв’язаність матеріалу також є істотною умовою ефективного запам'ятовування [1, c. 36].

2. Ергономічні вимоги до мультимедійної презентації.

Врахування психолого-педагогічних аспектів сприйняття мультимедійної інформації призводить до необхідності дотримання певних ергономічних вимог її подання учню.

Ефективність подання мультимедійної інформації на екрані монітора комп’ютера визначається принципами сприйняття інформації, розміщення її за законами дизайну і композиції та має сприяти реалізації цілей уроку, інструментальним середовищем якого є власне презентація.

Дослідження сприйняття учнями інформації на екрані монітора комп’ютера засвідчують наявність певної закономірності: здатність людини утримувати в короткочасній пам'яті від 5 до 9 об'єктів, логічно не пов’язаних між собою; розташування об’єктів у просторі з урахуванням траєкторії погляду користувача; послідовне сприймання інформації переносом погляду не більше ніж на 20° [10].

Робота зі створення композиційного рішення графічного засобу подання інформації має враховувати його компонування та художньо-композиційне рішення.

При підготовці навчального епізоду з допомогою мультимедійної презентації перед вчителем обов'язково постає проблема подання друкованого тексту, який має підсилити смислове навантаження, або бути самостійною одиницею інформації, яку вчитель навмисне не озвучує. Разом з тим, для осмисленого сприйняття тексту рекомендується дотримуватися наступних вимог: чіткості, ясності, простоти графічних форм, що залежать від типу шрифтів, товщини і розмірів букв, довжини рядка, відстані між словами, ширини текстової зони, способу вирівнювання тексту, вільного простору на слайді, розміру екрана і відстанню його до учня [10].

Шрифти, що використовуються в МП можна розділити на три групи: шрифти з зарубками (Serіf), гладкі шрифти (San Serіf) – без зарубок, художні шрифти. Гладкі шрифти – Arіal, Tahoma, Verdana вимагають певних зусиль при читанні. У наслідок прочитане краще запам'ятовується на відстані, тому при зверненні уваги учнів на формулювання та визначення в презентації варто використовувати гладкі шрифти.

Державні санітарні правила та норми вказують на те, що розміри прописних літер для старшокласників повинні відповідати значенням від 16 кутових хвилин (граничний розмір) до 22-30 (рекомендований) [6].

Найкращим варіантом виділення частин тексту вважається принцип багаторівневого шрифто-кольорового маркування.

Колірна палітра має відповідати відносній видимості предметів зображення; неприпустима наявність колірних гомогенних фонів, що знижують рівень контрастності. Необхідно враховувати відповідність кольорів стійким зоровим асоціаціям і рівномірно розподіляти яскравість об'єктів стосовно фона – яскравість контрасту повинна бути не менш 60 %. Варто оптимально вибирати кольори для смислового протиставлення об’єктів. Важливу роль в організації зорової інформації відіграє контраст предметів відносно тла. При прямому контрасті предмети і їхні зображення темніше, а при зворотному – світліше тла. У прямому контрасті збільшення яскравості веде до поліпшення видимості, а при зворотному – до погіршення, але цифри, букви і знаки, зображені у зворотному контрасті, розпізнаються точніше і швидше, ніж у прямому навіть за менших розмірів.

Хроматичні кольори використовуються для подання емоційно-оціночних компонентів інформації. Ахроматичні кольори застосовуються для інформації, у змісті якої переважають когнітивні компоненти. У випадку значного розміру екрану хроматичні кольори як фоновий колір не використовуються [2].

Таким чином, дотримання психолого-педагогічних та ергономічних умов застосування мультимедіа (табл. 1.1) на уроці створює в подальшому можливості ефективного використання мультимедійної презентації.

Таблиця 1.1

Умови застосування мультимедіа у навчанні історії

Психологічні

Педагогічні

Ергономічні

Врахування закономірностей сприйняття інформації, як фактор розширення можливостей подання навчальної інформації

Широке застосування комп’ютерів у навчальному процесі

Ефективність аудіовізуального сприйняття наочної і текстової інформації

Позитивний вплив наочних образів на когнітивні психічні процеси

Формування свідомого ставлення учнів до навчання

Врахування колірних характеристик на сприйняття інформації на екрані

Необхідність формування наукових узагальнень в процесі навчання через перехід від образного до абстрактного мислення

Організація засвоєння навчального матеріалу при поєднанні слова вчителя і наочних образів

Необхідність застосування аудіо та відеоінформації на уроці історії

3. Чому саме PowerPoint?

Програма створення презентацій PowerPoint відповідає наступним принципам: зрозумілість і простота керування програмою; можливість компонувати матеріал за своїм розсудом та використовувати інформацію в будь-якій аудіовізуальній та текстовій формі подання, що вирізняють з поміж інших програм.

Комп'ютерна презентація – це файл, у якому такі матеріали зібрані та подані в зручному для сприйняття вигляді із застосуванням різних мультимедійних ефектів. Файл презентації складається з окремих кадрів або слайдів – тобто електронних сторінок. Синонімами терміну «комп’ютерна презентація» є «мультимедійна презентація».

Ми визначаємо мультимедійну презентацію (МП), як електронний документ створений з допомогою програми PowerPoint, в якому використовуються технологічні можливості подання мультимедійної інформації.

Існує значна кількість рекомендацій щодо створення мультимедійних презентацій, але в них немає чітких остаточних висновків щодо критеріїв створення ефективної презентації. Це пояснюється незначною кількістю наукових експериментальних розробок у цій сфері [3, 9, 10, 16].

Для презентації притаманне використання комплексу аудіовізуальних засобів навчання, що дозволяє говорити про наступні поєднання аудіовізуальних засобів: статичні екранні та звукові; динамічні та статичні екранні; динамічні екранні та звукові; динамічні і статичні екранні та звукові.

Порівнюючи комп'ютерні презентації із традиційними засобами навчання, слід відзначити такі її переваги: послідовність подання матеріалу може змінюватися, залежно від аудиторії чи мети подачі матеріалу; можливість повернутися до вже розглянутих питань; презентація може містити нотатки; використання мультимедійних ефектів при презентації дають змогу зосередити увагу слухачів на основному і сприяють кращому запам'ятовуванню інформації; можна досить швидко створити потрібну кількість копій електронної презентації; зручна транспортабельність презентації.

Програма Power Poіnt дозволяє: використовувати в презентаціях графіки, таблиці, діаграми, звуки, музику, і навіть короткі відеофрагменти; миттєво вносити будь-які зміни в презентацію; створювати анімації; використовувати анімаційні переходи від одного слайда до іншого, для сприятливого формування асоціативних зв'язків між фрагментами матеріалу; створювати автоматичні або інтерактивні покази слайдів; публікувати презентацію в Інтернеті або в локальній мережі.

Серед безперечних переваг цієї програми є: виняткова простота і найширші можливості редагування, що дозволяє легко змінювати дизайн, структуру і зміст презентації аж до повної заміни всього змісту, що дозволяє використовувати готову презентацію як основу для швидкого створення іншої презентацій; стимулювання активної діяльності учнів не тільки на уроці, але і на етапі підготовки навчального матеріалу.

Дидактичними особливостями МП вважається зростання ролі емоційного чинника у сприйнятті учнями нового матеріалу та полегшення роботи вчителя у досягненні навчальної мети за рахунок підвищення ефективності застосування методів навчання.

Н. Дементієвська, Н. Морзе відносять до преваг мультимедійної презентації: можливість використання для індивідуального перегляду на комп’ютері, а також на заняттях з безпосередньою участю доповідача і без його участі (наприклад, для самоосвіти); можливість адаптувати під особливості сприйняття учнями навчального матеріалу; самостійно визначати тривалість процесу навчання, а також швидкість просування по навчальному матеріалу; забезпечення вільного визначення чергування фрагментів інформації; можливість змінювати, доповнювати чи зменшувати обсяг змістової інформації; легко тиражувати, демонстрація практично на будь-якому комп’ютері [5].

На нашу думку, визначальним критерієм класифікації мультимедійної презентації за наявністю елементів мультимедіа та їх поєднанням стає врахування переваг того чи іншого елемента мультимедіа в даному типу МП. Виходячи з цього, можна виокремити такі види презентацій: комбінована (поєднання всіх елементів мультимедіа); текстова (перевага текстових та графічних елементів мультимедіа); наочна (перевага образної наочності, з можливим залученням аудіо файлів, над текстовими та графічними елементами).

За дидактичною метою навчальні мультимедійні презентації створюються в залежності від типу уроку, на якому вони застосовуються [12, c. 4]. Таким чином, класифікація МП за дидактичною метою виглядає наступним чином:

  • МП вивчення нового навчального матеріалу і формування вмінь та навичок;

  • МП перевірки знань, вмінь та навичок за потреби вчителя (тематичне оцінювання);

  • МП узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок;

  • МП, що застосовується на комбінованому уроці.

Узагальнюючи наробки дидактів можна виокремити низку вимог до змісту і структури МП: науковість змісту і його відповідність навчальній програмі з можливостями реалізації пізнавально-інформаційних і операційно-діяльнісних компонентів; наявність інформації, що стимулює пізнавальний інтерес учня; дотримання поетапності формування знань, умінь і навичок учня; формування мотиваційного аспекту навчальної діяльності; креативність подачі та пояснення наукової інформації, виявлення пізнавальних протиріч, взаємозв'язків між явищами і процесами, що вивчаються; мобільність і оперативність користування інформацією.

Загальноприйнято, що мультимедійні технології навчання ґрунтуються на дидактичних принципах: науковості – достовірність, наукова обґрунтованість змістового наповнення презентації; систематичності та послідовності – почергове та порційне подання навчального матеріалу програмою PowerPoint, формування структури презентації та визначення послідовності подання інформації, структурування навчального матеріалу, виділення основних понять і зв'язків між ними; пізнавальної активності навчання – формування ставлення учнів до змісту і процесу їх діяльності, бажання ефективно оволодіти способами діяльності, стимуляція пізнавальних інтересів з допомогою програми PowerPoint до створення умов урізноманітнення організації навчального процесу; доступності - урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, вибір оптимального темпу навчання у роботі з МП, що в кінцевому результаті забезпечує досягнення мети навчання учнями з різною базовою підготовкою; наочності – супроводження пояснення змісту нового матеріалу, шляхів виконання практичних робіт, візуалізація знань, які потребують образного та абстрактного мислення (Л. Долінер) [7]; комунікації – організація діалогу між комп'ютером та учнем за допомогою певних повідомлень, підказок, довідок, уточнень (Л. Пресман, А. Верлань, Н. Тверезовська, О. Христіанінов) [4, 15, 17]; синкретичності пред'явлення навчальної інформації – подання навчальної інформації у комбінуванні тексту, звуку, графіки, відео, анімації; просторової близькості – розташування текстової інформації поруч з іншою інформацією; часової близькості – одночасне подання пояснення і зображення; когерентності – відсутність зовнішніх шумів (включаючи музику), що не стосуються безпосередньо матеріалу; надмірності – поєднання візуального ряду (анімації) і розповіді (Ю. Ловигіна) [8].

Не дивлячись на затребуваність мультимедійних презентацій з боку вчителів жодне видавництво в Україні, яке спеціалізується на випуску електронних засобів навчання, не виробляє презентацій за навчальними програмами з історії України та всесвітньої історії для 10 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Тому говорити про значну кількість МП для вчительського загалу ми не можемо.

Кількість МП, які можуть бути використані у викладанні історії, на російських сайтах навчального призначення засвідчив їх більшу кількість ніж на українських. Але зазначимо, що ці презентації стосуються шкільних програм з історії, що використовуються в Російській Федерації. Наведемо деякі адреси сайтів, на яких розміщені великі колекції презентацій: http://www.rusedu.ru/subcat_32.html – архів навчальних програм і презентацій, на якому розміщено більше 100 презентацій; http://som.fio.ru/subject.asp?id=10000189 – сайт «На допомогу вчителю». На вказаній сторінці розміщена велика кількість презентацій: 382 презентації О. Чернова, 134 презентації О. Худобця, 88 презентацій інших вчителів; http://www.pedagog. by/prist.html – сайт «Планування та презентації уроків». На сайті розміщено більше 400 учнівських презентацій, підготовлених за шкільним програмами, що використовуються в Білорусі, колекція яких постійно поповнюється.

Крім цього, існує велика кількість сайтів, на яких подано лише декілька або лише одна презентація. Переважна кількість російськомовних презентацій може бути використана у навчальному процесі, за умови адаптування їх під вимоги українських навчальних програм.

Аналіз англомовних сайтів, таких як www.besthistorysites.net, www.pptpalooza.net, multimedialearning.org, www.schoolhistory.co.uk та сайтів окремих навчальних закладів засвідчив наявність значної кількості готових презентацій, виготовлених як вчителями, так і учнями, які використовуються у навчальному процесі. Практично всі презентації не мають рекомендацій по їх використанню у навчальному процесі. Їх корисність ми вбачаємо у можливості використання елементів мультимедіа даних презентацій українськими вчителями для виготовлення власних, хоча вони характеризуються різним рівнем технологічного виконання, що вимагає додаткових зусиль по адаптації цих презентацій для української школи.

На прикладі цих презентацій можна виділити ряд недоліків, що стосуються більшості презентацій, які виготовляють вчителі: невизначеність мети уроку; недотримання правил дизайну та композиції; відсутність пояснювального тексту до об’єктів на слайді; відсутність приміток до слайду; наявність стилістичних і граматичних помилок у презентаціях.

Таким чином, існує значний дефіцит якісних презентацій, створених для вчителів історії на професійному рівні та методичних рекомендацій по їх створенню та застосуванню.

Під методикою застосування мультимедійної презентації розуміється система навчальних впливів учителя на складові процесу навчання історії (мету, зміст, організацію) спрямованих на покращення його результатів з допомогою мультимедійної презентації

Методика застосування мультимедійної навчальної презентації, також, включає в себе послідовне проходження низки етапів, що складають єдиний ланцюг: методико-теоретичне обґрунтування, технічна реалізація, використання.

Кожний з цих етапів є сукупністю певних операцій. Перший етап є основним, оскільки в його рамках визначається мета застосування навчальної мультимедійної презентації, розробляється сценарій уроку із застосуванням МП: від структури викладу нового навчального матеріалу до організації роботи учнів з ним. На другому етапі добирається й обробляється навчальний матеріал, здійснюється його розміщення на слайдах з використанням технологічних можливостей програми та врахуванням ергономічних вимог. На третьому етапі, під час уроку, здійснюється використання МП.

Застосування МП на певних етапах уроків обумовлене необхідністю враховувати вплив елементів мультимедіа, розміщених на слайді на процес пізнання навчального процесу, формування предметних компетентностей.

Методика застосування слайдів на певних етапах уроків, в першу чергу, підпорядкована логіці пізнання навчального матеріалу. Але у зв’язку з тим, що кожен слайд складається з певних елементів мультимедіа і водночас має слугувати формуванню предметної компетенції вчитель організовує свою діяльність на уроці, враховуючи ці аспекти комплексного підходу до вивчення нового матеріалу. Тому методика застосування базується на положенні, що структурне поєднання мультимедійних та змістових компонентів слайда, методичні прийоми та форми організації навчальної діяльності учнів мають бути взаємозалежні і підпорядковані виконанню дидактичних цілей уроку.

Якщо порівнювати презентації з матеріалом підручника, то слід відзначити зменшення обсягу текстової інформації, її структурованість, відповідно до плану уроку, розподіленість по часу. Унаочнення навчального матеріалу в мультимедійних презентаціях, які пред’являлись учням 10-11 класів значно вище, ніж у підручниках історії старших класів.

Розглянемо методику застосування МП на окремих етапах проведених уроків. В таблиці 1.2 відповідним етапам уроку вказані типи слайдів за визначеними нами раніше ознаками та методи навчання за характером пізнавальної активності, що, на нашу думку, найвдаліше відповідають розумінню особливостей застосування МП.
Таблиця 1.2
  1   2   3

Схожі:

Урок-конференція з використанням мультимедійних технологій 10 клас «Глобальні проблеми людства»
Застосування інформаційно-комунікаційних та мультимедійних технологій на уроках географії
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ
Шляхи використання мультимедійних презентацій у навчальному-виховному процесі початкової школи
Перелік мультимедійних презентацій, підготовлених педагогічними працівниками ліцею
«Фізичні та морально-психологічні якості учнів та їх готовність до служби у ЗС України»
Тема: Розробка сценарію та створення учнівської мультимедійної презентації
Мета: з’ясувати шляхи використання мультимедійних презентацій  в проектній діяльності; розробити учнівську презентацію і форми і...
Міністерство Освіти І НАУКИ України Національний університет "Львівська політехніка"
Мета роботи. Ознайомитися та на практиці засвоїти основні принципи, методи та засоби створення мультимедійних презентацій за допомогою...
Міністерство Освіти І НАУКИ України Національний університет "Львівська політехніка"
Мета роботи. Ознайомитися та на практиці засвоїти основні принципи макетування, методи та засоби автоматизації створення мультимедійних...
С. В. Бутківська, Н. А. Мисліцька
Анотація. В статті розглянуті окремі шляхи реалізації принципу історизму під час вивчення фізики, а саме наведені приклади задач...
Відділ освіти Овруцької районної державної адміністрації Овруцька...
Федюніна І. С. Застосування засобів підготовки та демонстрації презентацій як інноваційний підхід до проведення уроків з інформатики....
Н. В. Розіна АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ
АЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ (на основі соціологічного дослідження старшокласників): методичні рекомендації щодо проведення профорієнтаційної...
Дистанційний курс «МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛИН» для магістрантів...
Шановні слухачи! Я укладач дистанційного курсу, СкороходНаталія Миколаївна, вітаю Вас на дистанціоному курсі “МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка