Курс лекцій Розділ 2: підрозділ 3: тема 13

Скачати 374.41 Kb.

Назва	Курс лекцій Розділ 2: підрозділ 3: тема 13
Сторінка	1/6
Дата	29.03.2013
Розмір	374.41 Kb.
Тип	Курс лекцій

bibl.com.ua > Інформатика > Курс лекцій

1 2 3 4 5 6

Економіка підприємства: курс лекцій Розділ 2: підрозділ 2.3: тема 13

Тема 13. Виробнича потужність – як узагальнення ресурсного потенціалу підприємства.
Питання теми:

13.1 Визначення економічної сутності категорії "виробнича потужність" та факторів, що впливають на формування її величини та ефективність її використання.

13.2 Вибір виробничого процесу, як визначальний чинник формування та планування виробничої потужності підприємства.

13.3 Методичне забезпечення розрахунку виробничої потужності підприємства та оцінки альтернативних рішень щодо неї.
Література до теми 8. : [ 3, -С. 30; 8, -С. 327; 18, -С.55; 25, -С.74; 39, -С. 210; 40, -С. 70; 51, -С.296]
Розкриття змісту питання 13.1

Ключові терміни та поняття:

Визначення категорії “виробнича потужність” (ВП) /робочий варіант/.
Продукція та виробнича одиниця, як вихідні компоненти визначення ВП.
Типізація виробничої потужності за вхідними/вихідними параметрами.
Часовий аспект визначення виробничої потужності.
ВП на початок/кінець року та середньорічна (методика визначення).
Види потужностей: фактична, ефективна, проектна, резервна.
Ефективність використання виробничої потужності: коефіцієнт змінності устаткування та обладнання (К_зм.), коефіцієнт ефективності (К_еф.), коефіцієнт навантаження (Кн.), коефіцієнт використання (К_в.).
Вимір ВП (вибір одиниці вимірювання).
Оптимізація виробничої потужності (мінімальні витрати та оптимальний випуск).
Фактори, що впливають на формування (величину) ВП та ефективність її використання.

Серед усіх відомих тлумачень виробничої потужності найпоширенішим є його робочий варіант.

Виробнича потужність (ВП) – це максимально можливий випуск продукції.

Незважаючи на простоту та зручність постає необхідність в його уточненні.

Вихідною компонентою, що випливає із визначення, безперечно є продукція у формі товарів та послуг. Ще на етапі проектування підприємства приймається рішення щодо його кінцевої продукції, як за номенклатурою та асортиментом, так і за обсягами та термінами протягом яких вона буде випускатись. Усі решта рішень є похідними від нього. Це передусім рішення щодо вибору сировини та матеріалів, рівня спеціалізації підприємства, типу обладнання, технології за якою буде організовано працю та виробництво, рівня кваліфікації персоналу і т.і.

В подальшому ці рішення уточнюються залежно від сталості попиту, технологічних змін в обладнанні, прогресивності технології, змін в продукції та її структурі, конкурентній ситуації.

Так, наприклад, рішення виробляти високоякісну сталь вимагатиме певного типу виробничого обладнання, певної спеціалізації та кооперації робітників та обумовить тип розташування обладнання. Це рішення вплине на розмір та тип виробничих будівель, а також на місцерозташування підприємства, [14, -С.224].

Від вибору товарів та послуг, що підприємство вирішило виробляти залежить рішення щодо:

типу виробничої потужності;
обсягів виробничої потужності;
терміну, коли (або протягом якого) виробнича потужність буде потрібною.

Іншою компонентою, що випливає із першої є вибір виробничої одиниці. Нею може бути:

одиниця обладнання, що складає виробничу потужність робочого місця;
сукупність робочих місць, що складає виробничу потужність виробничої дільниці;
сукупність дільниць, що складає виробничу потужність цеху;
сукупність цехів, що складає виробничу потужність підприємства.

Окрім цього виробничою одиницею може бути ресторан, магазин, лікарня тощо.

Потужність виробничої одиниці є важливою інформацією для планування: вона дозволяє розрахувати виробничі можливості з точки зору вхідних/вихідних параметрів та на основі їх обсягів приймати рішення або складати виробничі плани [14, -С.224].

Виходячи з цього виробничу потужність можна розглядати, як верхню межу навантаження на виробничу одиницю. Навантаження може визначатися вхідними та вихідними параметрами.

Наприклад, устаткування може переробляти 100 кг сировини за годину, його вхідна потужність – 100 кг на годину. Інше устаткування виробляє 20 відливок за годину його вихідна потужність – 20 відливок на годину.

Використаня вхідних або вихідних потужностей залежить від вибору, а інколи і від ситуації [14, -С.224]. Відповідно розглядають 2-а типи виробничої потужності, а саме вхідну та вихідну.

Виробничу потужність можна розглядати залежно від часового відрізку як: годинну, змінну, денну, декадну, місячну, річну.

Вхідна/вихідна потужність може розраховуватись на початок/кінець року. Виробнича потужність, щодіє протягом року є середньорічною.

Виробнича потужність на кінець року та середньорічна розраховуються за наступними формулами:

, (13. 1)

та

, (13.2)

де:

– потужність на кінець року;

– потужність на початок року;

N_о.т.з. – приріст виробничої потужності за рахунок оргтехзаходів;

– приріст потужності за рахунок технічного переозброєння, розширення та реконструкції підприємства;

N_а – збільшення (зменшення) потужності за рахунок зміни номенклатури та асортименту продукції;

N_в – вибуття потужності;

– середньорічна потужність;

N_вв – потужність, що вводиться протягом року;

N_л – потужність, що ліквідується протягом року;

– кількість місяців роботи введеної потужності;

– кількість місяців з моменту вибуття потужності до кінця року.

Для узгодженості виробничої програми з потужністю підприємства розробляється баланс виробничих потужностей. В ньому відображається потужність на початок/кінець року, середньорічна, а також введення/вибуття потужностей,[8, -С.241]. Отже, виробнича потужність залежить від двох компонентів рішення щодо:

початкового вибору продукції;
рівня навантаження виробничої одиниці.

Перша компонента є вихідною, а друга – похідною від першої. Проте дана пріорітетність є дещо умовною так само, як щодо питання первинності "яйця та курки", яке і досі не вирішено. Відтак рішення щодо рівня навантаження виробничої одиниці суттєво позначається на фактичному обсязі продукції, що випускається. У зв'язку із цим розглядають потужність:

фактичну (реальний випуск);
ефективну;
проектну;
резервну.[14, -С.225–226; 18,-С.33]

Реальний випуск – дійсний (фактичний) обсяг продукції. Він не може перевищувати ефективну потужність та навіть буває нижчим від ефективної потужності через поламки обладнання, відсоток браку, несвоєчасність постачання матеріалів, відсутність робітників на робочих місцях та інших проблем, що не підпорядковані менеджеру.

Ефективна потужність – максимально можливий обсяг випуску з врахуванням різновидів продукції, робочих графіків, експлуатації обладнання, факторів якості і т.і..

Проектна потужність – максимальний обсяг випуску, якого в принципі можливо досягти за ідеальних умов.

Резервна потужність – має формуватися і постійно існувати в певних галузях народного господарства (електроенергетиці, газовій промисловості, на транспорті для покриття так званих пікових навантажень).

Ефективна потужність менше проектної внаслідок змін в структурі виробничої програми, планово-попереджувального та капітального ремонтів, регламентованих перерв тощо. Ефективність використання виробничої потужності зводиться до наступних показників,[14, -С.226; 18, -С.35–36]:

коефіцієнт змінності устаткування та обладнання (К_зм.);
коефіцієнт ефективності (К_еф.);
коефіцієнт навантаження (К_н.);
коефіцієнт використання (К_в.).

1. Коефіцієнт змінності устаткування та обладнання виражається формулою:

, (13.3)

де:

– загальна кількість відпрацьованих машино-змін за 1 добу на підприємстві;

N_у – загальна кількість машин, обладнання або устаткування.

2. Коефіцієнт ефективності – це співвідношення реального випуску продукції

до ефективної потужності

і виражається формулою:

, (13.4)

3. Коефіцієнт навантаження – це співвідношення реального випуску продукції до проектної потужності

і виражається формулою:

, (ф. 10.5)

4. Коефіцієнт використання виробничої потужності – це співвідношення реального випуску продукції до середньорічної виробничої потужності

і виражається формулою:

, (13.6)
Виробнича потужність вимірюється використовуючи наступні одиниці виміру:

натуральні (тонна, штука, м² тощо);
вартісні (грошові одиниці національної або іноземних валют).

Проте, практичний вимір потужності зустрічає деякі труднощі, що викликані,[14, – С.225]:

різноманітністю тлумачень терміну "ВП";
проблемою вибору одиниць виміру для кожної конкретної ситуації.

Обираючи одиницю виміру слід обирати такі, що не потребуватимуть в подальшому перерахунку. Розглянемо це на прикладах.

Приклад 1. Якщо розрахунки проводити в грошових одиницях, то можуть виникнути труднощі через зміну ціни (інфлюцію). Це потребуватиме постійно перераховувати величину ВП.

Приклад 2. За умов випуску різноманітної продукції вимір потужності викличе непорозуміння. Доцільно в такому випадку розраховувати ВП по кожній окремій одиниці.

Приклад 3. За значного (широкого) асортименту, розрахунок величини ВП по кожній окремій одиниці не зручний, тоді можливим є розрахунок за вхідними параметрами. Для виробничого підприємства це може бути машинний час роботи обладнання, для підприємств пасажирського транспорту – кількість посадкових місць і т.і. Загалом вибір одиниці виміру носить ситуаційний характер.

Деякі аспекти планування ВП, [14, -С. 232–233].

1 2 3 4 5 6

Схожі:

Курс лекцій Розділ : Тема Тема 14 Модель визначення впливу ринкової стратегії на прибуток [ PIMS ] та ВОСС аналіз	Курс лекцій Розділ 2: тема 8 Ресурсне забезпечення промислового підприємства: матеріально-речові та трудові(кадрові) ресурси підприємства
Курс лекцій Розділ 2: тема 5 Оптимізація величини партії матеріалів, що закуповується та величини серії продукції, що випускається на підприємстві	Курс лекцій Розділ 2: тема 7 Якість продукції згідно ГОСТу 15467-79 – це сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби...
Курс лекцій Київ 2006 Київський Національний Університет культури і мистецтв Безклубенко Сергій Данилович. Основи філософських знань. Курс лекцій для слухачів Академії пепрукарського мистецтва та студентів...	Курс лекцій СУМИ 2003 МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ... Курс лекцій спрямований на надання студентам допомоги по вивченню навчального курсу з „Торгового права” та розрахований на студентів...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИЙ... Головченко О. М., Ананьєв Є. П. Сучасна економічна теорія: курс лекцій – Одеса: м. Роздільна ТОВ «Лерадрук», 2012. 204 с	Курс лекцій. ВСТУП ТЕМА 7 КРИМІНАЛЬНО ...
Курс лекцій Тема 1: Філософія, її предмет і роль в суспільстві Пізнавальна: познайомитись з поняттям філософія, її предметом, структурою, категоричним апаратом	Курс лекцій Для студентів денної і заочної форми навчання Всіх спеціальностей університету ТЕМА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ЯК ПРАВО НА РЕЗУЛЬТАТИ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання