Курс лекцій Розділ : Тема Тема 14

Скачати 97.39 Kb.

Назва	Курс лекцій Розділ : Тема Тема 14
Дата	25.03.2013
Розмір	97.39 Kb.
Тип	Курс лекцій

bibl.com.ua > Економіка > Курс лекцій

Економіка підприємства: курс лекцій Розділ : Тема

Тема 14. Стратегічне планування.

Питання теми:

.1 Історико - еволюційний аспект визначення стратегії, як економічної категорії ( або стратегія, як економічна категорія : історико – еволюційний аспект визначення )

.2 Види стратегій корпоративних структур : портфельна, ділова, функціональна.

.3 Аналіз стратегій.

.4Модель визначення впливу ринкової стратегії на прибуток [ PIMS ] та ВОСС аналіз.
Література до теми:

Карлоф Б. Деловая стратегия : Пер. с англ./ Науч. ред. и авт. посл. В.А. Приписнов. – М. : Экономика, 1991. – 239с.

Розкриття змісту питання 1.

Поняття стратегії взято з військового лексикону, де воно означає планування та приведення в життя політики країни або військово – політичного союзу держав з використанням усіх доступних засобів.

Це поняття вживається і у випадку прийняття широких довготермінових заходів. Воно увійшло в лексикон ділового управління для позначення того, що раніше називалося політикою або діловою політикою.

Довгий час під стратегією розумілось управління ресурсами. Таке розуміння стратегії випливало з ідеї офіцера американської армії, що служив в 1926р. у військово – повітряних силах на базі Райт Паттерсон в Дайтоні, штат Огайо. Він з’ясував, що при кожному подвоєнні виробництва затрати на одиницю продукції падають на 20 %. На цій основі була введена так звана ламана досліду, що в свою чергу породила низку моделей заснованих на крупносерійному виробництві та знижені видатків виробництва на одиницю продукції. Одна із них – матриця Бостонської консультативної групи. Ідея, покладена в цю модель, полягає в тому, що завоювання великої частки ринку дозволяє раціоналізувати виробництво на основі крупносерійного випуску продукції і тим самим досягнути зниження витрат на одиницю продукції, що в свою чергу веде до підвищення конкурентноздатності і рентабельності. Це в повній мірі відображало ситуацію, що переважала до середини 70- х років 20 сторіччя, коли тиск конкуренції був меншим. Після другої світової війни весь світ переживав нестачу товарів, і високий рівень попиту сприймався як явище, що само собою розуміється. За такої ситуації ефективне дослідження управління ресурсами було головною проблемою, і суть стратегії полягала у виборі варіантів зростання компанії.

Тому у корпоративному стратегічному мисленні того періоду переважала орієнтація на так звану портфельну стратегію. У більшості диверсифікованих корпораціях, що складалися з підприємств різних галузей, задачі вищого керівництва зводилися головним чином до обрання господарських суб”єктів, в які слід було зробити інвестиції. Портфель [ c. 112 – 114 ].
Розкриття змісту питання 2.
Найбільш розповсюджене значення поняття “портфель”, що вживається стосовно бізнесу - це цінні папери, що належать будь - якій особі. В розширеному тлумаченні це поняття також використовується для позначення будь – якої групи господарських підрозділів. Таке розширене тлумачення випливає з поняття портфеля акцій, яке означає інвестиції у цінні папери, в тому числі акції цілого ряду різних компаній.

Поняття портфель за аналогією з його значенням у бізнесі почали використовувати для визначення більш або менш різноманітних груп господарських підрозділів, що належать одному й тому ж власнику. В сукупності вони утворюють те, що на юридичній мові називається групою компаній. Інші близькі за змістом терміни – “ корпорація “, “ концерн “ або “конгломерат “.

Портфелі можуть утворюватися по різному. В одних випадках нова корпоративна місія бере свій початок в будь – якій допоміжній функції, як це відбулось з “ Сервіс Партнер “, що зросла із служби бортового харчування компанії САС.

В інших випадках формування портфеля відбувається внаслідок взаємодії споживача і постачальника ( вертикальна інтеграція ). Наприклад, виробник машин може придбати ( купити ) мережу збутових підприємств або завод з виробництва задніх мостів. Авіакомпанія може придбати туристичне агентство, ремонтну базу для своїх двигунів або увійти в готельний бізнес.

Ще один шлях виникнення портфеля - розвиток суміжного бізнесу, щоб найкраще задовольняти запити споживачів.

Синергізм, тобто відносини, в межах яких ціле сильніше частин, можна зустріти у різних галузях. Деякі види синергізму забезпечують покращення споживчих якостей продукції і сприяють тим самим розквіту бізнесу. Інші види синергізму проявляються у спільному використанні виробничих потужностей, розподільчій мережі та НДДКР, що призводить до більш ефективного використання ресурсів та зміцнення позицій у конкурентній боротьбі.

Таким чином, портфель може бути диверсифікованим або синергічним. Зрозуміло існують і проміжні форми.

Управління портфелем та його розвитком – це скоріш за все питання роботи з підприємницькими структурами, ніж проблема ділової стратегії. Директор компанії або корпорації, до складу якої входить велике число підприємницьких одиниць, виступає як фактор їх об’єднання. Так, будь – яка компанія майже завжди включає декілька підприємницьких одиниць, а тому її керівництво повинно бути у стані :

а) купувати нові підприємства;

б) зміцнювати підприємницькі одиниці, наприклад, шляхом придбання;

в) розтаватися з небажаними підприємствами;

г) продавати підприємницькі одиниці, якими можуть краще управляти ( опікуватися ) інші;

д) розподіляти ресурси у формі капіталу та затрат;

ж) забезпечувати єдину стратегічну орієнтацію окремих підрозділів;

з) використовувати переваги ефекту синергізму між наявними в портфелі підприємствами.

Безумовно наявні природні причини існування портфелів, що складаються із зовсім різних підприємств. Серед них :

динаміка розвитку бізнесу сприяє органічному зростанню, як це було з “ Сервіс Партнер “ в САС;
технічний прогрес веде до розвитку сфер підприємництва, що пов’язані з основною сферою лише технологічно ;
розподіл підприємницького ризику;
висока прибутковість основної сфери підприємництва за відсутності сфер прикладання нових інвестицій;
наявність міцних зв’язків між підприємницькими одиницями, що ґрунтуються на єдності потреб, що задовольняються або технології.

Вище викладено відносно портфелів, в загальному випадку, пов’язано із портфельною стратегією.

В міру того, як необхідність ефективної конкуренції ставала все більш очевидною, центр уваги стратегічного управління перемістився з портфеля на рівень підприємств. Проблеми управління підприємствами мають зовсім інший характер, і стратегія, що спрямована на створення конкурентних переваг, дозволяє досягнути їм поставлених цілей.

Ділова стратегія [ - c.148-149 ].

Мета стратегії полягає в тому, щоб досягнути довготермінових конкурентних переваг, які забезпечують компанії високу рентабельність.

Стратегія представляє собою узагальнюючу модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей шляхом координації та розподілу ресурсів компанії.

Процес розробки стратегії включає :

визначення корпоративної місії;
конкретизацію бачення корпорації і постановку цілей;
формулювання і реалізацію стратегії, спрямованої на їх досягнення.

Функціональна стратегія [ , - c.83 ].

Поняття функціональної стратегії досить часто вживане. За його допомогою позначається напрямок діяльності тієї чи іншої функціональної служби ( або відділу ) в межах загальної стратегії даного господарського підрозділу. В даний час поняття функціональної стратегії набуло особливого змісту, оскільки воно відображає проникнення стратегічного мислення на той рівень управління, який ще до недавна знаходився під прямим контролем і був у владі правил та інструкцій, жорстко обумовлених корпоративною місією.

Розповсюдження сфери прийняття стратегічних рішень на більш низькі функціональні рівні сприяє формуванню в компанії зовсім нового підходу до бізнесу. Розробка функціональної стратегії передбачає пошук правильної поведінки в межах заданої функції.

Таким чином, функціональна стратегія зводиться до такої орієнтації того чи іншого функціонального підрозділу ( відділу ) у відповідності із загальною діловою стратегією, яку кожен працівник, що має до неї відношення, сприймає як логічне продовження своєї діяльності.

Важливо врахувати, що значення тієї або іншої функції може з часом змінюватись. В 60 –і роки 20 сторіччя велике значення мала функція маркетингу. В 70 –і роки 20 сторіччя фінанси, кадри, обробка даних, а у 80-і - інформаційне забезпечення.

При розробці функціональної стратегії необхідно зробити наступне :

визначити роль та конкретний зміст даної функції;
переконатися в тому, що відповідному менеджеру зрозуміла корпоративна місія;
уточнити, як виконання даної функції сприяє розвитку вашого бізнесу;
чітко провести розмежування між функціями;
якщо це можливо, провести одночасно ревізію усіх функцій;
спрямувати енергію виконавців усіх функцій в єдине русло корпоративної місії, щоб уникнути загрози вузькофункціонального підходу;
збалансувати тенденції пов’язані з професійною компетентністю, професійною етикою та підприємництвом, таким чином, щоб не допустити конфліктів.

Функціональні стратегії необхідні для відповідного розподілу ресурсів відділів та служб компанії. Важливим є поділ портфельної стратегії на низку ділових стратегій, а в подальшому – на функціональні стратегії, оскільки фактично приток ресурсів відбувається зазвичай на функціональному рівні.

Основними функціями управління є :

розвиток;
виробництво;
маркетинг;
адміністрування.

иконання кожної із функцій доручається ряду спеціальних відділів. Наведений нижче рисунок ілюструє наше розуміння функції управління.

УЯВА ПРО РОЛЬ
КОРПОРАЦІЇ
ЦІЛІ
ДІЛОВА СТРАТЕГІЯ
СТРАТЕГІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ

ПІДРОЗДІЛІВ

МАРКЕТИНГ КАДРИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИРОБНИЦТВО ЕЛЕКТРОННА

ТА РОЗРОБКИ ОБРОБКА ДАНИХ
Рис. 1. Формалізований виклад базової ділової стратегії. [ ,- c.83 ].

Функції ділового управління: [ - c.85-86 ].

Розвиток передбачає розробку нових видів продукції та освоєння нових ринків, а крім того, може означати розвиток організаційної структури як такої та зачіпати інтереси людей, що до неї входять. Розвиток означає процес адаптації до потреб.

МАРКЕТИНГ - це діяльність , націлена на створення попиту. Розуміння маркетингу також включає забезпечення продажів, тобто гарантованих замовлень.

ВИРОБНИЦТВО – включає увесь процес виготовлення товарів та надання послуг відповідно до споживчого попиту, а також доставку їх споживачам.

УПРАВЛІННЯ - це уся діяльність, що пов’язана з контролем руху ресурсів. Стосовно до господарського підрозділу в поняття управління включаються і всі допоміжні функції, що необхідні для ведення бізнесу.
Розкриття змісту питання 3 :
Аналіз стратегії [ , - c. 150 ].

Менеджери та виконавці часто намагаються аналізувати організацію справи в межах такої структури, яка охарактеризувала б усю ситуацію в цілому.

Консультантами з управління розроблено для цього наступні структури :

портфель цінних паперів;
логіка галузі;
підприємство.

Підприємство в свою чергу розглядається в чотирьох аспектах : з точки зору ідеологічної основи; зовнішньої ефективності, внутрішньої ефективності і стратегічного управління, які також поділяються на підпункти :

Ідеологічна основа :

а) бачення ( ідеальна уява про стан бізнесу );

б) цілі;

в) корпоративна місія та стратегія;

г) споживча оцінка.

Зовнішня ефективність :

а) потреби ( знання структури і ступінь задоволення);

б) частка на ринку та тенденції її зміни ;

в) нові галузі підприємництва ( відображає ділові можливості компанії та її потенціал );

г) споживча оцінка якості.

Внутрішня ефективність :

а) затрати;

б) капітал ( використання );

в) продуктивність ( динаміка ).

Стратегічне управління :

а) здатність накреслити курс;

б) здатність організувати справу відповідно з обраним курсом;

в) здатність підвищити ентузіазм та зацікавленість людей в роботі.

До цього зводяться моменти, які головний менеджер компанії повинен мати на увазі, щоб зрозуміти справу яку він веде. Компанія – це юридичний суб’єкт, зазвичай він представляє собою портфель.

Увесь портфель в цілому, на відміну від окремих підприємств, що до нього входять, не пов’язаний з будь - якою однією галуззю виробництва. Аналіз, таким чином, слід починати з характеристики портфеля. Він вміщує деяке число підприємств, основними характеристиками яких є :

привабливість галузі з точки зору рентабельності та можливостей розвитку;
місце даного підприємства в галузі.

Визначення поняття : логіка галузі [ , c. 154-155 ].

Розуміння логіки галузі, яку інколи називають діловою логікою галузі, може надати неоціненну допомогу при розробці ділової стратегії, оскільки вона дозволяє сформувати уяву про ключові фактори успішної діяльності в даній галузі. Зрозуміти логіку галузі – це означає зрозуміти, від яких факторів у першу чергу залежить стійка рентабельність даної галузі, вірно підійти до процесу розробки стратегії та проведення стратегічного аналізу.

Нижче подається визначення логіки галузі за допомогою п”яти запитань ( загальновживаного визначення логіки не існує ).

Яка структура потреб породжує попит в даній галузі ?
Які характеристики продукції сприяють успіху на ринку і в якій мірі цей успіх пов’язаний з недосяжними, ірраціональними причинами?
Яка структура галузі ?
Які вхідні і вихідні бар’єри ?
Які ключові фактори успіху в даній галузі ?

Під структурою галузі ( 3 – е питання ) розуміється сукупність технологічних та економічних факторів, що визначають характер та гостроту конкуренції в галузі. Вони формуються в результаті взаємодії різних сил, таких як :

постачальники;
споживачі;
конкуренти;
товари – субститути;
вплив уряду та місцевої влади;
утворення нових компаній;
зникнення існуючих компаній.

На основі наведених вище критеріїв можна проводити порівняльний аналіз галузей з метою оцінки ринку та їх потенційної прибутковості. Інколи корисно дати оцінку соціальній значимості галузі. Наприклад, виробництво парових двигунів мало велике значення 100 років тому, а залізничного транспорту 50 років тому. Пік зацікавленості до системи обробки даних вже минув проте електронна промисловість до сих пір переживає підйом.

Схожі:

Курс лекцій Розділ 2: підрозділ 3: тема 13 Тема 13. Виробнича потужність – як узагальнення ресурсного потенціалу підприємства	Курс лекцій Розділ 2: тема 8 Ресурсне забезпечення промислового підприємства: матеріально-речові та трудові(кадрові) ресурси підприємства
Курс лекцій Розділ 2: тема 5 Оптимізація величини партії матеріалів, що закуповується та величини серії продукції, що випускається на підприємстві	Курс лекцій Розділ 2: тема 7 Якість продукції згідно ГОСТу 15467-79 – це сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби...
Курс лекцій. ВСТУП ТЕМА 7 КРИМІНАЛЬНО ...	Курс лекцій Київ 2006 Київський Національний Університет культури і мистецтв Безклубенко Сергій Данилович. Основи філософських знань. Курс лекцій для слухачів Академії пепрукарського мистецтва та студентів...
Курс лекцій СУМИ 2003 МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ... Курс лекцій спрямований на надання студентам допомоги по вивченню навчального курсу з „Торгового права” та розрахований на студентів...	Курс лекцій Тема 1: Філософія, її предмет і роль в суспільстві Пізнавальна: познайомитись з поняттям філософія, її предметом, структурою, категоричним апаратом
Курс лекцій Для студентів денної і заочної форми навчання Всіх спеціальностей університету ТЕМА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ЯК ПРАВО НА РЕЗУЛЬТАТИ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ	МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИЙ... Головченко О. М., Ананьєв Є. П. Сучасна економічна теорія: курс лекцій – Одеса: м. Роздільна ТОВ «Лерадрук», 2012. 204 с

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання