|
|
Скачати 5.44 Mb.
|
|
тести. Вони використовуються перш за все для діагностики рівня знань і умінь учнів. Проте психологічною наукою розроблено численні тести і для діагностики різних особистісних якостей. Тому перед управлінням стоїть нині завдання адаптації наявного науково-практичного інструментарію до практики управління. Тестування — це метод отримання управлінської інформації за допомогою невеликих стандартизованих завдань для учнів, студентів, педагогів, батьків. Розробка тесту є дуже складною процедурою, тому в управлінні доцільно використовувати апробовані тести. Для того щоб їх цілеспрямовано застосовувати, керівнику потрібно знати їх класифікацію та можливості. В освітній практиці використовують такі тести: І. Тести успішності.
10.Тести з соціальних дисциплін. 11. Комбіновані тести успішності та професійної придатності. III. Тести, що визначають рівень розвитку дитини та її готовність до школи.
IV. Тести інтелекту та професійної придатності.
3. Спеціальні тести, що перевіряють професійну придатність та здібності учнів. V. Тести уваги та вміння концентруватися. VI. Спеціальні тести. Щодо тестів на професійну придатність працівників школи та тестів, що визначають готовність батьків до виховання дітей, то треба зазначити, що традиції їх використання в нашій країні тільки починають формуватися. Для діагностики вчителя є тести оцінки професійної спрямованості особистості вчителя, агресивності, здатності до емпатії, рівня комунікабельності, засобів реагування в конфлікті, бар'єрів у педагогічній діяльності тощо. Для вивчення сімей учнів у школах використовують тест-питальник батьківських стосунків, тест діагностики типів сімейного виховання, тест-питальник батьківського ставлення до дітей, тест "Будинок — дерево — людина". Для вивчення якостей, необхідних керівникам навчального закладу, використовують тести оцінки стилю керівництва, наявності організаційних здібностей, ставлення до авторитету керівника, ставлення до паперового потоку. Наведемо приклад тесту, який санкт-петербурзькі психологи пропонують використовувати для з'ясування ставлення молодших школярів до навчання. У ході тестування учень отримує набір малюнків із зображенням різних сцен з життя школи. Всі ці малюнки мають одну особливість — вони без облич. Учневі дається завдання вибрати з набору сумних, веселих, спокійних облич таке, яке б найбільше відповідало зображеній ситуації з життя школи. Великі можливості для управління дає рейтинг. Він передбачає оцінювання особистісних якостей і діяльності учнів, студентів, педагогів відповідно до розроблених моделей. Особливістю використання такого методу управління є те, що він може забезпечити об'єктивність оцінювання, якщо базується на використанні інформації, одержаної іншими методами, — спостереженням, анкетуванням, експериментом тощо. Таким чином, він відіграє роль узагальнення наявної інформації про об'єкт, що вивчається, в кількісних або якісних оцінках. Уже протягом багатьох років у Сахновській школі Черкаської області застосовується такий метод для оцінювання вихованості учнів. А в ліцеї при Донецькому університеті розроблена унікальна система оцінювання рівня сформованості творчих якостей особистості на основі 42 параметрів. Рейтинг можна використовувати й для розв'язання інших завдань управління. Так, якщо школа поставила завдання домогтись організації позаурочної роботи на основі самоврядування, то для з'ясування причин відхилення від запланованого ходу цього процесу керівник може здійснити рейтингову оцінку ступеня ускладнень, що їх відчувають педагоги у розумінні сутності самоврядування, у розвитку самостійності учнів, у переході від авторитарних до демократичних методів взаємодії з учнями, у залученні до роботи із самоврядування всіх школярів, у навчанні активу, у визначенні системи перспектив перед колективом учнів. Оцінювання в такому разі може бути доповнено самооцінкою вчителів за цими параметрами. Порівняння результатів двох оцінок дає можливість забезпечити більшу надійність інформації, обґрунтованість визначення шляхів регулювання процесу виховання. Наведемо приклад використання цього методу для оцінювання діяльності методиста інституту післядипломної освіти педагогічного університету (табл. 16). Особливістю використання цього методу є поєднання самооцінки та оцінки рівня прояву кожного з критеріїв (високий, середній, низький). Оцінювання проводиться за результатами навчального року. Одним із методів, який дає можливість отримати управлінську інформацію, є експеримент, який ще не набув значного поширення в управлінській діяльності, а тому зупинімося на ньому трохи докладніше. Цей метод дає змогу найбільш ефективно оцінити рівень вихованості учнів, студентів, розвинутість у них тих чи інших особистісних рис. Експеримент є комплексним ме- Таблиця 16. Приклад анкети для застосування методу рейтингової оцінки
тодом отримання управлінської інформації, оскільки передбачає використання бесіди, спостереження, створення спеціальних ситуацій, які тут виконують функцію прийомів цього методу. Від спостереження експеримент відрізняється тим, що керівник спостерігає за процесом, який він сам спланував та організував. Експеримент може охоплювати групу учнів, студентів, педагогів, окрему підсистему навчального закладу та навчальний заклад в цілому. В повсякденній управлінській діяльності частіше за все використовують констатуючий експеримент, який дає можливість з'ясувати реальний стан навчально-виховного процесу та управління навчальним закладом і таким чином отримати необхідну для прийняття управлінського рішення інформацію. Формуючий експеримент використовують лише у навчальних закладах, які залучені до науково-дослідної роботи. Він дає змогу перевірити ефективність нових для педагогічної науки та практики управлінських і педагогічних систем. Застосування експерименту в управлінні передбачає створення ситуації, в якій найбільш яскраво виявиться той чи інший результат навчально-виховного процесу. Наприклад, коли школа за одну зі своїх цілей має формування творчих особистісних рис учнів, то для перевірки ходу реалізації цієї цілі можна застосувати такий експеримент. Суть його може бути така: в школі готується КВК, брати участь в якому мають не команди класів, а класи в повному складі. Зміст завдання має передбачати різнобічну творчу діяльність учнів. За їхньою активністю під час проведення КВК і за якістю виконання завдань можна судити про ступінь сформованості творчих даних школярів. Зрозуміло, що дані експерименту необхідно порівняти з інформацією, одержаною іншими методами. Наведемо ще один приклад експерименту. В 7-й клас разом з директором школи заходить завідувач дитячого садка. Вона розповідає школярам про життя своїх підопічних і просить дітей прибрати територію дитячого садка від глибокого снігу. Директор школи говорить семикласникам про те, що це важлива, але добровільна справа, і призначає два строки на вибір для проведення роботи. В ході роботи згодом фіксується, скільки учнів прийшли прибирати сніг і як вони ставляться до дорученої справи. Оригінальний експеримент запропонував провести відомий у СНД керівник навчального закладу Н. Дубінін — поставити взимку біля входу в школу декілька лопат і поспостерігати, чи будуть учні розчищати подвір'я. Дуже часто експериментальні ситуації створюються у школі самим життям: вода, що тече з незакрученого крана, шматок хліба чи папірчик на підлозі, бруд у класній кімнаті тощо. Нерідко керівник школи помічає такі факти, але не робить важливих управлінських висновків із них. Педагогічна наука тепер активно розробляє методи вивчення вихованості учнів. Ці методи можуть бути використані й в управлінні навчальним закладом. Один із них — метод педагогічних ситуацій. Він дає можливість з'ясувати, якою мірою в учнів розвинуто уміння об'єктивно аналізувати обставини, що склалися, приймати правильне рішення. Наприклад, керівник розповідає дітям про таку ситуацію: Після уроку всі вийшли з класу, залишився один черговий. Після перерви хлопчик, який першим забіг до класу, сильно розчинив двері і боляче вдарив ними чергового, котрий стояв за ними. У чергового з носа побігла кров, довелось відвести його до лікаря. Інший хлопчик під час перерви підставив дівчинці ногу. Вона впала, але залишилась неушкодженою. Дівчинка піднялась і пішла на урок. Під час обговорення таких ситуацій відповіді дітей фіксуються, а згодом узагальнюються. Аналіз ситуацій можна проводити не лише у формі бесіди, а й письмово. При використанні цього методу для перевіряючого дуже важливо так мотивувати використання педагогічної ситуації, щоб учням була незрозуміла її діагностична роль. В управлінській діяльності ще не набули великого поширення прогностичні методи, але вони мають значний потенціал для підвищення ефективності управління, оскільки дають можливість зробити управлінські рішення всебічно обґрунтованими, системними та цілеспрямованими. До прогностичних методів управління можна віднести публікаційний метод, морфологічний аналіз, експертну оцінку, моделювання, екстраполяцію. Публікаційний метод визначають як випереджальний метод, який полягає в оцінці публікацій з метою наступного прогнозування. Випереджальний характер цього методу полягає в тому, що розвиток педагогічної науки випереджає розвиток педагогічної практики у будь-якому навчальному закладі. Цей метод можна розглядати як специфічний прояв методу аналізу документів. Його специфіка полягає в тому, що метод аналізу документів спрямований безпосередньо на розробку управлінського рішення, тобто моделі майбутнього стану системи, яка має нормативний характер, а публікаційний метод забезпечує створення ймовірнісної моделі, яка не має нормативного характеру. Аналіз цієї ймовірнісної моделі дає можливість прийняти управлінське рішення і створити нормативну модель. Частіше за все ці дві моделі не є тотожними. Імовірнісна модель є більш варіативною, різноманітною, інформаційно насиченою, широкою. Нормативна модель значно зменшує різноманітність майбутнього стану педагогічної та управлінської систем, і саме завдяки цьому стає можливо реалізувати такі системи. Саме ці особливості дають змогу розглядати публікаційний метод прогнозування як окремий метод управління. Публікаційний метод, як і метод аналізу документів, може бути реалізований за допомогою традиційної та формалізованої процедур. Наведемо декілька прикладів прогностичних завдань, які можна реалізувати за допомогою публікаційного методу. Зокрема можна визначити тенденції розвитку
Для реалізації цих завдань доцільно використовувати формалізовану процедуру. Необхідним методичним інструментом для здійснення такої формалізованої процедури є рубрикатор (кодифікатор, протокол аналізу) (табл. 17). Аналіз отриманої за допомогою рубрикатора прогностичної інформації дасть можливість розробити концепцію виховного процесу школи та перспективну програму його розвитку. Морфологічний аналіз передбачає послідовне та детальне вивчення всіх можливих варіантів вирішення того чи іншого завдання. Він включає упорядкований розгляд впливу різних чинників на поведінку об'єкта прогнозування. При використанні цього методу не можна відкинути жодного з можливих варіантів без вичерпного аналізу. Використання морфологічного аналізу передбачає як перший крок складання переліку всіх можливих чинників впливу на управлінську ситуацію. Другий крок — детальний аналіз управлінської ситуації з метою визначення найбільш ефективних засобів впливу на неї. Третій крок — це вибір найбільш доцільного варіанта впливу на управлінську ситуацію. Таблиця 17. Рубрикатор для аналізу тенденцій розвитку виховного процесу в загальноосвітніх школах
Такий вибір є розумовою операцією, останнім кроком, що передує прийняттю управлінського рішення, розробка якого вже виходить за межі морфологічного аналізу. Приклад управлінської ситуації Вчитель В. Божко працює в школі перший рік. На нього постійно скаржаться батьки та учні: він запізнюється на уроки, не забезпечує засвоєння учнями програмного матеріалу. Керівники школи можуть розглянути потенційні можливості таких засобів впливу на вчителя та зміни ситуації, що склалася:
— залучення вчителя до вивчення передового педагогічного досвіду інших вчителів; — складання розкладу занять відповідно до запитів вчителя; — визначення індивідуальної проблеми, над якою буде працювати вчитель;
Після складання переліку засобів впливу на управлінську ситуацію керівник навчального закладу аналізує особливості діяльності та особистості вчителя: сформованість у нього професійної спрямованості: характер мотивів професійної діяльності; наявність необхідних знань та вмінь; характер стосунків з учнями та батьками; сформованість відповідальності, організованості, допитливості, потреби в саморозвитку, любові до дітей, предмета, який викладає; особливості темпераменту; ставлення до керівників та вчителів тощо. Такий аналіз дає змогу скласти характеристику особистості та діяльності вчителя, після чого зіставляють найсуттєвіші особливості та всі можливі засоби впливу на нього, що і дає можливість обрати найбільш ефективні з них. До важливих переваг цього методу належить те, що склавши переліки можливих варіантів вирішення управлінського завдання, їх можна використовувати і в майбутньому для аналізу подібних управлінських ситуацій. Наведемо ще один приклад використання морфологічного аналізу. Управлінська ситуація: у школі кожного року погіршуються якість знань учнів, рівень їх мотивованості на навчання та стан дисципліни. Ураховуючи особливості цієї ситуації, керівники школи складають перелік можливих чинників впливу (для реалізації цього завдання можна залучити і вчителів школи, запропонувавши їм визначити ці чинники):
Для того щоб перелік чинників був повнішим, доцільно звернутися до психолого-педагогічної літератури. У такому разі публікаційний метод буде виконувати функцію прийому морфологічного аналізу. На перший погляд логіка морфологічного аналізу (скласти перелік можливих чинників — проаналізувати стан управлінської ситуації —> визначити найбільш важливі, ефективні чинники) суперечить звичайній логіці (проаналізувати стан управлінської ситуації -> визначити чинники, які дають можливість її оптимізувати) і є надмірно складною. Але саме вона відповідає вимогам системного підходу, дає змогу розглянути педагогічне явище всебічно. Цього ефекту досягають завдяки певному абстрагуванню від конкретної управлінської ситуації, яке створює умови для формалізації поглядів керівника на стан справ та шляхи його покращання. Наявність ретельно розробленого переліку чинників впливу на управлінську ситуацію дає можливість перейти до другого етапу морфологічного аналізу — детально вивчити стан навчально-виховного процесу та визначити, наскільки той чи інший чинник реалізується та впливає на якість навчання, рівень мотивації та дисципліну учнів у школі. Такий аналіз створює всі необхідні умови для третього кроку морфологічного аналізу — вибору тих чинників, реалізація чи розвиток яких дадуть змогу підвищити результативність навчально-виховного процесу в школі. Приклад використання морфологічного аналізу у ВНЗ. Моніторинг якості діяльності випускників педагогічного університету показав їх слабку готовність до виховної роботи в школі. Морфологічний аналіз дає змогу визначити такі можливі причини цього явища:
Аналіз цих можливих причин дає можливість визначити ті, які дійсно зумовлюють ситуацію, що склалася, та прийняти обґрунтоване рішення. Метод екстраполяції тенденцій дає можливість завдяки перенесенню висновків, які отримані всередині відрізка спостереження, на явище, що є за межами цього відрізка, отримати певну управлінську інформацію. Сутність цього методу полягає у вивченні історії педагогічного чи управлінського явища та перенесенні закономірностей його розвитку в минулому та сьогоденні на майбутнє. Використання екстраполяції передбачає декілька етапів:
Отримана таким чином інформація дає змогу прийняти те чи інше управлінське рішення. Наведемо кілька прикладів. Управлінська ситуація: після проведення вступних іспитів у ВНЗ виявились незаповненими навіть бюджетні місця на спеціальності "Фізика". Можливі причини цього можуть бути такі: 1. Недостатня рекламна кампанія. 2. Завищені вимоги до абітурієнтів на вступних іспитах у попередні роки. 3. Слабка підготовка з фізики в загальноосвітніх школах. 4. Зменшення кількості випускників у загальноосвітніх школах. 5. Низький рівень підготовки з фізики у ВНЗ. 6. Неможливість працювати за спеціальністю після закінчення ВНЗ. 7. Низький рівень оплати праці вчителів фізики. 8. Обмежені можливості для працевлаштування за іншими спеціальностями. 9. Об'єктивна складність цієї дисципліни. Аналіз наведених можливих причин, їх зіставлення з практикою дали змогу з'ясувати, що цей факт зумовлюють три головні причини — 3, 8, 9, і, якщо не вживати певних заходів, то й у наступному році ситуація з набором на цю спеціальність не поліпшиться. Приклад управлінської ситуації Учні вчителя початкових класів Є. Сотнікової після переведення в середні класи знижують якість навчання, погіршують стан дисципліни. Ця управлінська ситуація стає основою для вивчення процесу та наслідків діяльності вчителя. З цією метою спочатку вивчають вихідний рівень учнів паралелі класів, до якої належать учні Є. Сотнікової, а потім порівнюють наслідки їхньої діяльності після закінчення початкової школи. Для реалізації цієї мети можна вивчити документацію, провести опитування вчителів, що працюють із цими учнями в середніх класах, опитування батьків, учнів, аналіз книг внутрішкільного контролю, співбесіду з вчителем. Отримана таким чином інформація дає можливість перейти до другого етапу — висунення гіпотез про можливі причини наслідків діяльності вчителя, зокрема таких:
Третій етап полягає у визначенні найбільш суттєвих причин, що зумовлюють наслідки діяльності вчителя. Для цього необхідно провести аналіз усієї отриманої інформації, а в окремих випадках зібрати додаткову інформацію. Якщо керівник навчального закладу визначає, що причинами низьких результатів діяльності вчителя є його недостатня увага до формування мимовільної поведінки дітей; недосконалість критеріїв оцінки діяльності вчителя; недоліки в організації методичної роботи та внутрішкільного контролю, то він може зробити висновок, що за умов збереження такого становища ситуація з низькими результатами діяльності вчителя може повторитися через чотири роки вже в новому класі Є. Сотнікової (четвертий етап — перенесення закономірностей функціонування навчально-виховного процесу в класах вчителя на наступний термін її діяльності). Отримана таким чином інформація стає основою для прийняття того чи іншого рішення:
Управлінська ситуація: попередній аналіз свідчить про те, що не всі рішення педагогічних рад виконуються. Цей факт стає основою для більш детального аналізу процесу підготовки, проведення педагогічних рад та виконання їхніх рішень. Для цього з'ясовують відсоток рішень педагогічної ради, які виконуються. Він становить 45 % . На другому етапі висувають гіпотези про можливі причини низької керованості:
На третьому етапі з можливих причин обирають ті, які справді відображають об'єктивні зв'язки складових управління. Якщо серед цих причин є недосконалість стилю управління, відсутність контролю за виконанням рішень, слабка мотивованість членів педагогічного колективу, то можна зробити висновок, що причини невиконання рішень педагогічних рад мають загальний, а не локальний характер. Отримані таким чином висновки дадуть змогу на четвертому етапі екстраполяції прогнозувати великий рівень можливості невиконання рішень і наступних педагогічних рад. Така інформація, отримана за допомогою екстраполяції, зумовлює необхідність використання того чи іншого методу розробки управлінських рішень, який би дав можливість забезпечив докорінні зміни в управлінні школою. Метод експертної оцінки. В управлінні навчальним закладок виникають ситуації, коли треба:
Ефективність вирішення цих завдань залежить від того, як засоби управлінської діяльності використовують. Найбільш до цільним у такому випадку є опитування компетентних осіб -експертів. Функцію експертної групи в загальноосвітній школі може виконувати атестаційна комісія, яка має постійний склад або тимчасова група, створена з найбільш кваліфікованих т авторитетних працівників. Шкільні атестаційні комісії створюються в навчальних закладах щороку, але частіше за все працюють не за технологією експертної оцінки, а приймають те чи інше рішення шляхом обговорення та голосування. Технологія використання експертної оцінки передбачає:
— визначення складу експертів; — вибір тієї чи іншої процедури експертної оцінки. Наведемо приклади. Так, для з'ясування думки експертів щодо можливих варіантів подальшого функціонування школи може запропонувати їм закриті прогностичні питання (табл. 18). Під час атестації педагогічних працівників членам атестаціїної комісії можна запропонувати критерії для оцінки наслідок: та процесу діяльності класних керівників (табл. 19). За допомогою експертної оцінки можна оцінити стан внутрішкільного управління (табл. 20). Ще у 20-ті роки XX ст. у країні було дуже поширене використання під час експертизи переліку можливих причин того я іншого явища. Такі переліки значно підвищують ефективність діяльності експертів. Це пов'язано з тим, що їх складають заздлегідь з урахуванням різнобічної інформації. Наведемо приклад. Таблиця 18. Анкета для експертної оцінки
Таблиця 19. Анткета для членів атестаційної комісії
Закінчення табл. 19
Продовження табл. 20
такого становища — з'ясування його причин. Експертам надається перелік більшості з можливих причин та пропонується проранжувати його.
— Відсутність в учнів можливості з користю проводити вільний час.
— Недостатній рівень урахування індивідуальних особливостей дітей.
Складання подібного переліку є прикладом використання морфологічного аналізу, який у цьому випадку виконує функцію прийому методу експертної оцінки. У теорії нині немає чітких критеріїв, які б давали змогу визначити оптимальну кількість експертів. Залежно від проблеми, що розглядається, кількості членів педагогічного колективу та кількості досвідчених працівників до складу експертної групи можуть увійти 5, 7, 9, 11, 13, 15 і навіть більше членів. В окремих випадках до складу експертної групи можна залучати батьків, працівників управлінь освіти. Залежно від мети управління, на реалізацію якої спрямована експертна оцінка, можна обрати ту чи іншу її процедуру. В умовах школи можна проводити індивідуальне опитування експертів, коли кожний отримує бланк протоколу та заповнює його. Другим варіантом процедури експертної оцінки є організація колективного обговорення проблеми за "круглим столом", після чого кожний із експертів заповнює бланк протоколу. Третім варіантом є "дельфійська техніка", яка полягає в розробці узгодженої думки шляхом багаторазового повторного опитування одних і тих же експертів. Після першого опитування експертів ознайомлюють з його узагальненими наслідками, а потім проводять повторне опитування та знову узагальнюють результати й ознайомлюють із ними експертів. Так повторюють З—4 рази. Таким чином отримують узгоджену оцінку. Метод моделювання. Обґрунтування та використання моделювання як засобу управління можна знайти в роботах Н. Кузь-міної, Р. Шакурова, Н. Кухарєва, І. Шалаєва, І. Богачека, О. Чен-цова та інших дослідників. О. Ченцов вивчав можливості використання методу моделювання як засобу управління і вважав, що моделювання має велике значення для вивчення систем, які ще не набули цілісного адекватного теоретичного обґрунтування. У такому разі система моделей, що створюється, буде виконувати декілька функцій: дослідження, прогнозування, управління, вимірювання та контролю. Модель — це засіб, за допомогою якого можна описати діяльність педагога, пояснити поведінку суб'єктів управління, прогнозувати можливі наслідки діяльності. Моделювання дає змогу вивчати процес до його започаткування. За допомогою моделювання можна виявити важливі негативні наслідки, що дає можливість ліквідувати чи послабити їх ще до реального виникнення. Саме тому моделювання можна розглядати як метод отримання управлінської інформації. Сутність моделювання як методу отримання управлінської інформації полягає в побудові та дослідженні особливих об'єктів (систем) —■ моделей інших об'єктів — оригіналів чи прототипів. Під моделлю розуміють спеціально створені для вивчення явища (об'єкти, процеси, ситуації тощо), аналогічні іншим явищам, дослідження яких є складним або неможливим. Важлива вимога до моделей — це те, що вони мають адекватно відображати об'єкт вивчення. Наведемо приклад використання цього методу. Управлінська ситуація: у багатопрофільній школі збираються прийняти рішення про розподіл учнів за класами різних профілів — гуманітарним, фізико-математичним, хіміко-біологічним, з англійською мовою викладання та зі звичайною загальноосвітньою підготовкою. Доцільно ще до прийняття рішення, проаналізувати модель функціонування, особливо звичайного загальноосвітнього класу, та дати відповіді на такі запитання.
Подібний аналіз краще провести і відносно профільних класів. У такому разі треба отримати відповіді на такі запитання:
Проведений таким чином аналіз забезпечує не тільки більшу обґрунтованість управлінського рішення, а й створює умови для ефективного його виконання. Бажано, щоб створення та аналіз моделі передували прийняттю кожного управлінського рішення. Так, вирішуючи проблему призначення свого заступника, директор повинен змоделювати його поведінку на цій посаді та відповісти на такі запитання:
Від відповіді на ці запитання залежить не тільки призначення на посаду того чи іншого вчителя, а й визначення його посадових обов'язків. Приклад управлінської ситуації У ВНЗ, з урахуванням світових тенденцій розвитку освіти, прийнято рішення з нового навчального року організувати навчання за дистанційною формою. Для більш ефективної підготовки до організації навчання краще змоделювати майбутню ситуацію. Для цього треба скласти перелік проблем, які необхідно вирішити. Перша проблема — технічна. Для організації дистанційного навчання необхідні комп'ютери, сервери, інтернет-зв'язок, програмні платформи для дистанційного навчання, приміщення для запису відеолекцій та відповідне обладнання для цього. Друга проблема — кадрова. Для організації дистанційного навчання необхідні викладачі, які володіють дистанційними технологіями навчання та інженерні працівники, які забезпечуватимуть вирішення технічних завдань. Третя проблема — методична. Дистанційне навчання передбачає наявність розроблених дистанційних курсів, електронних баз навчальної інформації, розроблених технологій контролю якості дистанційного навчання. Четверта проблема — управлінська. Для організації дистанційного навчання необхідно розв'язати низку проблем: розробити норми планування навчального навантаження та оплати праці за розробку дистанційних курсів, розробити графіки навчального процесу та системи контролю за його виконанням, вирішити питання прийому студентів на навчання, ввести посади інженерних працівників та тьюторів. Наступним завданням у процесі моделювання є зіставлення перелічених проблем з наявними можливостями та ресурсами. Результатом цієї процедури і є створення моделі можливого перебігу подій під час дистанційного навчання та прийняття рішення про те, які заходи треба здійснити, щоб забезпечити його ефективність. В управлінській діяльності, як правило, використовують не окремі методи, а цілі комплекси методів отримання управлінської інформації. Так, якщо однією з цілей річного управлінського циклу є створення в школі умов для об'єктивної оцінки знань учнів, то основними напрямами збирання інформації стануть такі: перевірка результативності методичної роботи, що виявляється у знанні вчителями нормативних вимог до оцінювання результатів навчальної діяльності учнів; перевірка результативності методичної роботи з учителями після ознайомлення їх із різними технологіями оцінювання результатів навчання учнів; перевірка знання учнями нормативних вимог до оцінювання їхніх знань, умінь і навичок; опанування учнів прийомами самоаналізу і самооцінки результатів своєї навчальної діяльності; перевірка знання батьками нормативних вимог до оцінювання навчальної діяльності учнів. Зрозуміло, що для перевірки процесу реалізації цієї мети необхідний цілий комплекс методів управління. Серед них можуть бути співбесіда з вчителями, анкетування їх, перевірка об'єктивності оцінки письмових робіт учнів, спостереження за навчальним процесом, співбесіда з учнями і батьками. Учням можна запропонувати оцінити відповіді та практичні роботи своїх товаришів. Ефективність використання таких методів підвищується, якщо чітко сформулювати критерії для оцінки реалізації поставленої мети. Ці критерії зумовлюють перелічені вище напрями контролю. Так, важливим критерієм є готовність учнів до об'єктивної самооцінки й оцінки знань і умінь. Якщо в учнів буде сформовано цю якість, то у вчителя не буде можливості ні завищувати, ні занижувати оцінку. Даючи характеристику такому акту управління, необхідно особливо підкреслити, що перевіряються не вчителі та учні, а ефективність усієї попередньої управлінської діяльності, починаючи від постановки цілі, планування процесу її реалізації і закінчуючи різними фронтальними, груповими, індивідуальними формами роботи з вчителями, учнями, батьками. Тому вивчаються саме вони, але висновки і пропозиції, зроблені під час перевірки, адресуються насамперед управлінській підсистемі. Так, якщо зібрана в школі інформація свідчить про те, що частина вчителів не завжди об'єктивно оцінює учнів, може бути прийнято рішення про проведення додаткової методичної роботи з ними, про випуск методичного бюлетеня, про пропаганду передового досвіду оцінювання навчальної діяльності учнів. Формулюванням цих пропозицій закінчується реалізація в цьому випадку функції внутрішкільного контролю. Виконання наміченого пов'язане вже з функцією регулювання процесу реалізації поставленої в цьому управлінському циклі мети. Контрольні запитання, завдання, управлінські ситуації
—розробити прогноз розвитку навчального закладу або його підсистеми;
Варіанти відповідей а)аналіз документації; б)спостереження; в)експертна оцінка; г)екстраполяція.
Література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Одягайло Б. М. Міжнародна економіка: Навч посіб Одягайло Б. М. Міжнародна економіка: Навч посіб. – К.: Знання, 2006. – 407 с. (ст. 257-290) |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Управління навчальним закладом (за типом)”, 18010021 “Педагогіка вищої школи” / Н. П. Волкова. – Д. Дніпропетровський університет... |
| Громадсько спрямоване управління загальноосвітнім навчальним закладом Сучасна освіта стає важливим чинником гуманізації суспільно- економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості,... |
Захарченко П. П. З 38 Історія держави та права України: Навч посіб для дист навч Рекомендовано до друку Методичною радою університету „ Україна. (Протокол засідання від 27. 10. 2003 №1) |
| Формування особистості дитини Помчалова О. Г Навч посіб для вищ навч закл. / Валентина Тарасун, Ганна Хворова; Ін-т спец педагогіки АПН України. – К.: Наук світ, 2004. – 98,... |
Урок літератури ефективний тоді, коли на ньому немає жодного пасивного... Вони переконані, що школа має бути не просто навчальним закладом, не традиційним „передавачем знань”, а закладом, де „навчають жити”.... |
| Урок літератури ефективний тоді, коли на ньому немає жодного пасивного... Вони переконані, що школа має бути не просто навчальним закладом, не традиційним „передавачем знань”, а закладом, де „навчають жити”.... |
Григорія Сковороди "ПОГОДЖЕНО" Робоча програма складена на основі: Блуда А. А. Практична підготовка вчителя історії в пед навч закладах України: Етапи і особливості.—К.,... |
| Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови: Навч посіб Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч. Посібник. – Львів: Світ, 2003. – 432 с |
Шквір В. Д., Загородній А. Г., Височан О. С. Інформаційні системи... Література: Шквір В. Д., Загородній А. Г., Височан О. С. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч посіб. 3-тє вид., перероб.... |