Лекція Тема. Економічна географія Центрально-Східної Європи
|
|
Скачати 299.25 Kb.
|
|
Економічна географія Центрально-Східної Європи  Лекція Тема. Економічна географія Центрально-Східної Європи План
1. ЕГП ЦСЄ. Країни Східної (Центральної) Європи як соціально-політичну й економічну цілісність почали виокремлювати у 90-ті роки XX ст. Пов'язано це з розпадом колишнього СРСР і соціалістичної системи, утворенням незалежних держав. Регіон охоплює 10 країн . Всі республіки. Федеративна держава – Росія. Економіко-географічне положення Східної Європи вирізняється такими особливостями: — межування на заході з високорозвинутими країнами, а на сході й південному сході — з Росією і країнами Південно-Східної Європи — потенційними ринками збуту для Східної Європи; — проходження через регіон трансєвропейських транспортних магістралей меридіонального і широтного напрямків. Перші з них зв'язують Скандинавські країни та Фінляндію з країнами Дунайського басейну і Південної Європи, а другі забезпечують зв'язок між сходом і заходом материка; — центральне положення між заходом і сходом європейського масиву країн; — вихід до морів (Балтійського, Чорного та Азовського), що забезпечує пряму вигоду для транспортноторговельних зв'язків; — велика протяжність території регіону з півночі на південь, різноманітність природних умов, що істотно впливає на спеціалізацію сільського господарства, геологічна та тектонічна будова території — на розміщення різних видів мінеральної сировини. За останні 10 років у ЕГП регіону відбулися такі зміни: — розпад СРСР, утворення СНД і нових країн; — об'єднання Німеччини; — розпад Чехо-Словаччини, внаслідок чого утворилися дві самостійні держави: Чехія і Словаччина; — поява на південних кордонах «нестабільних» щодо військово-політичного стану сусідів — балканських країн, Югославії. Друга половина 80-х років XX ст. увійшла в історію цих країн як період докорінних соціально-політичних змін. У Польщі, Угорщині, Чехо-Словаччині, НДР, Болгарії, СРСР зазнали краху політичні режими, запроваджені після Другої світової війни за зразком сталінської адміністративно-командної системи. Правлячі комуністичні та робітничі партії одна за одною втратили монополію на владу, більшість із них розпалася. Політичні та соціально-економічні зміни вплинули на формування сучасної політичної карти Східної Європи. Внаслідок розпаду СРСР утворилися незалежні держави: Латвія, Литва, Естонія, Білорусь, Україна, Росія. Виникло нове політичне та економічне об'єднання —Співдружність Незалежних Держав (СНД). Країни Прибалтики до нього не ввійшли. У процесі глибоких революційних змін країни Східної Європи вступили у період політичних та економічних реформ, активно стверджуючи принципи реальної демократії, політичного плюралізму, ринкової економіки. Розбудовується багатоукладна економіка з рівноправними формами власності, у тому числі приватною, формується інститут громадянського суспільства, наявна тенденція врахування розрізнених економічних, політичних, національних і культурних інтересів різноманітних груп населення. Країни регіону належать до 1 типу відтворення населення, відбувається «старіння нації», надлишок трудових ресурсів внаслідок докорінних змін в економіці і безробіття, виїзд трудових мігрантів в більш розвинені держави. Рівень урбанізації в межах 60-80%. Найбільші агломерації утворюють Москва, Київ, Варшава, Будапешт. Найбільша в світі густота сільського розселення в Україні, Словаччині. Всі країни відносять до середньорозвинених. Чехія, Естонія наближаються за ВВП/ос. до високорозвинених держав. Галузі міжнародної спеціалізації: видобувна промисловість (паливна, рудна, будівельних матеріалів), важке машинобудування, транспортне машинобудування, хімічна, лісопереробна, легка і харчова галузі. Орієнтоване на експорт сільське господарство України (зернові, олійні культури), Польщі (молочні продукти, картопля, овочі), Угорщина (овочі, фрукти, зернові). Вилов риби (Росія, Латвія, Естонія). Усі країни регіону входять до ООН. Росія, Україна й Білорусь — до СНД; Литва, Латвія, Естонія, Польща, Чехія та Угорщина — до ЄС і НАТО. 2. Природні умови і ресурси. Природні умови. Довжина берегової смуги (без урахування Росії) — 4682 км. Білорусь, Словаччина, Угорщина, Чехія не мають виходу до Світового океану. У рельєфі чітко простежуються: низовини, горбкуваті рівнини і гори. Територія переважно рівнинна. Гірські масиви здебільшого розташовані краєм регіону: південь оточують Кавказькі та Кримські гори, північ — Хібіни, схід європейської частини Росії — одна з найдавніших (герцинської складчастості) гірська система Європи — Уральські гори, захід регіону — Судетські, Богемські та Карпатські гори. У горах виражена вертикальна зональність. Найвищою гірською системою в регіоні є Карпати, які утворюють опуклу до північного сходу дугу завдовжки майже 1500 км. Середні висоти — 1000 м, найбільша — 2655 м (г. Герлаховські Штит у Татрах). До Карпатської гірської країни належать Західні та Східні Карпати, Бескиди, Південні Карпати, Західні Румунські гори, Трансильванське плато. Входять до складу альпійської геосинклінальної області. Зовнішній пояс дуги складений флішем (піщаники, конгломерати, глинисті сланці), внутрішній пояс представлений вулканічними породами. Є багато термальних джерел. Три чверті території регіону займають рівнини, а Східно-Європейська (Руська) є однією з найбільших на земній кулі (майже 5 млн км2). На ній (середня висота понад 170 м) розташовані височини (Тіманський і Донецький кряжі, Середньоруська, Придніпровська, Приволзька. Подільська тощо), на півдні — смуга приморських низовин — Причорноморська, Прикаспійська. Для північних територій характерний моренно-горбкуватий рельєф, для центральних і південних — ярово-балковий. Більшість низовинних територій розміщені в прибережних районах і заплавах рік: Середньодунайська (Паннонська), Причорноморська, Північнопольська, Придніпровська низовини. Клімат на переважній частині території — помірно-континентальний, середні температури січня -З...-5° С, липня +20...+23° С, опадів випадає до 500—650 мм. На півночі європейської частини Росії клімат субарктичний і арктичний (середні температури зими -25...-30° С, літо коротке і помірно тепле), на крайньому півдні регіону — Південному березі Криму — субтропічний (середземноморський). Тропічні повітряні маси надходять переважно влітку із Середземного моря й зумовлюють безхмарну і спекотливу погоду, взимку тепло (+2...+40 С) і волого. Досить густою є річкова мережа в регіоні. Рівнинні Дунай, Вісла, Одер, Тиса, Волга, Кама, Дніпро, Дністер та їхні притоки переважно повноводні, мають спокійну течію і тому відносно малу енергію. Багато тут й озер: Карельська озерна країна, Ладозьке, Онезьке, Чудське, Балатон, Шацькі озера та інші. Лише у Литві їх налічується майже 4000. У Білорусі, на півночі України, у Польщі величезними є площі болотистих територій, найбільш відомі — Прип'ятські болота. Цілющі мінеральні джерела є в Угорщині, Литві (Друскінінкай), Чехії (Карлові-Вари), Україні (Миргород, Прикарпаття і Закарпаття, Куяльник тощо), Росії (мінеральні джерела Кавказу). Природні ресурси. Регіон має значні мінеральні ресурси, за їх багатством і різноманітністю посідає одне з чільних місць у Європі. Він цілком задовольняє свої потреби у кам'яному вугіллі (Верхньосілезький (Польща), Кладненський, Остравсько-Карвінський (Чехія), Донбас, Львівсько-Волинський (Україна), Східно донбаський, Печорський (Росія) басейни, бурому вугіллі, яке видобувають у всіх країнах переважно відкритим способом (Підмосковний басейн у Росії, Дніпровський басейн в Україні, центральні райони Польщі, північ Угорщини). На нафту й газ багаті надра Росії (Волзько-Уральська, Тімано-Печорська провінції), є незначні запаси в Україні (Прикарпаття, Дніпровсько-донецький басейн) і в Угорщині (Середньодунайська низовина), а також на півдні Білорусі (Річиця). Торф залягає в Білорусі, Польщі, Литві, на півночі України, найбільші запаси горючих сланців — в Естонії (Кохтла-Ярве) та Росії (Сланці). Значну частину паливно-енергетичних ресурсів, особливо нафти й газу, країни змушені завозити. Рудні корисні копалини представлені залізними рудами (Криворізький басейн в Україні, Карелія, Кольський п-ів. Курська магнітна аномалія (КМА) в Росії, марганцем (Нікопольський басейн в Україні, який за запасами найзначніший в Європі та другий у світі), мідними рудами (Нижньосілезький басейн у Польщі та Урал у Росії), бокситами (північний захід Угорщини), ртуттю (Микитівське родовище в Україні), нікелем (Хібіни в Росії). Серед нерудних корисних копалин наявні істотні запаси кам'яної солі (Донбас і Крим в Україні, нижня течія Вісли в Польщі), калійної солі (Передкарпаття в Україні, Солігорськ у Білорусі, Солікамськ, Березняки в Росії), сірки (південний схід та Передкарпаття у Польщі, захід і Передкарпаття — родовище Новий Розділ — в Україні), бурштину (Латвія і Калінінградська область Росії), фосфоритів (Ленінградська область Росії, Естонія), апатитів (Хібіни в Росії). Лісові ресурси найбільші в Росії, Білорусі, Польщі, Словаччині, Україні. Основну частину лісових площ становлять насадження, що захищають води, поля, морське узбережжя, ландшафт, а також гаї та парки в рекреаційних районах. У Росії (переважно на півночі) ліси мають промислове значення. Середня лісистість регіону — 33 %. Агрокліматичні ресурси найсприятливіші у південній: частині регіону завдяки достатній кількості тепла: Україна, південь Росії, Угорщина. До головних рекреаційних ресурсів належать морське узбережжя, гірське повітря, ріки, ліси, мінеральні джерела, карстові печери. У регіоні знаходяться найвідоміші морські курорти: Ялта, Алушта, Євпаторія (Україна), Сочі, Геленджик, Анапа (Росія), Юрмала (Латвія) тощо. Найбільший озерний курорт — на озері Балатон в Угорщині. Лижні курорти розташовані в Карпатах, на Кавказі, у Татрах і Хібінах. Лісові масиви в рекреаційних цілях широко використовуються в Білорусі, Україні, Росії, Польщі. В країнах Східної Європи останнім часом створюється багато національних парків, серед яких особливо популярним є національний парк «Біловезька пуща», де оберігають зубрів. Великою мірою за рахунок європейської частини Росії природно-ресурсний потенціал регіону є найбільшим в Європі. А зважаючи на те, що в північних районах Росії є величезні запаси паливних, деяких металевих (кольорові метали) та неметалевих (передусім калійні солі та апатити) корисних копалин, його природні ресурси мають світове значення. 3. Демографічний потенціал і трудові ресурси. Демографічна ситуація є досить складною, що зумовлено наслідками Другої світової війни, зростанням урбанізації та пов'язаним із нею промисловим розвитком держав. Як і в більшості інших європейських країн, природний приріст населення в останні десятиліття суттєво зменшився, передусім внаслідок різкого зниження народжуваності, а в Україні, Росії, Білорусі та Словаччині став від'ємним. Скорочується і чисельність населення — показники народжуваності нижчі від рівня смертності, що зумовило процес старіння населення. Помітно збільшилася кількість осіб старших вікових груп (65 років і більше), яка становить 14 % , натомість скоротилася кількість молоді (до 14 років) — 18 % усього населення. За статевим складом населення переважають жінки (53 %).
Розміщення населення. Населення розміщене відносно рівномірно. Середня густота — майже 87 осіб/км2, максимальна — в Чехії (130 осіб/км2), високі показники (понад 100 осіб/км2) спостерігаються в Польщі, Словаччині, Угорщині, мінімальні — в європейській частині Росії (27 осіб/км2) та Естонії (33 особи/км2). Арктичні острови постійного населення не мають. Рівень урбанізації невисокий — в середньому 68 %. Максимальні показники — в Росіії (74 %), Латвії та Естонії (73 %), мінімальні — в Словаччині (59 %). Чисельність міського населення постійно збільшується. У регіоні дуже густа мережа міських поселень, більша частина яких існує вже декілька століть. Унікальною не тільки для Польщі, а й загалом для Європи є Верхньосілезька агломерація (3,4 млн осіб), яка становить суцільну міську забудівлю із понад 30 міст і робітничих селищ у межах Верхньосілезького вугільного басейну. Центр агломерації — місто Катовіце. Переважна більшість міських жителів зосереджена в столичних агломераціях: Московська (12,2 млн осіб). Київська (3,4 млн), Будапештська (2,5 млн), Варшавська (2,3 млн). Мінська (1,7 млн), а також у великих промислових: Харківська (2 млн осіб). Нижньогородська (1,9 млн), Донецько-Макіївська (1,95 млн), Дніпропетровсько-Дніпродзержинська (1,7 млн), Самарська (1,5 млн) тощо. Великі агломерації на території країн СНД потребують певного обмеження в подальшому зростанні й промисловому розвитку і суворого дотримання соціально-екологічних нормативів. Міський спосіб життя значною мірою характерний і для сільської місцевості західних країн регіону (Чехія, Словаччина, Польща, Угорщина). Сільське населення має різний тип розселення: груповий (села) — у центрі, на півдні й сході регіону; хутірський — у Прибалтиці та Польщі. Села на півночі Росії переважно невеликі, часто з кількох дворів. Розміщені вони в долинах річок на значних відстанях одне від одного. |
Схожі:
|
Тема: Країни Східної Європи, Північної і Центральної Азії Використовуючи відповідні умовні знаки, нанесіть на контурну карту Росії основні бази чорної металургії |
Посилання на використані ресурси Інтернету Гілецький Йосип. Географія: Економічна і соціальна географія України: Підруч для 9 класу ЗНЗ. – Тернопіль: Підручники і посібники,... |
|
Українська дипломатія періоду УРСР (після 1944 року) Трансформаційні процеси в країнах Центральної та Східної Європи: зовнішньополітичний аспект |
Тема : РЕГІОНАЛЬНИЙ ПОДІЛ, ПОЛІТИЧНА КАРТА ЛАТИНСЬКОЇ Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу. Посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”,... |
|
“ Я люблю Україну “ Експрес-контроль “Економічна і соціальна географія України”, 9 клас (Г. Д. Довгань) |
9. Центрально Поліський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика Тема Центрально – Поліський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика |
|
Факультативний курс «Географія населення з основами демографії» (... Географія населення як наука Географія населення та демографія – науки про народонаселення. Геодемографія – напрямок наукових досліджень... |
Тема: Країни Західної Європи Позначте на контурній карті Європи кордони та столиці країн, які входять до «великої сімки» |
|
Тема: Країни Західної Європи Позначте на контурній карті Європи кордони та столиці країн, які входять до «великої сімки» |
1. Економіко-ге Економічна і соцiальна географія в системі географічних дисциплін і наук. Зв’язок економічної й соціальної географії з іншими науками.... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua