|
Скачати 155.42 Kb.
|
Тема 9. Центрально – Поліський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика Київ
Київ на карті України Київ — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Розташований у середній течії Дніпра, в північній Наддніпрянщині. Провідний політичний, соціально-економічний та науковий центр країни. Окрема адміністративно-територіальна одиниця в складі України і адміністративний центр Київської області. Населення становить 2 797 553 осіб (станом на 01.12.2010), площа — 839 км². Разом з передмістями утворює Київську агломерацію із сукупним населенням понад 5 млн. мешканців. Київ по праву вважається європейським мегаполісом. Клімат помірно континентальний, із м'якою зимою і теплим літом. Середньомісячні температури січня −5,5 °C, липня +19,2 °C. Абсолютний мінімум — −32.2 °C (лютий 1929)[3], абсолютний максимум — +39,9 °C (серпень 1898). Середньорічна кількість опадів — 649 мм, максимум опадів припадає на липень (88 мм), мінімум — на жовтень (35 мм). Взимку у Києві утворюється сніговий покрив, середня висота покриву у лютому 20 см, максимальна — 440 см. Середньорічна загальна хмарність — 6,4 бали, максимум припадає на грудень (8,2), мінімум — на серпень (4,8). Середня вологість повітря — від 64% (травень) до 85% (листопад). Столична індустрія гостинності: - найпрестижніші туристичні готелі: “Прем’єр палас” 5-*****; Інтерконтиненталь 5-*****; Президент – отель Київський” 4-****; “Дніпро” 4-****; “Київ” 3-***; “Братіслава” 3-***; “Либідь” 3-***; “Славутич” 3-***; Адріа” 3-***; “Русь” 3-***. Всього 125 готелів і тур комплексів. - модерна індустрія дозвілля: плавучий центр розваг “Європа” (нічний клуб, готель, казино, басейн, солярій/теплохід “Максим Рильський”/): казино “Габріела”, “Етуаль”; нічні клуби тощо. В столиці нараховується 3850 пам’яток, дві з яких – Софіївський і Києво-Печерський заповідник – занесені в реєстр пам’яток ЮНЕСКО. Ліси, парки і сади становлять більш ніж половину площі Києва з майже 80 000 гектарів На одного киянина (станом на 2004 рік) припадало 22,1 м2 зелених насаджень (за міжнародними нормами, цей показник має бути не меншим за 20 кв. м) Лісопарковий пояс Великого Києва займає 367 квадратних кілометрів. В Києві є 70 парків, 300 скверів. В межах міста розташована 41 природно-заповідна територія. Діють 2 ботанічні сади, колекція яких нараховує 16 тис. видів і сортів рослин. Вже більше 100 років функціонує один з найбільших в Європі зоопарків. Гордістю Києва є: Національна опера, Палац культури “Україна”, десятки театрів і кінотеатрів, стадіонів, два десятка санаторіїв і будинків відпочинку. Екскурсійні бюро можуть обслужити до 3 тис. туристів в день. На весь світ відомі: Софіївський собор, Києво-Печерська лавра, Андріївська церква, Кирилівська церква, Володимирський собор, церква Святого Миколая, Михайлівський Золотоверхий собор. У Києві діє 35 музеїв, що мають 21 філію і відділ і володіють фондами, які перевищують 900 тис. одиниць зберігання. Найвідоміші серед них – Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (заснований 1926 р.), Національний заповідник “Софія Київська” (заснований 1934 р.) з філіалами – музеями “Золоті ворота”, “Кирилівська церква”, “Андріївська церква”. Національний музей історії і Національний художній музей належать до числа найстаріших в Україні і діють з моменту заснування в 1899 р. міського музею старожитностей і мистецтв, який у 1936 р. було поділено на два окремих музеї. Зібрання історичного музею налічує понад 600 тис. експонатів – від археологічних знахідок, що відносяться до первісного суспільства, предметів матеріальної трипільської культури, скіфських і ранньослов’янських племен, пам’яток періоду Київської Русі до матеріалів кінця 20 ст. Музей історичних коштовностей України - філіал НМІ, створений у 1963 р. в ньому зберігаються і експонуються художні вироби з дорогоцінних металів і коштовного каміння, що дозволяють простежити історію ювелірного мистецтва упродовж майже трьох тисячоліть і включають шедеври світового значення. Такою є, зокрема, пектораль із кургану Товста могила (ІІ половина ІУ ст. до н.е.). Значну історичну і художню цінність має колекція європейського культового срібла (ХУІІІ-ХХ ст.).Зібрання Художнього музею налічує понад 20 тис. творів мистецтва. В його експозиції досить широко представлений український іконопис, де однією з найстаріших є ікона “Святий Георгій з житієм” (ХІІ ст.). Тут експонуються також картини відомих живописців – М.Пимоненка, О.Мурашка, К.Малевича, А.Малевича та ін. Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років» заснований у 1974 р. він включає споруду власне музею, над якою підноситься монумент висотою 62 м, а також скульптурну галерею на честь героїв фронту і тилу, «Вогонь Слави» (чаша діаметром 16 м), алею міст-героїв і виставку військової техніки. Музей історії міста Києва відкрито у 1982 р. у Кловському палаці, що є пам’яткою архітектури ХУІІІ ст. його відділ, Літературно-меморіальний музей М.Булгакова, функціонує з 1991 р. у відреставрованому будинку, в якому в період між 1906 і 1919 рр. наїздами жив відомий письменник. Саме тут відбувається дія роману «Біла гвардія» і п’єси «Дні Турбіних». Основу експозиції склали особисті речі письменника, подаровані музею його рідними та колекціонерами. Музей російського мистецтва заснований у 1922 р. як картинна галерея, в якій експонувалися твори з приватних зібрань. Музей розміщений в особняку відомого цукроводчика і мецената Ф. Терещенка. Його фонди складають 12 тис. творів живопису, графіки, скульптури, прикладного мистецтва, датованих у межах історичного відрізку від часів Київської Русі до наших днів. Тут, зокрема, зберігається одна з найдавніших пам’яток вітчизняного іконопису – ікона «Борис і Гліб» (ХІІ ст..). в музеї представлені картини Д. Левицького, В. Боровиковського, В. Тропініна, О. Кіпренського, І Айвазовського, В.Перова, М. Врубеля, М. Ге, В Верещагіна, І. Рєпіна, І Крамського, І Шишкіна, М.Реріха, Б. Кустодієва, скульптурні твори В Мухіної та ін.. Музей народної архітектури і побуту України заснований у 1969 р. він розмістився на площі у 150 га, де в мальовничі ландшафти природно вписуються понад 300 памяток нородного зодчества. В експозиції – предмети побуту, знаряддя праці, одяг, зразки прикладного мистецтва загальним числом близько 80 тис. одиниць. Експозиція Наддніпрящина, Південь, Полтавщина, Слабожанщина, Поділля, Карпати. Київська область Карта Київської області
Київська область — адміністративна одиниця на півночі України. Утворена 27 лютого 1932 року. Розташована в басейні середньої течії Дніпра, головним чином на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та сході — з Черкаською, на південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на півночі — з Гомельською областю Білорусі. Обласний центр — місто Київ, адміністративно не входить до складу області. Площа – 28131км2. Населення – 1750684 (2007р.). Обласний центр – Київ або Біла Церква. Поверхня області — горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна частина зайнята Поліською низовиною (висота до 198 м). Лівобережжя займає Придніпровська низовина з розвиненими річковими долинами. Південно-західна частина зайнята Придніпровською височиною — найбільш розчленованою і припіднятою частиною області з абсолютними висотами до 273 м. Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня −6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198—204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500—600 мм опадів, головним чином влітку. Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис.га. Для північної частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся). В області налічується 85 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, в т.ч. дендрологічний парк Олександрія і пам’ятки садово-паркового мистецтва – Згурівський і Кагарлицький парки. В області 177 річок, 750 озер, 55 – водосховищ. Сприятливі кліматичні умови, наявність численних водних об’єктів визначають роль Київської області як важливого рекреаційного регіону, де функціонують санаторії, будинки і бази відпочинку, дитячі табори. Серед курортів найважливіші – Біла Церква, Ворзель, Ірпінь, Конча-Заспа, Миронівка. Рекреаційно-оздоровче значення мають також курортні місцевості – Пірнове, Лютіж, Клавдієво-Тарасове, Буча. В області є 37 готелів і тур комплексів. В області функціонують 42 музеї, у тому числі три заповідники – історико-етнографічний «Переяслав», музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 р.» у с. Нові Петрівці, історико-культурний заповідник у місті Вишгороді. Біла Церква: Ландшафний парк «Олександрія», церква Святого Георгія (ХІ ст..), Миколаївська церква (ХУІІІ ст.), костел Святого Іоанна Предтечі (ХУІІІ ст.), Преображенськицй собор і церква Святої Марії-Магдалини (ХІХ ст.). Переяслав-Хмельницький дуже багате місто на історичні пам’ятки: церква Святого Михаїла, що збереглася до наших днів, ансамбль Вознесенський монастир від якого уціліли Вознесенський собор (1695-1700), побудований на кошти І. Мазепи, колегіум (1753-1757) і дзвіниця (1760-і рр.). збереглось також Борисоглібська церква, споруджена в 1839 р. В колегіумі, відкритому в Переяславі в 1738 р., викладав Г.Сковорода. В місто двічі приїздив Т. Шевченко, і в один із цих приїздів ним був написаний «Заповіт». У Переяславі-Хмельницькому діє національний історико-етнографічний заповідник, до складу якого входять Музей народної архітектури і побуту і Музей Трипільської культури. Функціонують також історичний і кілька меморіальних музеїв – Г. Сковороди, Т.Шевченка, Шолом Алейхема. Всього музеїв та філій – 29. Житомирська область Карта Житомирської області
Житомирська область — область на півночі України, в межах Поліської низовини, на півдні в межах Придніпровської височини. На півночі межує з Республікою Білорусь, на сході з Київською, на півдні з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями України. Площа – 29832 км. Населення - 1299000 (2008р.). Обласний центр – Житомир. Житомирська область має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280-220 м до 150 м і менше). Більша частина області (південна і південно-західна) лежить у межах Придніпровської та Волино-Подільської височин. Північно-східну частину займає Поліська низовина. На півночі області знаходиться Білокоровицький кряж. Крім того на території області є Білокоровицько-Топильнянський кряж . Ґрунти: на півночі-дерново-підзолисті; на півдні - чорноземи звичайні. Ліси займають площу 750,2 тис.га (2007) Клімат – Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −4 °C, липня +17 °C. У середньому за рік випадає 560—620 мм опадів. Флора – сосна, граб, липа, клен, береза, каштан, вільха, бук. Фауна - найбільш типові такі види тварин, як лось, косуля, свиня дика, олень благородний, білка, куниця лісова, борсук, соня лісова, трапляються бурий ведмідь, рись, заєць-біляк. У лісах, на луках і болотах водяться полівка лісова, лісова і польова миші, бурозубки звичайна і мала, кутора, кріт. Досить багато є лисиць і вовків. З птахів — тетерев, рябчик, глухар, дятел чорний, шпак, синиця, дика качка, кулик, деркач, журавель сірий, дикий голуб. З плазунів поширені гадюка звичайна, вуж звичайний, ящірка прудка, болотяна черепаха. Із земноводних — тритони, ропухи, жаби та ін. З комах — сосновий і непарний шовкопряди, короїд, хрущ, ґедзь. Останніх багато на заболочених місцевостях. Кількість природно-заповідних територій і об’єктів області – 102, в тому числі 5 парків (пам’яток садово-паркового мистецтва), ботанічний сад Житомирського сільськогосподарського інституту, скеля «Кам’яний гриб» валун льодовикового походження, що зберігся на південній межі поширення льодовиків під час максимального зледеніння). Сприятливий клімат, значні лісові масиви, чисельні водні об’єкти – 220 річок, джерела мінеральних вод (радонові – в районі Житомира і с. Денисів), запаси лікувальних грязей (поблизу сіл Зарічани і Вілька) – все це створює умови для розвитку курортів і туризму. В області діють 44 готелів, тур комплекси. Серед кращих – “Житомир”, “Михайловград”, “Ялинка”. Функціонує турбаза “Лісовий берег”. В області налічується 5 музеїв з 8-ми відділами. В Житомирі функціонують краєзнавчий музей, літературно-меморіальний музей В.Г. Короленка, музей космонавтики ім. С.П. Корольова, літературний музей Житомирщини, музей історії пожежної охорони. Краєзнавчий музей заснований у жовтні 1865 р. Найбільш цінною в його експозиції є природнича колекція – одна з найбільших в Україні. Вона включає також етнографічні експонати, зібрані на житомирському Поліссі, і колекцію живопису. Житомирщина нараховує 210 пам’яток архітектури. У Житомирі збереглись архітектурні споруди різних історичних періодів: церква Пресвятої Богородиці, кафедральний костьол Св. Софії (ХVІІІ ст.), будинок магістрату (ХVІІІ ст.)семінарський костьол (1838 р.), Михайлівський собор (ХІХ ст.), Преображенський собор (ХІХ ст.). В Овручі збереглись: церква Св. Василія; в Бердичеві: монастир кармелітів, церква святої Варвари (ХVІІІ ст.).В селі Тригір’я зберігся Троїцький монастир (ХV ст.), Преображенська церква (ХУІІІ ст.). Житомирщина славиться своїми музеями: поетеси Л.Українки; конструктора С. Корольова. З Житомирщиною пов’язані імена М. Коцюбинського, О. Бальзакова, В. Короленка, М. Рильського, Ф. Шопена, М. Міклухо-Маклаєм, Дж. Конрадом., О. Купріном. На Житомирщині народились:
та багато інших відомих людей. Уродженці Житомира та Житомирської області, які проживають, працюють або навчаються в інших регіонах України, об'єднані у Міжнародну громадську організацію «Земляцтво житомирян». Чернігівська область
Чернігівська область — область у північно-східній частині України, на лівому березі Дніпра, розташована у межах Придніпровської й Поліської низовин. Площа – 31 865 км2. Населення – 1106834 (2010р.). Обласний центр – Чернігів.
В Чернігівській області налічується 528 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, 196 річок. Далеко за межами Чернігівщини відомі Тростянецький дендропарк, Сокирський і Качанівський палацо-паркові ансамблі. На Чернігівщині на державному обліку перебувають 5,5 тис. пам’яток історії і культури. 230 пам’яток архітектури внесено до Державного реєстру. В області 5 історико-культурних заповідників, 19 музеїв з 9 відділами. В селі Мезин (Мізин) виявлено одну з найстаріших палеолітичних стоянок в Україні (ХV тис. до н.е.) і городище УІ-У тис. до н.е. В 1965 р. відкрито Мезинський музей, де представлено 41 тис. експонатів. Чернігівський обласний історичний музей ім. В. Тарновського є одним з найстаріших в Україні. Він створений у 1896 р. на основі приватних колекцій любителів старожитностей, меценатів. У фондах музею зібрано понад 150 тисяч пам’яток матеріальної і духовної культури, що відноситься до різних періодів історії Чернігівщини. Музей міститься в колишньому будинку губернатора. В Чернігові є також музей народного декоративно-прикладного мистецтва, художній музей, літературно-меморіальний музей М. Коцюбинського. В області є 64 готелі і туристичні комплекси. Серед кращих готелів – “Брянськ”, “Градецький”, “Придеснянський”, “Десна”. У Чернігові створено історико-архітектурний заповідник, до складу якого входять 22 об’єкти. Серед пам’яток археології – Чорна могила (середина Х ст.), де згідно з легендою, поховано князя Чорного – гіпотетичного засновника міста. Один із найбільших некрополів, який включає близько 230 курганів, знаходиться на Болдіних горах – історичній місцевості на правому березі Десни. На болдінських терасах розташований ансамбль Троїцько-Іллінського монастиря (ХІ-ХУІІІ ст.), заснований Антонієм Печерським у 1069 р. Антонієві печери з часом перетворились на багатоярусний підземний комплекс довжиною 315 м. У ХІІ ст. тут було споруджено Еллінську церкву. В 1239 р. монастир був зруйнований і відбудований лише в 1649 р. До наших днів дійшли трапезна із Введенською церквою (1677 р.), корпуси келій, Троїцький собор (1679 р.), будинок архімандрита (1750 р.), дзвіниця (1775 р.). На місці розкопаного дитинця (валу) на початку І тис. були поселення, а ХІІ ст. це – укріплений центр міста. Протягом ХІ-ХУІ ст. навколо нього склався унікальний архітектурний комплекс, з якого уціліли Спасо-Преображенський (ХІ ст.) і Борисоглібський (ХІІ ст.) собори. На валу збереглись також пам’ятки цивільної архітектури: будинок чернігівського полковника Якова Лизогуба (1690–і рр.), Чернігівський колегіум (1700-1702 рр.), будинки архієпископа (1780 р.) і губернатора (1804 р.). Неподалік від Дитинця розташована П’ятницька церква (ХІІ-ХІІІ ст.). Єлецький Успенський монастир був заснований у 1060-і роки посеред хвойного лісу, звідки виводиться його назва. З 1635 по 1649 р. монастир належав єзуїтам. Новгород-Сіверський: Спасо - Преображенський монастир (ХІV ст.), Миколаївська церква (ХVІІІ ст.), Успенський собор (ХVІІ ст.), Предтеченська церква (ХІХ ст.), Тріумфальна брама (ХVІІІ); м. Батурин: історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця), палац К. Розумовського (ХVІІІ ст.), Воскресенська церква (ХІХ ст.), будинок Кочубея (ХVІІІ ст.); смт. Козелець: собор Різдва Богородиці (ХVІІІ ст.), Будинок полкової канцелярії (ХVІІІ ст.), Миколаївська церква (ХVІІІ ст.), Вознесенська церква (ХІХ ст.); м. Ніжин: Миколаївський собор (1688 р.), Введенський собор (ХVІІІ ст.), Троїцька (1733 р.), Преображенська (1748 р.), грецька Всіхсвятська (1780 р.), Покровська (1757 р.), Петропавловська (ХІХ ст.), Івана Богослова (ХVІІІ ст.) церкви; м.Прилуки: Миколаївська (ХVІІІ ст.), Різдва Богородиці (ХVІІІ ст.) церкви, Спасо - Преображенський собор (ХVІІІ ст.); с. Гусятин: Густинський монастир (ХVІІ ст.), Воскресенська (ХVІІ ст.), Миколаївська (ХVІІ ст.), Петропавловська (ХVІІ ст.), Михайлівська (ХІХ ст.) церкви. На Чернігівщині народились і жили: І. Скоропадський, М. Коцюбинський, Л. Глібов, Б. Грінченко, І. Мазепа, М. Заньковецька, П. Тичина. Давньоруська спадщина: с. Білогородка (городище літописного м. Білгорода); с. Вишгород (городище літописного м. Вишногорода – Державний історико-культурний заповідник); смт. Любеч (літописне м. Любеч); укріплені городища: (с. Великі Деревичі, с. Городоське, с. Колодязне, с. Ягнятин, с. Яроповичі, с. Читачів, с. Зрубенці, с. Ржищів, с. Халеп’є, с. Щучинка); “Зміїв вал” (м. Тальне). Контрольні питання: 1.Які об’єкти Києва є під опікою ЮНЕСКО? 2. В якій частині міста розміщався град Кия. 3. Назвіть музеї Києва. 4. Назвіть кількість київських парків. 5. Які готелі Ви знаєте в м.Києві. 6. Назвіть головні святині Києва. 7. Де знаходиться музей С.П.Корольова. 8. Назвіть курортні місця Київщини. 9.Назвіть архітектурні пам’ятки Чернігівщини давньоруського періоду. Теми рефератів 1. Туристичні ресурси міста Переяслав-Хмельницького. 2. Місто Біла Церква, її туристичний потенціал. 3. Історико-культурні заповідники Чернігівщини. 4. Об’єкти релігійного паломництва на Чернігівщині. Основна література до теми: 1. Географічна енциклопедія України К., 1989 т.1, 416 ст. 2. Данилюк А.Г. Традиційна архітектура регіонів України: Полісся.-Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2001.-147ст. 3. Національна система туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича”, К., 1998 р., 401 ст. 4. Смаль І.В. Територіальна структура рекреаційної системи Чернігівської області К., 1992 р, 19 ст. стр. из |
11. Карпатський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика Бродівський, Буський, Городоцький, Дрогобицький, Жидачівський, Жовківський, Золочівський, Кам'янка-Бузький, Миколаївський, Мостиський,... |
12. Подільський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика Козятинський, Крижопільський, Липовецький, Літинський, Могилів-Подільський, Мурованокуриловецький, Немирівський, Оратівський, Погребищенський,... |
Village council), Amvrosiivka district, Donets'k region, into a relatively... Він був і також Кривдишевського район і Чистяківський був район і Голодаївського був район, а потім вже по кінці вже став там російського... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни «ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ» Сутність методу економічного аналізу, його характеристика та методологічна основа |
ПРОМИСЛОВІСТЬ Загальна характеристика господарства, економічний потенціал Укажіть форму суспільної організації виробництва за описом: «Випуск на одному підприємстві певного виду продукції»: А. кооперація... |
ПРОМИСЛОВІСТЬ Загальна характеристика господарства, економічний потенціал Укажіть форму суспільної організації виробництва за описом: «Випуск на одному підприємстві певного виду продукції»: А. кооперація... |
John Kessler (Ivan Kasiianenko), b. January 1924, Kovalivka, a large... Від.: А район Гребінки. Тоді було Гребінки, а зараз, так як я знаю, як мені відомо, то його перемінили на Васильківський район |
Evdokiia Shkvarchenko (Skvar), b. 1908, Budenivka, a village of about... Від.: От район —Бурочанський. Значить, село Будень, Вільшанськой області, Харківської губернії, Вільшанськрї області, район Дергачі.... |
ЗАТВЕРДЖЕНО Швець Алла Валеріївна – головний суддя «Конкурсу привітань», «Туристична газета» |
НАКАЗ ПМСО. Фізична культура. Спеціалізація: методика спортивно-масової роботи, туристична робота |