11. Карпатський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
|
|
Скачати 368.79 Kb.
|
|
Культурно-історичні пам’ятки. Маючи таку давню історію, яка багата на визначні події, Івано-Франківщина не може бути бідною на різноманітні культурно-історичні пам’ятки. Тільки на території Карпатського національного природного парку збереглося 9 церков ХУІ-ХХ ст., збудованих у традиційних формах, які належать до гуцульської школи – церква Різдва (1615 р.) у смт Ворохта, дорівська церква Чуда св. Михайла (1844 р.), церква ХІХ ст. у м. Яремча, церква Анни (1872 р.) у с. Бистрець Верховинського району, Дмитрівська церква (1870 р.) у с. Кремінцях. Скит Манявський Урочище широко відоме як місце знаходження старовинного монастиря, заснованого в 1611 р. Сьогодні Манявський скит поєднує прикмети музею і монастиря. Щороку тисячі туристів відвідують це таємниче і святе місце. Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1615 р. в с. Ворохта. Вхід на погост, де знаходиться церква, франкований двома великими каменями. Такими каменями стародавні слов’яни позначали свої священні місця – жертовники. Будівля поставлена на невисоку кам’яну основу. Хрестова в плані, з квадратним середнім та прямокутними бічними зрубами, вона гордо височіє на одному з пагорбів селища. Лінії даху опасання впевнено піднімаються до стін зрубів, які своїми крутосхилими дахами підхоплюють їх прагнення вверх та передають вертикалям восьмерика, щоб зійтися в гранях шатра, і заспокоєно злитися в м’яких лініях маківки. Центричність композиції всієї споруди проведена відверто і сміливо. Рух форм бані такий сильний, що ніби притягує стіни, які нахилені в середину будівлі. Цей прийом застосувався будівничими свідомо, щоб надати споруді більшої конструктивної міцності. На території області збереглися руїни чотирьох замків: замку ХУІ ст. в с. Пнів Надвірнянського району, замків ХУІІ ст. в селах Рак овець та Чернелиця Городенківського району та руїни Старостинського замку ХУІ-ХУІІІ ст. в м. Галичі. В області під охороною держави знаходиться 28 костелів і 4 синагоги. Костели, в основному, борочного стилю відзначаються монументальністю і величністю. Найвизначнішими з них є костел кармелітів 1624 р. в смт Більшівцях Галицького району, костел 1760 р. в м. Городенці, костел бернардинів 1735 р. в смт Гвіздець Коломийського району, парафіяльний костел 1703 р. та костел єзуїтів 1763 р. на майдані Шептицького в м. Івано-Франківську та ін. Найціннішими пам’ятками в області звичайно ж є фундаменти Успенського собору 1157 р. в с. Крилос Галицького району та церква св. Пантелеймона 1200 р. в с. Шевченкове цього ж району. Успенський собор (церква Пресвятої Богородиці) зведений у 1157 р. Ярославом Осмомислом, був найбільшою святинею та окраскою княжого Галича. Головний столичний кафедральний храм був місцем вокняження на Галицькому столі та князівською усипальницею. Кафедра про існування до середини ХУІ ст., поки не впала від старості та численних татарських нападів. Її розібрали на будівельний матеріал. З матеріалу Успенського собору в 1586 р. поруч була збудована Успенська церква. Зважаючи на наукову та суспільно-історично цінність уцілілих решток Кафедрального Успенського собору, в даний час розпочато консервацію та музеєфікацію вивчених ділянок пам’ятки. За 3 км від сучасного Галича на Виноградній горі Залуківської Височини, красується дивовижна перлина сакрального мистецтва, єдиний храм княжої доби, який зберігся до наших днів. Церква св. Пантелеймона – унікальна пам’ятка білокам’яного зодчества давнього Галича, науковий інтерес до якої не згасає до сьогодні. До інших історико-культурних об’єктів Івано-Франківської області можна віднести: У містечку Богородчани розташований ансамбль домініканського монастиря, який включає костел (1742-1761) палати з келіями (1762). У с. Гошів зберігся монастир Св. Василія Великого. Він був заснований близько 1570 р. південніше від того місця, де стоїть тепер, і перенесений на нову ділянку в 1780 р. В минулому він був широко відомий у Галичині своєю чудотворною іконою. У с. Рожнятин частково зберігся замок Конєцпольських, серйозно пошкоджений у 1649-1650 рр. і відбудований у 1758 р. будівля оточена великим парком. Надзвичайно багатий музеями Івано-Франківський край. Серед прославлених музеїв області, є такі як: Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей. Утворений у 1940 р. на базі давніх Покутського і Жаб’ївського краєзнавчих музеїв та приватних колекцій. З 1959 р. музей знаходиться в історичній будівлі міської ратуші. Експозиція музею тематично розподілена на три відділи: природи, історії, народного мистецтва. Відділ природи знайомить з біотичним різноманіттям Українських Карпат. Окрасою відділу історії є колекція археологічних пам’яток доби Київської Русі й Галицько-Волинської держави. Унікальними є знахідки з розкопок княжого стольного граду Галича (нині села Крилос) – одного з найбагатших міст Європи в ХІ-ХІІІ ст. у відділі народного мистецтва експонуються речі народного побуту, народний одяг, витвори декоративно-прикладного мистецтва (художньої обробки дерева, шкіри, металу, ткацтва, кераміка, вишивка тощо), зібрані з Галицького Подністров’я, Покуття і Гуцульщини. Загальнонаціональну цінність мають ікони та ювелірні вироби ХІІ-ХІІІ ст., ікони ХУІ-ХІУ ст., церковна скульптура, стародруки, колекції зброї та нумізматики. Івано-Франківський художній музей. Знаходиться у ренесансній споруді Колегіального костелу ХУІІ ст. Цей музей є справжньою скарбницею образотворчого і народного мистецтва. Його колекція нараховує понад 15 тис. експонатів. Музей знайомить з унікальними пам’ятками галицького іконопису й барокової скульптури, творчість класиків українського малярства: К. Устиновича, І. Труша, Я. Петрарка, . Данькевича, О. Новаківського, О. Сорохтея, О. Кульчицької та ін., а також творами зарубіжних майстрів ХУІІІ – першої половини ХХ ст. Художній музей має два регіональні відділи: Музей-пам’ятку дерев’яної архітектури та живопису ХУІ-ХУІІІ ст. у Рогатині та Художньо-меморіальний музей В. Касіяна у Снятині. А найоригінальнішим музеєм України, по праву, визнано Коломийський музей “Писанка”. Він знаходиться в оригінальній будівлі у формі велетенської писанки (висота 13 м). Саме на Гуцульщині й Покутті українське писанкарство сягнуло найвищого мистецького рівня й глибини філософського світовідображення. Експозиція музею “Писанка” знайомить з багато тисячолітньою історією писанкратсва, з різноманітними техніками її розпису та розмаїттям орнаментальних мотивів української писанки. Серед “малих” краєзнавчих музеїв Івано-Франківщини хотілось би виділити музеї “Бойківщина” і “Берегиня”, літературний музей Прикарпаття, літературно-меморіальний музей І. Франка (с. Криво рівня), історико-архітектурний музей “Скит Манявський” (с. Маняви), літературно-меморіальний музей Л. Мартовича (Торговиця). В області зареєстровано 3477 пам’яток історії і культури. Архітектурна спадщина включає 1359 пам’яток. На Івано-Франківщині найкраще на Україні розвинутий гірськолижний туризм Буковель, Верховина, Ворохта. На території Прикарпаття налічується більше 20-ти туристичних маршрутів: гірських, водних, пішохідних, велосипедних, автобусних. Найцікавішими з них є: - гірські – на г. Говерла і г. Піп-Іван, по Чорноірському хребту (від озера Несамовите до озер Марічейка), по Горгонах та інші; - водні – по Дністровському каньйону і річках Білий і Чорний Черемош, Прут, Лімниця; - пішохідні – по полонинах Карпат, до Манявського водоспаду; - лижний – на г. Кукул та інші; - автомобільні та велосипедні маршрути, найвідомішим з яких є маршрут “Прикарпатське кільце”. Туристи мають можливість покататися на гірських лижах в Яблуниці, Ворохті, Косові. Діє сучасний гірськолижний комплекс в с. Поляниця. Людям, які ніколи не пробували цим займатись не варто впадати у відчай. Досвідчені інструктори за 2-3 години навчать новачка впевнено триматись на лижах на снігових схилах. Розвивається матеріальна база для любителів подорожувати на гірських велосипедах та конях. Чернівецька область Карта Чернівецької області
Чернівецька область — область у південно-західній частині України. Розташована у межах Карпат, Передкарпаття та Покутсько-Бесарабської височини. Межує з такими областями Вінницькою, Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою. Площа 8097 км². Населення – 904900. Обласний центр – Чернівці. Розвитку туризму сприяє м’який клімат, мальовничі ландшафти, наявність гір і лісів, 4,5 тис. річок, понад 60 джерел мінеральної води. Буковина представлена надзвичайно цікавим тваринним світом, що налічує 303 види. Тут проживає близько 50 видів риб, 17 видів земноводних, 12 видів плазунів. В Чернівецькій області нараховується 234 території та об’єкти природно-заповідного фонду (загальна площа 7,0 тис. га), в тому числі державного значення: 7 заказників, 8 пам’яток природи, ботанічний і дендрологічний парк Чернівецького національного університету, Сторожинецький дендропарк, а також – 136 пам’яток природи, 40 парків, що є пам’ятниками садово-паркового мистецтва та 39 заповідних урочищ місцевого значення. До складу заказників державного значення входять ландшафтні заказники в Лужках, Стебнику, Цецині, орнітологічний заказник Драницький, лісові заказники Лубківський та Петровецький. До пам’яток природи державного значення відносяться: урочище Білка, печери Буковинка, Піонерка, Попелюшка, Баламутівська, Рухотинський і Шилівський ліси, Тисовий яр. Флора – сосна, ялинка, дуб, бук, граб, тис, клен, модрина. Фауна - водяться косуля, олень, свиня дика, білка, куниця, борсук, полівка, бурозубка. Трапляються лось, ведмідь, рись, дикий кіт. З птахів – глухар, тетерев, рябчик, дятел, шишкар, беркут, шуліка, сова, сапсан. Характерними плазунами є полоз, гадюка, мідянка, вуж, ящірка. З комах поширені короїди смерековий і буковий, непарний шовкопряд, букова плодожерка. Пам’ятки археології та архітектури представлені в меншій мірі і включають: слов’янські городища ІХ-Х сторіч, древньоруські городища ХІІ-ХІІІ сторіч, пам’ятники культової архітектури. Буковина має художні промисли: виготовлення килимів, вишивання, виготовлення виробів з дерева. Ці промисли розвинені у центральній, південно-західній і західній частині Чернівецької області. На державному обліку перебуває 738 пам’яток. В області є 5 музеїв і 4 відділи і філіали. Чернівецький краєзнавчий музей – один з найстаріших в Україні. В 1877 р. його колекція була передана чернівецькому університету. З 1893 р. до початку Першої світової війни він функціонував як крайовий музей. Нині в його налічується 83 тис. експонатів. Музей має два відділи – історичний музей у м. Хотин і краєзнавчий музей у м. Кіцмань, а також філії – літературно-меморіальні музеї Ю. Федьковича та О. Кобилянської, В. Івасюка. В Чернівцях діють музей народної архітектурної і побуту, картинна галерея, виставковий зал. Цікавим є музей майстра української народної творчості Г. Гараса у м. Вашківцях. Місто Чернівці має багато визначних місць, пов’язаних з конкретними подіями, а також з життям і діяльністю конкретних осіб, які стали надбанням європейської, а також світової історії і культури. Наприклад, в 1908 році Чернівці стали місцем проведення першої світової конференції європейської мови їдиш (приміщення колишнього європейського національного дому). 3 листопада 1918 року в Чернівцях (площа Театральна) відбулося так зване Буковинське народне віче, під час якого депутати українського населення Буковини висловились за приєднання Північної Буковини до Української Народної Республіки. У місті в різні роки проживали і творили такі видатні постаті, як Іван Франко, Сидір Воробкевич, Осип Маковей, Юрій Федькович, Ольга Кобилянська, Степан Смальстоцький, Володимир Івасюк, Міхай Емінеску, Арон Пумнул, Чіпріян Порумбеску, Карл Еміль Францос, Пауль Целан, Роза Ауслендер, Елізер Штейнберг, Йозеф Шмідт, Сіді Таль, Євген Еріх, Раймонд Фрідріх Кайндль, Натан Бірнбаум, Георг Дроздовський, Грегор фон Реццорі та багато інших. Неабиякий інтерес для туристів можуть представляти залишки родинної резиденції духовного лідера євреїв – хасидів Ізраєля Фрідманна у Садгорі. На окрему увагу туристів заслуговують чернівецькі некрополі на вулиці Зеленій та у Садгорі. Найдавнішими пам’ятками, що збереглися сьогодні в Чернівцях, є чотири дерев’яні храми в передмістях Рош, Галичанка, Клокучка і в центрі міста. Остання – церква Св. Миколая (1607) – належить до храмів “хатнього типу”, які за своїм зовнішнім виглядом та інтер’єром майже нічим не відрізняються від звичайної хати. Класичними зразками цього типу церков є також Миколаївська церква в селі Поляни (1648) і Троїцька (1774) в Чернівцях. Комплекс резиденції буковинських митрополитів розташований на високому пагорбі в історичному центрі Чернівців. На східній околиці Чернівців, що має назву Гореча, на високому пагорбі серед лісу зведена церква Різдва Богородиці (Георгіївська), що входила до комплексу місцевого православного монастиря. Заснованого на початку ХУІІІ ст. Неподалік від Чернівців є село Лужани, в якому зберігся кам’яний Успенський храм середини ХУ ст. – найстаріший з уцілілих на Буковині. На Буковині набуло значного поширення дерев’яне культове зодчество. Серед його зразків – церква Св. Іоанна Сучавського із дзвіницею (с. Виженка, 1792), церква Успіня Богородиці із дзвіницею (с. Дубрівці, 1775), церква Св. Миколая (смт. Путила, 1885), церква Різдва Богородиці із дзвіницею (с. Селятин, ХУІІ-ХУІІІ ст.), церква св. Іллі із дзвіницею (с. Шепіт, 1898), Дмитрівська церква (с. Буківка, 1744), Хрестовоздвиженська церква (с. Підвальне, 1561), Благовіщенська церква з дзвіницею (с. Круп’янське, 1772), Успенська церква з дзвіницею (с.Кулівці, 1791). В області уцілів грандіозний комплекс Хотинської фортеці. Його ядром є замок, навколо якого пізніше були споруджені укріплення бастіонного типу. Замок зведений у 1230 р. на місці більш давніх дерев’яних укріплень. Таким чином, сприятливі природні кліматичні умови, велика кількість річок, мінеральних джерел, поєднання мальовничих Прут-Дністровських лісостепових, перед гірських і гірсько-карпатських ландшафтів, численних заповідних територій, пам’ятників природи, історії і культури, достатня забезпеченість транспортними шляхами поряд зі своєрідними етнокультурними особливостями створюють у Чернівецькій області широкі можливості для розвитку туризму. Туристичні можливості Закарпаття |
||||||||||
Схожі:
| 9. Центрально Поліський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика Тема Центрально – Поліський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика |
12. Подільський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика Козятинський, Крижопільський, Липовецький, Літинський, Могилів-Подільський, Мурованокуриловецький, Немирівський, Оратівський, Погребищенський,... |
| Village council), Amvrosiivka district, Donets'k region, into a relatively... Він був і також Кривдишевського район і Чистяківський був район і Голодаївського був район, а потім вже по кінці вже став там російського... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни «ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ» Сутність методу економічного аналізу, його характеристика та методологічна основа |
| ПРОМИСЛОВІСТЬ Загальна характеристика господарства, економічний потенціал Укажіть форму суспільної організації виробництва за описом: «Випуск на одному підприємстві певного виду продукції»: А. кооперація... |
ПРОМИСЛОВІСТЬ Загальна характеристика господарства, економічний потенціал Укажіть форму суспільної організації виробництва за описом: «Випуск на одному підприємстві певного виду продукції»: А. кооперація... |
| John Kessler (Ivan Kasiianenko), b. January 1924, Kovalivka, a large... Від.: А район Гребінки. Тоді було Гребінки, а зараз, так як я знаю, як мені відомо, то його перемінили на Васильківський район |
Evdokiia Shkvarchenko (Skvar), b. 1908, Budenivka, a village of about... Від.: От район —Бурочанський. Значить, село Будень, Вільшанськой області, Харківської губернії, Вільшанськрї області, район Дергачі.... |
| ЗАТВЕРДЖЕНО Швець Алла Валеріївна – головний суддя «Конкурсу привітань», «Туристична газета» |
НАКАЗ ПМСО. Фізична культура. Спеціалізація: методика спортивно-масової роботи, туристична робота |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua