12. Подільський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика
|
|
Скачати 179.9 Kb.
|
|
Тема 12. Подільський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика Вінницька область Карта Вінницької області
Вінницька область — розташована на правобережжі Дніпра в межах Придніпровської та Подільської височин. Має найбільше сусідніх областей серед всіх областей країни. На заході межує з Чернівецькою та Хмельницькою, на півночі з Житомирською, на сході з Київською, Кіровоградською та Черкаською, на півдні з Одеською областями України та з Республікою Молдова, в тому числі частина кордону приходиться на невизнане Придністров'я. Площа – 26513 км2. Населення – 1763944. Обласний центр — місто Вінниця. Клімат області - помірно континентальний середня температура січня: -6°С, середня температура липня: +19°С річна кількість опадів: 520-590 мм, з них 80% випадають в теплий період. Мальовнича природа Вінниччини, природно-територіальні комплекси є важливими ресурсами. На базі радонових вод створено курорт Хмільник. Курорт Немирів заснований завдяки наявності мінеральних джерел. В області функціонує 28 готелів та туристичних баз. На території області 204 річки. В області 320 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, в тому числі 11 парків, що є пам’ятками садово-паркового мистецтва. Загальна кількість пам’яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва становить 2204 одиниці. 511 пам’яток архітектури внесено до Державного реєстру національного культурного надбання. Цікавими туристсько-екскурсійними об’єктами є залишки скельних храмів. Печерний храм VІ-VІІ ст. з унікальними рельєфними композиціями і написаними був виявлений В. Антоновичем ще у 1883 р. в розколині скелі над річкою Бушка (с. Буша). Тут збереглися також Вежа, що входила в комплекс укріплень ХVІІ ст., і Покровська церква з келіями (1787 р.). Скельний монастир – комплекс споруд ХІ-ХІХ ст., до якого входять 3 печерних церкви (Усікнення голови Св. Іоанна Предтечі, Св. Параскеви П’ятниці, Св. Антонія Печерського), розташований над Дністром у с. Лядова. Палацово-паркові ансамблі ХVІІІ-ХІХ ст. збереглися у селах Антопіль, Верхівка, Вороновиця. У вороновицькому палаці розміщується музей авіації. У 1869-1876 рр. тут жив відомий авіаконструктор О.Ф. Можайський у маєтку брата, де провів свої перші експерименти, збудував дерев’яний планер із нерухомими крилами. В пейзажному парку селища Муровані Кирилівці зберігся палац (1805 р.), а також залишки укріплень ХVІ ст. з підземними казематами. .Палац із прилеглим парком (1897-1917 рр.) у м. Немирів з 1921 р. функціонує як будинок відпочинку. Тут у 1821 р. народився відомий російський поет М.О. Некрасов. Кращим зразком класицизму серед архітектурних споруд України вважається палац (1757 р.) у Тульчині. В Тульчині зберігся також малий палац (1782 р.). Обидва вони належали Потоцьким. Ще однією пам’яткою Тульчина є Успенська церква (1789). У 1796-1797 рр. у Тульчині знаходилася штаб-квартира російської армії на чолі з О.В. Суворовим. У 1806 р. ад’ютантом командира корпусу, розквартированого в місті, служив І. Котляревський. Після закордонних походів 1913-1814 рр. в Тульчині квартирували частини 2-ї армії, де ад’ютантом командуючого був П. Пестель. У 1818 р. тут було створено тульчинський осередок “Союзу благоденства”, а у 1821 р. – Головну управу Південного товариства декабристів. Православні, католицькі, іудаїстські культові споруди ХVІІ-ХІХ ст. збереглись у Вінниці. Миколаївський собор (1829 р.), приватний корпус із дзвіницею і вежа з оборонними мурами (ХVІІІ ст.), а також господарчі споруди Миколаївського монастиря, костьол Непорочного зачаття (1627 р., 1791 р.) збереглися у Шаргороді. В м. Хмільник до наших днів дійшли оборонна вежа (1534 р.), костьол Усікнення голови Св. Іоанна Предтечі (1630 р.) і поміщицький палац (1911-1915 рр.). У м. Брацлаві – винахідник польової кухні – Турчанових. Найцікавіші історико-культурні місця і пам’ятники:
На Вінниччині народилися історик В. Антонович (с. Махнівка), архітектор В. Городецький (с. Шолудьки), письменник М. Коцюбинський (Вінниця), композитор М. Леонтович (с. Селевенці – нині Монастирьок), поет С. Руданський (с. Хомутинці – нині Руданське), поет В. Стус (Гайсині). Тернопільська область Карта Тернопільської області
Тернопільська область займає західну частину Подільського плато, межуючи на півночі з Рівненською, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з Івано-Франківською, на заході з Львівською областями України, а на сході - з Хмельницькою областями. Тернопільська область займає площу 13.8 тис. км², що становить 2.3% території України. За цим показником займає 23 місце серед інших областей України. За конфігурацією території Тернопільщина нагадує трикутник з основою на сході та вершиною — на заході. Населення – 1087844. Обласний центр – Тернопіль. Тернопільська область займає західну частину Подільської височини. Рельєф її рівнинний. Поверхня області (на південь від Товтрів) має нахил з півночі на південь. Решта її території нахилена у північно-східному напрямку. Абсолютні висоти коливаються від 443 метрів (гора Попелиха біля села Мечищів Бережанського району) до 116 метрів (у місці впадіння Збруча у Дністер). Клімат Тернопільщини є помірно континентальний, з теплим вологим літом і м'якою зимою. Середня температура повітря коливається від −5 °C в січні до +19 °C в липні. Середньорічна кількість опадів становить 520—600 мм. У Тернопільській області росте близько 1200 видів вищих спорових і насінних рослин. Рослинний світ краю відноситься до двох основних видів: лісової і степової рослинності. на Тернопільщині є:
Доповнюють його бук, ясен, береза, осика, тополя, вільха, клен, модрина, а в підліску — ліщина, калина, терен, глід та інші. Тваринний світ Тернопільської області представнлений лісовими та степовими видами. В області зареєстровано 412 видів хребетних, які належать до 242 родів, 97 родин, 37 рядів і 6 класів. Окремі класи нараховують: круглороті — 1 вид, риби — 45, земноводні — 11, плазуни — 10, птахи — 283, ссавці — 62. Поліські види тварин поширені в північній частині області. Серед них: заєць-русак, лисиця, тхір темний, дикий кабан, куниця, козуля європейська, їжак, вовк. З птахів: тетерев, рябчик, горлиця, канюк, лелека білий, дятел, грак, сорока, шпак, сіра ворона. області живуть як степові види, так і представники тваринного світу Карпат: заєць-руснак, білка, лисиця, тхір, козуля європейська, олень, рись, горностай, дикий кабан, кріт, їжак, полівка сіра, полівка степова, миша, ласка. Серед птахів: синиця, горобець, дрізд, сойка, грак, галка, сорока, шпак, жайворонок, перепелиця, ластівка, стриж, сич, сова, зозуля, горлиця, канюк. В області 120 річок, головною з яких є Дністер із притоками Джурин, Збруч, Золота Липа, Коропець, Нічлава, Серет, Стрипа. Область має 421 об’єкт природно-заповідного фонду, в тому числі заповідник “Медобори”, 12 пам’яток природи, серед яких Кременецькі гори; печери Вертеба, Кристальна, Млинка, Озерна, Оптимістична, Перлина, Ювілейна та ін.; Гермаківський і Хоростківський дендропарки; 4 пам’ятки садово-паркового мистецтва (Більче-Золотецький, Вишневецький, Раєвський, Скала-Подільський парки). Знаменита липова алея, закладена в ХVІІ ст., тягнеться від Бережан до с. Рай. Основними природними об’єктами, на базі яких розвивається екскурсійний туризм, є Товаровий кряж, Кременецькі гори, Дністровський каньйон, карстові печери (з яких досліджено понад 60). Карстові печери поблизу Борщова – найбільші у світі. Сприятливі кліматичні умови, мальовничі ландшафти, лісові масиви, джерела мінеральних вод, лікувальні грязі складають рекреаційний потенціал області. Відомий кліматичний курорт – Заліщики. В області є 40 готелів та туркомплексів. В області діють 3 музеї з 22 відділами. Фонди краєзнавчого музею в Тернополі налічують понад 100 тисяч експонатів. У художньому музеї зберігаються старовинні і сучасні полотна відомих європейських і місцевих художників. У місті функціонує також картинна галерея. Серед архітектурних пам’яток області – замки ХІV – ХVІІ ст., католицькі і православні храми, зразки церковного дерев’яного зодчества. 1178 пам’яток архітектури і містобудування внесено до Державного реєстру національно культурного надбання. За кількістю замків (34)займає 1-ше місце в Україні. На базі Збаразького замку в 1994 р. створено державний історико-архітектурний заповідник. Тернопіль заснований коронним гетьманом Яном Тарновським у 1540 р. як місто-фортеця. Давні укріплення не збереглися. Старий замок на початку ХІХ ст. був перебудований на палац. На місці оборонних валів зведений костьол єзуїтів, пристосований під швейну фабрику. В місті збереглися давні церкви оборонного призначення – Воздвиженська (кінець ХVІ ст.) і Різдва Христового (1602-1608). В 1746 р. був заснований Домініканський монастир, зруйнований під час Другої світової війни і відреставрований у 1953 р. До комплексу входять костьол і корпус келій. У Тернополі навчалась видатна співачка Соломія Крушельницька. На її батьківщині, в с. Біла Бучачського району, створено меморіальний музей. Тут у 1887 р. перебував як кореспондент газети “Кур’єр львівський” Іван Франко. Лесь Курбас очолював створений ним театр “Тернопільські театральні вечори”. Бережани: перша письмова згадка датується 1375 роком. Протягом 20 років (1534-1554) тривало будівництво місцевого замку. В Бережанах збереглись також костьол Св. Трійці, костьол Св. Миколая (1630-1683 рр.) з келіями (1716-1742 рр.) і костьол Різдва Пресвятої Богородиці (1600 р.), православні Миколаївська дерев’яна церква (1691 р.) і Троїцький собор (1768, 1903 рр.), синагога з ознаками оборонної споруди. У приміщенні ратуші (1811 р.) функціонує краєзнавчий музей. У селі Буданів зберігся замок кінця ХVІ початку ХVІІ ст. у 1765 р. коштом Потоцьких частину замкових мурів і дві башти перебудовано на костьол. Дві інші башти межують з монастирем сестер Милосердя. Уцілів палац. Біля замку простежуються сліди оборонних валів. Місто Бучач вперше згадується в документах 1397 р. В ХVІ-ХVІІ ст. воно було добре укріпленою фортецею з міцними оборонними мурами. Від замку ХІV-ХУІІ ст. тут залишились самі руїни. В Бучачі збереглася Хрестовоздвиженська церква (1753-1770 рр.) василіанського монастиря, корпус келій. Серед міських пам’яток – оборонна церква Св. Миколая (1610 р.) з різьбленим іконостасом і розписом, Покровська церква (середина ХVІІІ ст.) з унікальним різьбленням по дереву, Успенський костьол (1761-1763 рр.), руїни монастиря на г. Федор, (спалений у 1672 р.) і оборонної церкви (ХVІ ст.) в урочищі “Монастирок” під Бучачем. Збереглась будівля міської ратуші, зведена в 1751 р. коштом М. Потоцького. Село Яблунівка, в минулому відоме як місто Язловець, де була велика вірменська колонія, процвітали ремесла, відбувались ярмарки. Серед інших пам’яток – церква Св. Миколая (до 1810 р. - вірменська), споруджена в 1551 р., Успенський костьол (1589-1590 рр.), оточений муром з вежею. Збереглась також міська ратуша. В селищі Вишневець збереглись руїни замку (1395 р.), англійського парку, а також діє церква Воскресіння. Перша згадка про Гусятин відноситься до 1559 р. В Гусятині збереглася синагога, споруджена у другій половині ХVІ ст. – один із найкращих зразків іудейської культової архітектури в Україні. Серед пам’яток міста – Онуфріївська церква (ХVІ ст.) і монастир бернардинців (ХVІ ст.). Палац, оточений парком, і костьол (ХVІІ ст.) збереглися в м. Заліщики. Залишки міських укріплень Збаража, зруйнованих ще в 1589 р., збереглися поблизу с. Старий Збраж. Замок неодноразово зазнавав руйнувань і знову відбудовувався. Нині продовжуються реставраційні роботи. У 1994 р. замок включений до складу державного історико-архітектурного заповідника. У селі Кривче знаходиться знаменита Кришталева печера, що є однією з найбільших у світі гіпсових печер. У центрі села збереглися залишки замкових споруд, дві оборонні вежі (ХVІІ ст.). Зберігся замок 1516 р. в селищі Заложці. В Микулинцях крім руїн замку середини ХVІ ст., ще два історико-архітектурних об’єкти 1760-х років – Троїцький костьол і палацовий комплекс, перебудований у середині ХІХ ст. В давньому містечку Підгайці уціліли костьол 1634 р., синагога ХУІ ст. і церква Успення Пресвятої Богородиці 1650-1653 рр. В містечку Скала-Подільська (давня назва – Ягельниця, до 1940 р. – Скала-над-Збручем) є залишки замку 1538 р. неподалік – костьол ХVІІ ст. з мурами, вежею і бійницями. Міський парк-дендрарій закладений на початку ХІХ ст. Багато старовинних пам’яток є у м. Теребовля. Тут збереглися зведені на горі вали давньоруського міста, де пізніше було споруджено замок. Нині від замку залишились лише руїни. Пам’ятки Теребовлі представлені комплексом будівель монастиря кармелітів (1635-1639) і церквою Св. Миколая (ХVІ ст.). на околиці міста на високій горі над глибоким урвищем збереглися руїни василіанського монастиря (ХVІ ст.), відомого під назвою “Під горянський” (“Угодницький”). Потужний замок був споруджений у 1610 р. в м. Чортків. Від нього збереглися дві башти і оборонні мури. В мсті є також дві пам’ятки дерев’яної архітектури – Воскресенська (1738 р.) і Успенська церкви (1635 р.). Збереглися домініканський костьол (1731 р.), монастир кармелітів (1635 р.), ратуша (ХІХ ст.). В місті Кременець на вершині однойменної гори збереглися залишки замку ІХ- ХVІ ст., уціліли францисканський костьол (тепер Миколаївський собор) з келіями ХVІ-ХVІІ ст. і Богоявленський монастир (1760 р.). Почаїв уперше згадується під 1450 р. Головним туристичним об’єктом міста є Свято-Успенська Лавра (заснована в 1597 р.). Ансамбль монастиря став формуватися в ХVІІ-ХІХ ст. Центром ансамблю є Успенський собор. У товщі гори під Успенським собором міститься триярусний печерний комплекс ХV-ХVІ ст. з підземними церквами, там зберігається камінь із відбитком ступні Богородиці. У 1906-1912 рр. за проектом О. Гусєва споруджено Троїцький собор. В інтер’єрі собору збереглись мозаїки, виковані за ескізами М. Еріха. У Почаєві збереглись також церква Всіх Святих (1773-1775 рр.) і Покровська церква (1643 р.; перебудована в 1746 р.). Одним із найвідоміших у світі місць, пов’язаних із вшануванням Божої Матері, є село Зарваниця. Тут був споруджений монастир (з 1922 р. – Св. Іоанна Хрестителя). В 1867 р. Папа Пій ІХ благословив чудотворну ікону Божої Матері Зарваницької. Паломництво у святе місце триває від дня Св. Юрія (6 травня) до свята Покрови Пречистої Діви Марії (14 жовтня). В 1995 р. Зарваниця визнана місцем прощі віруючих греко-католицької церкви, куди стікаються сотні тисяч прочан із багатьох країн світу. Хмельницька область Карта Хмельницької області
Хмельницька область межує на північному заході з Рівненською, на північному сході з Житомирською, на сході з Вінницькою, на півдні з Чернівецькою, на заході з Тернопільською областями. Площа – 20629 км2. Населення – 1426649. Обласний центр – Хмельницький. Більшу центральну частину області займає Подільська височина (переважні висоти 270—370 м), по якій проходять вододіли Дніпра, Південного Бугу і Дністра. На північному заході в межі області заходить Волинська височина, а на півночі — Поліська низовина. Південний захід перетинає Товтровий кряж, на якому є найвища точка області — гора Велика Бугаїха (409 м). Клімат області помірно континентальний, з теплим літом і не сильною зимою. Середня температура повітря коливається від −6 °C в січні до +20 °C в липні. Середньорічна кількість опадів становить 500—620 мм. Флора – дуб граб, береза, липа, тополя, вільха, сосна, клен. Фауна - найбільш типові такі види тварин, як лось, косуля, свиня дика, олень благородний, білка, куниця лісова, борсук, соня лісова, трапляються бурий ведмідь, рись, заєць-біляк. У лісах, на луках і болотах водяться полівка лісова, лісова і польова миші, бурозубки звичайна і мала, кутора, кріт. Досить багато є лисиць і вовків, 3 птахів – тетерев, рябчик, глухар, дятел чорний, шпак, синиця, дика качка, кулик, деркач, журавель сірий, дикий голуб. З плазунів поширені гадюка звичайна, вуж звичайний, ящірка прудка, болотяна черепаха. Із земноводних – тритони, ропухи, жаби та ін. З комах – сосновий і непарний шовкопряди, короїд, хрущ, ґедзь. Останніх багато на заболочених місцевостях. В області 269 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, в тому числі 8 памяток садово-паркового мистецтва (Антонівський, Голозубинецький, Малієвецький, Михайлівський, Новоселицький Полонського району, Полянський Самчиківський парки). В області розташований Національний природний парк “Подільські Товтри”. Природною пам’яткою є Смотрицький каньйон у долині р. Смотрич. Відома печера знаходиться в с. Черче. Через область протікає 165 річок. До природних рекреаційних ресурсів Хмельниччини належать сприятливі кліматичні умови, мальовничі краєвиди, значні лісові масиви, а також джерела мінеральних вод – поблизу Сатанова (мало мінералізовані води типу “нафтуся”), в Полянському районі (радонові). Сатанів, розташований у долині р. Збруч, на схилах Товар, є відомим бальнеологічним курортом. В області діє 29 готелів і туркомплексів. В області налічується 3 заповідники (національний історико-культурний заповідник у м. Кам’янець-Подільському, державний історико-культурний заповідник “Самички”), і 9 музеїв із 3 відділами. Серед них – Меджибізький регіональний історико-етнографічний музей-фортеця, меморіальний музей А. Ахматової (с. Слобідка Шелехівська). Загальна кількість пам’яток археології, історії, архітектури, містобудування і монументального мистецтва у Хмельницькій області складає 2015 одиниць. На державному обліку перебуває 387 пам’яток архітектури і містобудування. Кам’янець-Подільський - туристична перлина Поділля, за кількістю історико-культурних пам’яток займає третє місце в державі після Києва та Львова. Національний історико-архітектурний заповідник “Кам’янець”. Готельно-ресторанні комплекси (“Поділля”, “Україна”, “Смотрич”). Пам’ятки архітектури: фортеця ХІ-ХVІІІ ст.; башти (Нова Східна – 1544 р., Біла – 1510-1531 рр., Кармалюкова – 1503 – 17 рр., Рожанка – 1505 р., Денна, Мала, Водяна); замковий міст, ХУІІ ст.; середньовічні фортифікаційні споруди, ХV-ХVІ ст.; міська брама, ХVІ-ХVІІ ст.; Вірменський бастіон, ХVІ-ХVІІ ст.; Руська брама, ХVІ-ХVІІ ст.; Польська брама, ХVІ-ХVІІ ст.; Кушнірська (Стефана Баторія) башта, ХVІ-ХVІІІ ст.; Миколаївська церква, ХІV ст.; вірменський Миколаївський собор, ХV-ХVІІІ ст.; Петропавловська церква, 1580 р.; Петропавлівський кафедральний собор, ХV-ХІХ ст.; турецький мінарет (1672-1699 рр.); тріумфальна арка, 1871 р.; дзвіниця; Францисканський костел, ХІV-VІІІ ст.; Тринітарський костел, ХVІІІ ст.; Домініканський монастир, ХV-ХVІІІ ст.; костел, ХІV ст.; Хрестовоздвиженська церква, ХVІІ-ХVІІІ ст.; ратуша, ХVІІ-ХVІІІ ст.; будинок Руського магістрату, ХVІ ст.; вірменські склали, ХVІ-ХVІІІ ст.; вірменські криниця, ХVІІ ст.; турецькі будівлі, ХVІІ ст.; казарми фортеці, ХVІІІ ст.; будинок Чарторийських, ХVІ ст. У с. Антоніни зберігся садибний комплекс ХІХ ст. з манежем, флігелем, брамою і огорожею. У Білогір’ї (до 1946 р. - Ляхівці) частково зберігся замок, побудований у 1774 р. князями Яблоновськими. Одним із давніх подільських поселень є Зіньків, який уперше згадується в 1404 р. У ХV ст. тут був споруджений замок. Містечко отримало Магдебурзьке право (1458 р.). Зіньків відомий ще з ХV ст. своїм гончарним промислом. До нас дійшли руїни місцевої фортеці ХІІ-ХІV ст. і Троїцького костьолу, а також поміщицька садиба ХІХ ст. у стилі класицизму. У м. Летичів є кілька пам’яток. Серед них Михайлівська церква (ХVІІ ст.; перебудована в 1836 р.). в ХVІ ст. тут споруджено замок. Неподалік від нього було зведено костьол Пресвятої Діви Марії (відомий з 1546 р.), навколо якого в ХVІІ ст. виникає домініканський монастир, широко відомий завдяки чудотворній іконі Летичівської Божої Матері. Палацово-парковий ансамбль у с. Макіївці включає палац (1788 р.), мур і міст з обелісками (ХVІІІ ст.), водонапірну башту (початок ХІХ ст.), господарчі приміщення (ХІХ ст.). В Меджибожі знаходиться найбільша святиня хасидів – поховання засновника цієї релігійної течії Баал-Шем_Това (Бешт). У селищі Сатанів збереглися залишки міських воріт (на місці давнього південного в’їзду до міста), замку (ХV-ХVІ ст., 1724 р.), комплекс споруд Троїцького монастиря (ХVІ-ХVІІІ ст.), синагога (1532 р.). У с. Сутківці знаходиться Покровська церква-фортеця (ХІV-ХV ст.), яка не має в Україні аналогів за своїм архітектурно-планувальним вирішенням. Збереглись також руїни замку (ХІV ст.), що разом з церквою входив до єдиного оборонного комплексу. В м. Ізяслав знаходяться комплекс споруд монастиря бернардинців (початок ХVІІ ст.), руїни замку (1539 р.), костьол Св. Іоанна Хрестителя (1559, 1756 рр.). У м. Старокостянтинів (історична Волинь) збереглися залишки замку (1516-1571 рр.), заснованого князем Острозьким, костьол Св. Іоанна Хрестителя (1754 р.) і руїни костьолу (1612 р.) на території колишнього монастиря домініканців. Контрольні питання:1. Яка територія має назву Порімия? 2. Де розташований Національний природний парк “Подільські Товтри”? 3. В якій місцевості розташований курорт Заліщики? 4. Де розташований курорт Сатанів? 5. Яка попередня назва міста Бар і ким воно перейменоване? 6. Який відомий авіатор жив у с. Вороновиця в ХІХ ст.? 7. Хто з російських поетів народився на Вінниччині і в якому місті? 8. Яке подільське місто можна назвати історичним містом-музеєм? 9. Хто з художників жив іпрацював у с.Кукавка Віницької області? 10. Який відомий курорт, що функціонує на основі радонових джерел, розташований на Вінниччині? 11. Які центри релігійного паломництва відомі на Тернопільщині? 12. В якому храмі збереглась мозаїка, виконана за ескізами М. Еріха? 13. В якому місті служив військовим лікарем В. Даль? 14. Де знаходиться “Турецький міст”? 15. Які об’єкти релігійного паломництва відомі на Хмельниччині? Теми рефератів1. Ресурсний потенціал розвитку спелеотуризму на Поділлі. 2. Розвиток курортного господарства на Поділлі. 3. Об’єкти релігійного паломництва на Поділлі. Основна література до теми 1. Гульдман В.К. Памятники старины в Подолии – Камянец-Подольский, 1901.–401 с. 2. Крачало М.П. Країнознавство і туризм. Київ. 1994р. 3. Лавринюк В.А. Тернопільщина туристська, К. 2007 4. Степаненко А.Г., Вінниччина, путівник. К.2007 5. Цветущий край Подолии: Путеводитель / В.Д.Бовкун и др. – 2-е изд., доп.-Одесса: Маяк, 1988. – 204 с. стр. из |
||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
9. Центрально Поліський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика Тема Центрально – Поліський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика |
11. Карпатський економічний район: краєзнавчо-туристична характеристика Бродівський, Буський, Городоцький, Дрогобицький, Жидачівський, Жовківський, Золочівський, Кам'янка-Бузький, Миколаївський, Мостиський,... |
|
КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОН |
Village council), Amvrosiivka district, Donets'k region, into a relatively... Він був і також Кривдишевського район і Чистяківський був район і Голодаївського був район, а потім вже по кінці вже став там російського... |
|
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни «ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ» Сутність методу економічного аналізу, його характеристика та методологічна основа |
ПРОМИСЛОВІСТЬ Загальна характеристика господарства, економічний потенціал Укажіть форму суспільної організації виробництва за описом: «Випуск на одному підприємстві певного виду продукції»: А. кооперація... |
|
ПРОМИСЛОВІСТЬ Загальна характеристика господарства, економічний потенціал Укажіть форму суспільної організації виробництва за описом: «Випуск на одному підприємстві певного виду продукції»: А. кооперація... |
John Kessler (Ivan Kasiianenko), b. January 1924, Kovalivka, a large... Від.: А район Гребінки. Тоді було Гребінки, а зараз, так як я знаю, як мені відомо, то його перемінили на Васильківський район |
|
Evdokiia Shkvarchenko (Skvar), b. 1908, Budenivka, a village of about... Від.: От район —Бурочанський. Значить, село Будень, Вільшанськой області, Харківської губернії, Вільшанськрї області, район Дергачі.... |
ЗАТВЕРДЖЕНО Швець Алла Валеріївна – головний суддя «Конкурсу привітань», «Туристична газета» |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua