Перелік основних питань для підготовки до іспиту з філософії
Особливості філософії у порівнянні з іншими формами світогляду.
Концепції походження філософії.
Міф як генетичний виток філософії.
Особливості міфологічного світогляду.
Природа філософських проблем, їх традиційний поділ.
Світогляд, його різновиди та структура.
Особливості філософського пізнання.
Суспільне призначення та функції філософії.
Значення філософії для формування творчої особистості.
Головні розділи філософії. Метафізика.
Онтологія як частина метафізики, головне питання онтології.
Раціональна психологія як частина метафізики, її головне питання.
Раціональна теологія як частина метафізики. Головне питання теології.
Метафізика як метод пізнання, його зв’язок з формальною логікою.
Метафізика і діалектика – два методи філософського пізнання.
Гносеологія як розділ філософії, її головна проблема.
Агностицизм як філософська позиція.
Суб’єкт і об’єкт пізнання, структура пізнавального процесу.
Наука як особлива форма пізнання.
Істина як проблема гносеології.
Духовна та практична діяльність, їх структура.
Категорія “дух”, її роль в осмисленні внутрішнього світу людини.
Свідомість як філософська проблема.
Свідомість і несвідоме. Роль несвідомого і житті людини.
Політична свідомість і діяльність.
Моральна свідомість, її роль і житті суспільства.
Проблема свободи волі в філософії.
Тягар свободи, феномен конформізму.
Творчість як найбільш адекватна форма людського існування.
Суспільство як філософська проблема.
Проблема суб’єкту історії.
Формаційна модель історії.
Даосизм про начала буття та ідеал мудреця.
Мілетська школа в античній філософії.
Атомістична школа в античній філософії.
Філософськи погляди Геракліта.
Елейська школа в античній філософії.
Філософськи погляди Сократа.
Філософськи погляди Платона.
Філософськи погляди Аристотеля.
Епікуреїзм, його місце в історії філософії.
Стоїцизм як філософська і життєва позиція.
Філософія скептицизму.
Особливості філософії Середніх віків.
Апологетика, її місце в історії європейської філософії думки.
Місце патристики в середньовічній філософії.
Вплив арабської філософії на розвиток середньовічної філософії.
Схоластика, її місце в філософській культурі.
Філософські ідеї в культурі Київської Русі.
Філософія епохи Відродження.
Природознавство і натурфілософія епохи Відродження.
Філософські ідеї Реформації.
Особливості епохи і філософії Нового часу.
Ф. Бекон як основоположник емпіризму.
Емпірична лінія в філософії Нового часу. Бекон, Гоббс, Локк.
Р.Декарт як основоположник раціоналізму.
Б.Паскаль про людину.
Філософські погляди Б.Спінози.
Монадологія Лейбніца.
Філософія Просвітництва і зародження німецької класичної філософії.
Коперніканський переворот І.Канта.
Зародження філософії у стародавньому Китаї. Філософські погляди Конфуція.
Філософськи засади буддизму.
Передумови філософії у Стародавній Індії.
Гносеологія І.Канта.
І.Кант про мораль основи людського суспільства.
Суб’єктивний ідеалізм Фіхте.
Гегель як систематик філософських знань.
Ірраціональна філософія Ф. Ніцше.
Діалектика Гегеля, її зміст.
Матеріалістичні мотиви німецької класичної філософії.
Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.
Ірраціональна філософія А. Шопенгауера.
Головні проблеми діалектичного матеріалізму.
Головна проблематика історичного матеріалізму.
Марксизм про рушійні сили історичного процесу.
Марксизм та екзистенціалізм про відчуження та шляхи його подолання.
Філософські погляди С. К’єркегора.
Несвідоме як елемент духовного світу людини.
Фрейдизм про роль несвідомого.
Шляхи пливу на несвідоме.
Головні концепції походження людини.
Проблема субстанції: матеріалістичний та ідеалістичний монізм.
Методологія як частина філософії.
Проблема смислу людського буття.
Об’єктивний ідеалізм Шелліна.
Смисл історії як філософська проблема.
Філософія позитивізму.
Праця Тейяра де Шардена “Феномен людини”.
Можливості та межі пізнання людини.
Основні положення філософії екзистенціалізму.
Спілкування та розуміння як проблема філософії.
Проблема спрямованості історії.
Саморозуміння, його значення для життєвого успіху.
Матеріальне виробництво як основа суспільства.
Добро і зло як філософська проблема.
|