МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ Методичний посібник
|
|
Скачати 0.59 Mb.
|
|
PIZA - 2000, охопило 32 країни, причому 28 них - члени ОЕСР, передбачало оцінку підготовки 15-річних підлітків по трьох напрямках: "грамотність читання", "математична грамотність" та "природничо-наукова грамотність". PISA Programme for International Student Assessment Концепція: В основі використання двох понять: “грамотність” та “компетентність” Тестування. Завдання побудовані поза межами програми. Вимірюється рівень життєвої компетентності учнів. Три напрями: “грамотність читання”, “математична грамотність”, “природничонаукова грамотність”. PІSA проводиться раз у три роки. У дослідженні беруть 15-річні учні. Завдання:
Охоплено 50 країн. Досліджувався стан вивчення математики і природничих наук.
TIMSS– Trends in Mathematics and Science Study Концепція: органічне поєднання зрізової методики та лонгіт’юдним дослідженням. Завдання побудовані за темами, розділами програми шкільного курсу математики та природознавства. Вимірюється рівень засвоєння програми. Проводиться у граничних класах: 3,4 та 7,8. Завдання:
МОДУЛЬ 3. ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Протягом кількох років в Україні на різних рівнях проводяться моніторингові дослідження з проблем якості національної освіти. (Таблиця 9). Таблиця 9. Проведення моніторингових досліджень якості ЗСО
Важливий внесок у цьому контексті зробив відділ соціологічних досліджень та моніторингу якості загальної середньої освіти Науково-методичного центру середньої освіти Міністерства освіти і науки України, який починаючи від 1998 р. започаткував вітчизняні моніторингові дослідження стану загальної середньої освіти та різних проблем, що виникають у ній та системі державного управління ЗСО. Проведені в Україні моніторингові дослідження в галузі якості загальноосвітньої підготовки дозволили визначити рівень засвоєння обов’язкового навчального матеріалу, з’ясувати переваги й недоліки, вимоги щодо змісту, структури та оформлення сучасної навчальної книги для школярів. Порівняльний аналіз одержаних результатів досліджень виявив можливий взаємозв’язок між якістю підручників як засобів навчання та успішністю учнів. Але для одержання ґрунтовніших та достовірніших висновків стосовно величини кореляції між цими показниками доцільно продовжити дослідження в напрямі виявлення величини впливу інших чинників на результативність навчання. (Т.Лукіна) У 2007 році школярі 4-х та 8-х класів України вперше стали учасниками міжнародного дослідження якості природничо-математичної освіти (TIMSS). Це дослідження мало на меті здійснити порівняльне оцінювання стану природничо-математичної освіти у початковій і основній школі. У дослідженні TIMSS-2007 взяли участь понад 60 країн-учасниць (37 країн та 7 окремих регіонів в дослідженні для 4-х класів та 50 країн і 7 окремих регіонів в дослідженні для 8-х класів). Усього у дослідженні взяли участь 425 тис. учнів. В Україні у дослідженні взяли участь 4 498 учнів 4-х та 4 527 учнів 8-х класів з 149 шкіл. Результати виконання завдань оцінювалися за 1000 – бальною шкалою окремо за виконання завдань із математики та окремо - з природничих дисциплін. Кількісною характеристикою досягнень учнів кожної конкретної країни є середній бал, що визначався за результатами виконання завдань учнями цієї країни. Крім того, за результатами всіх країн-учасниць розраховувався середній міжнародний бал. Для дослідження 2007 року він становить 500 балів. З математики Україна з середнім міжнародним балом 469 (4-й клас) розміщується на 26 місці (Рис. 10.) і з середнім балом 462 (8-й клас) - на 25.(Рис. 11). З природознавства: з середнім балом 474 (4-й клас) – на 26 місці ( Рис. 12) і з середнім балом 485 (8-й клас) - на 19. (Рис. 13) МОНУ здійснюється аналіз результатів дослідження, за якими буде визначено напрямки подальшого удосконалення організації вивчення природничо-математичних дисциплін у школі.  Рис. 10. Результати дослідження з математики, 4 клас (за середнім балом)  Рис. 11. Результати дослідження з математики, 8 клас (за середнім балом)  Рис. 12. Результати дослідження з природознавства, 4 клас (за середнім балом)  Рис. 13. Результати дослідження з природознавства, 8 клас (за середнім балом) МОДУЛЬ 4. МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ Розглянемо основні підходи до побудови регіональні програми моніторингу якості освіти. Мета програми: запровадження системи моніторингу якості загальної середньої освіти у регіоні за різними напрямами Завдання програми (орієнтовні):
 Рис. 14. Організація моніторингу якості освіти в регіоні Розглянемо технологію проведення моніторингу на регіональному рівні (Рис.15)  Рис. 15. Модель моніторингу якості ЗСО на регіональному рівні Розрахунок та формування вибірки. “Вибірка”- вибіркова сукупність – певна кількість елементів генеральної сукупності, відібраних по строго заданому правилу. Логіка та сила випадкових вибірок базується на законах статистики і теорії вірогідності. Випадковим чином сформована статистично репрезентативна вибірка дозволяє екстраполювати результати дослідження на всю генеральну сукупність. Випадкова вибірка дозволяє виключити помилки, похибки у відборі. Репрезентативність – властивість вибірки відображати характеристики генеральної сукупності Використання методів математичної статистики, квадрант-аналізу та кваліметричного підходу для обробки результатів моніторингових досліджень. Методи математичної статистики знайшли широке використання у різних сферах науки (у тому числі й педагогіці). Вони є інструментом численних досліджень і надають можливість зробити науково обґрунтовані (у даному випадку – статистично) висновки про наявність зв’язків , що вивчаються, та про форму цих зв’язків. Основна мета математичної статистики полягає в отриманні та обробці даних для статистично значимої підтримки процесу прийняття рішень (наприклад, при розв’язуванні задач планування, управління, прогнозування). Одна з найважливіших задач обробки статистичних даних – виявлення таких параметрів, які в компактній формі достатньо повно характеризують властивості генеральної сукупності, що вивчається. Методи математичної статистики
Описові методи надають можливість описати реальні спостереження за допомогою таблиць, графіків, характеристик положень (середнє арифметичне, мода, медіана), характеристик розсіювання (середнє лінійне відхилення, середнє квадратичне відхилення, дисперсія, коефіцієнт варіації) тощо. Аналітичні методи надають можливість на основі вибіркових спостережень зробити статистично значимі висновки про наявність закономірностей для всій сукупності даних. Ті, з аналітичних методів, які ґрунтуються на відповідних імовірнісних моделях, що передбачають нормальний (або інший відомий) розподіл сукупності ознаки, що вивчається, називаються методами параметричної статистики. Методи, які не використовують властивостей нормального (або іншого відомого) розподілу сукупності ознаки, що вивчається, називаються методами непараметричної статистики. Кореляційний аналіз Кореляційний аналіз – метод, який дозволяє дослідити зв'язок між випадковими величинами та надати кількісну оцінку цього зв’язку. Кореляційний зв'язок між двома змінними величинами – це та функційна залежність, яка існує між значеннями одної з них і груповим середнім іншої. Він характеризується вибірковим коефіцієнтом кореляції r. Коефіцієнт кореляції (r) характеризує ступінь лінійної функційної залежності. Він обчислюється у випадку парної залежності. У випадку ж залежності від множини, використовують множинний коефіцієнт кореляції R123 = √(r122 + r132 – 2r12r13r23)/(1-r232). Якщо R123 = 1, то х1 однозначно визначає функційну лінійну залежність. Коли вигляд розподілу невідомий, використовують міри зв’язку, які не регламентують нормальність вибірки (методи непараметричної статистики). У цьому випадку обчислюють коефіцієнт рангової кореляції Спірмена: rs = 1 – (6∑di2)/n(n2 – 1), di2 – квадрат різниці рангів, n – число спостережень (число пар рангів). Ранг – порядковий номер значення ознаки, який розміщений у порядку збільшення або зменшення їх величин. Кореляція між рангами більш точно відображає співвідношення між ознаками, чим кореляція між балами. Дисперсійний аналіз Дисперсійний аналіз – це статистичний метод аналізу спостережень, які залежать від різних одночасно діючих факторів, та оцінка їх впливу. Його розглядають як метод попередньої обробки даних, який надає можливість установити, чи впливає на певну ознаку зміна факторів, що розглядається. Фактори – зовнішні умови, що впливають на експеримент. У результаті того, що фактори в умовах експерименту можуть варіювати, можна дослідити вплив даного фактора на результати експерименту. У цьому випадку говорять, що фактор має кілька рівнів. Розрізняють однофакторний і двофакторний дисперсійні аналізи, у залежності від кількості факторів, які включені в аналіз. Суть дисперсійного аналізу полягає в статистичному вивченні достовірності впливу одного або кількох факторів, а також їх вплив на результативну ознаку. Дисперсійний аналіз дозволяє розв’язати три основні задачі:
Регресійний аналіз Основна задача регресійного аналізу полягає в вивченні залежності між результативною ознакою Y та ознакою, що спостерігається X у випадку, коли між ознаками існує статистичний зв'язок. Під час вивчення залежностей між випадковими величинами X і Y вивчають залежність між одною з них і математичним сподіванням іншої, тобто M Y/X = x = цx. Ця залежність отримала назву функції регресії, а відповідний аналіз даних – лінійний «нормальний» регресійний аналіз. Лінійний регресійний аналіз вивчає ті види залежностей цx, які лінійні за параметрами, що оцінюються, хоча можуть бути нелінійними за змінною X. Квадрант-аналіз Квадрант-аналіз - надає можливість графічно представити залежність між двома показниками. Положення кожної точки на координатній площині визначається двома координатами, які відповідають значенням цих показників. Кваліметричний підхід. Кваліметрія (квалі - якість, метріо - вимірювати) - наукова дисципліна, яка вивчає методологію та проблематику комплексних кількісних оцінок якості будь-яких об’єктів – предметів, явищ або процесів. При використанні кваліметричного підходу реалізується один з найголовніших принципів кваліметрії: урахування ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ між складними та простими властивостями об’єкта через створення стандарту, відповідної моделі ідеального стану об’єкта (якість) через декомпозицію властивостей об’єкта, що відбувається шляхом виділення основних параметрів його розвитку, факторів та критеріїв вияву факторів. Основне завдання кваліметрії - комплексна оцінка якості через сукупність показників із застосуванням відповідної математичної моделі. Мета оцінювання - отримання інформації не про самі об’єкти, а про їх відмінні ознаки чи властивості. Розглянемо сутність технології кваліметрії. Технологія працює на основі КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ стану об’єкта, яка здійснюється у два етапи:
При виконанні кожного етапу необхідно провести ряд операцій, які ґрунтуються на принципах кваліметричного підходу до вивчення стану об’єкта. Принципи кваліметричного підходу: 1. Якість розглядається як ієрархічна сукупність властивостей предмета чи об’єкта і повинна задовольняти певні потреби 2. Спроможність до використання, яка враховується з точки зору задоволеності конкретних суспільних та особистих потреб 3. Взаємозв’язок між загальною сукупністю властивостей та складними і простими властивостями об’єкта можна показати у вигляді ієрархічної структури. Цей принцип реалізується при факторно-критеріальному моделюванні. 4. Значення абсолютних показників знаходиться на будь-якій основі. Реалізовується це через використання репрезентативної теорії вимірювання, сутність якої полягає в теорії та практиці експертного оцінювання, частково у зв’язку з побудовою узагальнених показників та рейтингів. Оціночні судження експертів виражаються через індексне оцінювання 5. Кожна проста або складна властивість характеризувалася відповідним показником. 6. Кожна проста та складна властивість характеризується своєю значущістю (важливістю, її пріоритет) серед усіх інших, тобто коефіцієнтом вагомості - V. Сума вагомостей усіх показників є величина постійна та дорівнює одиниці. 7. Комплексне кількісне оцінювання якості предмета характеризується арифметичною залежністю. Центральною ланкою в здійсненні моніторингових процедур є створення базової факторно-критеріальної моделі діяльності об’єкту спостережень. В основу її покладено кваліметричний підхід, який надає можливість кількісної оцінки якісних перетворень. ПРАКТИЧНІ РОБОТИ Практична робота № 1. Побудова моделі моніторингу якості освіти у ЗНЗ. Завдання. Використовуючи модель моніторингу якості ЗСО на регіональному рівні та подану блок-схему, побудуйте модель моніторингу якості освіти у ЗНЗ.  Практична робота № 2. Моніторинг та оцінка стану викладання базових дисциплін у ЗНЗ. Алгоритм проведення моніторингу та оцінки стану викладання базових дисциплін у ЗНЗ: І. Ситуаційний аналіз
ІІ. Підготовка базового дослідження 1. Розробка методики та інструментарію (кваліметричні моделі, тести, анкети). 2. Визначення та розрахунок вибірки. ІІІ. Проведення базового дослідження
ІV. Реалізація моніторингу та оцінки
V. Фінальне дослідження Підготовка фінального дослідження. 2. Фінальна оцінка навчальних досягнень учнів. 3. Анкетування учнів та вчителів. 4. Аналіз отриманих даних. 5. Підготовка звіту за результатами моніторингу, оцінки та посттесту. 6. Узагальнений звіт за результатами моніторингу та оцінки стану викладання курсу. Завдання. Використовуючи наведений алгоритм, складіть план проведення моніторингу та оцінки стану викладання географії у ЗНЗ.
Практична робота № 3. Розрахунок та формування вибірки для проведення моніторингових досліджень. Процес побудови вибірки:
Об'єм вибірки залежить від того, що і чому необхідно дослідити і якими ресурсами володіє дослідник. При формуванні кластерної випадкової вибірки необхідно враховувати:
Алгоритм формування вибірки: Р  едактор Excel сервіс аналіз даних вибірка внесення статистичних даних вхідний інтервал число вибірок вихідний інтервал.Фрагмент листа формування вибірки у редакторі Excel  Фрагмент листа формування вибірки у редакторі Excel  Фрагмент листа сформованої вибірки у редакторі Excel  Завдання. Використовуючи редактор Excel, сформуйте вибірку вивчення стану викладання базових дисциплін у навчальному році, якщо у школі 35 класів і протягом року буде здійснено моніторинг і оцінку 5 предметів. Практична робота № 4. Побудова факторно-критеріальних моделей оцінки діяльності. Розробка факторно-критеріальної моделі здійснюється за таким алгоритмом:
Алгоритм визначення вагомості фактору (критерію) діяльності методом експертної оцінки: 1. Визначення значущості фактору (критерію). Напроти кожного фактору (критерію) у відповідний стовпець кожним учасником опитування виставляється бал від 1 до N, де N – кількість факторів (критеріїв). (Номер стовпця відповідає учаснику опитування). При цьому:
2. Обчислення суми балів строки за кожним фактором (критерієм) Si, де i – номер фактору (критерію) відповідної строки. 3. Обчислення суми балів за кожним стовпцем Sj, де j – номер стовпця (Sj=1+2+...+N). 4. Обчислення загальної суми Sn=SjМn, де n – кількість учасників опитування. 5. Обчислення коефіцієнту вагомості факторів (критеріїв) за формулою: к= Si/ Sn
|
Схожі:
|
Зовнішнє незалежне оцінювання і моніторинг якості освіти Тевлін Б. Л. – заступник директора Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників з науково-видавничої... |
Міністерство освіти і науки України Національна академія педагогічних... ЗНО ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОГО ДОСТУПУ ДО ВИЩОЇ ОСВІТИ Й ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ: ОЦІНЮВАННЯ, ІНТЕРПРЕТАЦІЯ, ВИКОРИСТАННЯ... |
|
НАКАЗ Українського центру оцінювання якості освіти від 26. 09. 08 №186 "Про проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання 2009... |
2007 Науково-методичний та психологічний супровід упровадження зовнішнього... ... |
|
Готуємось до зовнішнього оцінювання Національною доктриною розвитку освіти, затвердженою Указом Президента України, у якості стратегічної мети визначено забезпечення... |
ЗРАЗОК Моніторинг навчально-виховного процесу ПОЛОЖЕННЯ про моніторинг... Сутність моніторингу полягає в його функціональному зв’язку з усіма етапами управління, разом з якими він утворює замкнений цикл... |
|
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ... України в 2009 році та з метою організованого проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників ЗНЗ... |
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДЕПАРТАМЕНТУ З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ ХАРКІВСЬКОЇ... Методичний посібник для заступників директорів ЗНЗ та вчителів, які працюють з обдарованими дітьми |
|
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДЕПАРТАМЕНТУ З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ ХАРКІВСЬКОЇ... Методичний посібник для заступників директорів ЗНЗ та вчителів, які працюють з обдарованими дітьми |
Управління освіти Миколаївської міської ради Науково-методичний центр Методичний посібник містить теоретичні поняття, які розкривають особливості обдарованої дитини, демонструє методи виховання та розвитку... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua