|
|
Скачати 0.8 Mb.
|
3.4. Режими роботи ДБЖ На основі аналізу топології побудови ДБЖ можна зробити наступні висновки щодо можливості роботи ДБЖ в одному з таких режимів [1, 6, 8]: 1. Живлення навантаження за наявності напруги у вхідній мережі. В цьому режимі, який є основним для живлення навантаження, від якості роботи ДБЖ напряму залежить функціонування і термін служби електрообладнання, підімкненого до джерела живлення. Особливість цього режиму – джерело живлення подавляє завади, а в деяких типах ДБЖ також стабілізує напругу. 2. Живлення навантаження під час роботи від акумуляторів. Цей режим роботи має місце у випадку аварії в системі електроживлення чи у разі надмірного підвищення / пониження напруги в мережі, що "примушує" ДБЖ переходити на роботу від батарей. Особливість цього режиму – від джерела живлення (батареї) вимагається забезпечення ідеальної форми вихідної напруги у вигляді гладкої синусоїди, що генерується, та її стабільність. 3. Перехід на живлення навантаження від акумуляторів і зворотний перехід. Діапазон вхідної напруги є базовою характеристикою ДБЖ: чим ширший діапазон, тим рідше відбувається перехід на живлення від акумуляторів і, отже, тим меншою є кількість циклів заряд-розряд. Саме тому розширення діапазону вхідної напруги є одним з найперспективніших напрямів вдосконалення конструкції ДБЖ, і на цьому шляху багато виробників ДБЖ досягли значних успіхів. Так, наприклад, корпорація Exide Electronics при виробництві ДБЖ типу "on-line" значно розширила діапазон вхідної напруги, довівши його до 140...276 В (без переходу на живлення від батарей акумуляторів) [12]. З урахуванням того, що вартість акумуляторів складає 40 – 50% від вартості ДБЖ типу "on-line", а їх ресурс, який напряму залежить від числа циклів заряд-розряд, від оптимізації зарядного та розрядного струму, яку можна здійснити апаратними засобами, а також від щомісячних тренувань акумуляторів та їх діагностики, то за рахунок розширення діапазону вхідної напруги, оптимізації, тренувань акумуляторів та їх діагностики споживач, здійснюючи економію електроенергії протягом всього терміну експлуатації ДБЖ, може отримати значну вигоду. Завдяки цьому корпорація Exide Electronics досягла для ДБЖ типу "on-line" 10-річного ресурсу акумуляторів [12]. Слід звернути увагу на ще одну особливість роботи ДБЖ типу "on-line": ці джерела живлення можуть працювати в режимі оптимізації ККД, що дозволяє досягти зниження витрат електроенергії за рахунок мінімізації її втрат та скорочення її споживання. Це пояснюється наступним. Оскільки в ДБЖ типу "on-line", залежно від стану електричної мережі, відбувається автоматичне перемикання або на режим By-Pass (за відсутності в електромережі завад та спотворень), в якому ДБЖ в основному і працює і притому з максимальним ККД, або на режим On-Line (у разі яких-небудь збоїв в системі електроживлення), в якому ДБЖ працює нетривалий проміжок часу і притому з набагато меншим ККД, то в результаті досягається високе середнє значення ККД (наприклад, корпорація Exide Electronics довела ККД ДБЖ до 99%). 3.5. Деякі технічні труднощі на шляху вдосконалення ДБЖ На шляху створення досконалих конструкцій ДБЖ розробникам цих джерел живлення довелося вирішити цілий ряд складних технічних проблем. Наведемо стислу характеристику деяких з них. В ДБЖ порівняно невеликої потужності як резервне джерело живлення зазвичай застосовують акумуляторні батареї, а останнім часом також і паливні елементи. Проте в потужніших ДБЖ доводиться переходити на портативні бензинові та дизельні електрогенератори, наприклад, генератори змінного струму серії Portable потужністю 0,9...10 кВт [9], стаціонарні дизельні електростанції (ДЕС) потужністю 7,5...1620 кВт [9]) та ін. У разі переходу на такі джерела енергії розробникам ДБЖ довелося вирішувати технічно складну задачу взаємодії ДБЖ з електрогенератором під час його запуску. Це пов'язане з тим, що під час запуску генератора і виходу його на стаціонарний режим роботи змінний струм генератора може змінюватися в широких межах за частотою та напругою. Оскільки ДБЖ за технологією "on-line" завжди перетворюють змінний струм в постійний, то перш, ніж видати перетворений "чистий синусоїдальний сигнал" на вихід, існує можливість "корекції" якості напруги живлення перед її подачею на захищувану комп'ютерну установку. Побічно зазначимо, що для роботи з генераторною установкою ДБЖ типу "off-line" довелося б дуже часто здійснювати перемикання живлення від резервного джерела живлення на живлення від основної електромережі. Використовуючи в якості резервного таке автономне джерело, як ДЕС, залежно від типу навантажень, під'єднаних до АВР, слід дотримуватись вимог щодо синхронізації джерел у момент перемикання. Тобто необхідно контролювати не лише правильність чергування фаз, а й контролювати синфазність – знаходити зсув фаз між однойменними фазами основного та резервного джерела в межах заданого допуску в момент перемикання навантаження. Іншою важко вирішуваною проблемою довгий час залишалася проблема ефективної боротьби з особливо небезпечними для електронної апаратури сплесками напруги або струму, що проявляються у вигляді високовольтного або струмового низькочастотного імпульсу тривалістю, як правило, декілька мікросекунд. Такі сплески нерідко виводять з ладу, якщо не вжито ефективних заходів захисту, не лише електронну апаратуру, а й інші види електрообладнання. Сплески напруги або струму, що отримали також назву електромагнітні завади, виникають скрізь – на електростанціях, трансформаторах, високовольтних лініях електропередачі, електропідстанціях, а також в електромережах будівель і підприємств. В процесі аналізу причин збоїв, виходу з ладу електронної апаратури, пов'язаних з електроживленням, встановлено, що приблизно 65% всіх аварій припадає на внутрішні низьковольтні системи електроживлення будівель і підприємств і 35% – на зовнішні мережі енергогенерувальних компаній, а також на розподільні мережі [14]. Джерела завад підрозділяють на два види: 1. Джерела внутрішніх завад, до яких відносять: перемикачі навантаження; комутатори навантажень; вмикачі освітлення; несправне обладнання; електродвигуни; ліфти та кондиціонери. 2. Джерела зовнішніх завад, до яких відносять: високовольтні перемикачі; комутатори зовнішнього освітлення; електрогенерувальні підприємства; несправне обладнання; потужні електроспоживачі; грозові розряди; пошкодження ліній електропередач. Електромагнітні завади по різному впливають на роботу ДБЖ, побудованих за технологією "on-line" і за технологією "off-line" (чи "line-interactive"). Основні з цих відмінностей такі. В ДБЖ з подвійним перетворенням напруги за технологією "on-line", як вже зазначалось, відбувається повна фільтрація напруги електромережі від завад і сплесків. Тому для ДБЖ такого типу ці сплески не є небезпечними. У зв'язку з цим, на перший погляд, здавалося б логічним в системах електроживлення скрізь і для будь-яких навантажень в якості захисних засобів застосовувати ДБЖ типу "on-line". Проте це невигідно з економічної точки зору, оскільки ДБЖ цього типу хоч і мають ряд переваг, проте надто дорогі, характеризуються порівняно низьким загальним ККД і до того ж вони надчутливі до якості електроенергії. Тому межі застосування цих ДБЖ обмежується в основному електроприймачами критичної групи, а також першої категорії за рівнем надійності електропостачання, які гарантовано забезпечують інформаційний, обчислювальний чи технологічний процес. У зв'язку з цим один з перспективних напрямів розвитку і вдосконалення ДБЖ і СГЕ до недавнього часу був шлях, пов'язаний з пошуком і розробкою ефективних способів придушення сплесків напруги і струму в ДБЖ, виконаних за технологією "off-line" або "line-interactive", тобто ДБЖ, чутливих до сплесків та перехідних процесів, що відбуваються в системі електроживлення. В процесі цих пошуків для схем з реалізацією технології "off-line" для придушення сплесків були запропоновані і випробувані найрізноманітніші фільтри, здатні фільтрувати і згладжувати сплески струму чи напруги, що з'являються в мережі електроживлення. Проте виявилося, що за допомогою цих фільтрів не вдається повністю вилучити ці сплески з мережі електроживлення. Виявилося також, що і ряд запропонованих сучасних схем типу "off-line" не в змозі гарантовано очистити електромережу від цих сплесків, що таїть в собі постійну загрозу потрапляння високої напруги безпосередньо в навантаження. В наш час намітилось значне просування в напрямку успішного розв'язанні цієї важливої проблеми. Так, за даними ДП "Енергосистеми-Луджер" [17] – організації, що об'єднує декілька напрямів з розробки, виробництва і впровадження систем гарантованого електроживлення (СГЕП) і мікроклімату для різних застосувань, ефективний захист від сплесків напруги і струму в змозі забезпечити пристрій захисту від сплесків і перехідних процесів типу PULSAR серії 450 фірми ASCO. Цей пристрій є високоякісною системою відведення з електромережі кидків струму, спеціально розробленою для захисту різного електронного обладнання від імпульсних завад і електричних шумів, викликаних перехідними процесами в електромережі. Захист за допомогою цього пристрою досягається використанням швидкодіючих варисторів з оксиду металу (MOV), підібраних з високою точністю за своїми параметрами. Конструктивне виконання (все в одному) та технічні параметри подавлювачів типу PULSAR дозволяють перекрити всі класи захисту. Безперечною перевагою цього пристрою є висока швидкодія (менше 0,5 наносекунди), що більш ніж в 40 разів перевищує будь-які аналоги; велика перевантажувальна здатність (навіть найменша малопотужна модель здатна витримати струм імпульсної завади в 40000 А); комплексний захист, який в змозі забезпечити контроль фазних, лінійних напруг, а також потенціалу між нейтраллю та контуром заземлення. </1></1> |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ УКРАЇНИ "КПІ" |
М. В. Афанасьєв Графік захисту дипломних робіт Аніщенко Л. Я. – завідувач лабораторією оцінки впливу на навколишнє середовище УкрНДІЄП |
|
Тема 2 (заняття 2). Джерела міжнародного права (2 год.) Поняття і значення джерел міжнародного права. Роль ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН у визначенні джерел міжнародного права |
Поняття фінансової діяльності(2 лекції) Фінанси – сукупність суспільно-економічних відносин, які направлені на формування, розподіл і використання публічних, централізованих... |
|
ПОРЯДОК проведення Всеукраїнського конкурсу "До чистих джерел" Основні... України, раціональне використання водних ресурсів, підвищення екологічної і правової обізнаності громадян щодо охорони водних ресурсів... |
ПЛАН КОНСПЕКТ на проведення занять зі спеціальної підготовки з водійським складом СДПЧ-1 НАВЧАЛЬНА МЕТА: вивчити з особовим складом водіїв систему електроживлення пожежних автомобілів |
|
ПЛАН КОНСПЕКТ на проведення занять зі спеціальної підготовки з водійським складом СДПЧ-3 НАВЧАЛЬНА МЕТА: вивчити з особовим складом водіїв систему електроживлення пожежних автомобілів |
ПЛАН КОНСПЕКТ на проведення занять зі спеціальної підготовки з водійським складом СДПЧ-1 Навчальна мета: вивчити з особовим складом водіїв основні вимоги при проведені ТО електроживлення пожежних автомобілів |
|
СИНЕЛЬНИКІВСЬКА МІСЬКА РАДА РОЗПОРЯДЖЕННЯ міського голови Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою забезпечення безперебійного руху транспорту на автомобільних... |
SWIFT SWIFT Товариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій; українською мовою вимовляється СВІФТ — міжнародна міжбанківська... |