|
Скачати 0.8 Mb.
|
1.3.4. Загальні робочі умовиВ цьому розділі викладено наступні умови:
1.3.5. Електротехнічні умови та робочі характеристики До складу цього підрозділу входе наступне:
1.3.6. Електричне випробування АБЖ Цей розділ Стандарту складається з таких підрозділів:
1.3.7. Неелектричне випробовування Цей розділ Стандарту складається з таких трьох підрозділів:
Крім розглянутих вище розділів в Стандарті вміщено значну кількість додатків, частина з яких (додатки E, F i G) є обов'язковими, а решта (додатки F, B, C, D, H, HA, HБ та HB) – довідковими. Обмежений обсяг Навчального посібника не дає можливості детально розглянути кожний з цих додатків, хоча, на нашу думку, переважна більшість з них має самостійне значення. Тому обмежимось лише наведенням заголовків цих додатків, не торкаючись їхнього змісту. Обов'язкові додатки:
Довідкові додатки:
В Стандарті наведено також рекомендації щодо вибору конкретної конфігурації системи безперебійного живлення. Розділ 2. Загальні питання організації безперебійного живлення електроспо-живачів і труднощі на шляху розв'язання цієї проблеми 2.1. Категорія надійності електропостачання споживачів В наш час у зв'язку з інтенсивним розвитком інформаційних технологій безупинно підвищується (за рядом експертних оцінок – експоненціально) цінність безперевної роботи, а також збереження даних, що створюються, передаються і зберігаються за допомогою електронного обладнання. Тому до надійності і довговічності будь-якого електронного обладнання пред'являються підвищені вимоги, які, власне кажучи, зводяться до того, що практично все це обладнання має протягом багатьох років безвідмовно працювати з незмінними, закладеними під час його проектування, номінальними параметрами. Незважаючи на вражаючі досягнення електроніки і безупинне удосконалювання технічних рішень, що закладаються проектувальниками під час створення різноманітного електронного й електротехнічного обладнання, що використовується в інформаційних та телерадіомовних технологіях, на шляху досягнення необхідної надійності і довговічності роботи такого обладнання виникає дуже багато важко розв'язуваних проблем, головна з яких полягає в тому, що таке обладнання практично неможливо "змусити" протягом тривалого часу правильно і надійно функціонувати за умов, коли для будь-якого об'єкта такий найважливіший компонент технічної інфраструктури, яким є електроживлення, функціонує нестабільно і практично непередбачувано. Так, відповідно до діючого ГОСТ 13109-97. Нормы качества электрической энергии в системах общего назначения [3] напруга в електричних мережах має відповідати таким вимогам: її діюче значення має бути 220 В ± 10%, частота – 50 Гц ± 1%, коефіцієнт несинусоїдальності – довготривало до 8%, короткочасно – до 12%, тобто напруга повинна змінюватися за синусоїдою, відрізняючись від її не більш, ніж на 8%. Проте у багатьох електромережах ці норми якості електроенергії не виконуються, а мають місце різноманітні спотворення напруги, що проявляються у виді імпульсних високовольтних кидків напруги чи струму, її тривалого падіння, короткочасного підвищення чи зниження, нестабільності її форми, повного припинення електропостачання тощо. Усі ці спотворення напруги, крім скорочення терміну служби обладнання, можуть призвести і нерідко призводять до важких наслідків – перерв у мовленні (див. Передмову), втрати дуже важливої інформації, часткового чи навіть повного виходу з ладу електронних пристроїв, призначених для передавання, запам'ятовування, обробки та передачі інформації. У зв'язку з цим на початковому етапі розвитку інформаційних технологій, коли спотворення напруги в переважній більшості електромереж були порівняно невеликі, для розв'язання проблеми захисту електромереж скрізь стали застосовувати різноманітні фільтри, розрядники, стабілізатори та інші аналогічні пристрої. Пізніше, починаючи з 70-х років минулого століття, коли ці спотворення стали загрозливими для нормального функціонування комп'ютерних систем, особливо чутливих до якості напруги живлення, почали застосовувати, спочатку у військовій і банковій сферах, а потім практично скрізь, складніші захисні пристрої, такі як джерела безперебійного живлення (ДБЖ) і системи гарантованого електропостачання (СГЕ), здатні (у міру їхнього удосконалювання) забезпечити захист електронного обладнання від самого широкого набору різноманітних спотворень напруги в електромережі [5, 8]. Особливо важливим на сьогоднішній день є якісне електропостачання апаратури теле - радіокомплексів і систем у зв'язку з переходом України на цифрове мовлення. Крім зазначених у вступі базових термінів щодо системи безперебійного електропостачання наведемо також визначення деяких інших важливих термінів і категорій. Електроприймачі критичної групи (ЕКГ) – це надчутливі до якості електроенергії електроприймачі будівель, що забезпечують інформаційний, обчислювальний чи технологічний процес, переривання якого неприпустимо, загрожує життєдіяльності людей, втраті важко відновлювальної інформації, і тому вони потребують захисту від будь-яких несправностей живлення тривалістю понад 20 мс. До таких електроприймачів відносяться: – ЕКГ із неперервним режимом роботи (ЕНР) (вони мають функціонувати безперервно 8760 годин протягом усього року (8784 години – у високосному році) чи протягом часу, що перевищує проміжок часу між двома послідовними планово-попереджувальними роботами на джерелах живлення); – ЕКГ з обмеженим режимом роботи (ЕОР) (до них не висувається вимога обов'язкового неперервного функціонування протягом року чи протягом проміжку часу між двома послідовними планово-попереджувальними роботами на джерелах живлення). Крім того, важливими для оцінки надійності і довговічності роботи ДБЖ і ЕКГ є такі поняття: – локальна обчислювально-інформаційна мережа споруди (ЛОВМ), тобто мережа, спеціально призначена для отримання, переробки, передачі і прийняття інформації між окремими об'єктами усередині споруди; – мережа загального призначення з ЕКГ (одно- чи трифазна розподільна мережа споруди, у якій ЕКГ, зокрема електроприймачі ЛОВМ та групові мережі світильників, штепсельних побутових розеток та інших електроприймачів живляться від одного групового розподільного щитка); – виділена мережа з ЕКГ (трифазна мережа, виконана так, що ЕКГ під'єднують до окремо виділеної фази групового розподільного щитка (ГРЩ), а інші електроприймачі під'єднують до однієї чи двох інших фаз); – розділена мережа з ЕКГ (одно- чи трифазна мережа, виконана так, що ЕКГ живляться від радіально-магістральних ліній, відділених від інших ліній до світильників, штепсельних побутових розеток та інших електроприймачів); – автономна мережа з ЕКГ (мережа, виконана так, що електроприймачі ЕКГ одержують живлення радіально-магістральними п'ятипроводними лініями з окремих розподільних щитів, гальванічно відділеними від ліній групових мереж до світильників, штепсельних побутових розеток та інших електроприймачів). Категорії надійності електропостачання ЕКГ, зокрема електроприймачів ЛОВМ, а також найменування цих приймачів наведені в табл.2. 1. |
ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ УКРАЇНИ "КПІ" |
М. В. Афанасьєв Графік захисту дипломних робіт Аніщенко Л. Я. – завідувач лабораторією оцінки впливу на навколишнє середовище УкрНДІЄП |
Тема 2 (заняття 2). Джерела міжнародного права (2 год.) Поняття і значення джерел міжнародного права. Роль ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН у визначенні джерел міжнародного права |
Поняття фінансової діяльності(2 лекції) Фінанси – сукупність суспільно-економічних відносин, які направлені на формування, розподіл і використання публічних, централізованих... |
ПОРЯДОК проведення Всеукраїнського конкурсу "До чистих джерел" Основні... України, раціональне використання водних ресурсів, підвищення екологічної і правової обізнаності громадян щодо охорони водних ресурсів... |
ПЛАН КОНСПЕКТ на проведення занять зі спеціальної підготовки з водійським складом СДПЧ-1 НАВЧАЛЬНА МЕТА: вивчити з особовим складом водіїв систему електроживлення пожежних автомобілів |
ПЛАН КОНСПЕКТ на проведення занять зі спеціальної підготовки з водійським складом СДПЧ-3 НАВЧАЛЬНА МЕТА: вивчити з особовим складом водіїв систему електроживлення пожежних автомобілів |
ПЛАН КОНСПЕКТ на проведення занять зі спеціальної підготовки з водійським складом СДПЧ-1 Навчальна мета: вивчити з особовим складом водіїв основні вимоги при проведені ТО електроживлення пожежних автомобілів |
СИНЕЛЬНИКІВСЬКА МІСЬКА РАДА РОЗПОРЯДЖЕННЯ міського голови Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою забезпечення безперебійного руху транспорту на автомобільних... |
SWIFT SWIFT Товариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій; українською мовою вимовляється СВІФТ — міжнародна міжбанківська... |