|
|
Скачати 216.44 Kb.
|
|
Відкриття тижня фізики Фізика! Яке багате слово! Фізика для нас не просто звук! Фізика – опора і основа Всіх, як є, без винятку наук! Фізика на вулиці, фізика удома, Коли ти у поході і граєш «у квача», Купаєшся у річці чи граєш ти м’яча. Входиш в світ цей формул, графіків й законів, З ними вже навіки, ти вже у полоні. Тут вже творчий пошук, логіки дивне диво Фізика – це неповторно, фізика – це звабливо! Як наша прожила б планета, Як люди би жили на ній Без теплоти, магніту, світла І електричних подій? Ом, Ампер, Ньютон, Паскаль, Лєбєдєв, Попов, Столєтов… Не полічиш всіх нажаль, Хто відкрив її секрети. Тут Ейнштейн і Фарадей, Резерфорд і Бор, й Гальвані. Скільки вже було ідей!.. Вірю – це ще не останні. Галілей у цім ряду, Архімед, Фермі, Курчатов, Що на щастя чи біду Приручили «дикий» атом. Не проста наука ця, Відкриттям нема Цей тиждень ми присвячуємо фізиці – одній з найдавніших наук, без якої немислимий подальший розвиток людства, науці цікавій, захоплюючій, могутній. Значення фізичних знань у нашому житті дійсно важко оцінити. Недаремно академік А. Ф. Йоффе висловився про це так: «Сучасна техніка – це перш за все фізика в різних її застосуваннях». За допомогою цих знань сильна рука людини запустила космічні кораблі до зір, дивлячись на які, люди кажуть: «Фізика – це чудово!» Ми, ті хто зібрались сьогодні, говоримо: «Фізика – всемогутня! Вона зуміла казки зробити дійсністю!» На цьому тижні ми ближче познайомимось з цією наукою, вченими-фізиками, які зробили великий внесок своїми науковими відкриттями і досягненнями у розвиток фізики. Перевіримо та закріпимо свої знання розгадуючи кросворди. Позмагаємося за звання «Кращого фізика року», провівши змагання між класами та підведемо підсумки тижня під час фізичного вечора «Фізика навколо нас». Для чого людству потрібна фізика? Вчені замислюються про це не завжди. Їм просто дуже цікаво розгадувати загадки природи. Але ж розвиток наук з часом вимагає дедалі значніших коштів. І вони знаходяться. Чому? Та тому, що наука приносить людству користь. Фізика – це не єдина наука про неживу природу. Природу також вивчають хімія, астрономія, геологія, географія та безліч інших наук. Але в їх основі лежить те, що вивчає фізика, яка допомогла людям оволодіти потужною технікою та застерегти навколишнє середовище. Знання законів фізики дає змогу пояснити минуле й прогнозувати майбутнє. Згадаймо імена тих, кому ми завдячуємо своїми знаннями про Всесвіт: Юрій Кондратюк, Сергій Корольов, Архімед, Галілео Галілей, Ісаак Ньютон, Михайло Ломоносов, Шарль Кулон, Георг Ом, Александро Вольта, Блез Паскаль, Анре-Марі Ампер, Майкл Фарадей, Дмитро Менделєєв, Альберт Ейнштейн, Костянтин Ціолковський, Ернест Резерфорд і багато інших учених, які зробили вагомий внесок у розвиток цієї науки. Про деяких вчених-фізиків ми розповімо сьогодні. Першим систематизацію природних знань розпочав Аристотель. Він і назвав науку фізика (від грецького «фюзіс» - «природа»). Проте Аристотелева фізика спиралась на просте сприйняття світу і не перевірялася експериментально, а тому містила в собі багато помилок. Так, Аристотель стверджував, що Земля є центром Всесвіту, а всі планети рухаються навколо неї. Пізніше давньогрецький учений Архімед дослідив виштовхувальну силу, яка діє на тіло, занурене в рідину. Про це відкриття існує легенда, згідно з якою, Архімед зумів визначити, чи зроблена корона сіракузького царя Гієрона II з чистого золота або ж ювелір підмішав значну кількість срібла. Питома вага золота на той час вже була відомою, але складність полягала в тому, щоб точно визначити об'єм корони, адже вона мала неправильну форму. Архімед довгий час розмірковував над цим завданням. Зрештою, коли він приймав ванну, йому в голову прийшла блискуча ідея: занурюючи корону у воду, можна визначити її об'єм, вимірявши об'єм витісненої нею води. Згідно з легендо, Архімед вискочив голий на вулицю з криком «Еврика!», що означало буквально «Знайшов!». Так науковець відкрив основний закон гідростатики, нині відомий як закон Архімеда. Архімед сконструював підйомний гвинт, за допомогою якого піднімали воду з річки для поливу полів. Архімедова фізика була вже більш експериментальною і дала поштовх для подальшого розвитку науки. Дані про життя Клавдія Птолемея мізерні. Жив у римській провінції Єгипту і працював в Александрії. Створив геоцентричну систему світу, розробив математичну теорію руху планет навколо нерухомої Землі, яка дозволяла обчислювати їхнє положення на небі. Система Птолемея викладена в його головній праці «Альмагест» – енциклопедії астрономічних знань давнини. Система Всесвіту за Птолемеєм є складною, але неправильною теорією руху планет і Сонця довкола нерухомої Землі пояснив загадкові явища у видимому русі планет на небосхилі, припустивши, що планети і Сонце обертаються не тільки довкола Землі , а і одночасно довкола інших центрів по петлеподібній кривій – гіпоциклоїді. Ця теорія панувала 1500 років, поки не була спростована Коперником. У 1543 польський астроном Миколай Копернік запропонував альтернативну, геліоцентричну систему. Створення геліоцентричної системи світу стало революційним переворотом у науці. Він поклав початок звільненню природознавства від релігії. Вчення Коперника науково спростовувало міф про Землю як центр Всесвіту, утверджувало що в центрі знаходиться Сонце. Джорда́но Бру́но (справжнє ім'я: Філіппо) – італійський філософ епохи Відродження, поет. Був католицьким священиком. У астрономії підтримував погляди і стверджував, що фізичний Всесвіт нескінченний і включає нескінченне число світів, у кожному з яких є сонце і декілька планет. Таким чином, Земля всього лише невелика зірка серед інших зірок в нескінченному Всесвіті. Галіле́о Галіле́й – видатний італійський мислитель епохи Відродження, засновник класичної механіки, фізик, астроном, математик, один із засновників сучасного експериментально-теоретичного природознавства, поет і літературний критик. Галілео Галілей був основоположником експериментально-математичного методу вивчення природи. Він залишив розгорнутий виклад цього методу і сформулював найважливіші принципи механічного світу. Його дослідження кардинально вплинули на розвиток наукової думки. Саме від нього бере початок фізика як наука. Найважливішим вкладом Галілео Галілея в науку була свідома й послідовна заміна пасивного спостерігання активним експериментом. Результатами цих експериментів стали зроблені ученим наукові відкриття. Першим серйозним винаходом Галілея були гідростатичні ваги для швидкого визначення складу металевих сплавів, визначив питому вагу повітря. Винайшов термоскоп, що є прообразом термометра. Висунув ідею застосування маятника в годиннику. Галілей у 1609 побудував свій перший телескоп з трикратним збільшенням, а трохи пізніше – зі збільшенням у 32 рази, як він сам писав згодом. З їхньою допомогою Галілей здійснив ряд важливих астрономічних відкриттів – гори і кратери на Місяці, розміри зірок та їхня колосальна віддаленість, плями на Сонці, 4 супутники Юпітера, фази Венери, кільця Сатурна, Чумацький Шлях як скупчення окремих зірок та ін. Галілей налагодив у себе виробництво телескопів. У 1610–1614 роках, змінюючи відстань між лінзами, він створив також мікроскоп. Завдяки Галілею лінзи й оптичні прилади стали могутнім знаряддям наукових досліджень. Йога́ннес Ке́плер – німецький філософ, математик, астроном, астролог і оптик. Відкрив закони руху планет, названі на його честь. Саме Кеплер ввів у фізику термін «інерція» як природжена властивість тіл чинити опір прикладеній силі. Заразом він, як і Галілей, формулює в ясному вигляді перший закон механіки. Кеплер впритул підійшов до відкриття закону тяжіння, хоч і не намагався виразити його математично. Він писав в книзі «Нова астрономія», що в природі існує «взаємне тілесне прагнення схожих (споріднених) тіл до єдності або з'єднання». Джерелом цієї сили, на його думку, є магнетизм у поєднанні з обертанням Сонця і планет навколо своєї осі. Глибоке проникнення в закони оптики привело Кеплера до схеми телескопічної підзорної труби (телескоп Кеплера), яка витіснила в астрономії менш довершений телескоп Галілея. Ісаа́к Нью́то́н – видатний англійський учений, який заклав основи сучасного природознавства, творець класичної фізики. Сформулював основні закони класичної механіки, відкрив закон всесвітнього тяжіння, дисперсію світла, розвив корпускулярну теорію світла, розвинув теорію форми Земної кулі, відзначивши, що вона повинна бути стиснута на полюсах, теорію припливів і відпливів; розглянув проблему створення штучного супутника Землі тощо. Встановив закон опору й основний закон внутрішнього тертя в рідинах і газах, дав формулу для швидкості поширення хвиль. Великий внесок зробив Ньютон в оптику. У 1666 р. за допомогою тригранної скляної призми він розклав біле світло на 7 кольорів (у спектр), тим самим довівши його складність (явище дисперсії). На його честь названо одиницю сили в Міжнародній системі одиниць – «Ньютон». |
|
Є в світі одне слово, перед яким усі народи низько схиляють голови.... На стінах плакати: «Мамо, тобі тихесенько вклонюсь…», «Без рідної мови, без пісні, без мами збідніє земля назавжди», «Серце матері... |
Яке слово повторюють тремтячі уста жахливих подоб людей, що блукають в албанських безвістях? |
|
ЗАТВЕРДЖУЮ Робоча програма Фізика твердого тіла для студентів за спеціальністю 04020301. Фізика* |
ЗАТВЕРДЖУЮ Робоча програма навчальної дисципліни «Загальна фізика (Механіка. Молекулярна фізика)» для студентів за напрямом підготовки |
|
Якщо правильно записати слова, то в центральній колонці отримаємо... |
Тема 3 ... |
|
Урок фізики в 11 класі по темі: «Фізика атомного ядра» МЕТА: Узагальнити та систематизувати знання учнів з теми «Фізика атомного ядра». Розвивати самостійність та уважність. Виховувати... |
Уроку математики на тему Звертаю увагу учнів на ключове слово, яке стоїть в епіграфі – піраміда, що відноситься до теми і мети уроку. Здійснюємо аналіз вислову... |
|
№ уроку в темі Домашнє завдання сплановано згідно підручника Фізика. 10 клас: Підручник/ В. Г. Бар’яхтар Ф. Я. Божинова. – Х.: Видавництво «Ранок»,... |
X. ВСТУПНЕ СЛОВО ДО ОБШИР. ПРАВИЛ Боже слово принявши, були як добра земля, принесли повні й обильні плоди праведности, як написано: „А посіяне на добрій землі це... |