|
Скачати 90.18 Kb.
|
ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ ІСТОРИЗМУ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ С.В. Бутківська, Н.А.Мисліцька Анотація. В статті розглядаються форми реалізації принципу історизму на уроках фізики. Значну увагу приділено проблемі висвітлення біографічних відомостей про вчених, подані рекомендації щодо відбору біографічного матеріалу. Resume. The article deals with the form of a historical principle in physics lessons. Special attention is paid to the problem of coverage of biographical information about scientists, presented recommendations for the selection of biographical material. Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти передбачається формування в учнів низки компетентностей, серед яких виділяється і загальнокультурна компетентність — здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності. Кожен компонент освітньої галузі «Природознавство» вносить свій вклад в реалізацію цього завдання. Одним із шляхів здійснення цього під час вивчення фізики є використання історичних відомостей. Головна мета використання елементів історії фізики на уроках – ознайомлення учнів з науковими методами пізнання, з динамікою розвитку науки, її зв’язком із технікою та виробництвом, з’ясування ролі науки у житті суспільства. Особливого значення набуває історичний матеріал під час формування в учнів основних уявлень про фізичні явища і закономірності, викладенні фундаментальних фізичних теорій, ознайомленні з експериментальним підґрунтям. Лише знання історії науки і техніки забезпечить усвідомлення молоддю суті та значення сучасних науково-технічних досягнень. Саме завдяки високій науковості та історичності викладення фізики здійснюється формування в учнів наукового світогляду. Специфіка фізики як навчального предмета зумовлює такі функції історично-наукового матеріалу[4]:
В літературних джерелах представлено форми реалізації принципу історизму, серед яких виділимо ті, які можна використовувати під час уроків(рис.1). Задачі з історичним змістом Повні біографії вчених і фрагментарні біографічні відомості Історичні огляди Опис історії окремих відкриттів, фундаментальних дослідів Рис. 1 Історичні огляди, в яких розкривається еволюція ідей, дають можливість показати, що наукові знання - це не застиглі догми, а знання, що безперервно розвиваються. В ході процесу пізнання ми отримуємо достовірні відомості про світ, тобто осягаємо об'єктивну істину. Але кожне наукове твердження справедливе лише в певних умовах, і є неповним і неточним знанням про світ, тобто є істиною відносною, що містить, як правило, елементи абсолютної істини. Розкриваючи еволюцію фізики, учитель розкриває роль практики (виробництво і науковий експеримент) як джерела знань і критерію істини, а поступово все більш глибоке і повне розуміння законів природи, з яким нас ознайомлює історія, означає пізнаванність світу і всесильність людського розуму. Тим самим історія фізики розкриває перед учнями загальні закономірності і принципи наукового пізнання. Ознайомлюючи учнів з історією науки, необхідно наголошувати на тому, як створюються фізичні теорії, яка роль гіпотез у розвитку фізики, в чому особливості наукового експерименту і методів фізичного дослідження. Світогляд включає в себе не тільки знання, а й переконання. Знання стають переконаннями, якщо вони самостійно осмислені, а не взяті на віру в готовому вигляді, якщо вони - плід напруженої роботи думок. Матеріали історії науки дають можливість сформувати окремі елементи наукового мислення, такі, наприклад, як повага до фактів, здоровий скептицизм, всебічність розгляду явищ, уміння засумніватися в очевидному тощо. Таким чином, історизм є один із засобів формування наукового світогляду учнів у процесі навчання фізики. Біографії вчених надають матеріал величезної виховної цінності, необхідно ознайомлення учнів з науковою діяльністю, поглядами, духовним світом видатних представників фізичної науки. Адже серед кінцевих результатів навчання в школі, є явні результати - це знання, уміння (по ним найчастіше і судять про успішність роботи вчителя, їх переважно і виявляють) і є неявні, які кількісно не виражаються в балах та інших вимірниках, - це погляди на життя, на своє місце в ньому, етичні переконання, риси характеру, інтереси. І ці неявні результати впливу на учня не можуть вважатися другорядними. Тому не можна залишити без уваги і засоби для досягнення цих результатів у процесі навчання, зокрема такий засіб, як розповіді про кращих представників науки. Таким чином, історія науки є ще одним із засобів морального виховання учнів. Специфічним типом історичного матеріалу є задачі з історичним змістом. Хоча вони малочисленні і не так вже й часто використовуються в навчанні, в порівнянні з іншими видами завдань, проте, безсумнівно, представляють інтерес. Маючи всі переваги звичайних завдань, вони ознайомлюють учнів з історичними подіями, фактами, методами дослідження і тим самим навчають учнів самим своїм змістом. В курсі фізики середньої школи згадується більше ста прізвищ вчених. Розповісти про всіх представників науки практично не можливо. Отже, біографічні навчальні матеріали можуть бути двох типів: по-перше, докладні життєописи окремих основоположників фізичної науки і, по-друге, фрагментарні відомості про деякі сторони життя і діяльності окремих вчених-фізиків. Повнота відомостей про вченого залежить, звичайно, від його рангу, хоча це умовно. Але головне в тому, наскільки повчальні для молоді факти з життя, думки і погляди вченого, які можуть бути включені в навчальний біографічний матеріал. На відміну від історико-біографічного опису навчальний життєопис складається головним чином, виходячи з педагогічної цінності біографічних відомостей. Наприклад, біографічний матеріал про Фарадея має більшу педагогічну цінність, ніж біографічний матеріал про Максвелла, що і визначає ступінь повноти відомостей, які повідомляються про них. Оцінка біографічного матеріалу з точки зору педагогічного ефекту, який він повинен викликати, означає, перш за все, що біографія вченого будується не як зведення подій і дат, які у хронологічній послідовності простежуються за всім життям вченого, а як своєрідний етюд, що дозволяє декількома фактами виявити найбільш примітне в житті і поглядах людини, «оживити» його зовнішність, зробити його незабутнім і близьким для учнів. Тут часом досить декілька яскравих штрихів, фактів з життя вченого. Доцільно використовувати мультимедійне супроводження – пояснення історичних відомостей. Нижче наведено фрагменти презентацій з окремих тем: «Тепловий стан тіл. Температура тіла. Вимірювання температури.»(рис. 3) , «Перетворення енергії в механічних і теплових процесах. Принцип дії теплових машин», «Теплові двигуни. Двигун внутрішнього згоряння. Екологічні проблеми використання теплових машин.»(рис.4), «Електричне коло. Джерела електричного струму. Гальванічні елементи. Акумулятори.»(рис. 2). Рис. 2. Фрагмент презентації «Гальва- Рис. 3. Фрагмент презентації нічний елемент» присвяченої А.Цельсію Рис.4. Фрагменти презентації «Теплові машини» Таким чином, навчальна біографія вченого - це не хроніка подій його життя, а біографія його думок, поглядів та вчинків на тлі тих соціально-політичних умов, в яких він жив і працював. Не слід малювати вчених людьми, позбавлених недоліків, якими залишається лише захоплюватися, і, які настільки незрівнянні зі звичайними смертними, що наслідування їм здається справою безперспективною. Адже доводиться говорити, наприклад, і про деякі риси характеру Ньютона, про його глибоку релігійність. Далеко не всі фізики міцно стояли на позиціях наукової філософії. Звичайно, помилки вченого треба не засуджувати, а пояснювати. Природньо, що по відношенню до багатьох вчених було б зовсім недостатньо обмежитися лише простим перерахуванням того, що ними зроблено. Наукову діяльність вченого необхідно спробувати пояснити. Перш за все, вимагають пояснення спонукальні мотиви, які змушують вченого звернутися до тієї чи іншої проблеми. Безумовно, що однією з найважливіших причин, що спонукають до дослідження фізичної проблеми, є потреби, що виникають у сфері суспільного виробництва. Наприклад, необхідність в удосконаленні парових машин призвела до розробки основ термодинаміки. Соціальний запит спонукав І.В. Курчатова перейти з галузі досліджень сегнетоелектриків в сферу дослідження практичного застосування атомної енергії. Однак не можна намагатися вивести нову наукову теорію безпосередньо з потреб суспільного виробництва, яка визначає хід розвитку фізики в цілому, а розвиток кожного окремого її напрямку. Причиною виникнення спеціальної теорії відносності та інтересу Ейнштейна до проблем електродинаміки рухомих середовищ стало протиріччя між теоретичними уявленнями в області класичної оптики і електродинаміки та експериментальними даними, які не вкладалися в рамки цих теоретичних уявлень. Висунення Планком гіпотези квантів пов'язано з неможливістю дати пояснення фактами - законам теплового випромінювання, виходячи з основ класичної електродинаміки, тобто обумовлено необхідністю висунути таку гіпотезу, яка відповідала досліду. Таким чином, однією з найважливіших причин, що спонукають вченого до висунення нових теоретичних поглядів, є суперечність між існуючими теоретичними поглядами і дослідними даними. Дослід, експеримент при цьому постає як найважливіший стимул наукового прогресу. Наприклад, коли говорять про наукову творчість Галілея, корисно роз'яснити суть його методу, так як за введення в фізику наукового методу ми і вважаємо Галілея основоположником фізичної науки. Отже, головним у біографічних відомостях є матеріал, в якому розкривається творча діяльність ученого. У цьому матеріалі можна виділити наступні проблеми: 1. Причини, які спонукають вченого до вибору предмета дослідження (соціальний запит, логіка розвитку науки). 2. Механізм розв’язання наукової проблеми (вплив світогляду на шлях пошуку рішення, вибір методу дослідження). 3. Ставлення до науки та людей науки. 4. Труднощі наукового пошуку. 5. Оцінювання внеску вченого в розвиток науки. Таким чином, систематичне використання елементів історії фізики сприятиме формуванню загальнокультурної компетентності учнів, наукового світогляду, морально-естетичному вихованню і підвищить інтерес до вивчення фізичної науки. Список використаних джерел
Мисліцька Наталія Анатоліївна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання фізики та інформатики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Домашня адреса: м. Вінниця, вул. В.Порика, буд.12, кв.20. E-mail: mislitska@rambler.ru Контактний телефон: 0974624618 Mislitska Nataly Anatolivna is candidate of pedagogical sciences, associate professor of department of methods of teaching of physics and informatics of the Vinnitsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubunskiy. Domestic address: Vinnitsia, Street V.Porika, 12, apt. 20. E-mail: [email protected] Pin telephone: 0974624618 Бутківська Світлана Володимирівна – студентка 4 курсу групи А спеціальність «фізика» інституту математики, фізики та технологічної освіти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Домашня адреса: м. Вінниця, вул. Острозького, 31. E-mail: svetlana.butkovskaja@rambler.ru Контактний телефон: 0961171981 Butkivska Svitlana Volodumurivna- 4 th year student of group A specialty "physics" of the Institute of Mathematics, Physics and Technology Education Vinnitsa State Pedagogical University named after Mikhail Kotsubynsky. Address: Vinnitsa, st. Ostrogskogo, 31. E-mail: [email protected] Pin telephone: 0961171981 |
ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ ІСТОРИЗМУ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ Анотація. В статті розглядаються форми реалізації принципу історизму на уроках фізики. Значну увагу приділено проблемі висвітлення... |
С. В. Бутківська, Н. А. Мисліцька Анотація. В статті розглянуті окремі шляхи реалізації принципу історизму під час вивчення фізики, а саме наведені приклади задач... |
ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ІСТОРІЇ ФІЗИКИ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ Анотація. В статті розглядаються проблеми реалізації принципу історизму в навчально-виховному процесі з фізики. Значну увагу приділено... |
ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЇ У статті розглянуто питання застосування міжпредметних зв’язків під час вивчення навчального предмету «Біологія». Наведено приклад... |
Запис числа в стандартному вигляді. Дії над степенями десяти Під час вивчення фізики найчастіше доводиться стикатися з величинами (числами), що або набагато більші, або набагато менші від одиниці.... |
Тема. Фізичний кабінет та його обладнання. Правила безпеки у фізичному кабінеті Мета роботи. Ознайомитися з обладнанням робочих місць учня та вчителя в кабінеті фізики, обладнанням кабінету, правилами поведінки... |
Особливості вивчення фізики у 10-х класах загальноосвітніх навчальних закладів Особливістю реалізації нового змісту фізичної освіти відповідно до Державного стандарту є те, що його побудова базується на двох... |
ЗАНЯТТЯ Ня бойових дій на пожежах, вивчення прийомів і способів гасіння пожеж на підприємствах деревообробної промисловості, тренувати начальника... |
2. Організаційні форми навчання під час експерименту Підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання на базі професійно-технічного училища №1 м. Житомира містить у собі наступні... |
МЕТОДИКА РЕАЛІЗАЦІЇ ДИДАКТИЧНОГО ПРИНЦИПУ СВІДОМОСТІ І ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ... |