Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття

Скачати 84.52 Kb.

Назва	Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття
Дата	03.11.2013
Розмір	84.52 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Фізика > Документи

Тема: Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття.

Мета: Поглибити знання учнів про життєвий шлях Кобзаря.
Розкрити роль і місце творчості Т.Шевченка для
історичної доби і для всієї майбутньої історії України. Ознайомити учнів з живописною творчістю поета. Розвивати пам’ять, мислення, увагу, техніку читання, вміння самостійно робити висновки; виховувати любов і повагу до світлого образу поета-мислителя і борця.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, картини Т. Г. Шевченка, «Кобзар», роздаткові тексти, кросворд, дерево життя і творчості.

Хід уроку.

Вступ. Повідомлення теми і мети уроку.

Дивлячись на оформлення нашого класу сьогодні, можна з легкістю здогадатись, якою буде тема нашої класної години. «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття.» - саме так звучить тема вашого першого уроку в 5 класі. Скажіть, кого ми називаємо Кобзарем? (Т. Г. Шевченка).

Розповідь вчителя.

Нам з вами важко уявити Україну часів Тараса Шевченка, і те, як серед ланів золотої пшениці, зелених садів, білих хат, тихих вод, ясних зір жилось обшарпаним голодним людям, змореним тяжкою працею.

В Україні були пани і кріпаки-селяни. З раннього ранку до пізнього вечора працювали кріпаки на панських ланах, відробляючи панщину. Часу роботи на своєму полі не було. Крім панщини, кріпаки змушені були сплачувати різні податки, на які не було в них грошей. За борги пани били кріпаків різками, міняли їх на тварин (коней, собак), відривали дітей від батьків, жінок від чоловіків, програвали в карти.

9 березня 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині (тепер Черкащина) у бідній кріпацькій хаті Шевченків народився хлопчина. Батьки йому дали ім’я Тарас.

- Прізвище Шевченко пов’язане із назвою професії швець. Шевцем був прадід по батьковій лінії. Син шевця – шевченко – Шевченко.

- Коли минав йому другий рік, переселились Шевченки з усією сім’єю Кирилівка. Велика була сім’я: батько Григорій, мати Катерина, Тарасик, три сестрички (Катря, Ярина, Марія), два братики (Микита, Йосип) і дідусь Іван. Всіх дев’ятеро.

Гарно було в Кирилівці. Коло хати розкішний квітник, стара крислата верба, за хатою садок, а там левада, засіяна квітами, а через леваду в’ється річечка. Серед цієї краси зростав малий Тарас. Піклувалися ним добра мати та старша сестра Катерина.

- Любив Тарас неділю, коли людей не гнали на панщину, і всі були в хаті. Збирались тоді довкола дідуся. Слухали його розповіді про те, як вороги руйнували Січ, як у людей землю відбирали, як ляхи над народом знущалися, про гайдамаків – борців за правду і волю, про високі могили, в яких спочивають славні лицарі-запорожці.

- Немало мандрував Тарас по селах у пошуках людей «щоб добру навчили». Багато знущань і кривди зазнав він від дяків, до яких попадав у науку.

Зустрівся на цьому шляху сільський маляр, що впізнав талант Тараса і готовий був його вчити, якщо той принесе дозвіл від пана. Не отримав хлопчина дозволу. А натомість став козачком у пана Енгельгарда.

Лише на 24 році життя став він вільною людиною. За великі гроші його було викуплено з кріпацтва, тоді він зміг навчатися в Академії мистецтв.

- «Виповів свою натхненну душу» Тарас Шевченко в поезіях, що вийшли окремою книжкою під назвою «Кобзар» у 1840 році.

-Чому таку назву обрав для своєї збірки автор? Колись кобзарями називали народних співців, що ходили від села до села, граючи на кобзі, співали пісні, розповідали про долю України, її народу.

- Вірші Шевченка відомі всьому світу. Люблять твори Кобзаря за правду, щирість. У віршах він писав про тяжке життя селян-кріпаків, життя дітей-сиріт.

- Та не тільки сум і горе бачив Шевченка. Він зростав в Україні серед мальовничої природи. Він захоплювався нею, його твори сповнені любов’ю до рідного краю. Найкраще про це сказав сам поет у своїх творах.

- Недовго судилося поетові бути вільним. За те, що належав до таємного товариства, за те, що писав про волю, цар Микола І наказав заарештувати Тараса і заслати в Киргизькі степи до Орської фортеці, де він був рядовим солдатом царської армії. Довелось йому зазнати виснажливої солдатської муштри. Але ще важчою була заборона писати і малювати.

Десять довгих літ карався Тарас Шевченко солдатом на засланні без права писати й малювати, без книжок, серед дикого степу, між чужими людьми.

В 44 роки поет повертається із заслання в Петербург. Здоров’я було підірване. Три роки боровся він з недугою. Помер Тарас Шевченко 10 березня 1861 року.

Із 47 прожитих років йому довелось бути: 24 роки кріпаком, 10 років у неволі, три з половиною років під наглядом поліції. І тільки 9 років – вільною людиною. Помер поет у Петербурзі. Згодом тіло його перевезли в Україну і поховали на Чернечій горі біля міста Канева над Дніпром.

Читання тексту.

Перед вами лежить оповідання Анатолія Лотоцького «Малий Тарас чумакує». Давайте мовчки прочитаємо його.

Малий Тарас чумакує.
Літо 1824 року було дуже гарне. Небо голубе та ясне від палкого сонячного проміння, що так і ллється пото¬ками на зелені садки Кирилівки, на білі хатини з чор¬ними стріхами й димарями, на пишні квітники перед хатами та на блискучі церковні бані*.
Тільки в хаті Шевченків невесело. Недобра мачуха побиває дітей-пасинків і проклинає їх, а вже найбільше малого Тараса.
Бачить це батько, бачить старенький дідусь, і жаль їм хлопчини.
— Невинно терпить,— каже батько.
Задумався старий дідусь, а по хвилині каже:
— А знаєш що, Грицю! Ось ти вибираєшся чумакувати, візьми й Тараса з собою...
Тарас почув таку милу новину, і мовби його на сто коней посадили. Поїде, світа побачить, степи, козацькі могили. І пригадує собі, як то він уже «їхав з чумаками», тому чи не чотири роки вже буде, тоді, як він ішов до «залізних стовпів».
На другий день раненько батько з Тарасом поснідали, сіли на віз, перехрестилися і... воли рушили. Минають поля, гаї, села, а ось уже й місто біліє перед ними.
— Що це за місто? — питається в батька Тарас.
— Гуляйполе,— відповідає батько.
І знов села, поля, хутори. При дорозі буйна трава. Батько спиняє воли, випрягає, пускає їх на пашу.
— Обідатимемо, сину,— каже. Сідають на возі, обідають.
— То вже степ, тату?
— Ні, Тарасе, це ще не степ, але ось як виїдемо в Херсонщину, то вже почнеться справжній степ, широ¬кий, буйний. Тільки то вже не те, що було колись, тепер уже багато степу зорали, замість тирси пшениця шумить.
Тарас не дивиться на міста, його очі біжать дальше — за річку Тикич, у степ безмежний.
— А це вже справжній степ? — допитується знову Тарас.
— Так, це вже степ,— відповідає батько.
Віз котиться широким шляхом, а обабіч шляху шумлять високі трави, що вже почали жовкнути від палючого сонця. Тарас бігає зором по степу якось розмріяно. А по хвилині питається:
— Тату, то тут жили запорожці?
— Так, кажуть старі люди, що тут була запорозька вольниця,— відповів батько.
А Тарас уже не допитується, задумався. Його уява малює йому буйних, чубатих запорожців, як вони га¬няються степом, здоганяють татар, що везуть ясир з України, заводять бій з татарами, бранців визволяють. А потім копають могилу товариству, що впало в бою, і сиплять високу-високу. Все так, як дідусь оповідав, а дідусь знає, бо пам'ятає і запорожців, і гайдамаків.
Антін Лотоцький

Баня — купол, дах, що має форму півкулі.
Ясир — бранці, полонені.
Чому Тарас так хотів чумакувати разом із батьком? Розкажи, по яких місцях вони проїжджали.
Які риси характеру хлопчика виявились у його розмові з батьком?

Розгляд картин.

Ви знаєте, що ще змалку Тарас захоплювався малюванням і шукав учителя, який би зміг його навчити малярству, та замість цього попав на кухню кухарчуком, а згодом козачком у покої пана Енгельгардта. Помітивши неабиякий хист у свого козачка, пан віддав його в науку до майстра живописного цеху в м. Петербурзі – Ширяєва. У літньому саду Тарас випадково познайомився зі студентом Академії мистецтв Сошенком. Саме він відкрив “діаманта у кожусі”, як назвав Тараса професор Академії Карл Брюллов.

«Циганка-ворожка». За цю картину він втретє здобув срібну медаль. На сьогодні картини немає, її хтось купив і подальша доля невідома – зберігся лише акварельний малюнок. ^{Під розлогим кленом стоїть дівчина-селянка. Праву руку простягла циганці. Лівою тримає щось загорнуте у фартух, та слухає вона ворожку уважно. Постать циганки подано лише до половини, вона стоїть за якоюсь огорожею. Картина зображає сцену з народного життя. Це, очевидно, й стало причиною, що Шевченку жодного разу не присуджували золоту медаль, бо сюжети з повсякденного життя вважалися “низькими”.}

^{«Автопортрет».} ¹⁸⁴⁰ ^рік^{. В цьому році Тарас малює “Автопортрет”. На картині він у розквіті творчих сил, сповнений натхнення “Автопортрет” спочатку зберігався у Московському історичному музеї, нині зберігається в Державному музеї Шевченка.}

^«^{Катерина»}^. ^{Шевченко робить ілюстрації до своїх власних творів. Він не міг не написати портрет улюбленої героїні} ^- ^{Катерини.} ^{Створена за мотивами власної однойменної поеми. Зберігається ця картина у Києві в музеї Шевченка. Це єдина картина, яка збереглася з часів навчання Шевченка в Академії.} ^{Безперечно, ця картина найбільш відома. Художник зобразив дівчину босою на тлі українського пейзажу. На вродливому обличчі дівчини – вираз глибокої образи, сорому, покірності. На другому плані – офіцер-спокусник, злодійкувато оглядається, тікає.}

^{Перебуваючи на засланні, Шевченко все-таки малював і жіночі портрети, в Новопетровському укріпленні було створено понад} ²⁰ ^{портретів. Серед них –} ^{портрет Марії Василівни Максимович} ^{– дружини Шевченкового знайомого.} ^{В щоденнику Шевченко називає її «милая очаровательная землячка». Стомлене серце поета зігрівалось теплом і увагою Марії Максимович. Не раз Шевченко звертався до неї з проханням, щоб вона знайшла йому пару.}

^1857р. ^{Довге заслання, якому немає кінця-краю, обсіли хвороби. Він дуже постарів. Йому лише} ^43, ^{а на вигляд – мало що не дід. Є щось жертовне у цьому зображенні, є відчуття життєвого драматизму, неминучість трагедії}

^{«Автопортрет в українському одязі».} ^{У Петербурзі велика академічна виставка: тут роботи багатьох художників, в тому числі й іноземних - з Німеччини, Швейцарії та ін., виставлені й офорти Шевченка. На виставці і його олійний автопортрет.} ^{Автопортрет виконано майстерно. На Шевченкові одяг нареченого – під свитою вишивана сорочка, бо незадовго до того він і справді збирався одружитися, але шлюб не відбувся. В очах такий глибокий сум, яким, мабуть, і породжені оці рядки:} ^{Минули літа молодії…} ^{Холодним вітром од надії Уже повіяло… Зима.} ^{Сиди один в холодній хаті.} ^{Нема з ким тихо розмовляти,} ^{Ані порадитись. Нема, Анікогісінько нема!}

^{1861р. Останній автопортрет.} ^{Подивившись репродукції картин Т.Г.Шевченка, мимоволі виникають різні думки, різні враження, якщо не для серця, то для розуму, але зовсім байдужими не залишається ніхто, бо існує високе, не підвладне часу, святе. Це наші моральні цінності: добро, милосердя, співчуття, здатність у будь-якій ситуації залишатися людиною. І в цьому нам допомагає класика.}

^{Вірші Т. Г. Шевченка}

^{А давайте пригадаємо, які вірші Т. Г. Шевченка ви вчили в початкових класах.}

Кросворд.

А зараз ми з вами подивимось, наскільки уважними ви були сьогодні. Давайте розгадаємо кросворд. Ключовим словом буде один з творів поета.

Підсумок уроку.

Яка була тема нашого першого уроку?
Що нового ви дізнались?
Що було вам цікаво?

Схожі:

ПЛАН ЗАХОДІВ Тетіївського районного Центру позашкільної освіти з... Відкрити на сайті РЦПО рубрику «Великому Кобзареві – 200 років. Ми чуємо тебе, Тарасе, і через століття. Ти є сучасником кожного...	Конкурс знавців творчості Т. Г. Шевченка «Ми пам ’ ятаємо тебе, Кобзарю !» Учасники конкурсу повинні знати основні і провідні етапи життя Кобзаря, що вплинули на формування його особистості
УРОК-КОНКУРС «До тебе ми, Кобзарю, ідемо» Т. Г. Шевченка, розвивати зв’язне мовлення, акторські здібності старшокласників; виховувати любов і пошану до мови, до поезії полум’яного...	Діагностика вад особистого розвитку (ДВОР) Ти маєш чудову нагоду погляну4ти на себе збоку і проаналізувати, що ти знаєш про себе, поділитися цими знаннями з дорослими, аби...
"На тебе дивлюся, на тебе молюся" до відзначення Шевченківських днів	ХХІ століття – століття проектної педагогіки В. О. Сухомлинського в школі №223 м. Києва на семінарі заступників директорів з навчально-виховної роботи на тему „Актуальні проблеми...
АКАФІСТ ДО СВЯТОГО ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО Христової Церкви премудрий учителю, чернечих уставів найперший написателю, Василію Великий, Святої Трійці гарячий і вірний служителю,...	АКАФІСТ СВЯТОМУ ВАСИЛІЮ ВЕЛИКОМУ Кондак 1 Христової Церкви премудрий учителю, чернечих уставів найперший написателю, Василію Великий, Святої Трійці гарячий і вірний служителю,...
Задачі на знаходження суми і остачі. Вправи на В. Богданович, робочий зошит із друкованою основою; предметні малюнки: Дід Мороз, сніжинки, потяг, нумерація зупинок, сніговички,...	Вживання м’якого знака Мета Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, виставка художньої та методичної літератури, присвячена Кобзарю, карта України, картки з роздатковим...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання