№
уроку
п/п
|
№
розділу
§
пункту
|
ТЕМА
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
|
ДАТА
|
При-мітка
|
ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ
|
1
2
3
4
5
6
7
8
|
I
1
2
3
4 , 5
6
7
8
|
Починаємо вивчати фізику ( 8 год. )
Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності. Фізика-наука про природу. Фізичні тіла й фізичні явища. Механічні, теплові, електричні, магнітні та оптичні явища.
Лабораторна робота № 1 «Фізичний кабінет та його обладнання. Правила безпеки у фізичному кабінеті» Наукові методи вивчення природи. Спостереження та експеримент. Зв'язок фізики з повсякденним життям, технікою та виробничими технологіями.
Вимірювання та вимірювальні прилади. Фізичні величини. Вимірювання фізичних величин. Лабораторна робота №2 «Ознайомлення з вимірювальними приладами. Визначення ціни поділки шкали приладу».
Навколишній світ, у якому ми живемо. Мікро-, макро- і мегасвіти. Простір і час. Послідовність, тривалість і періодичність подій. Одиниці часу. Вимірювання простору. Лабораторна робота № 3 «Вимірювання часу».
Довжина та одиниці довжини. Плрща та одиниці площі. Лабораторна робота № 4 «Вимірювання лінійних розмірів тіл та площі поверхні».
Об'єм та одиниці об'єму. Лабораторна робота № 5 «Вимірювання об'єму твердих тіл, рідин і газів».
Взаємодія тіл. Земне тяжіння. Електризація тіл. Взаємодія заряджених тіл. Взаємодія магнітів. Сила-міра взаємодії. Енергія.
Творці фізичної науки. Внесок українських вчених у розвиток фізики.
Контрольна робота № 1
|
|
|
Учень:
називає імена видатних вітчизняних і зарубіжних фізиків, одиниці довжини, часу, площі поверхні, об’єму, види енергії;
наводить приклади фізичних явищ і процесів, руху і взаємодії, перетворення енергії, застосування фізичних знань у житті людини;
розрізняє значення фізичної величини та її одиниці;
формулює правила безпеки у фізичному кабінеті;
записує значення фізичних величин, використо-вуючи приставки СІ для утворення кратних і частинних одиниць;
може пояснювати значення фізики в житті людини, сфери застосування фізичного знання, земне тяжіння;
може порівнювати одиниці фізичних величин, що мають приставки СІ;
здатний спостерігати за різними фізичними явищами і процесами; визначати ціну поділки шкали вимірювального приладу, об’єм куба і паралелепіпеда; вимірювати довжину, площу, об’єм, час .
|
9
10
11
12
13
14
15
16
|
I I
9
10
11
12 , 13
14
15 , 16
|
Будова речовини ( 8 год. )
Аналіз контрольної роботи. Фізичне тіло і речовина. Маса тіла. Одиниці маси. Вимірювання маси тіл. Лабораторна робота № 6 «Вимірювання маси тіл»
Густина речовини. Одиниці густини. Лабораторна робота № 7 «Визначення густини твердих тіл і рідин»
Вчимося розв’язувати задачі
Будова речовини. Атоми і молекули. Будова атома. Рух і взаємодія атомів і молекул. Залежність швидкості руху атомів і молекул від температури тіла. Дифузія. Лабораторна робота № 8 «Дослідження явища дифузії в рідинах і газах».
Взаємодія молекул
Агрегатний стан речовини. Залежність лінійних розмірів твердих тіл від температури.
Розв’язування задач
Контрольна робота № 2
|
|
|
Учень:
називає агрегатні стани речовини, одиниці маси тіла, густини речовини;
наводить приклади кристалічних і аморфних тіл, прояву дифузії в газах і рідинах;
розрізняє кристалічні і аморфні тіла, атом і молекулу;
формулює основні положення атомно-молекулярного вчення про будову речовини, означення густини речовини, записує її формулу;
може описати особливості руху атомів і молекул речовини в різних агрегатних станах; залежність лінійних розмірів твердих тіл від температури, ядерну модель атома; спостерігати явище дифузії в газах і рідинах; вимірювати масу тіла, густину речовини; користуватися терезами дотримуючись правил зважування;
може розв’язувати задачі, застосовуючи формулу густини, залежність лінійних розмірів твердих тіл від температури .
|
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
|
17,20
21,22
23
25
26,27
18,19
28
|
Світлові явища ( 17 год. )
Аналіз контрольної роботи. Оптичні явища в природі. Джерела та приймачі світла. Світловий промінь. Прямолінійне поширення світла. Сонячні й місячні затемнення.
Відбивання світла. Закони відбивання. Плоске дзеркало. Лабораторна робота № 9 «Вивчення законів відбивання світла за допомогою плоского дзеркала».
Розв’язування задач на прямолінійне поширення світла.
Поширення світла в різних середовищах. Заломлення світла на межі двох середовищ.
Дисперсія світла. Спектральний склад світла. Кольори.
Лабораторна робота № 10 «Утворення кольорової гами світла шляхом накладання променів різного кольору».
Розв’язування задач на відбивання та заломлення світла.
Контрольна робота № 3
Аналіз контрольної роботи. Лінзи. Оптична сила й фокусна відстань лінзи. Побудова зображень, що дає тонка лінза.
Лабораторна робота № 11 «Визначення фокусної відстані та оптичної сили тонкої лінзи».
Розв’язування задач
Фотометрія. Сила світла й освітленість.
Око. Вади зору. Окуляри.
Оптичні прилади.
Лабораторна робота № 12 «Складання найпростішого оптичного приладу».
Розв’язування задач
Контрольна робота № 4
Узагальнення
Аналіз контрольної роботи.
Екскурсії.
|
|
|
Учень:
називає основні оптичні явища природи, вади зору, одиниці оптичної сили лінзи, сили світла, освітленості;
наводить приклади джерел і приймачів світла, застосування лінз та оптичних приладів, врахування фотометрії в життєдіяльності людини;
розрізняє падаючий, відбитий і заломлений промені, кут падіння, відбивання і заломлення світла, фокусну відстань і оптичну силу лінзи;
формулює закони відбивання та заломлення світла, означеним поняття світлового променя;
записує формули тонкої лінзи, сили світла, освітленості,
може описати поширення світла в різних оптичних середовищах, хід променів при дзеркальному відбиванні світла, класифікувати види джерел світла, лінзи на збиральні і розсіювальні; характеризувати кольорову гаму світла, око як оптичну систему, способи корекції короткозорості та далекозорості, пояснити утворення тіні та півтіні, причини сонячних і місячних затемнень, дисперсію світла, призначення окулярів, лінз, оптичних приладів (телескопів, мікроскопів, проекційних апаратів тощо);
здатний спостерігати прямолінійне поширення світла в однорідному середовищі, відбивання світла, заломлення світла на межі двох середовищ, дисперсію світла, утворення кольорової гами світла шляхом накладання променів різного кольору; вимірювати фокусну відстань та оптичну силу лінзи; користуватися лупою, лінзами; складати найпростіші оптичні прилади;
може розв'язувати задачі, застосовуючи формули лінзи, сили світла, освітленості; будувати хід промінів у плоскому дзеркалі; зображення, утворені за допомогою лінз.
|
№
уроку
п/п
|
№
розділу
§
пункту
|
ТЕМА
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО
МАТЕРІАЛУ
|
ДАТА
|
Демонстрації
|
ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ
|
|
І
|
ПРЕДМЕТ АСТРОНОМІЇ, її РОЗВИТОК І ЗНАЧЕННЯ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. КОРОТКИЙ ОГЛЯД ОБ'ЄКТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В АСТРОНОМІЇ
Астрономія - фундаментальна наука, яка вивчає об'єкти Всесвіту та Всесвіт у цілому. Історія розвитку астрономії. Галузі астрономії. Зв'язок астрономії з іншими науками. Астрономія та астрологія. Значення астрономії для формування світогляду людини. Астрономічні знання як явище культури.
|
|
Портрети видатних астрономів.
Зображення об'єктів дослідження в астрономії
|
Учень (учениця):
називає: сучасні галузі астрономії; причини, що обумовили й стимулювали зародження й розвиток астрономії; імена видатних астрономів (Птолемей, Коперник, Галі-лей, Кеплер, Габбл та ін.); наводить приклади: з історії розвитку астрономії в Україні; зв'язку астрономії з іншими науками; об'єктів Всесвіту; використання астрономічних знань в життєдіяльності людини; характеризує: астрономію як спостережну науку, астрономічні знання, як чинник культури; описує: головні віхи розвитку астрономії;
пояснює: значення астрономії у формуванні світогляду людини; формулює: визначення астрономії як науки;
обґрунтовує: практичне значення астрономії;
виносить судження: про хибність та ненауковість астрології.
|
|
ІІ
|
ОСНОВИ ПРАКТИЧНОЇ АСТРОНОМІЇ
Небесні світила й небесна сфера. Сузір'я.
Зоряні величини. Визначення відстаней до небесних світил. Астрономія та визначення часу. Типи календарів. Небесні координати. Видимий рух Сонця. Видимі рухи планет. Закони Кеплера.
Практична робота № 1 а) Робота з рухомою картою зоряного неба. Визначення положення світил на небесній сфері за допомоги карти зоряного неба (зоряного глобуса).
б)Екваторіальні системи небесних координат. Карта зоряного неба.
в)Вивчення (спостереження) видимого зоряного неба
|
|
Телурій.
Глобус зоряного неба.
|
Учень (учениця):
називає: характерні сузір'я зоряного неба; точки й лінії небесної сфери; одиниці вимірювання відстаней в астрономії; небесні координати;
наводить приклади: небесних світил; походження назв сузір'їв; розрізняє: місцевий, поясний і всесвітній час; типи календарів, пояснює: причини видимих рухів світил по небесній сфері; позначення зір відповідно до їхніх видимих зоряних величин; принцип визначення відстаней до небесних світил; визначення тривалості доби та календарного року за астрономічними спостереженнями; поділ планет Сонячної системи на нижні та верхні; формулює: закони Кеплера; спостерігає: зміну вигляду зоряного неба впродовж року; користується: рухомою картою зоряного неба;
орієнтується: на місцевості за Сонцем і Полярною зорею; показує: характерні сузір'я; найяскравіші зорі неба (Сіріус, Вега, Спіка, Арктур).
|
|
ІІІ
|
МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ АСТРОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Випромінювання небесних тіл. Методи астрономічних спостережень. Принцип дії і будова оптичного та радіотелескопа. Приймачі випромінювання. Застосування в телескопобудуванні досягнень техніки і технологій. Сучасні наземні й космічні телескопи. Астрономічні обсерваторії.
|
|
Труба Галілея (оптичний
телескоп).
Зображення (фотографії) та
схеми сучасних наземних і
космічних телескопів.
Фотографії астрономічних
обсерваторій (серед них
українських).
|
Учень (учениця):
називає: діапазони випромінювання небесних тіл; приймачі випромінювання; астрономічні обсерваторії України та світу; наводить приклади: наземних та космічних телескопів; розрізняє: різні діапазони електромагнітного спектра; характеризує: застосування в теле-скопобудуванні досягнень техніки й технологій;
пояснює: принцип дії оптичного телескопа та радіотелескопа; особливості реєстрації випромінювання небесних світил; обґрунтовує: важливість спостережень у всьому діапазоні електромагнітного спектра; дотримується правил: спостереження небесних об'єктів за допомоги шкільного телескопа.
|
|
ІV
|
СОНЯЧНА СИСТЕМА
Земля і Місяць. Планети земної групи: Меркурій, Венера, Марс і його супутники. Планети-гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун та їхні супутники, карликові планети. Малі тіла Сонячної системи - астероїди, комети, метеори. Дослідження планет за допомогою космічних апаратів. Етапи формування нашої планетної системи.
|
|
Схема Сонячної системи.
Фотографії планет, їхніх
супутників, малих планет,
комет.
|
Учень (учениця):
називає: планети Сонячної системи та порядок їх розміщення відносно Сонця; малі тіла Сонячної системи;
наводить приклади: дослідження тіл Сонячної системи за допомогою космічних апаратів; розрізняє: планети земної групи, планети-гіганти, карликові планети; характеризує: Землю як планету Сонячної системи; описує: природу планет і малих тіл Сонячної системи; процес формування Сонячної системи; пояснює: причини парникового ефекту, причини виникнення припливів і відпливів; суть астероїдної небезпеки для Землі; обґрунтовує: значення вивчення планет для природничих, наук.
|
|
V
|
СОНЦЕ -НАЙБЛИЖЧА ЗОРЯ
Фізичні характеристики Сонця. Будова Сонця та джерела його енергії. Прояви сонячної активності та їх вплив на Землю.
|
|
Фотографії Сонця в різних
діапазонах хвиль.
Фотографії активних
утворень на диску Сонця.
Графіки чисел Вольфа.
|
Учень (учениця):
називає: фізичні умови на Сонці; наводить приклади: впливу сонячної активності на життя і здоров'я людей та біосферу Землі загалом; характеризує: "спокійне" й "активне" Сонце;
описує: головні фізичні характеристики Сонця; джерела енергії Сонця; прояви сонячної активності (плями, протуберанці, спалахи); пояснює: будову Сонця; циклічність сонячної активності; дотримується правил: спостереження Сонця.
|
|
VI
|
ЗОРІ. ЕВОЛЮЦІЯ ЗІР
Зорі та їх класифікація. Подвійні зорі. Фізичні змінні зорі. Планетні системи інших зір. Еволюція зір. Нейтронні зорі. Чорні діри.
|
|
1. Порівняння розмірів різних
типів зір.
2. Схеми еволюції зір.
|
Учень (учениця):
називає: методи, за допомоги яких визначають відстані до зір; основні фізичні характеристики зір; наводить приклади: різних типів зір;
характеризує: Сонце як зорю; природу нейтронної зорі; природу чорної діри;
описує: спектральну класифікацію зір; еволюцію зір; юяснює: різницю між типами зір; залежність кольору зорі від її температури; природу нових та наднових зір;
порівнює: фізичні характеристики планетних систем інших зір.
|
|
VII
|
НАША ГАЛАКТИКА
Молочний Шлях. Будова Галактики. Місце Сонячної системи в Галактиці. Зоряні скупчення та асоціації. Туманності. Підсистеми Галактики та її спіральна структура.
|
|
Зображення (фотографії)
зоряних скупчень і туманностей.
Схема будови Галактики.
|
Учень (учениця):
називає: складові частини будови галактики; наводить приклади: зоряних скупчень; туманностей; розрізняє: зорі, зоряні скупчення й асоціації, туманності, міжзоряне середовище;
характеризує: місце Сонячної системи в Галактиці; пояснює: причину існування Молочного Шляху на зоряному небі Землі.
|
|
VIII
|
БУДОВА Й ЕВОЛЮЦІЯ ВСЕСВІТУ
Світ галактик. Квазари. Проблеми космології. Історія розвитку уявлень про Всесвіт. Походження й розвиток Всесвіту.
|
|
Зображення (фотографії) різних типів галактик.
|
Учень (учениця):
називає: найближчі до Землі галактики;
наводить приклади: спостережних даних, які підтверджують теорію Великого Вибуху; характеризує: природу галактик і квазарів;
описує: методи вимірювання відстаней до галактик; класифікацію галактик за Е. Габблом; великомасштабну структуру Всесвіту; загальноприйняті моделі (сценарії) його походження й розвитку; пояснює: природу активності ядер галактик; суть закону Габбла; природу реліктового випромінювання.
|
|
IX
|
ЖИТТЯ У ВСЕСВІТІ
Людина у Всесвіті. Антропний принцип. Імовірність життя на інших планетах. Унікальність нашого Всесвіту. Питання існування інших всесвітів.
|
|
Зображення послань землян до представників позаземних цивілізацій (радіопослання, космічні зонди "Вояджери").
|
Учень (учениця):
наводить приклади: пошуку життя на інших планетах Сонячної системи; міжнародних наукових проектів з пошуку життя у Всесвіті;
характеризує: зв'язок між основними фундаментальними константами й життям; гіпотезу про існування інших Всесвітів; описує: імовірність існування життя на інших планетах; пояснює: антропний принцип; виносить судження: щодо особливостей, що роблять Землю унікальною планетою Сонячної системи; щодо існування позаземного життя у Всесвіті; щодо унікальності нашого Всесвіту.
|
|