Предмет хімії. Значення хімії для розвитку автомобілебудування та інших галузей промисловості. Роль хімії в охороні навколишнього середовища.
Хі́мія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.
Завданням хімії є дослідження властивостей елементів і хімічних сполук, вивчення залежності властивостей речовин від їх складу й будови, вивчення умов перетворення одних речовин в інші, поширення хімічних речовин у природі, технологій їх одержання, механізмів взаємодії хімічних сполук, а також практичне використання хімічних реакцій.
Застосування пластмасс(пластиков) в конструкції автомобілів набуває широкий масштаб.Це пояснюється першу чергу тим, що в низці показників – щільності,коррозионной стійкості,антифрикционним і електротехнічним, і навіть технологічним властивостями – пластики значно переважають традиційні матеріали, використані під час виготовлення автомобіля.За останні десять років сталися принципові зрушення у сфері застосування пластмас вавтомобилестроении
Основні чинниками, які зумовлюють значне впровадження пластмас в конструкцію автомобілів, є ;
1. По-перше, машина легшає
2. По-друге, відкривається змога нових конструкційних рішень, оскільки термопластичні полімери легко піддаються переробки й, отже, дозволяють втілити будь-які дизайнерські ідеї. Завдяки цьому можна одержувати деталі самих різноманітних форм.
3. По-третє, застосування пластиків допомагає як відмовитися від дорогих кольорових металів і нержавіючих сталей, а й скоротити енерго- і трудовитрати у процесі виробництва, отже, знизити вартість автомобіля.
Хімічні одиниці кількості речовини. Моль. Молекулярна маса. Еквівалент. Еквівалентна маса та еквівалентний об’єм. Визначення молекулярних та еквівалентних мас і об’ємів.
Кі́лькість речови́ни — фізична величина, що характеризує кількість специфічних однотипних структурних одиниць-елементів (частинок), з котрих складається речовина. Під структурними одиницями розуміються будь-які частинки, з яких складається речовина (атоми, молекули, іони, електрони, протони, нейтрони або будь-які інші частинки).В міжнародній системі одиниць СІ кількість речовини поряд з масою (яка теж фактично корелює з кількістю частинок) належить до основних одиниць окремого типу[2]. Таким чином, кількість речовини в системі СІ не може бути виражена через інші базові одиниці. Одиниця кількості речовини називається моль. Моль дорівнює кількості речовини системи, яка містить стільки ж частинок, скільки міститься атомів у 0,012 кг вуглецю-12.
Моль — одиниця кількості речовини в системі СІ. Позначається моль. Кількість речовини, що містить число Авогадро () структурних формульних одиниць.
Молекуля́рна (фо́рмульна) ма́са (молекулярна вага) — маса молекули, виражена в атомних одиницях маси. Дорівнює сумі мас усіх атомів, що входять в дану молекулу. За молекулярну масу часто беруть середню масу молекули з урахуванням ізотопного складу всіх елементів, що утворюють хімічну сполуку.
Обчислюється як арифметична сума атомних мас усіх елементів, що входять до складу молекули.
Наприклад, молекулярна маса фосфатної кислоти (H3PO4) становить 3×1 + 31 + 4×16 = 98 а.о.м.
Молекулярна маса води (H2O)
MH2O = 2 MH + MO ≈ 2·1+16 = 18 а. о. м.
На основі моля утворено велику кількість питомих (молярних) величин, зокрема — молярна маса і молярний об'єм.
Між кількістю речовини nX, масою mX порції хімічно чистої речовини X та її молярною масою MX є залежність:
До застосування рекомендовано частинну одиницю молярної маси г/моль (у СІ кг/моль).
Молярний об'єм дорівнює відношенню об'єму однорідної системи V до кількості речовини n цієї системи:
Закон збереження енергії, кількості речовини, сталості складу. Закон Авогадро, Клайперона-Менделєєва, закон еквівалентів.
Зако́н Авога́дро — однакові об'єми будь-яких газів при однаковому тиску і температурі містять однакову кількість молекул. Цей закон був відкритий італійським фізиком Амедео Авогадро в 1811 році.
Наслідок закону Авогадро: однакові кількості молекул різних газів при однаковій температурі і однаковому тиску займають однакові об'єми. Так як 1 моль будь-яких газів містить однакову кількість молекул — 6,02 • 1023, це число називають сталою Авогадро і позначають .
Об'єм, який займає один моль будь-якого газу при нормальних умовах, називається молярним об'ємом (позначається Vm). Нормальними (скорочено н. у.) називаються такі умови, коли температура дорівнює 0 °C, а тиск 1 ат., або 760 мм рт. ст. Молярний об'єм усіх газів незалежно від їх маси однаковий і дорівнює 22,4 дм3 (22,4 л).
Рівн́яння стáну ідеáльного гáзу — формула, що встановлює залежність між тиском, молярним об'ємом і абсолютною температурою класичного ідеального газу. Рівняння має вигляд:
, де:
— тиск,
— молярний об'єм,
— абсолютна температура,
— універсальна газова стала.
де m — маса, — молярна маса
Ця форма запису носить назву рівняння (закона) Клапейрона—Менделєєва.
Закон еквівалентів — маси речовин, які вступають у реакцію та утворюються після неї, пропорційні їхнім еквівалентам.
Еквівалент (Е) — еквівалентом елемента називають таку його кількість, яка взаємодіє з 1 м.ч. Н або 8 м.ч. О або заміщує таку кількість хімічних реакцій.
Еквівалент - це частина атому,молекули або йону яка припадає на одну зміної валентності або ступеню окиснення. Наприклад, в сполуках HCl, H2S,NH3, CH4 еквівалент хлора, сірки, нітрогену, вуглеця дорівнює відповідно 1 моль, 1/2 моль, 1/3 моль, 1/4 моль.
Маса одного еквіваленту називається його еквівалентною масою.Так, в наведених вище прикладах еквівалентні маси хлору, сірки, нітрогену та вуглецю відповідно дорівнюють 34,45 г/моль, 32/2=16 г/моль, 14/3=4,67 г/моль, 12/4=3 г/моль.
Закон сталості складу речовини
Закон сталості складу був вперше сформульований французьким вченим Ж. Прустом в 1808р.
Сучасна формулювання закону така:
Будь-яке чисте речовина незалежно від способу його отримання має постійний якісний і кількісний склад.
Закон сталості складу речовини випливає з атомно-молекулярного вчення. Речовини з молекулярною структурою складаються з однакових молекул, тому і склад таких речовин постійний. При утворенні з двох елементів кількох сполук атоми цих елементів з'єднуються один з одним в молекули різного, але певного складу. Наприклад, азот з киснем утворює шість з'єднань.
На початку ХХ століття з'ясувалося, що сполуки змінного складу зустрічаються не тільки серед сполук металів один з одним, але й серед інших твердих тіл, наприклад оксидів, сульфідів, нітридів, карбідів та інших неорганічних речовин, що мають кристалічну структуру.
Для багатьох сполук змінного складу встановлені межі, в яких може змінюватися їх складу. Наприклад, оксид урану (IV) має склад UO2.5 до UO3, оксид ванадію (II) - від VO0.9 до VO1.3
Таким чином, у формулювання закону сталості складу вноситься уточнення:
Склад молекулярної структури, тобто складаються з молекул є постійним незалежно від способу отримання. Склад сполук з молекулярною структурою (з атомною, іонної і металевими гратами) не є постійним і залежить від умов отримання.
Закон збереження маси речовини
М. В. Ломоносов вперше сформулював закон збереження маси речовини в 1748г., А експериментально підтвердив його на прикладі випалювання металів у запаяних судинах в 1756г. Сучасна формулювання закону така:
Маса речовин, що вступили в хімічну реакцію, дорівнює масі речовин, що утворюються в результаті реакції.
Незалежно від Ломоносова це закон був встановлений в 1789. французьким хіміком Лавуазьє, який показав, що при хімічних реакціях зберігається не тільки загальна маса речовин, а й маса кожного з елементів, що входять до складу взаємодіючих речовин.
Закон збереження маси речовин М. В. Ломоносов пов'язував з законом збереження енергії (кількості руху). Він розглядав ці закони в єдності як всі загальний закон природи. Ломоносов писав:
«Усі зміни в натурі трапляються такого суть стану, що, скільки чого в одного тіла віднімається, стільки додати до іншого. Так, якщо де трохи зменшиться матерії, то примножиться в іншому місці. Цей загальний природний закон простирається й у самі правила руху, бо тіло, рушійне своєю силою інше, стільки ж вони в себе втрачає, скільки повідомляє іншому, яке від нього рух одержує ».
Погляди Ломоносова були підтверджені сучасною наукою. У 1905р. А. Ейнштейн показав, що між масою тіла (m) і його енергією (E) існує зв'язок, що виражається рівнянням:
, де
с - швидкість світла у вакуумі.
Закон збереження маси дає матеріальну основу для складання рівнянь хімічних реакцій.
|