|
|
Скачати 0.52 Mb.
|
3.7. Когнітивна лінгвістикаКогнітивна лінгвістика, найпоширеніша (особливо в Європі) назва напрямку лінгвістичних досліджень, що склалися в другій половині 1970-х років і, що мали надалі значну кількість послідовників. У США, де цей напрямок зародився, його частіше називають "когнітивна граматика", що пояснюється розширювальним розумінням терміна "граматика" в англомовній лінгвістиці, тоді як в Україні і Росії нерідко використається термін "когнітивна семантика", що вказує на одне із джерел даного дослідницького починання. Головна відмінна риса когнітивної лінгвістики в її сучасному вигляді полягає не у створенні постулату нового предмета дослідження в рамках науки про мову і навіть не у введенні в дослідницький обіг нового інструментарію і/або процедур, а в чисто методологічній зміні пізнавальних установок (евристик). Виникнення когнітивної лінгвістики - це один з епізодів загального методологічного зрушення, що почалося в лінгвістиці з кінця в 1950-х років, яке зводиться до зняття заборони на введення в розгляд "далеких від поверхні", недоступних безпосередньому спостереженню теоретичних (модельних) конструктів. Складовими частинами цього фундаментального зрушення були виникнення генеративної граматики Н.Хомського з її поняттям "глибинної структури" (які б не були подальші трансформації теорії Хомського і якими б непростими не були б її ставлення, зокрема , до когнітивної лінгвістики), бурхливий розвиток лінгвістичної семантики, виникнення лінгвістичної прагматики, теорії тексту, а також сучасної теорії граматикалізації з її інтересом до закономірностей поводження язикових одиниць у реальному дискурсі. У всіх цих дослідницьких починаннях на перший план (хоча й по-різному) виходить ідея пояснення мовних фактів, причому якщо в генеративній теорії як пояснення пропонуються насамперед деякі глибинні закономірності мовної здатності людини, що підлягають відкриттю (і в цьому полягає головна відмінність генеративізму від інших програм пояснювального аналізу мови), то інші пояснювальні програми виходять із того, що мовні факти можуть бути, принаймні частково, пояснені фактами немовної природи, притому необов'язково спостережуваними. Якщо, наприклад, для мовної прагматики такими фактами є принципи людської діяльності в соціальному контексті (а прийнятими пояснювальними конструктами - цілі, наміри, умови діяльності і т.п.), то в когнітивній лінгвістиці як модельні конструкти виступають когнітивні структури й процеси у свідомості людини: фрейм (М.Мінський, до потреб лінгвістики це поняття було адаптована Ч.Филлмором), ідеалізована когнітивна модель (Дж.Лакофф) або ментальні простори (Ж.Фоконьє); 2Ѕ-мірний начерк (Р.Джекендофф); семантико-граматичні суперкатегорії на зразок конфігураційної структури, динаміка сил, розподіл уваги, "цепція" і т.д. (Л.Талми); комплексні багатоаспектні мовні конструкції - у спеціальному значенні цього терміна, запропонованому в "конструкційній граматиці" Ч.Филлмора й П.Кэя; когнітивні операції типу правил концептуального висновку (Р.Шенк, Ч.Ригер) або ж особливого рівня вивчення інтелектуальних систем - постульованого А.Ньюеллом "рівня знань", відмінного від символьного рівня. До початку 1990-х років когнітивна лінгвістика являла собою сукупність індивідуальних дослідницьких програм, слабко зв'язаних або зовсім не зв'язаних між собою. Їх легко перелічити: це дослідницькі програми Дж.Лакоффа (нерідко виступаючого із співавторами), Р.Ленакера (Лангакера), Л.Талми, У.Чейфа, Р.Джєкендоффа, Ч.Филлмора (всі США). З ними зближається ще ряд програм лінгвістичних досліджень, автори яких у тій чи іншій мірі розділяють установки когнітивної лінгвістики, хоча й не входять до числа відомих когнітивістів: Т.ван Дейк (Нідерланди), Дж.Хейман (Канада), Т.Гивон (США). Значимі для когнітивної лінгвістики результати були опубліковані Д.Герєртсом (Голландія), Е.Свитсер, Т.Региром, А.Гольдберг (всі США). У той же час в 1990-і роки поступово окреслюється коло тих мовних явищ, які в тій чи іншій мірі та у тій або іншій формі зачіпаються всіма або більшістю дослідницьких програм, а також сукупність отриманих результатів, між якими безсумнівно можна встановити зв'язок. Когнітивна лінгвістика, спочатку поєднувана лише пізнавальними установками і вихідною гіпотезою про пояснювальну силу звертання до розумових категорій, поступово знаходить свій предмет, свою внутрішню структуру й свій категоріальний апарат. У цей час можна із упевненістю затверджувати, що усередині когнітивної лінгвістики представлені наступні розділи. 1. Дослідження процесів виробництва і розуміння природної мови. Історично це найбільш ранній розділ, що сформувався багато в чому з участю фахівців по комп'ютерному моделюванню розуміння і породження текстів. Із провідних лінгвістів когнітивного профілю найбільш значимі результати в цій області має У.Чейф, що розробив категорії поточної свідомості й активації, а також ряд похідних від них понять. 2. Дослідження принципів мовної категоризації. Їм приділив значну увагу Дж.Лакофф, що розвивав ідеї Елеонори Рош. Остання показала неадекватність традиційних (висхідних ще до Аристотеля) подань про категорії як множинах із чіткими границями, яким якийсь об'єкт може або належати, або не належати, причому всі члени деякої категорії мають однаковий статус. Експерименти показують, що насправді границі категорій розмиті, а самі категорії мають внутрішню структуру: деякі їхні елементи представляють категорію краще, ніж інші, тобто є прототиповими її членами. Наприклад, прототиповий птах - це для англомовної картини світу малинівка, а для російськомовної - горобець, тоді як пінгвін або страус перебувають на периферії категорії. Поняття прототипу має дуже широку застосовність: воно використалося для інтерпретації співвідношення фонеми й алофона, для опису морфологічних і синтаксичних процесів, спираючись на нього, можна запропонувати інтуїтивно прийнятне розмежування поняття мови і діалекту й ін. Усередині категорії члени можуть бути зв'язані різними відносинами, які також були вивчені. Більше того, самі категорії теж неоднакові: було показано, що серед них є привілейовані, котрим відповідають так звані концепти базового рівня категоризації. Назви, що відповідають цьому рівню, охочіше використаються, легше пригадуються, раніше засвоюються дітьми, звичайно лінгвістично більше прості, мають більшу культурну значимість і володіють ще рядом примітних властивостей: такий, наприклад, концепт 'собака' у порівнянні з вищележачим концептом 'тварина' і нижчележачим концептом 'пудель'. 3. Дослідження типів понятійних структур і їхніх мовних відповідностей. Ці роботи також були початі в рамках штучного інтелекту (Р.Абельсоном, Р.Шенком, М.Мінським - авторами таких популярних категорій, як фрейм і сценарій), однак згодом адаптовані для потреб лінгвістичного дослідження Ч.Филлмором. У дослідженнях подібного типу когнітивна лінгвістика взаємодіє із соціологією і культурологією. 4. Дослідження когнітивно-семантичних суперкатегорій зв'язано, насамперед, з Л.Талми, що робить спробу визначити набір ієрархічно впорядкованих образоформуючих систем - категорій, за допомогою яких природна мова здійснює концептуальне структурування уявлень про дійсність (це категорії когнітивного стану, конфігураційної структури, динаміки сил, що вже згадувалася, розподілу уваги та ін., кожна з яких має свою складну структуру). Подібне коло проблем трохи по-іншому розглядається в роботах Дж.Лакоффа й Р.Ленекера. 5. Дослідження просторових відносин і типів концептуалізації руху в мові. Це та точка, у якій перетинаються майже всі основні програми когнітивної лінгвістики. Лакоффом було розроблене поняття образної схеми (іmage-schеma) і розглянуті деякі важливі типи схем (вмістище, частина-ціле, шлях, зв'язок) і їхні язикові відповідності; серед образоформуючих схем Талми найбільше докладно розроблена категорія конфігураційної структури, у рамках якої розглядаються такі граматично зафіксовані понятійні категорії, як кількість, розподіленість, довжина, обмеженість, членування простору й ін.; докладно розглядається просторова свідомість у численних публікаціях Джекендоффа й Ленекера. 6. Дослідження тілесного базису людської свідомості й мови. У їхній основі лежить ідея так званого концептуального втілення (conceptual embodіment), відповідно до якої пристрій понятійного світу людини (і семантики природної мови), включаючи принаймні деякі з найбільш абстрактних його фрагментів, обумовлений біологічною природою людини і його досвідом взаємодії з фізичним і соціальним світом. Вважається, що велике число понятійних і мовних категорій в остаточному підсумку зводяться до особливостей пристрою й функціонування людського тіла - наприклад, його асиметрії, що проявляється в наявності в людини "верху" і "низу", "переду" і "заду", "правого" і "лівого" з їхньою різною роллю в русі (обличчям вперед у нормі), сприйнятті, контакті із ґрунтом, фізіологічних відправленнях, соціальних ритуалах і ін. Понятійні уявлення про тіло виступають посередницькою ланкою між тілесною природою людини і її мовою. Важлива роль приписується також самому усвідомленню поверхні тіла як границі між "внутрішнім" і "зовнішнім" світами, зв'язаним між собою деякими каналами (звідси метафори вмістища й каналу). Розробка відповідного кола представлень ведеться з кінця 1970-х років насамперед такими дослідниками, як Дж.Лакофф, М.Джонсон, Ф.Варела, Э.Рош; у вітчизняній лінгвістиці подібні представлення формулюються в термінах антропоцентричності мови (Ю.Д.Апресян). Доктрина концептуального втілення вважається сумісною із загальним поданням про наявність у розуму тілесного носія (звідси її апеляції до сучасної нейронауки), але на практиці оперує із семіотичними фактами. 7. Дослідження метафоричних і метонімічних відносин у мові. Це - "фірмове блюдо" Дж.Лакоффа, що перетворило традиційну проблематику в одну із самих популярних дослідницьких сфер у лінгвістиці й ряді суміжних наук. Теорія, що була сформульована в книзі Метафори, якими ми живемо, опублікованої Лакоффом разом з філософом М.Джонсоном в 1980, трактує метафору як інструмент осмислення нових понятійних сфер у термінах сфер, що стоять ближче до з безпосереднього досвіду людини: порівн. буквальне геометричне використання визначення високий у словосполученні висока людина, високе дерево і його метафоричні переноси на сферу механічної (висока швидкість), термо- (висока температура) і електро- (висока напруга) динаміки, етики (висока мораль, висока відповідальність), естетики (високе мистецтво), права (високий суд), соціальних відносин (високий пост), трудової діяльності (висока майстерність) і т.д. Зведення різноманітних семантичних відносин до досить елементарних (колись усього просторових) схем, більше того, у багатьох випадках до схем із заданого і уже дослідженого списку (уже в 1989 для англійської мови Лакоффом з колегами був складений Базовий список метафор, більшість із яких представлено, наприклад, і в російській мові), а також виявлення корелятів, природних для концептуальної сфери-джерела наслідків певної її організації в іншій концептуальній сфері, виявилося досить продуктивним, і десь навіть захоплюючим і при цьому цілком респектабельним заняттям - по суті справи, оригінальним дослідницьким методом когнітивної лінгвістики. Наведений список, зрозуміло, не вичерпує всіх результатів когнітивної лінгвістики, але свідчить про те, що в ній у цей час сформувалося деяке уявлення про завдання дослідження і рішення цих завдань. На когнітивну лінгвістику робили впливали або впливають роботи ряду представників більш широкої області - когнітивної науки, психологів Э.Рош, Д.Слобина, С.Палмера; філософів М.Джонсона, Д.Деннета, Дж.Серля, П.Черчланда; фахівців зі штучного інтелекту; нейрофізіологів П.Черчланд і А.Дамасіо. Історично когнітивна лінгвістика виступала як альтернатива генеративізму Н.Хомського. Нині гострота протистояння багато в чому знизилася (не в останню чергу в результаті реваншу генеративізму в 1980-1990-х роках, що зняв з порядку денного питання про науково-соціальний пріоритет) і навіть намітилися шляхи синтезу, однак звернення когнітивної лінгвістики до нелінгвістичних пояснювальних конструктів, зрозуміло, як і раніше розділяє ці два напрямки теоретичної лінгвістики й залучає тих, хто принципово не сприймає теорію Хомського. Основними центрами когнітивної лінгвістики є відділення Каліфорнійського університету в Берклі і Сан-Дієго, а також Центр когнітивної науки Університету штату Нью-Йорк у Буффало. У Європі когнітивна лінгвістика успішно розвивається насамперед у Голландії й Німеччині. Проводяться регулярні міжнародні конференції. У Росії в руслі когнітивної лінгвістики працюють А.Н.Баранів, А.Е. і А.А.Кибрик, И.М.Кобозєва, Е.С.Кубрякова, Е.В.Рахиліна й ін. дослідники; крім того, термін "когнітивна лінгвістика" є популярним гаслом, використовуваним широким колом мовознавців. |
| 30. Використання систем штучного інтелекту в навчальному процесі Традиційна технологія розв´язування задач вимагала присутності між користувачем (спеціалістом вузької прикладної галузі) і обчисл... |
28. Використання систем штучного інтелекту в навчальному процесі Традиційна технологія розв´язування задач вимагала присутності між користувачем (спеціалістом вузької прикладної галузі) і обчисл... |
| LO07 ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Доведено неадекватність використання нормального закону розподілу випадкових величин у практиці. Розглянуто один із синергетичних... |
Тема. Апаратні засоби захисту інформації в комп’ютерних системах Формування знань класифікації, призначення, особливостей застосування апаратних засобів захисту інформації в комп’ютерних системах.... |
| ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ КОМП’ЮТЕРНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ Резюме. Розглянуто тенденції розвитку та застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні. Висвітлено такі аспекти, як застосування... |
РОЗДІЛ 1 КОРЕКЦІЙНА РОБОТА ЯК УМОВА ПСИХОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ВАДАМИ ІНТЕЛЕКТУ Корекція порушень пізнавальної діяльності у молодших школярів з вадами інтелекту |
| Реферат НА ТЕМУ: «ПРОБЛЕМА ЗАДАТКІВ, ЗДІБНОСТЕЙ І ІНТЕЛЕКТУ В ПСИХОЛОГІЇ» Так що ж представляють із себе здатності взагалі? Вивчивши масу видань присвячених даній проблемі, можна зробити 3 формулювання,... |
Історія мов програмування ФОРТРАН, для бухгалтерії – переважно мова КОБОЛ. Проте для системних робіт використовувалася мова програмування низького рівня –... |
| 1. Інформація і повідомлення Повідомлення- інформація вирадена за допомогою літер, чисел, математичних символів, природної мови |
Розвиток креативного мислення учнів на уроках математики і фізики Методична проблема. Створення умов для самопроектування вчителя-дослідника та учня-експериментатора в умовах глобалізації освітніх... |