Проблема подання знань на основі природної мови у освітніх системах штучного інтелекту

Скачати 0.52 Mb.

Назва	Проблема подання знань на основі природної мови у освітніх системах штучного інтелекту
Сторінка	4/12
Дата	13.03.2013
Розмір	0.52 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Фізика > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12

2.3. Розпізнавання мови

У міру розвитку комп'ютерних систем стає все більше очевидним, що використання цих систем набагато розшириться, якщо стане можливим використання людської мови при роботі безпосередньо з комп'ютером, і зокрема стане можливим керування машиною звичайним голосом у реальному часі, а також уведення й висновок інформації у вигляді звичайної людської мови.

Існуючі технології розпізнавання мови не мають поки достатніх можливостей для їхнього широкого використання, але на даному етапі досліджень проводиться інтенсивний пошук можливостей уживання коротких багатозначних слів (процедур) для полегшення розуміння. Розпізнавання мови в цей час знайшло реальне застосування в житті, мабуть, тільки в тих випадках, коли використовуваний словник скорочений до 10 знаків, наприклад при обробці номерів кредитних карт і інших кодів доступу до базованих на комп'ютерах систем, що обробляють передані по телефону дані. Так що насущне завдання - розпізнавання, принаймні, 20 тисяч слів природної мови - залишається поки недосяжним. Ці можливості поки недоступні для широкого комерційного використання. Однак ряд компаній самотужки намагається використати вже існуючі в даній галузі науки знання.

Для успішного розпізнавання мови варто вирішити наступні завдання:

обробку словника (фонемний склад),
обробку синтаксису,
скорочення мови (включаючи можливе використання твердих сценаріїв),
вибір диктора (включаючи вік, стать, рідну мову й діалект), тренування дикторів,
вибір особливого виду мікрофона (беручи до уваги спрямованість і місце розташування мікрофона),
умови роботи системи й одержання результату із вказівкою помилок.

Існуючі сьогодні системи розпізнавання мови ґрунтуються на зборі всієї доступної (часом навіть надлишкової) інформації, необхідної для розпізнавання слів. Дослідники вважають, що в такий спосіб завдання розпізнавання зразка мови, засноване на якості сигналу, підданого змінам, буде достатнім для розпізнавання, але, проте, у цей час навіть при розпізнаванні невеликих повідомлень нормальної мови, поки неможливо після одержання різноманітних реальних сигналів здійснити пряму трансформацію в лінгвістичні символи, що є бажаним результатом.
Далі перейдемо до розгляду природної мови, знання у більш широкій перспективі. Торкнемося філософських проблем, пов’язаних з нею. Розглянемо сучасні напрямки науки, що торкаються природної мови, і в той же час можуть бути використані для формування концепції для подання знань у системі штучного інтелекту для цілей освіти.

3. Проблема знання, мови, розуміння у філософських течіях та наукових напрямках сучасності

В цьому розділі розглядаються питання знання, природної мови і розуміння як з точки зору загальних філософських течій, так і з точки зору деяких прикладних наук. Ми розглядаємо мову, її властивість передавати знання та смисл, а також філософські концепції щодо неї, щоб сформувати певний загальний погляд на її сутність і можливості. У першій частині розглядаються філософські течії сучасності, такі як неопозитивізм, постпозитивізм, структуралізм та ін. Далі розглядаються деякі сучасні наукові напрямки, що торкаються проблем мови та розуміння.

3.1. Неопозитивізм

Однією з провідних течій сучасної світової філософії, безперечно, є позитивна філософія, яка своїм джерелом має класичний позитивізм XIX ст., і в наш час представлена неопозитивізмом та постпозитивізмом. Неопозитивізм (або третій позитивізм) виник у 20-х роках XX ст. і розвивався як течія, що претендувала на аналіз філософсько-методологічних проблем, висунутих у ході науково-технічної революції. Неопозитивізм як напрямок включає в себе різноманітні логіко-філософські школи. Виділимо основні з них.

1. Віденський гурток, що сформувався у 1922 p., його представники: М.Шлік (1882-1936), О.Нейрат (1882-1945), Р.Карнап (1891-1970), Г.Рейхенбах (1891-1953), А.Айєр (1910-1989) та ін. Незважаючи на деякі розбіжності в поглядах представників Віденського гуртка об'єднує спільна мета — звести філософію до логічного аналізу мови науки, а також піддати філософське і наукове знання критичному аналізу з позицій принципу верифікації, сформульованого М.Шліком. Він виходив із того, що все наукове знання є узагальненням і ущільненням "чуттєво-даного" і робив висновок про те, що все справді наукове знання має бути редукованим до "чуттєво-даного".

На основі цих ідей австрійський філософ Р.Карнап розробив модель наукового знання, за якою в основі знання лежать абсолютно достовірні протокольні (такі, що утворюють емпіричний базис науки) речення, котрі виражають чуттєві переживання суб'єкта. Всі інші речення науки мають бути верифіковані, тобто зведені до протокольних. Ті речення, для яких процедура верифікації виявляється неможливою, не мають смислу і мають бути усунуті з науки. Традиційна філософія, як гадав Карнап, позбавлена смислу. Функція філософії полягає в тому, щоб за допомогою логічного аналізу очистити мову науки від позбавлених смислу псевдоречень.

2. Львівсько-варшавська школа — одна із шкіл аналітичної філософії, представлена такими мислителями, як К.Айдукевич (1890-1963), Я.Лукасєвич (1878-1956), А.Тарський (1902-1984), Т.Котарбиньський (1886-1981) та ін. Для цієї школи характерне різко негативне ставлення до ірраціоналізму, прагнення до зближення філософських і наукових досліджень, надання філософським міркуванням логічно точного статусу. Лукасєвич вважав, що метою логічних досліджень має бути розробка точних методів аналізу філософських міркувань. Він висунув ідею логічного плюралізму, суть якого полягає в тому, що різноманітні логічні системи здатні експлікувати різноманітні онтологічні теорії. Лукасєвич, Айдукевич та інші представники Львівсько-Варшавської школи були прибічниками раціоналізму, специфічною рисою якого став логіко-семантичний аналіз мови науки і філософії. Це, на думку прибічників даної течії, сприяло усуненню неточностей та двозначностей, якими живляться ірраціоналістичні філософські концепції.

В цілому Львівське-Варшавська школа зробила значний внесок до теорії множин, логічної семантики, до розробки неокласичних систем математичної логіки.

3. Філософія лінгвістичного аналізу втілена у вченнях Д.Мура (1873- 1958), Л.Вітгенштейна (1889-1951), Г.Райла (1900-1976), П.Стросона (нар.1919), М.Дамміта (нар.1925) та ін. Ця течія відмовляється від жорстких логічних вимог, вважаючи, що об'єктом аналізу має виступати природна мова. Традиційні філософські проблеми, на їхню думку, можуть бути подані у вигляді дилем, які вирішуються через лінгвістичний аналіз та уточнення значення слів. У цьому виявляється сутність даної філософської течії. На думку Вітгенштейна, філософія не може втручатися у фактичне вживання мови, вона може лише описувати її. Незважаючи на суперечливість поглядів представників філософії лінгвістичного аналізу, основне завдання цієї філософії можна сформулювати так: розробка систематичної теорії значень мовних виразів, яка є одночасно теорією розуміння.

4. Загальна семантика, основними представниками якої є С. Чейз та С.Хайякаеа. Основна ідея цієї течії: філософія має пояснювати життя людини з огляду на структуру мови.

Поруч із цими класичними напрямками можна назвати ще цілий ряд дуже різнорідних, а часто і суперечливих неопозитивістських течій. Проте можна виділити те спільне, що їх об'єднує. На відміну від класичного позитивізму О.Конта та Г.Спенсера неопозитивісти вбачали завдання філософії не в систематизації та узагальненні конкретно-наукового знання, а в діяльності з аналізу мовних форм знання. Тому предметом неопозитивістської філософії стала мова науки як спосіб вираження знання, а також діяльність з аналізу цього знання та можливостей його вираження у мові. Розглядаючи неопозитивізм у цілому як явище філософської культури, слід виділити його основні риси:

1) за зразок для методологічних побудов було взято формально-логічні конструкції, а знаряддям методологічних досліджень став методологічний аналіз мови науки;

2) основна увага зверталася на аналіз структури наукового знання;

3) відділення процесу появи нового знання від процесу його обґрунтування;

4) обґрунтування ідеології демаркаціонізму, тобто розмежування наукового і ненаукового знання, емпіричної науки і формальних наук;

5) методом демаркації стала фальсифікація, тобто принципова спростовуваність будь-якого твердження, що належить до науки.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12

Схожі:

30. Використання систем штучного інтелекту в навчальному процесі Традиційна технологія розв´язування задач вимагала присутності між користувачем (спеціалістом вузької прикладної галузі) і обчисл...	28. Використання систем штучного інтелекту в навчальному процесі Традиційна технологія розв´язування задач вимагала присутності між користувачем (спеціалістом вузької прикладної галузі) і обчисл...
LO07 ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Доведено неадекватність використання нормального закону розподілу випадкових величин у практиці. Розглянуто один із синергетичних...	Тема. Апаратні засоби захисту інформації в комп’ютерних системах Формування знань класифікації, призначення, особливостей застосування апаратних засобів захисту інформації в комп’ютерних системах....
ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ КОМП’ЮТЕРНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ Резюме. Розглянуто тенденції розвитку та застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні. Висвітлено такі аспекти, як застосування...	РОЗДІЛ 1 КОРЕКЦІЙНА РОБОТА ЯК УМОВА ПСИХОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ВАДАМИ ІНТЕЛЕКТУ Корекція порушень пізнавальної діяльності у молодших школярів з вадами інтелекту
Реферат НА ТЕМУ: «ПРОБЛЕМА ЗАДАТКІВ, ЗДІБНОСТЕЙ І ІНТЕЛЕКТУ В ПСИХОЛОГІЇ» Так що ж представляють із себе здатності взагалі? Вивчивши масу видань присвячених даній проблемі, можна зробити 3 формулювання,...	Історія мов програмування ФОРТРАН, для бухгалтерії – переважно мова КОБОЛ. Проте для системних робіт використовувалася мова програмування низького рівня –...
1. Інформація і повідомлення Повідомлення- інформація вирадена за допомогою літер, чисел, математичних символів, природної мови	Розвиток креативного мислення учнів на уроках математики і фізики Методична проблема. Створення умов для самопроектування вчителя-дослідника та учня-експериментатора в умовах глобалізації освітніх...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання