1 Суть, значення і завдання енергозбереження
|
|
Скачати 2.11 Mb.
|
|
1 СУТЬ, ЗНАЧЕННЯ І ЗАВДАННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 1.1 Історія проблеми енергозбереження Слово "енергозбереження", безумовно, добре знайоме і суть його нам здається абсолютно очевидним. Але кажучи про енергозбереження як про предмет вивчення зазначеного курсу, із самого початку потрібно однозначно його визначити. У 1994 році в Україні прийнято Закон про енергозбереження, в якому цей термін визначається як "діяльність, яка спрямована на раціональне використання й економне споживання первинної і перетвореної енергії та природних енергетичних ресурсів". У свою чергу, "раціональне використання" енергоресурсів у цьому законі визначене як "досягнення максимальної ефективності використання енергетичних ресурсів при існуючому рівні розвитку техніки і технології". Забезпеченню раціонального й економного витрачання енергоресурсів давно приділяється велика увага у всьому світі. Проте можна стверджувати, що це надзвичайно важливе завдання в науковому плані вперше було сформульоване ще в Радянському Союзі. Більш теоретичне і практичне значення цим питанням у колишньому СРСР надавалося вже на початку 30-х років, задовго до того, як ними почали серйозно займатися в західних країнах. Більше того, в колишньому Радянському Союзі була ціла плеяда вчених - фахівців у цій галузі, якими в 50-70-ті роки була розроблена хороша теоретична база для вирішення завдань енергозбереження (хоч сам термін "енергозбереження" з'явився значно пізніше. Добре відомі імена таких вчених, як А.З. Горщиков, В.І. Вейц, І.В. Гофман, А.А. Тайц, Б.Н. Авілов-Карноухов, Б.А. Константинов, П.П. Ястребов, С.Д. Волобрінський, С.Л. Прузнер та ін. Створені ними теоретичні положення це ціла наука енергозбереження, що в ті роки дуже широко впроваджувалася у виробництво. Проте вже в середині 70-х років у колишньому Радянському Союзі почався спад як теоретичної, так і практичної діяльності в галузі раціонального енерговикористання. Практична робота в цій сфері почала набувати все більш формального характеру, а наукові розробки в цьому напрямі стали значно менш інтенсивними. Проте до недавнього часу вже в незалежній Україні існувала, принаймні формально, система, яка за допомогою різних директивних документів зобов'язувала споживачів витрачати всі види енергії і паливо економно, по-господарському, ліквідовувати будь-яке марнотратство в цій сфері, система ця була адміністративною, примусовою, і тому далеко не ефективною, але все-таки дозволяла підтримувати певний порядок у галузі енерговикористання. Кілька років тому, коли почалася "боротьба" з адміністративними методами управління економікою, система директивного управління енерговикористання була фактично скасована (хоч як і раніше в країні існують органи Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд), які зобов'язані контролювати ефективність використання енергоресурсів у споживачів). Система ця нічим до цих пір не замінена, внаслідок чого у сфері управління енерговикористанням, енергозбереженням утворився певний вакуум. Таким чином, на сьогоднішній день, мабуть, єдиним реальним кроком у напрямі підвищення ефективності енерговикористання в Україні є виконання Закону про енергозбереження. Для досягнення цієї мети потрібні фахівці, що володіють теоретичними знаннями і практичними навиками, необхідними для кваліфікованої постановки й ефективного вирішення завдань енергозбереження в сучасних умовах. Певний внесок у справу підготовки таких фахівців повинен внести і цей посібник. У західних країнах проблема енергозбереження виникла набагато пізніше, ніж у колишньому СРСР. Так, наприклад, у США національні дослідження в цій галузі почали вести тільки з середини 70-х років у зв'язку з тим, що створила в той період енергетична криза. Проте за останні тридцять років у зарубіжних країнах розроблені і, що особливо важливо, впроваджені численні, найрізноманітніші методи і засоби енергозбереження. Діяльність в цій галузі називають енергетичним менеджментом. Тому ключова концепція енергозбереження за кордоном, зокрема в США, носить назву Demand side management (DSM), що у вільному перекладі визначається як "управління з нагляду забезпечення тільки необхідних потреб". Названа концепція була розроблена в США в середині 70-х років, а саме поняття DSM з тих пір вживається як синонім понять "управління навантаженням" і "економія енергії". Пізніше в зарубіжних країнах була розроблена і впроваджена концепція енергозбереження під назвою Least cost planning (LCP), тобто "планування мінімальних витрат", яка припускає оптимізацію енергоспоживання при визначенні виробничих витрат. Ще пізніше з'явилася концепція Integrated resources planning (IRP), тобто "комплексне планування ресурсів", яку можна охарактеризувати як методику оцінки того, чи є економія енергії та управління навантаженням ефективнішими, ніж розширення сектору енергопостачання шляхом будівництва нових енергопотужностей. Очевидно, що енергозбереження повинне поширюватися на всі стадії єдиного процесу енергопостачання-енергоспоживання (рис. 1.1).
У цьому посібнику викладатиметься матеріал, який можна назвати теоретичними основами, необхідними для реалізації енергозбереження в рамках концепції DSM, орієнтованою тільки на сферу споживання енергії (тому українською мовою термін DSM перекладається як "управління енерговикористанням"). У цьому посібнику ми, як і раніше, користуватимемося терміном "енергозбереження", але розглядати його будемо – як управління енерговикористанням, або ще конкретніше, - як управління електровикористанням (тобто як DSM у сфері споживання електричної енергії). 1.2 Значення і завдання енергозбереження Говорячи про енергозбереження, зарубіжні фахівці обґрунтовують необхідність і важливість цієї діяльності дещо ширше, ніж це традиційно робилося у нас. У економічно розвинених країнах зазвичай виділяють три групи питань, у зв'язку з необхідністю вирішення яких енергозбереження є дуже важливим і актуальним завданням, а саме: 1. ГЛОБАЛЬНІ ПИТАННЯ. 2. НАЦІОНАЛЬНІ ПИТАННЯ. 3. ПИТАННЯ БІЗНЕСУ (або економічні питання виробництва). Глобальні питання, очевидно, так або інакше стосуються всіх людей на Землі, зачіпають інтереси всіх країн світу. Зміст глобальних питань можна розкрити однією короткою фразою: ВИРОБНИЦТВО І ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГІЇ - ШКОДА НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩУ. Добре відомо, яка саме шкода навколишньому середовищу завдається в процесі виробництва і споживання енергії. Досить пригадати, що теплові електростанції викидають в атмосферу різні шкідливі речовини (двоокис вуглецю, сірки, азоту та ін.), які викликають появу кислотних дощів. Не становлять винятку в цьому відношенні й атомні станції, які мають свої, не менш шкідливі речовини атмосфери, не говорячи вже про небезпеку виникнення таких аварій, як на Чорнобильській АЕС. Крім того, продукти згорання викопного палива є однією з причин руйнування озонового шару атмосфери. Наслідки очевидні - все більш зростаюча сонячна радіація, що шкідливо впливає на людей і на біосферу в цілому. Викиди теплових електростанцій є також причиною виникнення парникового ефекту в атмосфері, що викликає зростанняння середньорічної температури, підвищення рівня води в морях і океанах, навіть у Західній Європі, де енергетичні підприємства значно чистіші в екологічному відношенні, ніж українські, їх шкідлива дія на навколишнє середовище значна. Таким чином, якщо навіть, спрощуючи суть справи, розуміти під енергозбереженням просто зниження споживання енергоресурсів, стає очевидним, що вирішення цього завдання може істотно зменшити шкідливу дію енергетичних об'єктів на навколишнє середовище. Щоб уявити собі, наскільки істотним може бути внесок енергозбереження в досягнення цієї мети, можна навести результати досліджень англійських вчених, що розробили можливі заходи щодо зниження шкідливої дії електричних станцій на атмосферу і з ліквідації наслідків цього впливу (рис. 1.2).
Якщо говорити про національні питання, необхідністю вирішення яких визначаються важливість і актуальність енергозбереження, то, як відомо, ситуація в українській енергетиці на сьогодні склалася надзвичайно несприятлива. У єдиній енергосистемі колишнього Радянського Союзу практично завжди існував дефіцит електричної потужності й енергії (тобто попит на потужність і енергію перевищував можливості генеруючого обладнання, що знаходилося в роботі). Відбувалося це тому, що частина наявного енергообладнання систематично знаходилася в планових ремонтах, а певна його частина використовувалася для створення нормативно-резервної потужності в енергосистемі для забезпечення її стійкості. Подібний дефіцит потужності та енергії спостерігається і в єдиній енергосистемі України. Проте останніми роками цей дефіцит значно зріс (особливо гостро він відчувається в осінньо-зимовий період). Причиною цього, як неважко здогадатися, з'явилася систематична нестача палива на електростанціях. В Україні на теплових електростанціях на початку 90-х років вироблялося близько 70% електроенергії, в 2007 році – 41%. Дещо згладжує ситуацію, що склалася, в українській енергетиці значне зниження попиту на електричну потужність і енергію у зв'язку зі спадом виробництва в країні. Але навіть в умовах такого зниженого попиту на енергію єдина енергосистема України працює вкрай напруженому режимі в зимовий період. Щоб полегшити режим роботи енергосистеми, скоротити і поступово ліквідувати дефіцит потужності та енергії, потрібні значні інвестиції в українському паливно-енергетичному комплексі. Найближчим часом це, мабуть, нереально, навіть незважаючи на зарубіжну фінансову допомогу українській енергетиці. Найбільш реальний шлях виходу з ситуації, що склалася, - це енергозбереження, тобто економне, бережливе використання енергоресурсів. Проте необхідно ще раз підкреслити, що цей термін потрібно розуміти ширше, ніж просте скорочення енергоспоживання. Суть енергозбереження не може полягати тільки в економії енергоресурсів. Необхідно не просто забезпечити збереження енергоресурсів, а найправильніше і з максимальною ефективністю їх використання отримувати від їх застосування найбільшу економічну вигоду. Таким чином, енергозбереження необхідно розглядати як ще одне додаткове джерело енергії для України. Порівняно невеликі витрати на реконструкцію систем енергоспоживання, на підвищення культури їх експлуатації здатні зберегти значну кількість палива та енергії, цінність яких для держави незрівнянно вища за ці витрати. Заощадження енергії у фазі її споживання забезпечує економію капітальних витрат під час видобування палива, його транспортування, на створення нових енергогенеруючих установок і мереж. Підраховано, що витрати на 1 кВт новостворюваних генеруючих потужностей удвічі перевищує витрати на зниження спожитої потужності на ту саму величину шляхом реалізації енергозберігаючих заходів. Проте може виникнути питання, наскільки великі резерви енергозбереження в Україні. На жаль, доводиться констатувати, що ефективність використання всіх видів енергоресурсів в Україні у багато разів нижча, ніж в економічно розвинених країнах. Іншими словами, резерви економії енергії, резерви енергозбереження у нас є величезні. Аналізуючи структуру споживання електричної енергії в Україні (рис. 1.3), можна припустити, що в загальному завданні економії енергоресурсів вирішальне значення має енергозбереження в промисловій сфері. Тому більшість питань, що розглядаються у цьому курсі, так або інакше належать до промисловості. У зв'язку з цим необхідно сказати також про важливість енергозбереження для вирішення третьої групи питань - питань бізнесу або економічних питань виробництва. Якщо подивитися на структуру вартості продукції, характерну для енергоємної галузі промисловості (сталеплавильне виробництво, виробництво цегли, целюлозопаперу або скла), наприклад, у Великобританії, то легко відмітити, що витрати на енергію складають значну частину ціни продукції. На українських промислових підприємствах питома вага витрат на енергію у вартості продукції до недавнього часу була значно нижча, що визначало низьку зацікавленість підприємств у енергозбереженні. Проте у зв'язку з істотним підвищенням ціни на паливо і тарифів на енергію частка цих витрат постійно збільшується і зараз вже стає сумірною з питомою вагою витрат на енергію у вартості продукції підприємств економічно розвинених країн.
|
||||||||||
Схожі:
| ЗАТВЕРДЖУЮ Фінансова звітність як інформаційна база для прийняття управлінських рішень. Економічна суть облікової політики підприємства. Економічна... |
1. Суть, значення і роль державних доходів Порівняльна характеристика податкових систем в економічно розвинених державах світу |
| КОНВЕНЦІЯ ПРО ВОДНО-БОЛОТНІ УГІДДЯ, ЩО МАЮТЬ МІЖНАРОДНЕ ЗНАЧЕННЯ,... Суть договору: створює міжнародно-правове підгрунтя для національних дій та міжнародного співробітництва з метою охорони і раціонального... |
Тема Металургія Вступ. Завдання і значення дисципліни. Роль технології і забезпечення якості продукції й економічної ефективності в машинобудуванні.... |
| «Про суть і значення свята Велеса в слов’янській культурі» Школа Рідної Віри «Родосвіт, духовні вправи священних станів (способи медитацій для духовного оздоровлення)» |
Визначте суть та роль підприємництва у ринковій економіці Доведіть, що економічні ресурси є обмеженими, а потреби безмежними Покажіть, у чому суть альтернативної вартості |
| Урок №16 Поняття про «НТР», її основні риси Міжнародний географічний поділ праці, його суть та значення в сучасному світі (спеціалізація окремих країн на виробництві певних... |
УРОК ФІЗИКИ В 9 КЛАСІ ТЕМА : Електромагнітна індукція. Досліди Фарадея ... |
| ТЕМА 1: ПОНЯТТЯ, СУТЬ І ЗАВДАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. 5 ОРГАНИ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА, ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС СЛІДЧОГО І НАЧАЛЬНИКА СЛІДЧОГО ВІДДІЛУ. 13 |
Що і для чого вивчає економіка, її місце серед інших наук. Обмеженість... МЕТА: Показати основні особливості предмета «Основи економіки»; розкрити суть обмеженості ресурсів і безмежності потреб. Показати... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua