“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Начальник Жовтневого РВ
ГУ МНС України
в Миколаївській області
підполковник служби цив. зах.
О.В. Кльопов
“ __ ” вересня 2010 року.
ПЛАН-КОНСПЕКТ
для проведення заняття з рятувальної підготовки
з особовим складом караулів.
ТЕМА: 4.5.2. Основні етапи аварійно рятувальних робіт.
Навчальна мета: 1. Підготовка відділення і караулу до ведення бойових дій при ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Час: 1 година
Місце проведення: учбовий клас
Матеріальне забезпечення: конспект, плакати
Література: І.Ф.Кімстач “Пожежна тактика”.
Я.С.Повзік “Пожежна тактика”.
ЗУ „Про цивільну оборону”
ЗУ „Про аварійно-рятувальні служби”
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ:
І. Організаційний момент – 5 хв.:
доповідь чергового;
перевірка наявності о/с караулу;
оголошення теми і мети заняття.
ІІ. Перевірка знань – 10 хв.
Перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.
ІІІ. Викладання матеріалу теми – 20 хв.
Питання, які вивчатимуться:
Етапи аварійно-рятувальних робіт.
Види надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
Невідкладні аварійно-рятувальні роботи.
Питання та їх короткий зміст
До невідкладних робіт відносяться:
прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів (проходів) у завалах та на зараженій території;
локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах;
ремонт та тимчасове відмовлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт;
зміцнення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом, безпечному веденню робіт;
Рятувальні та інші невідкладні роботи здійснюються
у три етапи.
На першому етапі вирішуються завдання:
щодо екстреного захисту населення;
з запобігання розвитку чи зменшення впливу наслідків;
з підготовки до виконання РІНР.
Основними заходами щодо екстреного захисту населення є:
оповіщення про небезпеку;
використання засобів захисту;
додержання режимів поведінки;
евакуація з небезпечних у безпечні райони;
здійснення санітарно-гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання медичної допомоги;
локалізація аварій;
зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва;
попередження (запобігання) і гасіння пожеж.
На другому етапі проводяться:
пошук потерпілих;
витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, пошкоджених транспортних засобів;
евакуація людей із зони лиха, аварії, осередку ураження;
надання медичної допомоги;
санітарна обробка людей;
знезараження одягу, майна, техніки, території;
проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.
На третьому етапі
вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС:
відновлення чи будівництво житла;
відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку;
організація медичного обслуговування;
забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;
знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території;
соціально-психологічна реабілітація;
відшкодування збитків;
знезараження майна, території, техніки.
Відновлювальні роботи підрозділи МНС не виконують, їх здійснюють спеціально створені підрозділи (бригади). Залежно від рівня надзвичайної ситуації (загальнодержавного, регіонального, місцевого чи об'єктового) для проведення РІНР залучаються сили і засоби цивільної безпеки центрального, регіонального або об'єктового підпорядкування.
ЛІКВІДАЦІЯ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
РЯТУВАЛЬНІ ТА ІНШІ НЕВІДКЛАДНІ РОБОТИ
Основи рятувальних та інших невідкладних робіт. Проблема запобігання виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження та ліквідації їх наслідків для України є однією з найактуальніших. У післявоєнний період в Україні посилено розвивались виробництва хімічної промисловості, будувались атомні електростанції, впроваджувалися екологічно шкідливі технології. Незважаючи на велику кількість заходів, які здійснюються для забезпечення надійного функціонування промислових об'єктів, неможливо повністю виключити ризик виникнення аварійних ситуацій техногенного характеру.
Не випадково у статті 8 Закону України «Про Цивільну оборону України» наголошено, що «Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального і колективного захисту, організовує здійснення евакуаційних заходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної безпеки і несе пов'язані з цим матеріальні та фінансові витрати».
Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт — це усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значне зменшення матеріальних збитків. Рятувальні та інші невідкладні роботи включають також усунення пошкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. Рятувальні та інші невідкладні роботи (РІНР) поділяють на рятувальні роботи і невідкладні роботи.
До рятувальних робіт відносяться:
розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;
локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та на ділянках робіт;
визначення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека;
визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і локалізації небезпеки;
пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень;
розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей;
надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх (при необхідності) у лікувальні заклади;
вивезення або вивід населення із небезпечних місць у безпечні райони;
організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей і громадського порядку;
відновлення життєздатності населених пунктів і об'єктів;
пошук, розпізнавання і поховання загиблих;
санітарна обробка уражених;
знезараження одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, територій, споруд, а також техніки;
соціально-психологічна реабілітація населення.
|
|
Прочитати
Дати під запис
Дати під запис
Дати під запис
Прочитати
Прочитати
|
4. Закріплення вивченого матеріалу - 5 хв.
Питання для закріплення:
4.1.Єтапи проведення?
4.2.Основні заходи щодо екстреного захисту населення?
5. Підведення підсумків - 5 хв.:
вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;
оголосити оцінки;
відповісти на запитання.
Конспект склав:
Начальник ПДПЧ-36
капітан сл. цив. зах. В.В. Ніколайчук
|