Кінець ХІХ -п. ХХ ст принесли величезну кількість відкриттів і породили ілюзорну віру у всемогутність техніки, що привело до зміни художньої свідомості. Це

Кожний атом, атом серця
Оберну я в слово, в згук...
О, яка велика вийде
Повість радощів і мук!
Кожний ніжний рух сердечний
В пісню срібну переллю,
Окрилю її любов’ю
І стражданням запалю.
Полетять пісні крилаті,
Краплі крові полетять...
Понесуть усе з собою...
Тільки біль мені лишать.

У 1910 Микола Олександрович Морозов, «самий вмілий авіатор», «співець героїв повітряного океану», у збірці «МЕТАГАЛАКТИКА "РЕЛИКТ" публікує вірш

«Атом жизни» в якому атом – це віра у безмежні можливості людини та реалізацію одвічних прагнень:

В 1921 році у Харківському видавництві Всеукрліткому вийшла поезія Павла Тичини « В космічному оркестрі». В ній атом символізує людину, як часточку Всесвіту, даного Творцем. Але людина не розуміє цього, вона мнить себе всесвітом, а тому ніколи не перестане робити дурниці.

Що наші сльози і зойки і крики? Що всі драми землі в трагедії Космоса?

Вічно юний, первісний і дикий, творець, на власнім творі розіп'ятий, —

це він на незглибній глибині шаліє й казиться без

берегів!

Легені його бурі видихають!

Серце обняло б найменший атом!

А мозок думку динамітно рве!

У вірші « Мир електрона» Валерія Брюсова за 1922 рік, атом предстає ідеєю цілісності, органічності кожної складової життя, спільності і самобутності всього існуючого:

Еще, быть может, каждый атом - Вселенная, где сто планет;

Там - все, что здесь, в объеме сжатом,

Но также то, чего здесь нет.
У вірші Максима Рильського «Ударник» із збірки « На оновленій землі» , що вийшла в 1956 році, атом є символ напруги трудового класу, часточкою могутнього прагнення звершень, що притаманні тій історичній епосі:

У плині залізної маси,

У кожному атомі крові,

Одбилось замовлення класу,

І відповідь горда:готовий!
Атом як символ людських досягнень з’являється і у вірші М.Рильського « Як не любити»:
Як не любити людини, що з атому
Креше добра блискавки,
Як не любить по змаганні завзятому
Дружнього стиску руки?
В 30-х роках в поемі « Повстанці» Олекси Бабія, в світі подій 30-х років на західноукраїнських землях, атом з᾽являється як символ героїв, що боролися за свою землю:

Бій програний!.. В нас жертв багато,

Та в світі не загине й атом,

І вічно житиме наш труд,

Так як живе в народних жилах…


У творі Андрія Малишко «Приходять предки, добрі і нехитрі» атом як символ єдності українського народу, маленької цілісності. Поет, зважаючи на тогочасну політичну ситуацію, не завжди міг відкрито виявити свої погляди на минуле України, він постійно звертався до історичної тематики і так символічно у вірші натякає на трагічне минуле українського народу:

Чи ти не став розщепленим, як атом,

Недовірком, схизматом чи прелатом.

Ярижкою нікчемним, псом на влові?

Дитино наша, ягодо з любові
У поезії Миколи Рачука 90-х років завдяки глибинному проникненні в основи буття, несподіваному поглядові на життєві феномени, відточеній афористичності, , вишуканим східним зразкам хайку і танка атом виступає як символ об’єднавчої рани українського народу, поки що невиліковної рані.

Ти нікуди від мене не подінешся.

Я розрізав твій атом зачаття навпіл і дав розподілу тому прискверне ім’я.

І несе воно в собі не що інше, як розбрат”.
Розділ ІІ « Атомні збірки»

3.1 « Атомні прелюди»

Збірка «Атомні прелюди» вийшла в 1962 році і є вагом актом поетичного самовираження Миколи Вінграновського. Ця книжка, за словами І. Дзюби, «вразила й багатьох окрилила своєю незвичайністю — масштабністю поетичної думки й бентежною силою уяви; діапазоном голосу, що вміщав у собі і громадянську патетику, і благородний сарказм, і щемливу ніжність; самостійністю громадянської позиції, тією гідністю і суверенністю, з якими говорилося про болі народу, проблеми доби, суперечності історії. Космос, людство, земля, народ, доба, Україна — ось який масштаб узяла поетична мова Вінграновського, ось у яких вимірах жив його ліричний герой».
Поетика цієї збірки живилася істинністю поривань та ідей, а не форм. Але для творчого Прориву у світ свободи, правди й краси, на що були настроєні Вінграновський і все його покоління, цього було замало, тому в автора з'явилося почуття невдоволеності, неповноти, непритульності:
Народе мій, поки що небо
Лягає на ніч у Дніпро,
Я на сторожі біля тебе
Поставлю атом і добро.
М. Вінграновський

3.2. « Атоми душі»

Збірка побачила світ в 1974 році. Її автором є Абрам Ісаакович Кацнельсон. Таку назву збірка має , бо кожний вірш «…монолог моєї душі, які стають діалогами, коли відгукується душа читача», зазначає автор у своїй біографії.

3.3. «Атом серця»
«Атом серця» це антологія української поезії першої половини XX ст., до якої війшли твори М.Воронного, О.Олеся, С.Черкасенка, О.Ведміцького (Метеор), Г.Чупринки, І.Багряного,Б.Лепкого і багатьох інших. Автором збірки є Ю.І.Ковалів, поет, дослідник історії української літератури. В к.80-х він зібрав твори забутих поетів, тих, хто хвилювали суспільство початку століття, а після 30-х років відійшовши у небуття і майже забутих. Назва є основною ідеєю: твір кожного поета – це часточка його серця.

3.4. «Распад атома»

Це книга першого поета російської еміграції Георгія Іванова, що вийшла в 1938 році – путівник по поезії 30-х років. Ще її називають поемою в прозі, бо вбирає в себе практично всі основні теми літературної думки 1930-х років і перевіряє їх перед лицем кінця - розпаду світу. Розпад світу розпочинається з душі кожної окремої людини – атома, що одночасно символізує і «маленьку людину» класичної російської літератури, і дискретність великого світу, усвідомлену літературою післяреволюційного періоду,- і закінчується нею ж. Від загального розпаду немає спасіння: « Точка, атом, сквозь душу котрого пролетают миллионы вольт. Сейчас они ее расщепят…»

3.5. « Атомний сон»
Це авторська збірка повістей С.В. Лук'я́ненка, російського письменника - фантаста. Вона символічна, написана в жанрі пост апокаліпсису, за ідею має слова «Людина гірше звіра, коли вона звір» Рабіндраната Тагора. Тобто, яким стане щось – залежить від людини. У квітні 1993 року автор отримав за неї свою першу авторську премію «Старт» .

Збірка поезій Анатолія Суганяка вийшла в 2009 році . Основною ідеєю поезій даної збірки є те, що все суще - часточки божої любові, а тому, всі люди повинні існувати в любові і дарити любов іншим. Сам автор зазначає, як багато в цьому атомі (людині) добром нагрітого серця, що, вік не охолоне.

Це електронна збірка поезій на http://virchi.pp.net.ua/load/19-1-0-840, що з᾽явилася в 2010 році. Молоді автори мають змогу виказать своє бачення, свій символіз значення атома в нашому житті. Вірш « Я- атом» навіть викликав поетичну дискусію молодих митців, що свідчить про цікавість молоді до атомної тематики.

Розділ ІІІ. Література проти атому.

В японській літературі і мистецтві хібакуся після трагедії серпня 1945 року ( Атомна руйнація Хіросіми і Нагасакі) атомна тема стала забороненною. Єдиною присвяченою книгою тим подіям був збірник віршів Сіноє Сіода, яка згодом померла від променевої хвороби: -

Десь там, на небесах, - Прокинули чашу отрути. - На палаюче місто - Пролилась вона чорним дощем.

В українській літературі проти атому виступав у своїх творах В.Симоненко. У творі "Кирпатий барометр" він називає винахідників і володарів атома "варварами з космічної доби", що жадають слави Герострата. Передчасна і неприродна смерть — можливі наслідки винайдення атома, ця ідея виражається у гіркому душевному болі ліричного героя поета у вірші "Невже?". - Громадянська лірика М. Стельмаха торкається питань війни та миру, в яких атом постає символом смертоносної зброї:

Над світом атом тягне тінню, І смерть б᾽є жалом воскресіння, Вповзає в перса матерів.

Андрій Малишко від початку також проявляв нелюбов до ”мирного атома”. Він надто часто й безпричинно писав про це. Його вірш « Триєдність» починається ідилією:

Розпочався обід. За широкі столи
Посідали дерева, і люди, і птиці.
а закінчується :
Чаркувались дерева й пісні світловиді,
Заплітались у танці новітньо-крилатому -
Кармалюк, і душа моя,
Й поле без атому.

У творах Ліни Костенко також звучить протест. У віршах в збірці «ІНКРУСТАЦІЇ» «Атомний Вій опустив бетонні повіки», « Загадили ліси: землю занедбали», «Поїдьте туди, де вмерла Україна» , зустрічаємо:

Розношена щоденна проста математика.
Душа підіймається до вищої.
Душа обчислює суму площ:
минуле – майбутнє – живі і знищені –
правда – поезія – атомний дощ.

Ще в неї читаємо:

Загадили ліси і землю занедбали.
Поставили АЕС в верхів'ї трьох річок.
То хто ж ви є, злочинці, канібали?!
Ударив чорний дзвін. І досить балачок.
В яких лісах іще ви забарложені?
Що яничари ще занапастять?
І мертві, і живі, і ненароджені
Нікого з вас довіку не простять!

Після Чорнобильської катастрофи ця тема стала провідною у багатьох. У одних – вона постає як екологічно-історична трагедійна проблематика у других - трагедія перестає бути темою, глибоко вкорінюється в задзеркалля художнього змісту, і вже не існує назовні. Сильним творами в даному напрямку вважають « Чорнобильську Мадонну» Івана Драча, епічну поему «Мічені атоми, або Сліпий політ» Данила Кулиняка, « Дорогу на Чорнобиль»та « Сім» Бориса Олійника, Миколи Луківа «Біль і пам’ять», «Діти Чорнобиля», «Дощ у зоні Чорнобиля» тощо.

То ж коли над Чорнобилем ніч розірвало,

Біля горла відчули ми ядерний ніж,

Не дивуймось, що в нас ця трагедія сталась,

Диво інше — що тільки тепер, не раніш.

Ввімкніть мені посадочні вогні!

Ввімкніть вогні — я приладам не вірю!

Сліпий політ закінчиться в багні,

Якщо не мати в нім орієнтирів!
Д.Павличко у вірші « Листок» зазначає:
Не винен я, що все так сталось,

Що розкололась неба твердь,

Що в золотом покриту галузь,

Ми атомну впустили смерть!
Апогеєм негативного відношення до атома можна вважати слова І.Гнатюка

Все так негадано звершилось: Вогонь з реактора – як змій,- І світ потрапив у немилість Страшного атома. Амінь

Висновок

Отже, функціонування « атома» у творах дає підстави для висновку, що він не має чітко окресленого епічного поля, в ньому домінують прикметники характеристичного, емоційно-оціночного змісту тощо.

Це не повний аналіз символічного значення атома в поезії, та суть майже скрізь зводиться до того, що це часточка – часточка нас в контексті стосунків, історії, співвідношення світу тощо. Художнє значення слова « атом» не фіксується як типове негативне. Хочеться показати, що самі ж автори в більшості потім визнають, страшний не атом, а людина у своїй безпечності. Саме вона робить його добрим, чи неконтрольованим. Той же М. Стельмах в іншому вірші зазначає:

Життя визначають не газ і не атом, А сила твоїх ясновидних ідей, Дванадцять б᾽є над здичавілим катом, А ясний світанок іде до людей.

Але особливо яскраво про це говорить М.Рильський у вірші « Дві сили»:

Одна для чорних дій розплющуючи атом, В руїни все бажає обернуть, А думка другої труда свойого святом В безмір᾽я осяйне освітлює нам путь.

Тому, хочеться вірити, що за нашої уважності, атом стане не воїном, а трудівником.

ttp://fotki.yandex.ru/users/polynika/view/254059?page=1

Література та ресурси

1. 
   Атом любові: Вірші. - К.-Херсон: Просвіта, 2009. - 43 с.
   
2. 
   Рильський М. Зібрані твори.У 20т. -К.:Наукова думка,1983 –Т.2
   
3. 
   Симоненко В. У твоєму імені живу: 36.: Для серед, та ст. шк. Віку. — К.: Веселка, 1994.
   
4. 
   Стельмах М. Твори: В 7т. – К.:Наукова думка,1984 –Т.7
   
5. 
   Чорнобиль. Дні випробовувань. – К.:Радянський письменник, 1987
   
6. 
   http://www.abramkatsnelson.com/liryka.pdf
   
7. 
   http:// www ancharov.lib.ru/obancharove.html
   
8. 
   http://az.lib.ru/b/balxmont_k_d/text_0430.shtml
   
9. 
   http://www.goldpoetry.ru/balmont/index.php?p=295
   
10. 
    http://www.history.iv-fr.net/article
    
11. 
    http://www.info-library.com.ua/books
    
12. 
    http://www.inlit.com.ua/node/3847
    
13. 
    http://www.kulturamovy.org.ya
    
14. 
    http://www.liveinternet.ru/users/young_nrg/
    
15. 
    http://www.lib.kyerson.ua/ukrmajster4-3
    
16. 
    http://www.noogen.su/Heroes/x-morozov.htm
    
17. 
    http:// //www prosvilib.at.ua/photo/anatolij_suganjak/1-0-4
    
18. 
    http://www.realmusic.ru/songs/670844
    
19. 
    http://www.stihi-rus.ru/1/Bryusov/
    
20. 
    http:// //www ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/87/
    

Комунальний заклад освіти середня загальноосвітня школа № 3 з профільними класами імені М.Островського м.Жовті Води Дніпропетровської області

«Літературний» атом

Реферат Варцабюк Елеонори, учениці 10Б класу комунального заклад освіти середньої загальноосвітньої школи № 3 з профільними класами імені М.Островського м.Жовті Води Дніпропетровської області. Вчитель Амброзяк О.М.



м. Жовті Води 2010

Зміст роботи

Вступ……………………………………………………………….. ст. 1

Розділ І. Атом як символ ……………………......………………ст. 2

Розділ ІІ. « Атомні збірки»……..……………………………….. ст. 4

Розділ ІІІ. Література проти атома……………………………. ст. 7

Висновок …………………………………………………………. ст. 9

Список використаних джерел … …………………………… ст. 10

Додатки :

Ліричні сторінки про атом ……………………………………ст. 11

На титульному листі використано малюнок: Век развития мирного атома
Автор: Круковец Ксенія, 14 років