Аналіз фінансового стану підприємства

Скачати 1.4 Mb.

Назва	Аналіз фінансового стану підприємства
Сторінка	8/9
Дата	22.04.2013
Розмір	1.4 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Фінанси > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9

-3,07 (пункта);

зміна матеріаломісткості продукції: ∆Р^ВК_Мм = 66,5 - 73.22 =

-6,72 (пункта);

зміна фондомісткості продукції: ∆Р^ВК_Мф= 62,81- 66,5 = -3,69 (пункта);
зміна капіталомісткості продукції: ∆Р^ВК_Мф=68,39-62,81=5.58 (пункта).

Загальна зміна рентабельності виробничого капіталу становить:

На підставі проведених розрахунків можна зробити наступні висновки: у 2-му році порівняно з 1-м відбулося значне скорочення показника рентабельності виробничого капіталу (на 7.У пункта). На не вплинуло ряд факторів, зокрема:

зміна зарплатомісткості (па 0,0128 пункта) сприяла зниженню на 3,07 пункта;
зміна матеріаломісткості (на 0,0281 пункта) - на - 6,72 пункта;
зміна фондомісткості (на 0,0154 пункта) – на - 3.69 пункта.

Одночасно на результативний показник позитивно вплинуло зменшення капіталомісткості продукції (на 0.0341 пункта) завдяки скороченню середньорічних залишків оборотних активів (- 2.5 тис. гри. або 16,03 %). Це свідчить про те, що у 2-му році більш ефективною була постачальницько-збутова діяльність підприємства, ідо сприяло підвищенню оборотності оборотних активів. У цілому підприємству необхідно намагатися скорочувати собівартість продукції у розрізі таких елементів витрат як матеріальні та на оплату праці, що сприятиме інтенсифікації виробництва.
10.6. Особливості аналізу взаємозв'язку "витрати-обсяг-прибуток"

Важливу роль у прийнятті управлінських рішень відіграє аналіз "витрати-обсяг-прибуток". Він передбачає системне дослідження взаємозв'язку таких показників як витрати, обсяг реалізації та прибуток. На підставі проведеного аналізу з'являється можливість моделювати співвідношення цих показників з вибором найоптимальнішої моделі. Зокрема, визначається: обсяг реалізації, який забезпечує відшкодування всіх витрат та отримання бажаного прибутку; величина прибутку при певному обсязі реалізації; вплив змін величини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток підприємства; оптимальна структура витрат тощо.

Результати аналізу "витрати-обсяг-прибуток" є підставою для обґрунтування вибору управлінських рішень щодо асортиментної та маркетингової політики, технології виробництва для мінімізації витрат та максимізації прибутку.

Застосовуючи аналіз "ви трати-обсяг-прибуток" необхідно враховувати припущення, покладені в його основу:

рівень виробництва рівний обсягу продажу;
постійні витрати однакові для будь-якого обсягу виробництва;
змінні витрати змінюються пропорційно до обсягу виробництва;
ціна одиниці продукції і вартість одиниці ресурсів залишаються постійними протягом досліджуваного періоду;
при дослідженні декількох видів продукції співвідношення між обсягами продукції виробництва повинні залишатися незмінними.

Основні етапи аналізу взаємозв'язку "витрати-обсяг-прибуток":

1) збір, підготовка й аналітична обробка вихідної інформації відповідно до умов аналізу;

2) розрахунок умовно-постійних та умовно-змінних витрат, рівня беззбитковості та зони безпеки;

3) аналітичне обґрунтування обсягу реалізації, необхідного для забезпечення запланованої суми прибутку.

Аналіз взаємозв'язку "витрати-обсяг-прибуток" побудований на підставі розподілу витрат на змінні та постійні (рис. 10.11), а також розрахунку точки беззбитковості, що визначає критичний обсяг реалізації.

Для визначення суми умовно-постійних та умовно-змінних витрат застосовуються різноманітні способи: прямого розрахунку, графічний, алгебраїчний, кореляційно-регресивний тощо.

Вивчення співвідношення здійснюється у визначеному діапазоні ділової активності, притаманному даному підприємству (при мінімальному та максимальному обсягах виробництва). Теоретично максимальною межею ділової активності може бути проектна міцність, забезпечена відповідною технологією, сировиною, матеріалами, обладнанням, енергією, трудовими ресурсами. Максимальна величина обсягу виробництва нижча проектної. Мінімальна межа обсягу виробництва може бути визначена на рівні підтримки мінімальної працездатності основних видів технологічного обладнання.

Як зазначалося вище, аналіз взаємозв'язку "витрати-обсяг-прибуток" використовується для розрахунку точки беззбитковості.

Точка беззбитковості (ТБ) - рівень фізичного обсягу продажу протягом досліджуваного періоду, при якому виручка від реалізації продукції (чистий дохід) співпадає з витратами виробництва, а прибуток відповідно дорівнює нулю.

Точка беззбитковості може бути виражена в натуральних одиницях (кількості продукції") (ТБ_нат.од), грошових одиницях (ТБ_гр.од) або у відсотках до нормальної потужності. Визначальним при виборі показників є специфіка галузі.

Точка беззбитковості розраховується двома способами: алгебраїчним та графічним.

Алгебраїчний спосіб розрахунку точки беззбитковості.

Точка беззбитковості у грошових одиницях може бути виведена з рівняння:

де ЧД - чистий дохід від реалізації; В_з і В_п - змінні і постійні витрати; П -прибуток.

Оскільки прибуток у точці беззбитковості дорівнює нулю, то відповідно:

Якщо чистий дохід представити як добуток ціни одиниці продукції (Ц) на кількість одиниць реалізованої продукції (ОР), а загальну суму змінних витрат як добуток змінних витрат одиниці продукції (В_зо) на кількість одиниць реалізованої продукції, то:

Відповідно, обсяг реалізації в натуральних одиницях виміру, що забезпечує рівність чистого доходу і витрат дорівнює:

Оскільки знаменник означає маржинальний (граничний) дохід на одиницю реалізованої продукції, то:

де Д_м - маржинальний (граничний) дохід.

Розрахунок точки беззбитковості є важливим елементом аналізу, але для визначення перспектив та альтернатив розвитку підприємства необхідне обґрунтування обсягу реалізації, що забезпечить отримання бажаної суми прибутку.

Необхідний обсяг реалізації в натуральних одиницях виміру (ОР_нат.од.) задля отримання бажаного прибутку, розраховується за формулою:

де П_б - сума бажаного (необхідного) прибутку.

Для ілюстрації практичного застосовування наведених вите формул розглянемо наступний приклад.

Підприємство виробляє один вид продукції - столи, за ціною реалізації 120 грн. за одиницю. Витрати підприємства на виробництво продукції складають: змінні витрати па одиницю - 40 грн., загальні постійні витрати -800 грн. Керівництво бажає знати, який обсяг реалізації дозволить:

1) досягти беззбитковості;

2) отримати прибуток в сумі 600 грн.;

3) визначити, яким буде прибуток при реалізації 1100 столів.

1. Для розрахунку точки беззбитковості в натуральних та грошових одиницях використаємо формули І0.4 та 10.2 відповідно:

ТБ_нат.од = 800 : (120 - 40) = 10 од.

Для розрахунку ТБ_гр.од необхідно знайти загальні змінні витрати (В_з):

В_з = В_зо х ОР

В_з = 40х 10 = 400 грн.

Звідси:

ТБ_гр.од = 400 + 800 =1200 грн.

Отже, можна зробити висновок, що підприємство в досліджуваному періоді отримає нульовий прибуток (тобто чистий дохід співпаде з витратами) при реалізації 10 столів на суму 1200 грн.

2. Для визначення необхідного обсягу реалізації столів використаємо формулу 10.6:

ОР_нат.од = (800 + 600): (120 - 40) = 18 столів

Отже, підприємство отримає прибуток 600 грн., реалізувавши 18 столів.

3.Для розрахунку суми прибутку перетворимо формулу 10.6:

П_Б = (Д_М х ОР_нат.од) – В_П.

Підставивши дані прикладу, отримаємо:

П_Б = ((120 - 40) х 1100) - 800 = 87200 грн.

Отже, підприємство при реалізації 1100 столів отримає прибуток в розмірі 87200 грн.

Розрахунок точки беззбитковості ускладнюється при оцінці проекту, результатом якого є виробництво декількох видів продукції. Алгоритм розрахунку точки беззбитковості наведено в таблиці 10.30.

За розрахованими даними табл. 10.30 можна зробити висновок, що підприємство досягне точки беззбитковості при реалізації: 13350 одиниць продукції А на суму 53,3 тис.грн.; 26667 одиниць продукції Б на суму 80,0 тис. грн. та 26680 одиниць продукції В на суму 133,4 тис. грн.

Графічний спосіб проведення аналізу взаємозв’язку „витрати-обсяг-прибуток”

Аналіз взаємозв'язку "витрати-обсяг-прибуток” здійснений за допомогою графіків:

беззбитковості;
маржинального доходу.

На графіку беззбитковості (рис. 10.12) на осі абсцис відображають обсяг реалізації у грошових або у натуральних одиницях виміру, або відсоток використання виробничої потужності. На осі ординат відображають витрати (з розподілом їх на змінні та постійні) та дохід від реалізації.

Точка перетину лінії загальних витрат та лінії доходу від реалізації є точкою беззбитковості.

Побудуємо графік беззбитковості, використовуючи дані прикладу наведеного вище.

З наведеного графіка (рис. 10.12) видно, що при обсягу реалізації менше 10 од. продукції, підприємство за рахунок доходу від її реалізації не може відшкодувати понесені витрати і тому матиме збиток. І, навпаки, при обсязі реалізації більшому, ніж 10 од., підприємство отримує прибуток, який зростатиме при збільшенні обсягу реалізації.

На відміну від графіка беззбитковості, на графіку маржинального доходу спочатку проводиться лінія змінних витрат, до якої потім додаються постійні витрати (рис. 10.13). Це забезпечує можливість наглядного зображення величини маржинального доходу, зона якого знаходиться між лініями доходу від реалізації та змінних витрат.

З графіку видно, що маржинальний дохід зростає при збільшенні обсягу реалізації. При обсязі реалізації 10 одиниць (точка беззбитковості) маржинальний дохід дорівнює постійним витратам, а при подальшому зростанні обсягу продажу забезпечує отримання і збільшення прибутку.

Аналіз чутливості прибутку до зміни витрат, ціни та (або) обсягу реалізації.

Важливим напрямом аналізу взаємозв'язку витрати-обсяг-прибуток є прогнозування чутливості прибутку на зміни інших параметрів діяльності. Для визначення впливу на прибуток зниження обсягу реалізації продукції можна використати запас міцності.

Різниця між фактичним обсягом реалізованої продукції і беззбитковим обсягом продаж складає зону безпеки або запас міцності (ЗМ) тобто:

Запас міцності відображає граничну величину можливого зниження обсягу продаж без ризику зазнати збитків.

Поряд з абсолютним значенням показника запасу міцності широко використовують коефіцієнт запасу міцності (К_зм), що розраховується як співвідношення запасу міцності та фактичного обсягу реалізації:

Коефіцієнт запасу міцності є вимірником ризику нерентабельної роботи підприємства. Значення цього коефіцієнту знаходиться у межах:

Чим більше значення коефіцієнту запасу міцності, тим менша імовірність того, що підприємство отримає збитки при зменшенні обсягу реалізації.

Наприклад, підприємство бажає отримати прибуток у розмірі 1050 грн. і розглядає дві альтернативи досягнення цього (табл. 10.31).

Розрахуємо коефіцієнт запасу міцності для кожної альтернативи.

Альтернатива І.

Позначимо необхідний обсяг реалізації в кількісному вираженні через А, тоді:

100 А = 70 А + 1200+1050;

30 А = 2250;

А = 75 од.

Виходячи з цього, для отримання бажаного прибутку дохід від реалізації повинен дорівнювати:

75 х 100 = 7500 грн.;

ТБ_нат.од= 1200 : (100 - 70) - 1200 : 30 = 40 од.,

Скориставшись формулою (10.25) знайдемо запас міцності:

ЗМ = 75-40 = 35 од.;

Використавши формулу (10.26) знайдемо коефіцієнт запасу міцності:

К_ЗМ= 35: 75 = 0,47.

Альтернатива 2.

100 А = 50 А + 1500+ 1050;

50 А = 2550;

А = 51 од.;

51 х 100 = 5100 грн.

ТБ_нат.од = 1500 : (100 - 50) = 30 од.,

ЗМ=51 -30 = 21 од.

К_ЗМ =21:51=0,41.

Отже, незважаючи на те, що обидві альтернативи забезпечують отримання однакової суми прибутку, ризик зазнати збитків у разі недосягнення необхідного обсягу реалізації в умовах другої альтернативи виший. Це пов'язано з тим, що перша альтернатива забезпечує більшу величину змінних витрат і більшу питому вагу маржинального доходу. На вищий ризик другої альтернативи, звичайно, вплинув і більший розмір постійних витрат.

Аналіз впливу факторів на зміну точки беззбитковості та запасу міцності.

На зміну рівня беззбитковості здійснюють вплив наступні фактори:

1) зміна ціни одиниці виробу. Зниження ціни одиниці реалізованої продукції передбачає необхідність збільшувати обсяг реалізації в натуральному вираженні, тобто підвищувати точку беззбитковості (ТБ) для покриття витрат;

2) зміна рівня змінних витрат в одиниці реалізованої продукції. Взаємозв'язок зміни суми змінних витрат на одиницю продукції і точки беззбитковості прямий, зростання цих витрат призводить до підвищення точки беззбитковості;

3) зміна постійних витрат. Напрям впливу зміни постійних витрат на точку беззбитковості аналогічний.

Для наглядного зображення впливу факторів на точку беззбитковості та запас міцності розглянемо наступний приклад.

Якщо припустити, що ціна на одиницю продукції підприємства зменшилася з 120 грн. до 80 грн., змінні витрати на одиницю зменшилися із 40 грн. до 30 грн., сума постійних витрат скоротилася з 800 грн. до 500 грн., а обсяг виробництва (ОБ) із 1000 од. до 800 од., то критичний обсяг реалізації згідно формули (10.22) складе:

Для факторного аналізу зони безпеки підприємства можна використати наступну модель:

Тобто, зона безпеки в нашому прикладі складе:

Отже, в цілому зона безпеки підприємства зменшилася на 0,25 пункта (ЗБ₁ - ЗБ₀), в т.ч. за рахунок зміни:

обсягу виробництва: 98,75 - 99,00 = - 0,25 пункта;
постійних витрат: 99,22 - 98,75 = 0,47 пункта;
ціни продукції: 98,44 - 99,22 = - 0,78 пункта;
змінних витрат: 98,75 - 98,44 = 0,31 пункта.

Обсяг виробництва продукції, ціна на продукцію і витрати знаходяться у визначеній функціональній залежності один від одного, тому одержання максимального прибутку можливо при певних поєднаннях цих величин. При прийнятті рішень, направлених на збільшення прибутку підприємства, необхідно враховувати можливі величини граничного доходу і граничних втрат.

Таким чином, метол аналізу співвідношення "витрати-обсяг-прибуток" є теоретичною основою перспективного аналізу, що базується на інтеграції обліку, аналізу, регулювання; г базою для прийняття оптимальних управлінських рішень. Результати такого дослідження дають можливість вирішувати наступні завдання перспективного аналізу діяльності підприємства:

оптимізувати обсяг виробництва (реалізації) продукції, витрати і прибуток, що дозволяють обрати правильний стратегічний напрям розвитку підприємства па перспективу;
оптимізувати структуру виробництва продукції;
обґрунтувати рішення про прийняття додаткового замовлення за ціною нижче собівартості:
обґрунтувати варіанти цін на нові вироби; вибір варіантів придбання машин і обладнання, технології! виробництва, випуску або придбання комплектуючих виробів та інше.

Отже, показник точки беззбитковості варто використовувати при:

введенні у виробництво нового продукту;
модернізації виробничих потужностей;
створенні нового підприємства;
зміні виробничої чи адміністративної діяльності підприємства.

10.7. Підрахунок резервів зростання прибутку та рентабельності

Максимізація прибутку та мінімізація збитку -- одна з цілей діяльності будь-якого підприємства. Тому особлива увага в ході аналізу фінансових результатів приділяється резервам зростання прибутку І, відповідно, зменшення збитку.

Резервами зростання прибутку с кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зміни факторів, що впливають на нього, а також недопущення (попередження) збитків від інших нидів діяльності.

Визначення (прогнозування) розмірів резервів, їх мобілізація і використання базуються на науково обґрунтованій методиці (див. тему 6). Основними джерелами резервів збільшення прибутку є:

1) збільшення обсягу реалізації продукції. Для визначення резервів зростання прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації продукції необхідно різницю в обсягах реалізації помножити на фактичний прибуток за певним видом продукції. Сума таких резервів за різними видами продукції складе загальний резерв зростання прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації. Джерелами інформації для визначення резерву є результати аналізу випуску та реалізації продукції;

2) зниження собівартості продукції (робіт, послуг). Важливим напрямом пошуку резервів зростання прибутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції (наприклад, економія палива, сировини, трудових витрат через удосконалення технології тощо). На підставі порівняння нормативів витрат, використання виробничих потужностей з фактичними витратами визначається резерв їх зниження, а отже, й зростання прибутку;

3) підвищення ціни реалізації при підвищенні якості продукції, продажу на більш вигідних ринках збуту.

Підприємство має також можливість збільшити прибуток за рахунок зміни ринків збуту продукції. У цьому важлива роль належить маркетинговій службі підприємства. Моніторинг ринків збуту дає змогу виявити незадоволені потреби споживачів, коригувати цінову політику з метою підвищення ефективності діяльності підприємства (див. тему 11).

Необхідно значну увагу приділяти аналізу фінансових результатів від надзвичайних подій, тобто чітко розрізняти де було справжнє стихійне лихо (пожежа, аварія тощо), а де звичайна недбалість, безгосподарність. Збитки від цих подій є резервами зростання прибутку.

У зв'язку з можливістю розрахунку резервів зростання абсолютного показника ефективності діяльності - прибутку - можна визначити й резерви зростання відносного показника - рентабельності. Ці резерви обчислюються на підставі визначених резервів збільшення прибутку та зниження собівартості реалізованої продукції. При цьому визначається можливий рівень показника рентабельності. Його порівняння з фактичним дає змогу визначити резерви зростання рентабельності.
10.8. Аналіз формування, розподілу та використання чистого прибутку

Після вирахування з доходів усіх витрат, понесених для отримання цих доходів, підприємство отримує чистий прибуток. Він є одним з важливих показників кінцевих фінансових результатів підприємства. Порядок його формування наведено на рис. 10,4, у п. 10.2.

Усі показники, які розраховуються згідно рис. 10.4, є факторами, які впливають на кінцевий результат - чистий прибуток або збиток. Для визначення впливу факторів на зміну чистого прибутку відповідна сума фінансових результатів коригується на питому вагу чистого прибутку в фінансовому результаті від звичайної діяльності до оподаткування. На підставі цього алгоритму проводиться факторний аналіз, вихідні дані наведено в табл. 10.32.

Алгоритм розрахунку та результати факторного аналізу формування чистого прибутку наведено в табл. 10.33.

За даними таблиці 10.32 у 2-му році збільшився чистий прибуток на 200 грн., що склало 1,9%. Це стало можливим за рахунок збільшення фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування: чистий прибуток зріс на 448,70 грн. Негативно вплинула зміна питомої ваги чистого прибутку в прибутку до оподаткування, що зменшило чистий прибуток на + 248,88 грн.

Одночасно прибуток є джерелом фінансових ресурсів господарюючих суб'єктів і держави та підлягає обов'язковому розподілу. Держава отримує свою частку у вигляді податку на прибуток. Підприємство після цього отримує у власне розпорядження чистий прибуток, який використовується згідно потреб.

Досягнення правильних пропорцій між основними напрямами розподілу прибутку досягається ефективністю і реальністю співвідношення між споживанням і накопиченням. Це сприяє посиленню матеріальної зацікавленості та відповідальності підприємств за підвищення ефективності виробництва та діяльності в цілому.

Важливим є забезпечення оптимального задоволення потреб держави, власників і працівників. Слід враховувати, що держава зацікавлена отримувати більше доходів до бюджету, власники - здійснювати інвестиції у господарську діяльність, працівники - отримувати вищу винагороду за свою працю.

Розподіл чистого прибутку дає змогу підприємству розширювати діяльність за рахунок власних, відносно дешевих джерел фінансування. При

цьому значно знижуються втрати на залучення додаткових позикових джерел, на випуск нових акцій, що зберігає систему контролю за діяльністю підприємства, оскільки кількість власників не збільшується.

Розподіл чистого прибутку, зокрема в акціонерних товариствах, є основним питанням його дивідендної політики. Цим регулюється курс акцій. розміри, структура та темпи зростання капіталу товариства.

Згідно П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал" можливі наступні шляхи використання чистого прибутку;

1) розподіл прибутку між учасниками (дивіденди, інші виплати);

2) поповнення статутного капіталу;

3) поповнення резервного капіталу.

В установчих документах підприємства можуть бути передбачені також інші напрями розподілу чистого прибутку.

Методика аналізу розподілу чистого прибутку полягає у порівнянні фактичних даних з прогнозними за минулі періоди за основними напрямами розподілу прибутку. На підставі такого аналізу визначаються відхилення і їх причини. Підлягає оцінці питома вага кожного напряму розподілу прибутку в загальній його сумі.

Джерелами Інформації є форма № 3 "Звіт про фінансові результати", форма № 4 "Звіт про власний капітал", фінансовий план, розрахунки використання чистого прибутку.

За результатами проведеного аналізу розробляються рекомендації щодо змін пропорцій у розподілі прибутку та найбільш раціональному його використанні.

Такий аналіз проводиться за допомогою аналітичної таблиці 10.34.

За даними таблиці 10.34 у 2-му році збільшилася сума чистого прибутку на 1470 грн., що склало 11,73%. Відповідно, збільшилося відрахування з чистого прибутку за різними напрямами. Одночасно відбулися зміни в питомій вазі вирахувань з чистого прибутку: виплат учасникам і поповнення статутного капіталу - на 5 %. Внаслідок цього збільшилися суми виплат учасникам на 1361,5 тис.грн., що склало 24,15%; суми на поповнення резервного капіталу - на 73,5 тис. грн. або 11.73 %. Найменші зміни відбувалися у розмірі коштів, спрямованих на поповнення статутного капіталу (35 тис. грн. або 0,56 %). У цілому така тенденція свідчить про політику підприємства, спрямовану на підвищення інвестиційної привабливості підприємства.

Оцінивши розподіл чистого прибутку, необхідно також проаналізувати використання коштів, які утворюються у результаті його розподілу.

Необхідно оцінити зміну загальної суми коштів, які були спрямовані згідно з напрямами розподілу, вивчити фактори, що вплинули на зміни цих сум, дослідити їх динаміку. Важливим завданням аналізу є вивчення питань використання розподілених коштів за рахунок чистого прибутку згідно цільового призначення і затверджених розрахунків, визначення причин відхилень і ефективності проведених заходів.

Розглянемо на прикладі аналіз динаміки резервного капіталу в таблиці 10.35.

Аналіз даних таблиці 10.35 свідчить про значну зміну залишків резервного капіталу на початок і кінець звітного періодів (відповідно, 2,5 тис грн. або 14,53% і 3.5 тис. грн. або 17,77%. У 2-му році також відбулося зменшення використання коштів резервного капіталу. У цілому наведена динаміка може свідчити про зростання сум чистого прибутку за обидва роки, а збільшення залишку резервного капіталу - про збільшення можливостей підприємства застрахуватися від імовірності банкрутства.

Для визначення впливу факторів на зміну сум відрахувань проводиться факторний аналіз розподілу чистого прибутку шляхом розрахунку впливу двох факторів першого рівня:

1) зміни суми чистого прибутку;

2) зміни частки відрахувань з чистого прибутку. Фактори інших рівнів розглянуті в п. 10.4.

Сума відрахувань (В_і) з чистого прибутку за відповідними напрямками дорівнює:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі:

Тема: Короткостроковий прогноз фінансового стану підприємства Мета: з’ясувати прийоми короткострокового прогнозу фінансового стану та визначення стійкого фінансового становища чи банкрутства...	1. Суть, необхідність та завдання оцінки фінансового стану підприємства Предметом фінансового аналізу підприємства є фінансові ресурси підприємства, їх формування та використання
Ліквідність активів підприємства Для оцінки фінансового стану підприємства за його балансом аналізують наступні показники (Ліквідність)	Аналіз майнового стану підприємства В ході проведення аналізу майнового стану підприємства були вивчені та детально проаналізовані показники, що характеризують структуру...
Аналіз показників фінансового стану товариства з обмеженою відповідальністю...	Воробйова О.І., д е. н., професор кафедри фінансів і кредиту, Національна... У статті розглядаються теоретичні питання діагностики фінансового стану будівельних підприємств. Доведено, що в процесі діагностики...
План Мета, завдання, зміст експертної діагностики фінансово-господарського... Фінансово-господарський стан, експертна діагностика, стратегічна діагностика, оперативна діагностика, метод аналогій, ризик, аналіз...	ПЛАН. Вступ. І. Аналіз основних показників, які комплексно характеризують... Аналіз основних показників, які комплексно характеризують виробничо-господарську діяльність … 4
ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ Ключові слова: ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ, МЕТОДИ І ВИДИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ, ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ, КОЕФІЦІЄНТИ ЛІКВІДНОСТІ, ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ,...	СУЧАСНІ МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА:... Актуальність. На сьогоднішній день оцінка фінансово-економічного стану підприємства є досить актуальною для будь-якого суб’єкта господарської...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання